Прямі контакти української влади з представниками РФ виключно заради гуманітарної допомоги та порятунку цивільного населення вважають допустимими 86,8% опитаних українців, водночас 65,5% допускають використання маршруту евакуації через Росію та Білорусь, свідчать результати дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно з результатами опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», 49,6% респондентів вважають прямі гуманітарні контакти з РФ безумовно допустимими, ще 37,2% допускають їх за чітких умов і контролю. Недопустимими такі контакти назвали 3,7% опитаних, 9,5% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результати відображають прагматичний підхід українців до гуманітарних домовленостей, за якого збереження життя людей залишається головним критерієм результативності.
«Ми бачимо запит на те, щоб питання, які можна вирішити в інтересах України, на українських умовах і на українську користь, вирішувалися шляхом переговорів, а не бойових дій. Це дуже поширена думка серед українців», – наголосив він.
Водночас соціолог підкреслив, що готовність до гуманітарних контактів не означає згоди на політичні поступки Росії.
За його словами, українське суспільство зберігає принципові вимоги щодо невизнання окупації українських територій, недопущення скорочення обороноздатності держави та обмеження її суверенних рішень. При цьому громадяни стають більш гнучкими в оцінці практичних механізмів досягнення конкретних результатів.
Окремий блок дослідження стосувався маршруту гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області через територію РФ і Білорусі.
За даними соціологів, 30,3% респондентів вважають такий маршрут прийнятним, ще 35,2% – прийнятним лише за додаткових гарантій безпеки. Неприйнятним його назвали 11,1% опитаних, а 23,4% зазначили, що не мають достатньо інформації для оцінки.
Питання було сформульовано з урахуванням обставин, за яких прямий маршрут через лінію фронту потребував би розмінування стратегічних напрямків і міг послабити оборону України.
Єременко пояснив, що вибір маршруту визначався не лише логістичними можливостями, а й необхідністю враховувати військові ризики.
«Організувати коридор для проїзду автобуса через лінію фронту – це означає, що треба проводити розмінування, це можливість втратити чи показати певні замасковані позиції. Це реальні проблеми для української оборони, принаймні потенційні. Головне – вивезти людей, тому що головний результат саме в цьому», – зазначив він.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу на значну різницю між критичними оцінками, поширеними в соціальних мережах, і результатами опитування.
«Ми неодноразово бачили, що те, як розбурхувалися соціальні мережі й суспільство в онлайні, дуже сильно відрізнялося від того, що думали українці. Для нас було важливо виміряти цю різницю, щоб зрозуміти, як насправді думають українці», – сказав він.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, коментуючи результати, назвав місію в Олешках безпрецедентною за механізмом реалізації та участю українського омбудсмена Дмитра Лубінця.
«Це дійсно екстраординарна місія, оскільки під час війни омбудсмен переїжджає на територію противника й рятує громадян. Як правило, подібні випадки в історії конфліктів відбувалися за посередництва міжнародних організацій», – заявив експерт.
На думку Кулика, успішна реалізація гуманітарної операції може створити передумови для наступних локальних домовленостей. Водночас він застеріг, що розширення такої практики залежатиме від політичної ситуації та готовності сторін виконувати взяті зобов’язання.
За результатами дослідження, найважливішим результатом місії 72,3% респондентів назвали збереження життя та здоров’я цивільних, 61,3% – безпечний і добровільний виїзд охочих, 39,8% – доставлення продуктів, води й медикаментів.
Можливість проведення подібних гуманітарних операцій у майбутньому відзначили 31,6% опитаних, дотримання режиму тиші та погоджених домовленостей – 29,7%. Респонденти могли обирати до трьох відповідей.
Загалом гуманітарну місію в Олешках підтримали 93,6% опитаних, а 93,8% вважають її важливою для цивільного населення.
Опитування проведено Active Group 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology. Кількість респондентів – 1000 осіб. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, крім тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Олешки, РОСІЯ, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Виробництво машин та устатковання в Україні за січень-вересень 2026 року збільшилося на 36,5% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, що стало одним із найвищих показників зростання серед промислових галузей, повідомила Державна служба статистики України (Держстат) 3 листопада.
За даними відомства, суттєву позитивну динаміку також зафіксовано у виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, де обсяги випуску зросли на 17,1%.
Водночас у виробництві електричного устатковання спостерігалося скорочення на 17,8%, що свідчить про нерівномірну динаміку різних сегментів машинобудівної промисловості.
Позитивні результати за дев’ять місяців також продемонстрували підприємства харчової та хімічної промисловості. Виробництво харчових продуктів збільшилося на 2,8%, а хімічної продукції – на 2,7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Зростання машинобудування та електроніки відбувалося на тлі загального скорочення промислового виробництва в Україні на 1,9% за дев’ять місяців.
При цьому у вересні 2026 року промислове виробництво скоротилося на 9,2% порівняно з вереснем минулого року після падіння на 6,1% у серпні.
