Українські виробники лохини продовжують активно розвивати експорт, розширюючи географію постачань до країн Південно-Східної Європи. Про це повідомила Спілка виробників та експортерів лохини (СВЕЛ) за підсумками участі у міжнародній виставці Fruit Attraction 2025, яка відбулася в Мадриді, повідомляє Experts Club.
«Наша спілка об’єднує п’ять компаній середнього й малого розміру, яким самостійно важко здійснювати експорт. Завдяки кооперації ми маємо можливість постачати свіжу українську лохину до європейських країн», — зазначив голова СВЕЛ Олег Шишмарьов.
Попри прохолодну весну, яка зсунула сезон збирання на два тижні, цьогоріч членам спілки вдалося зібрати понад 350 тонн лохини, з яких приблизно 250 тонн було експортовано. Основними напрямами поставок стали Сербія, Румунія та Молдова.
«Попит на українську лохину стабільно зростає. Ми прагнемо розширити експорт у країни Західної Європи — зокрема, Німеччину та Іспанію. Під час нашого сезону в Іспанії власна лохина відсутня, тому місцеві трейдери активно закуповують українську ягоду», — пояснив Шишмарьов.
За даними FAO Stat і World Blueberry Organization, світовий ринок лохини продовжує зростати на 6–8 % щорічно. У 2024 році глобальне виробництво перевищило 2 млн тонн, що більш ніж удвічі більше, ніж десять років тому.
Основними виробниками є:
Україна входить до топ-20 виробників лохини у світі з часткою близько 0,6 % глобального обсягу. За оцінками аналітиків Experts Club, у 2025 році площі під лохиною в Україні перевищили 4 000 га, а обсяг експорту зріс утричі порівняно з 2021 роком.
Експерти очікують, що найближчими роками Балкани — зокрема Сербія, Румунія та Молдова — залишатимуться ключовими партнерами України на регіональному ягідному ринку, тоді як перспективи подальшої експансії відкриваються в країнах Західної Європи.
Стаття представляє ключові макроекономічні показники України та світової економіки станом на кінець червня 2025 року. Аналіз підготовлено на основі актуальних даних Державної служби статистики України (ДССУ), Національного банку України (НБУ), Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку, а також провідних національних статистичних відомств (Eurostat, BEA, NBS, ONS, TurkStat, IBGE). Директор з маркетингу та розвитку “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру «Experts Club», представив огляд поточних макроекономічних трендів.
Макроекономічні показники України
Перше півріччя 2025 року Україна завершила в умовах помірної, але вразливої стабілізації. Після “плоского” старту року та слабкого І кварталу, який НБУ оцінював як період стриманої активності, у квітні–червні економіка утримувала позитивний імпульс насамперед за рахунок внутрішнього споживання та секторів, що адаптувалися до воєнної логістики. НБУ в квітневому рішенні зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, підкресливши потребу підтримати валютну стабільність і знизити інфляційні очікування; у липневому рішенні регулятор підтвердив цей рівень, що закріпило «якір» для ставок за гривневими інструментами.
Інфляція помітно сповільнилася: у червні річний показник знизився до 14,3% р/р (з 15,9% у травні), що відображає комбінацію жорсткішої монетарної політики, валютної стабільності та корекції цін на окремі продовольчі групи; місячна динаміка становила +0,8%. Це перше за рік відчутне “просідання” річної інфляції нижче 15%.
Зовнішня торгівля залишається основним джерелом дисбалансів. За січень–травень експорт товарів становив близько $16,95 млрд, імпорт — $31,54 млрд, а негативне сальдо поглибилося до $14,6 млрд (+49% р/р). Ключовими драйверами імпорту були енергоносії, машини та хімія; експорт структурно тяжів до продовольчих та сировинних позицій.
На тлі торгового розриву важливим буфером лишалися міжнародні резерви. Станом на 1 липня 2025 р. вони досягли $45,1 млрд (+1,2% за червень) завдяки великим надходженням від партнерів (зокрема ЄС, Канада, Світовий банк), які перевищили FX-інтервенції та виплати за боргом. Це історично високий рівень для України та критичний запас міцності для валютного ринку.
«Поточне зростання підтримується споживанням і офіційним фінансуванням; без запуску інвестиційного циклу воно залишатиметься низьким і нестійким. Міжнародні резерви — це інструмент стабілізації, а не джерело розвитку; ефект з’явиться лише після їх конвертації у проєкти з доданою вартістю. Торговельний дефіцит, в свою чергу, має структурний характер: вирішувати його слід через логістику, енергомодернізацію та локалізацію виробництва, а не лише курсовими рішеннями», – зазначив Макксим Уракін.
