Подорожуючі сплатили за січень-листопад 2025 року 338,4 млн грн туристичного збору, що на 35,4%, або на 88,4 млн грн більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року, повідомила Державна податкова служба України (ДПС).
Згідно з опублікованими даними на сайті установи, серед регіонів найвідвідуванішими туристичними напрямками залишаються Київ та Львівщина, які разом отримали майже 40% усієї суми збору: Київ забезпечив 68,8 млн грн надходжень, Львівська область – 61,6 млн грн.
Також значна частка збору надійшла з Івано-Франківської області – 45,6 млн грн, а також Закарпатської – 30,4 млн грн.
“Святковий сезон – це пік навантаження на інфраструктуру міст і громад. Туристичний збір є важливим джерелом наповнення місцевих бюджетів, кошти з якого спрямовуються на розвиток туристичної інфраструктури; благоустрій територій; підтримку культурних та святкових заходів; покращення сервісів для гостей регіонів”, – зауважили в ДПС.
В ДПС нагадали, що туристичний збір сплачують громадяни України, іноземці та особи без громадянства авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання.
Податкові агенти – це суб’єкти господарювання, які надають послуги тимчасового розміщення (готелі, хостели, будинки відпочинку тощо), вони перераховують зібрані кошти до місцевого бюджету. Перелік таких агентів оприлюднюється на сайтах місцевих рад.
Ставки збору встановлюються місцевими радами за кожну добу проживання до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України; до 5% – для іноземців.
Не сплачують туристичний збір особи/діти з інвалідністю, супроводжуючі осіб/дітей з інвалідністю I групи, а також ветерани війни.
З 1 січня 2026 року Україна приєдналася до єдиної роумінгової зони ЄС Roam like at home: абоненти можуть дзвонити, надсилати SMS і користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Євросоюзу за українськими тарифами — без “закордонних тарифів”, інформує “Суспільне”.
Аналогічно абоненти з країн Євросоюзу, подорожуючи до України, збережуть умови своїх домашніх тарифів.
Roam like at home — це режим внутрішнього ринку ЄС для мобільного зв’язку. Він дозволяє користуватися дзвінками, SMS та мобільним інтернетом за кордоном без роумінгових надбавок.
Щодо інтернету, – діє загальноєвропейське правило Fair Use Policy (Політика чесного користування). Якщо у вашому тарифі в Україні є 20 ГБ або безліміт, це не означає, що всі ці гігабайти будуть доступні в ЄС безкоштовно. Оператори розраховують обсяг за спеціальною формулою ЄС, прив’язаною до вартості вашого тарифу, пояснює “Суспільне”.
“Ласкаво просимо Молдову та Україну до зони ЄС без роумінгу! Відсьогодні ви можете “роумінгувати, як вдома”, адже ми готуємо для вас дім у Європейському Союзі. Переваги нашого Союзу зближують європейців по всьому континенту – також напередодні вступу до ЄС”, – написала єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос в Х.
Ще у червні минулого року, як повідомляв віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Європейська комісія направила до Ради ЄС пропозицію щодо приєднання України до політики Roam like at Home з 1 січня 2026 року. Рада ЄС схвалила цю пропозицію. На початку червня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12150, який є останньою вимогою для приєднання України до єдиного європейського роумінгового простору Roam like at home (RLAH).
Ще з 2022 року українці в Європі могли користуватися тарифами українських мобільних операторів без додаткової сплати за роумінг — завдяки тимчасовим спільним домовленостям між операторами України та ЄС.
Сам Федоров у четвер підкреслив: “Україна — повноправний член європейської політики Roam Like at Home. Домашні тарифи для українців у Європі будуть сталою практикою — раніше це були домовленості з європейськими операторами”.
Roam Like at Home — це можливість для українців, які тимчасово подорожують або перебувають у країнах ЄС, дзвонити та користуватися інтернетом за тарифами свого оператора без жодних доплат, написав Федоров у телеграм-каналі.
