ТОВ “Сільпо-Фуд”, що входить до торгово-промислової групи Fozzy Group (Київ) та розвиває в Україні мережу продуктових супермаркетів “Сільпо”, за підсумками січня-вересня 2026 року отримало 551,9 млн грн збитку, тоді як за аналогічний період минулого року компанія отримала 956,5 млн грн прибутку, а у першому півріччі 2026 року – 849,9 млн грн прибутку.
Як повідомила компанія у системі фінансової звітності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її виручка за дев’ять місяців 2026 року виросла на 14,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року і сягнула 86,9 млрд грн.
За даними компанії, у першому півріччі 2026 року “Сільпо-Фуд” отримав 59,5 млрд грн виручки та 849,9 млн грн прибутку. З урахуванням цих показників, у третьому кварталі 2026 року виручка “Сільпо-Фуд” виросла на 7,1% порівняно з третім кварталом минулого року – до 27,4 млрд грн, тоді як збиток становив 1,4 млрд грн.
Зазначається, що валовий прибуток компанії за січень-вересень 2026 року зріс на 22,1% відносно того самого періоду рік тому, до 29,3 млрд грн, а прибуток від операційної діяльності зменшився на 3,5% – до 2 млрд грн.
Поточні зобов’язання “Сільпо-Фуд” з початку 2026 року і станом на вересень збільшились на 2,6% – до 33,2 млрд грн, з них торгова та інша кредиторська заборгованість становить 24,3 млрд грн. Довгострокові зобов’язання зменшились на 5,1% – до 12,9 млрд грн. Непокритий збиток з початку року зменшився на 2,3% – до 25 млрд грн.
Активи компанії станом на вересень становили 39,3 млрд грн.
ТОВ “Сільпо-Фуд” створене на початку серпня 2016 року. Як повідомила компанія у звіті, станом на вересень 2026 року ТОВ контролює ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), що перебуває у власності ТОВ “Фоззі Груп”. Кінцевим бенефіціаром є Володимир Костельман.
Станом на вересень 2026 року мережа налічує понад 309 супермаркетів у 78 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo: у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі. Штат мережі налічує понад 30 тис. співробітників.
Входить до торгово-промислової групи Fozzy Group з більш ніж 826 торговими точками на всій території країни. Компанія розвиває торговельні мережі різних форматів: супермаркети “Сільпо”, оптові гіпермаркети Fozzy, магазини біля дому “Фора”, дискаунтери Thrash!Траш!, фармацевтичні супермаркети “Біла ромашка”, магазини для домашніх тварин E-ZOO.
Як повідомляє Experts Club, Миколаївська, Дніпропетровська та Кіровоградська області стали лідерами в Україні за площами посівів озимих зернових культур під урожай 2027 року. Станом на 4 листопада аграрії цих трьох областей засіяли 1,372 млн га, або 30,9% загальноукраїнських площ, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
Найбільші площі озимих зернових зафіксовано в Миколаївській області – 500 тис. га. З них пшеницею та тритикале засіяно 401 тис. га, ячменем – 97 тис. га, житом – 2 тис. га.
На другому місці Дніпропетровська область, де озимими зерновими засіяно 475,6 тис. га. Основну частину посівів становлять пшениця та тритикале – 421,8 тис. га. Ще 52,1 тис. га відведено під ячмінь і 1,7 тис. га – під жито.
Третє місце посідає Кіровоградська область із показником 396,7 тис. га. Зокрема, під пшеницю та тритикале відведено 360,5 тис. га, під ячмінь – 34,8 тис. га, під жито – 1,4 тис. га.
До числа найбільших регіонів за посівами озимих зернових також входять Одеська область із 395 тис. га, Полтавська – 281,2 тис. га, Черкаська – 225,4 тис. га та Хмельницька – 223,3 тис. га.
Загалом у цих семи областях озимими зерновими засіяно 2,497 млн га, або 56,1% загальноукраїнських площ.
Водночас географія посівів озимого ріпаку дещо відрізняється від зернових.