Боргове навантаження зросло. На 30 червня 2025 р. сукупний державний та гарантований державою борг оцінювався орієнтовно у $184,8 млрд (еквівалент 7,697 трлн грн), додавши майже $3,9 млрд за місяць. Структурно переважають зовнішні зобов’язання, що підсилює залежність від офіційного фінансування.
Міжнародна підтримка залишалася системоутворюючою. 30 червня МВФ завершив восьмий перегляд програми EFF і затвердив чергове фінансування (сукупні виплати за програмою перевищили $10 млрд), одночасно зафіксувавши виконання Україною визначальних критеріїв і продовження структурних реформ.
«Другий квартал показав, що економіка навчилася працювати у режимі постійних шоків — ми бачимо живучість малого та середнього бізнесу, гнучкість логістики, швидку переорієнтацію експортерів. Але фундамент не змінюється: інвестиційний цикл не запущений, а торговельний дефіцит — структурний, він не зникне без цілеспрямованої промислової політики та стимулів для локалізації виробництва. Облікова ставка на рівні 15,5% — це компроміс між ціною грошей і валютною стабільністю; він працює доти, доки в країну заходить офіційне фінансування. Якщо ми хочемо вийти з “режиму виживання”, нам потрібні довгі гроші під відновлення енергетики, логістичних вузлів і високотехнологічних виробництв. Резерви понад $45 млрд — це не привід розслаблятися, а вікно можливостей, яке треба конвертувати у проєкти з доданою вартістю, інакше курсова стабільність залишиться дорогою і тимчасовою», – підкреслив Максим Уракін:
Глобальна економіка
Світ у першому півріччі 2025 року рухався нерівномірно. США після технічного скорочення у І кварталі (–0,5% SAAR, –0,1% кв/кв) увійшли в другий квартал із відновленням попиту: до кінця червня вже було видно послаблення цінового тиску за індексом PCE (≈2,5% р/р у травні) та стабілізацію витрат домогосподарств; пізніші офіційні оцінки фіксують суттєвий відскок у ІІ кварталі, але станом на 30 червня ключовою картиною був «холодний» попит на тлі високих ставок.
Єврозона показала контраст: після сильного І кварталу (+0,6% кв/кв) динаміка у квітні–червні помірно вгасала; за попередніми оцінками, ІІ квартал додав +0,1% кв/кв. Фактори — слабка зовнішня кон’юнктура, корекція промисловості та обережний споживач, попри пом’якшення інфляції. Велика Британія залишалася позитивним винятком серед G7: +0,7% кв/кв у І кварталі і +0,3% кв/кв у ІІ кварталі, хоча інфляція в червні прискорилася до 3,6% р/р, стримуючи швидкість пом’якшення монетарної політики.
Китай утримував темп близько офіційної мети: ВВП +5,2% р/р у ІІ кварталі (після +5,4% у І кварталі), але інфляційна динаміка залишалась млявою — CPI червня +0,1% р/р, що відображає слабке внутрішнє споживання та тиск із боку нерухомості. Експорт і промислове виробництво тягнули зростання, та питання стійкості попиту всередині країни залишалося відкритим.
Туреччина у І кварталі зросла на 2,0% р/р; інфляція у червні знизилася до ≈35% р/р, демонструючи ефект затяжної дезінфляції попри високі ставки і прохолодний діловий цикл.
Індія залишалася найдинамічнішою великою економікою: у IV кварталі фінансового року 2024/25 реальний ВВП зріс на 7,4% р/р, а за підсумками року — 6,5%; інфляція в червні впритул наблизилася до ≈2% р/р (за публікаціями MoSPI), створивши простір для обережного пом’якшення політики надалі.
Бразилія у І кварталі додала +1,4% кв/кв (2,9% р/р) на тлі сильного сільського господарства; IPCA у червні становив 5,35% р/р (+0,24% м/м), утримуючись вище цілі центробанку й змушуючи монетарну владу діяти обережно.