“Ми стали першою країною-кандидатом, яка приєдналася до Roam Like at Home ще до вступу в ЄС. Користуйтеся тарифами свого оператора на території Європи без зміни SIM-картки”, – зазначив він.
У державному бюджеті України на 2025 рік на фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн, тоді як у проєкті (прийнятому) держбюджету на 2026 рік цей показник визначено на рівні 20,1 млрд грн, випливає з матеріалів Міністерства фінансів України.
У презентації Мінфіну до бюджету-2026 окремо виділяються, зокрема, 3,2 млрд грн на підтримку науки за результативним принципом, 1 млрд грн на створення наукових центрів оборонних розробок і 0,7 млрд грн на проекти молодих вчених.
Одночасно остання доступна офіційна зведена статистика щодо внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок (НДДР) відноситься до 2024 року: вони склали 28,328 млрд грн, що на 32,7% більше, ніж роком раніше; інтенсивність НДДКР (частка у ВВП) зросла до 0,37% з 0,30% у 2023 році.
Згідно зі зведеним оглядом, у 2024 році дослідження і розробки виконували 616 організацій, а чисельність персоналу, зайнятого НДДКР, склала 63,8 тис. осіб.
За структурою фінансування НДДКР у 2024 році на власні кошти організацій припало 30,6%, на кошти державного сектора – 40,8% (у тому числі держбюджет – 38,5%), на кошти підприємницького сектора – 11,6%, на іноземні джерела – 15,9%.
За секторами виконання робіт на підприємницький сектор припало 59,9% внутрішніх витрат на НДДКР, на державний сектор – 33,4%, на сектор вищої освіти – 6,7%.
Як орієнтир в українському законодавстві закріплена норма, згідно з якою держава забезпечує бюджетне фінансування наукової та науково-технічної діяльності в розмірі не менше 1,7% ВВП.
На тлі ЄС українські показники НДДКР залишаються низькими: за оцінкою Eurostat, у 2024 році Євросоюз витратив на R&D 403,1 млрд євро, а інтенсивність НДДКР склала 2,2% ВВП (без змін до попереднього року).
Показник «внутрішні витрати на виконання НДДКР» відображає сукупні витрати на дослідження і розробки всередині країни з усіх джерел. Показники «кошти на науку в держбюджеті» – більш вузький зріз і не дорівнюють загальним внутрішнім витратам на НДДКР.
https://expertsclub.eu/ukrayina-v-2026-r-planuye-201-mlrd-grn-na-nauku/
Загальний обсяг вантажів, що пройшли через водну логістику України у 2025 році, скоротився до 76,1 млн тонн, повідомив віцепрем’єр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба, це на 21,7% менше порівняно із раніше оголошеними результатами 2024 року.
“У 2025 році водна логістика залишалася одним із ключових напрямів експорту та імпорту. Загальний обсяг перевалки через водну логістику за рік склав 76,1 млн тонн вантажів, із них 67,8 млн тонн забезпечили порти Великої Одеси”, – написав Кулеба у Телеграм-каналі у середу.
З урахуванням даних за 2024 рік, скорочення перевалки в портах великої Одеси склало 15,1%.
Як зазначив Кулеба, з моменту запуску морського коридору в серпні 2023 року перевезено 163 млн тонн вантажів, зокрема 100 млн тонн агропродукції.
Віцепрем’єр уточнив, що через дунайські порти Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ за рік перевалено понад 8,2 млн тонн вантажів, тоді як у 2024 році цей показник становив 17,3 млн тонн.
Кулеба зазначив, що в Українського Дунайського пароплавства середня кількість караванів зросла у 3,8 раза, середньомісячні обсяги перевезень – на 43%, частка зворотного завантаження суден – удвічі, а операційні збитки скоротилися у 1,5 раза.
Окремо, віцепрем’єр з відновлення додав, що у порту “Чорноморськ” розпочалась підготовка проєктів державно-приватного партнерства з потенціалом до $300 млн інвестицій.