Лідером за цією культурою стала Одеська область із 195 тис. га, тоді як Вінницька область посіла друге місце зі 125 тис. га. Далі йдуть Миколаївська область – 98 тис. га, Хмельницька – 85,7 тис. га та Тернопільська – 79,3 тис. га.
Таким чином, Миколаївська область одночасно входить до трійки найбільших регіонів за посівами озимих зернових і ріпаку, тоді як Одеська область є найбільшим виробничим регіоном за площею посівів озимого ріпаку.
Загалом станом на 4 листопада 2026 року аграрії України засіяли озимими зерновими 4,448 млн га, або 85,4% прогнозу. Посіви озимого ріпаку становили 1,152 млн га, або 104,2% плану.
Сукупна площа озимих зернових і ріпаку досягла 5,599 млн га.
Порівняно з відповідною датою минулого року загальна площа цих культур скоротилася приблизно на 309 тис. га, або 5,2%. При цьому скорочення зернових посівів частково компенсувалося збільшенням площ під ріпаком.
Оперативні показники посівної кампанії характеризують фактично засіяні площі станом на дату звіту і можуть змінитися після завершення осінніх польових робіт.
Джерело: Мінагрополітики, оперативні дані про посівну озимих культур від 4 листопада 2026 року.
Інвестиційна компанія S1 REIT, що входить до складу S1 Group, розпочала продаж сертифікатів нового інвестиційного фонду S1 Позняки з мінімальним початковим внеском 1 тис. грн та можливістю подальшого поповнення від 100 грн. Загальний обсяг емісії сертифікатів становить 250 млн грн, повідомила компанія у пресрелізі, оприлюдненому 2 листопада 2026 року.
Згідно з повідомленням, фонд інвестує у 80 апартаментів загальною площею 2,828 тис. кв. м у 24-поверховому прибутковому будинку S1 Позняки, який споруджується поблизу озера Срібний Кіл у Дарницькому районі Києва, приблизно за дві хвилини від станції метро «Позняки».
Загальна площа будинку становитиме 29,5 тис. кв. м. Завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію заплановано на кінець 2028 року.
Прогнозована дохідність фонду становить 9% річних у доларах США, однак компанія наголошує, що цей показник базується на фінансовій моделі проєкту та не є гарантією майбутнього прибутку.
Інвестиційна модель передбачає два етапи формування доходу. Під час будівництва очікуване зростання вартості нерухомості має відображатися в ціні інвестиційних сертифікатів, тоді як дивідендні виплати на цьому етапі не передбачені.
Після введення будинку в експлуатацію та початку здавання апартаментів в оренду джерелом дивідендів для власників сертифікатів має стати орендний дохід.
Крім того, інвестори зможуть поступово накопичувати сертифікати з можливістю їх подальшого обміну на готові апартаменти відповідно до умов фонду.
«Людині не обов’язково чекати, поки вона накопичить на цілий об’єкт. Можна почати з 1 000 грн і докуповувати сертифікати тоді, коли є можливість. А далі обрати власний сценарій: залишатися інвестором фонду для отримання майбутнього орендного доходу або поступово рухатися до власних апартаментів», – зазначив комерційний директор S1 REIT Віктор Бойчук.
За словами генерального директора S1 REIT Ігоря Гіфеса, запуск фонду дає можливість інвесторам вкладати кошти в нерухомість на етапі будівництва та розраховувати на потенційне зростання її вартості після завершення проєкту.
Будинок S1 Позняки реалізується у форматі Build-to-Rent – нерухомості, спроєктованої для подальшого здавання в оренду.
Проєкт передбачає близько 1,5 тис. кв. м внутрішньої інфраструктури, зокрема коворкінг, тренажерну залу, кінозал, дитячу кімнату, зони відпочинку та облаштоване укриття. Ще близько 7 тис. кв. м на перших поверхах відведено під комерційні приміщення та об’єкти сфери послуг.
Після введення будинку в експлуатацію управління нерухомістю здійснюватиме компанія S1 Property.