«Світове зростання у першому півріччі 2025 року — це мозаїка різних швидкостей. США балансують між жорсткими ставками і прагненням не “перегальмувати” попит, Європа поволі виходить із застою, Китай тримає планку за рахунок експорту, але внутрішній попит ще не відновився. Для України це означає просту річ: не варто чекати, що зовнішній попит сам нас витягне. Потрібні точкові індустріальні програми, підтримка експорту з високою доданою вартістю та прозора політика імпортозаміщення там, де це економічно виправдано. Тоді навіть у глобальній турбулентності ми зможемо перетворити рекордні резерви та міжнародну підтримку на довгий інвестиційний цикл і нову структуру економіки», – підсумував Максим Уракін.
Економіка України на кінець червня 2025 року зберігає керовану рівновагу: інфляція сповільнюється, резерви — на історичних рівнях, а грошово-кредитна політика — передбачувана. Водночас глибокий торговий дефіцит, високе боргове навантаження і слабкий інвестиційний потік залишаються ключовими ризиками, які потребують відповідей уже зараз — від податкової та митної політики до стимулів локалізації виробництва й відновлення критичної інфраструктури.
Керівник проекту “Економічний Моніторинг” кандидат економічних наук Максим Уракін
Джерело: https://interfax.com.ua/news/projects/1113998.html
В понеділок, 20.10.2025 набуло законної сили рішення Господарського суду міста Києва про стягнення в дохід держави спеціального дозволу № 634, наданого АТ «Коростенський карʼєр» на видобування гранітів родовища Коростенське (Стремигородське) в Житомирській обл..
Повідомляє NADRA.INFO із Північного апеляційного господарського суду, який щойно постановив залишити згадане рішення суду першої інстанції без змін. Постанова ще може бути оскаржена, проте вже набрала законної сили.
Нагадаємо, в лютому цього року суд конфіскував спецдозвіл на Коростенське (Стремигородське) родовище гранітів, застосувавши наслідки нікчемності угод, укладених в 2024 р. щодо відчуження дозволу № 634 від АТ «Коростенський карʼєр» підсанкційного Ігоря Наумця до ТОВ «Новел Пром» Марка Трабулсі і в подальшому від ТОВ «Новел Пром» до ТОВ «Коростенська видобувна компанія» Сергія Шапрана. Також було стягнуто в дохід держави 3,1 млн грн, які мали бути сплачені за спецдозвіл під час перепродажу.
В травні в іншій справі суд визнав недійсними аналогічні договори щодо відчуження двох спецдозволів ПрАТ «Пинязевицький карʼєр» (підсанкційної Елени Калпи) через ТОВ «Новел Пром» до ТОВ «Малинська видобувна компанія» (Сергія Шапрана).
Крім цього, наразі триває оскарження продажу дозволу ПрАТ «Малинський каменедробильний завод» (МКДЗ).
МКДЗ, Пинязевицький і Коростенський карʼєри входили до групи UNIGRAN/ЮНІГРАН Ігоря Наумця. Спецдозволи були продані на тлі застосованої до бенефіціарів санкції РНБО «Блокування активів».
Крім спецдозволів, у 2024 р. були відчужені низка інших активів компаній групи (буро-вибуховий сервіс, виробництво плитки, нерухомість, залізничні вагони, вантажівки та ін.).
За погодження відчуження спецдозволів судді двічі штрафували посадовців Держгеонадр (в листопаді і січні), щодо першого заступника Голови Служби Кабінет Міністрів України порушував дисциплінарне провадження (зрештою він звільнився за власним бажанням).
В березні 2025-го стало відомо, що раніше арештовані колишні активи карʼєрів UNIGRAN, куплені компаніями Сергія Шапрана, передані в управління АРМА. В серпні АРМА розпочало попередні ринкові консультації щодо цих активів.
Сергій Шапран в інтервʼю NADRA.INFO заявляв, що його компанії законно купили всі активи. Ігор Наумець заявляв, що не дозволяв карʼєрам продавати майно.
Міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес оголосив, що найближчими днями нова партія електрогенераторів буде відправлена через Іспанське агентство міжнародного співробітництва у сфері розвитку (AECID), щоб допомогти Україні пережити зиму на тлі хвилі російських атак на українську інфраструктуру.
“Напередодні нової зими необхідно забезпечити стабільність і працездатність електроенергетичної системи. Іспанське агентство з питань співробітництва запланувало 70 нових генераторів, які найближчими днями будуть відправлені до України, щоб забезпечити електроенергією та опаленням у цю зиму, яка прогнозується бути суворою”, – сказав міністр під час спілкування із медіа перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі у понеділок.
Альбарес зазначив, що проведе у понеділок зустріч з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, якому особисто передасть інформацію щодо підтримки українців.