Крім того, залучено $35 млн грантового фінансування в межах програми RELINC на розвиток дунайських портів і внутрішніх водних шляхів, а також EUR50 млн фінансування ЄС на модернізацію портової та логістичної інфраструктури, наголосив Кулеба.
У 2023 році українські морські порти перевалили 62 млн тонн вантажів, із них – 56,3 млн тонн на експорт.
У 2024 році українські порти, за даними ДП “Адміністрація морських портів України”, обробили 97,2 млн вантажів
Аналітичний центр Experts Club опублікував відеодослідження про видобуток срібла в світі провідними країнами в 1971-2024 роках, де показана довгострокова перебудова географії виробництва і посилення ролі Латинської Америки та ряду країн Азії.
Згідно з даними дослідження, в 2024 році (джерело даних – BGS), найбільшим виробником срібла залишається Мексика – 7,43 млн кг, яка беззаперечно лідирує в світі з видобутку срібла ось уже 15 років поспіль. Далі йдуть Китай – 3,389 млн кг і Перу – 3,065 млн кг. До групи наступних виробників увійшли Росія – 1,604 млн кг, Польща – 1,534 млн кг, Болівія – 1,495 млн кг, Австралія – 1,218 млн кг, США – 1,097 млн кг, Чилі – 1,049 млн кг, Казахстан – 878 тис. кг.
Також до топ-20 за 2024 рік увійшли Аргентина (775 тис. кг), Індія (769 тис. кг), Канада (410 тис. кг), Швеція (372 тис. кг), Індонезія (325 тис. кг), Узбекистан (258 тис. кг), Марокко (224 тис. кг), Папуа – Нова Гвінея (137 тис. кг), Бразилія (102,6 тис. кг) і Туреччина (96,13 тис. кг).
У дослідженні зазначається, що за десятиліття змінювалися центри видобутку: частина країн нарощувала випуск за рахунок розширення поліметалевих проектів, де срібло часто є супутнім металом, а лідерство поступово закріпилося за великими виробниками зі стійкою сировинною базою і розвиненою переробкою.
Засновник Experts Club Максим Уракін, коментуючи результати, підкреслив, що довгий ряд 1971-2024 років показує не просто «гонку» країн, а інвестиційні цикли і структурний зсув попиту: «Срібло все частіше сприймається як стратегічний метал – і для промисловості, і для інвесторів, тому розуміння того, хто і як нарощував видобуток десятиліттями, допомагає оцінювати майбутні ризики дефіциту і цінові сплески».
За оцінкою аналітиків, вартість срібла за 2025 рік зросла на рекордні 128,47%, що стало найкращим результатом серед основних активів і перевищило динаміку золота (+66,59%), а також найбільших криптоактивів, які за результатами 2025 року взагалі пішли в мінус (BTC -5,75%, ETH -11,58%).
Відеоаналіз доступний на Youtube-каналі центру Experts Club –
МВС Фінляндії видало постанову про підвищення зборів за обробку імміграційних заяв, у тому числі за посвідками на проживання, які будуть застосовуватися до заяв, поданих з 1 січня 2026 року.
Згідно з повідомленням міністерства, підвищення складе від 50 до 250 євро і пов’язане з необхідністю наблизити мита до фактичних витрат Міграційної служби (Migri) на розгляд справ.
Зокрема, збір за електронну подачу на постійний вид на проживання збільшується до 380 євро з 240 євро, за паперову – до 600 євро з 350 євро. Для первинного ВНЖ для дорослих електронна подача буде коштувати 750 євро замість 530 євро, паперова – 800 євро замість 580 євро.
Подання заяви про міжнародний захист залишається безкоштовним, проте за розгляд заяви про продовження статусу на підставі міжнародного захисту вводиться збір 53 євро.
У міністерстві пояснили зростання мит збільшенням витрат на обробку заяв на тлі зниження їх кількості через економічну ситуацію, а також змінами законодавства, які підвищили навантаження на Migri. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.