Продаж інвестиційних сертифікатів організовано через онлайн-заявки на сайті S1 REIT.
Компанія окремо звертає увагу на ризики інвестування, зокрема пов’язані з воєнними діями, строками будівництва та ринковою кон’юнктурою. Запланована дохідність не гарантує збереження вкладеного капіталу.
S1 REIT входить до складу S1 Group і спеціалізується на колективних інвестиціях у дохідну нерухомість Києва. До групи також належать девелопер Standard One та компанія з управління нерухомістю S1 Property.
Джерело: пресреліз S1 REIT від 2 листопада 2026 року, опублікований агентством «Інтерфакс-Україна».
Як повідомляє Еxperts.news, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимими зерновими культурами 4,448 млн га, що на 400,3 тис. га, або 8,3%, менше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, загалом виконано 85,4% прогнозованих площ під озимими зерновими культурами, які становлять близько 5,21 млн га.
Найбільше скоротилися посіви озимої пшениці та ячменю. Зокрема, пшеницею та тритикале засіяно 3,953 млн га, або 87,1% прогнозу. Це на 350,5 тис. га, або 8,1%, менше порівняно з аналогічною датою 2025 року.
Озимим ячменем засіяно 420,5 тис. га, що становить лише 70,8% прогнозованої площі. Порівняно з минулим роком його посіви скоротилися на 58,2 тис. га, або 12,1%.
Водночас площі під озимим житом збільшилися на 12,7%, до 74,3 тис. га. Аграрії вже виконали 96,9% прогнозу за цією культурою.
Темпи сівби зернових упродовж останніх тижнів уповільнилися. За тиждень з 28 жовтня до 4 листопада площі збільшилися на 234,6 тис. га, тоді як попереднього тижня приріст становив 285,3 тис. га, а ще тижнем раніше – 536,8 тис. га.
Таким чином, тижневий приріст посівів зернових скоротився на 17,8%, а порівняно з показником двотижневої давності – більш ніж удвічі.
Загалом аграріям залишається засіяти близько 763 тис. га озимих зернових для виконання прогнозу, зокрема приблизно 588 тис. га пшениці та тритикале і 173 тис. га ячменю.
За аналогічною датою 2025 року українські аграрії засіяли 4,848 млн га озимих зернових. Тоді посіви пшениці становили 4,304 млн га, ячменю – 478,7 тис. га, жита – 65,9 тис. га.
Поточні показники характеризують хід осінньої посівної кампанії під урожай 2027 року. Остаточна площа озимих зернових залежатиме від завершення польових робіт, а майбутній урожай – також від перезимівлі посівів і погодних умов навесні.
Джерела: Мінагрополітики, оперативні дані про посівну озимих культур від 4 листопада 2026 року; офіційна статистика посівної станом на 4 листопада 2025 року.
Як повідомляє Experts Club, українські аграрії станом на 4 листопада 2026 року засіяли озимим ріпаком 1,152 млн га, що на 91,3 тис. га, або 8,6%, більше, ніж на відповідну дату минулого року, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За даними відомства, аграрії виконали 104,2% прогнозу сівби ріпаку, перевищивши початково заплановану площу приблизно на 46 тис. га.
Таким чином, озимий ріпак став єдиною з основних озимих культур, посіви якої не лише перевищили прогноз, а й продемонстрували суттєве зростання порівняно з минулим роком.
Для порівняння, загальна площа посівів озимих зернових культур на початок листопада скоротилася на 8,3% порівняно з аналогічною датою 2025 року. Пшениці та тритикале засіяно на 8,1% менше, ячменю – на 12,1% менше.
Водночас озимий ріпак демонструє протилежну динаміку, що може свідчити про підвищений інтерес агровиробників до вирощування олійних культур.
Найбільші площі озимого ріпаку зосереджені в Одеській області, де засіяно 195 тис. га. Це близько 16,9% загальноукраїнських посівів культури.
Друге місце посідає Вінницька область із показником 125 тис. га, третє – Миколаївська, де ріпаком засіяно 98 тис. га.