Економіка Китаю в третьому кварталі 2025 року зросла на мінімальні за рік 4,8% в річному вираженні, йдеться в звіті Державного статистичного управління. Темпи зростання ВВП сповільнилися з 5,2% у квітні-червні. Аналітики в середньому також очікували ослаблення підйому до 4,8%, за даними Trading Economics.
Підвищення ВВП КНР у липні-вересні відносно попередніх трьох місяців склало 1,1% (при середньому прогнозі в 0,8%). У другому кварталі показник збільшився на переглянутий вниз 1% в поквартальному порівнянні.
У січні-вересні обсяг економіки зріс на 5,2% в річному обчисленні і склав 101,5 трлн юанів ($14,24 трлн).
Розпоряджаються доходи населення Китаю в розрахунку на душу населення за дев’ять місяців підвищилися на 5,1% – до 32,51 тис. юанів, за даними ГСУ.
За підсумками 2024 року економіка КНР збільшилася на 5%, таке ж зростання передбачено планом соціально-економічного розвитку на 2025 рік.
Британська Pennpetro Energy Plc (PPP) оголосила про підписання основних умов придбання 100% ліцензії на розвідку нафти і газу на Лімницькому ділянці на Івано-Франківщині через польську холдингову Target, яка була нещодавно створена для цієї мети.
«Ліцензія, яку придбаває компанія, є малодослідженим, масштабним і високоперспективним проектом, розробка якого, як очікується, стане істотним внеском у зміцнення енергетичної незалежності та суверенітету України», – йдеться в біржовому повідомленні PPP.
Компанія має намір негайно розконсервувати одну з раніше занедбаних свердловин і провести тривимірну сейсморозвідку, перш ніж найближчим часом розпочати буріння другої свердловини, яка, як очікується, матиме високу ймовірність успіху.
Лімницький нафтогазоносний ділянку площею 172 кв. км розташований в Карпатському басейні, де в даний час відкрито понад 100 родовищ нафти і газу.
“Отримання основних умов ліцензії на Лімницький ділянку в Україні є переломним моментом для нашого бізнесу. Це додає надзвичайно перспективний актив до нашого зростаючого портфеля і відкриває можливість розробки цього родовища”, – заявив голова ради директорів PPP Стівен Ланн.
За його словами, вимоги до капіталу Pennpetro Energy, пов’язані з цією ліцензією, мінімальні, і компанія має значний потенціал зростання.
За інформацією NADRA info, спеціальний дозвіл на розвідку і видобуток нафти і газу на Лімницькій площі був виданий у 2007 році ТОВ «Компанія Геопошук ЛТД», яке залишається діючим надрокористувачем після недавнього скасування наказу Державної служби геології та надр України про анулювання дозволу.
У квітні 2023 року Держгеонадра подала позов до «Компанія Геопошук ЛТД» в Івано-Франківський окружний адміністративний суд з вимогою анулювати спеціальний дозвіл на користування надрами. Підставою стало те, що серед кінцевих бенефіціарних власників компанії нібито є громадянин РФ.
У липні 2023 року суд першої інстанції задовольнив позов, визнавши дозвіл недійсним, а в лютому 2024 року Восьмий апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін. На виконання судових рішень Держгеонадра видала наказ від 15 лютого 2024 року про анулювання дозволу.
Однак 30 квітня 2025 року Верховний Суд скасував рішення попередніх інстанцій, визнавши, що анулювання відбулося з порушенням законодавства, в результаті чого Держгеонедра 5 травня 2025 року скасували попередній наказ про анулювання.
Pennpetro Energy Plc – публічна компанія, зареєстрована в 2016 році в Англії та Уельсі. Компанія займається розвідкою і видобутком нафти і газу, зосереджуючи діяльність на наземних проектах в Техасі (США), зокрема в окрузі Гонсалес, де володіє правами на понад 2,5 тис. акрів. Pennpetro має ряд дочірніх структур, серед яких Pennpetro USA Corp., Nobel Petroleum LLC і Pennpetro Greentec UK Limited.
У 2024 році PPP повідомила про дохід близько 0,5 млн фунтів стерлінгів при чистому збитку 8,9 млн фунтів.
Pennpetro Energy plc 16 жовтня оголосила про призначення виконавчим директором і головним операційним директором компанії Маврикія Калугіна, який до 31 січня 2023 року обіймав посаду виконавчого директора і операційного директора групи «Нафтогаз».