До п’ятірки лідерів також входять Хмельницька область із 85,7 тис. га та Тернопільська із 79,3 тис. га.
Загалом на ці п’ять областей припадає 583 тис. га, або 50,6% усіх площ озимого ріпаку в Україні.
За останній тиждень площі під культурою збільшилися на 16,9 тис. га. Станом на 28 жовтня було засіяно 1,135 млн га, або 102,7% прогнозу.
Озимий ріпак є однією з основних олійних культур України та важливою сировиною для виробництва рослинної олії, кормових компонентів і біопалива. Значна частина вирощеного в Україні ріпаку традиційно постачається на експорт, передусім до європейських країн, де він використовується у харчовій промисловості та виробництві біодизеля.
Збільшення посівних площ створює передумови для зростання виробництва ріпаку в сезоні 2027 року, однак остаточний обсяг урожаю залежатиме від погодних умов, стану посівів після зими та врожайності.
Як повідомлялося, станом на 4 листопада 2025 року озимим ріпаком в Україні було засіяно 1,060 млн га.
Джерела: Мінагрополітики, повідомлення від 4 листопада 2026 року; Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства, дані за 4 листопада 2025 року.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили злочинну організацію, учасники якої налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів в обмін на безперешкодну діяльність шахрайських кол-центрів та інших незаконних бізнесів.
Як повідомляється в Telegram-каналі НАБУ в середу, за даними слідства, до злочинної діяльності були залучені діючі високопоставлені чиновники Служби безпеки України, Національної поліції, Офісу генерального прокурора та представники кримінального середовища.
Як повідомлялося раніше, НАБУ та САП викрили п’ятьох учасників злочинної організації на чолі з чиновником Офісу генерального прокурора (операція «Карфаген»), які систематично отримували неправомірну вигоду за прикриття мережі шахрайських кол-центрів і легалізували понад 42 млн грн шляхом купівлі нерухомості, зокрема апартаментів у Карпатах, коштовностей та розміщення коштів на рахунках родичів.
На тлі скандалу з можливою причетністю до справи «Карфаген» генпрокурор Руслан Кравченко подав заяву про звільнення. Президент України Володимир Зеленський відсторонив його від посади, а 15 вересня Верховна Рада надала згоду на звільнення Кравченка. У матеріалах НСРД ключовий підозрюваний у справі — заступник керівника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генпрокурора Сергій Кропива — фігурує як довірена особа Кравченка. Зокрема, за даними слідства, він координував побутові питання та ремонт у будинку Кравченка.
Водночас уже після написання заяви про звільнення, 14 вересня, Кравченко підписав повідомлення про підозру директору Національного антикорупційного бюро України Семену Кривоносу. У відповідь НАБУ та САП заявили, що розцінюють такі дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. У Офісі генпрокурора ввечері 14 вересня повідомили про відсутність такої підозри.
Кравченко, у свою чергу, повідомив, що покинув територію України, пославшись на те, що виїхав у відрядження. За непідтвердженими даними, Кравченко разом зі своєю дружиною може перебувати у Відні (Австрія) і вести переговори з місцевими адвокатськими фірмами щодо отримання притулку.
Про підозру Кравченку поки що не повідомляли, але службове розслідування встановило, що він, обіймаючи посаду генерального прокурора, вчинив дисциплінарний проступок, організувавши собі необґрунтований виїзд за кордон; питання про притягнення його до кримінальної відповідальності вирішуватимуть антикорупційні органи України
В.о. генерального прокурора Антон Ковальський у жовтні повідомив, що службове розслідування щодо виїзду екс-генпрокурора триває, перевіряються обставини організації його відрядження, а загалом з органів прокуратури звільнено вісім осіб, які згадувалися в контексті операції
«Карфаген». 2 листопада він зареєстрував ще одне кримінальне провадження стосовно Кропиви, який є ключовим фігурантом справи «Карфаген», за використання службового автомобіля для неробочих поїздок до Буковеля.