Таким чином, підприємства, що спеціалізуються на виробництві машин, устатковання та електронної продукції, демонструють суттєво кращі результати, ніж промисловість загалом.
Водночас наведені індекси відображають зміну фізичних обсягів виробництва порівняно з відповідним періодом минулого року та не дозволяють без додаткових даних визначити абсолютну вартість випущеної продукції або її частку в загальному промисловому виробництві.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,7%, тоді як у 2024 році зросло на 4,7%.
Дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій та частини територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
ВИРОБНИЦТВО, електроніка, машинобудування, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА
Після участі США в гуманітарних домовленостях щодо тимчасово окупованих Олешок Херсонської області у 20,3% опитаних українців покращилося ставлення до Сполучених Штатів, водночас 57,1% позитивно оцінили роль першої леді США Меланії Трамп у досягненні домовленостей, свідчать результати соціологічного дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
За даними опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», у 6,2% респондентів думка про США значно покращилася, у 14,1% – скоріше покращилася. Водночас 66,5% повідомили, що їхнє ставлення до Сполучених Штатів залишилося незмінним, 4,9% заявили про його погіршення, ще 8,3% не змогли визначитися.
Засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко зазначив, що результативні гуманітарні операції можуть позитивно впливати на міжнародний імідж держав, які беруть участь у їхній організації.
«Такі гуманітарні події, якщо вони будуть повторюватися і будуть дійсно ефективними, підвищуватимуть довіру, зокрема до США. Ця подія може стати однією з тих, які дійсно покращать ставлення до Сполучених Штатів серед українців. Людина в безпеці краще, ніж людина в небезпеці», – зазначив він.
Окремо соціологи дослідили ставлення до особистої ролі Меланії Трамп у домовленостях щодо Олешок. Дуже позитивно її участь оцінили 29,7% респондентів, скоріше позитивно – 27,4%. Нейтральну позицію висловили 21,7%, негативну – 5,7%, а 15,5% зазначили, що не мають достатньо інформації.
Директор Active Group Олександр Позній звернув увагу, що участь першої леді США в гуманітарному посередництві не обмежується операцією в Олешках. Зокрема, він нагадав про попередні зусилля, спрямовані на повернення українських дітей.
За словами соціолога, конкретні гуманітарні результати можуть позитивно впливати на ставлення громадян до міжнародних партнерів навіть за наявності суперечливих оцінок їхньої політики.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав гуманітарну операцію в Олешках прецедентом дипломатичного посередництва, реалізованого без безпосередньої участі традиційних міжнародних гуманітарних організацій.
«Йдеться не про інституційну дипломатію на рівні міністрів закордонних справ чи Державного департаменту США. Це була команда саме Меланії Трамп, яка перебувала на постійному контакті з українським і російським омбудсменами. Те, що вдалося через дипломатію її команди, не вдавалося нікому до того», – заявив Кулик.
На думку експерта, досягнуті домовленості продемонстрували можливості персонального посередництва та робочих контактів між представниками сторін навіть за умов повномасштабної війни.
Водночас головний редактор видання «Політарена» Вікторія Плотнікова застерегла від надмірного оптимізму щодо повторення подібних операцій. За її словами, успіх місії став результатом поєднання сприятливих політичних обставин та особистої взаємодії учасників переговорів.
«Тут співпраця не інституцій, а, скоріше за все, особистостей, яка наклалася на сприятливу ситуацію і зі Сполученими Штатами, і в Росії. Тому прогнозувати, як буде надалі, дуже важко. Звичайно, я сподіваюся, що будуть такі успішні гуманітарні місії», – наголосила вона.
Загалом гуманітарну операцію в Олешках підтримують 93,6% опитаних українців, 93,8% вважають її важливою для цивільного населення. Рішення уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця особисто долучитися до місії позитивно оцінили 61,3% респондентів.
Результати щодо зміни ставлення до США відображають самооцінку респондентів після повідомлень про гуманітарні домовленості, а не порівняння показників двох окремих опитувань.
Дослідження Active Group проведено 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Меланія Трамп, Олешки, СОЦИОЛОГИЯ, США
Як повідомляє Еxperts.news, промислове виробництво в Україні у вересні 2026 року скоротилося на 9,2% порівняно з аналогічним місяцем 2025 року після падіння на 6,1% у серпні та 1,7% у липні, повідомила Державна служба статистики України (Держстат) 3 листопада.
За даними статистичного відомства, у вересні порівняно із серпнем 2026 року промислове виробництво збільшилося на 2,7%.
Загалом за січень-вересень 2026 року обсяги виробництва промислової продукції скоротилися на 1,9% порівняно з відповідним періодом минулого року.
Таким чином, спад промислового виробництва у річному вимірі прискорюється третій місяць поспіль. Якщо у травні було зафіксовано зростання на 0,3%, а у червні – на 1,1%, то вже у липні промисловість повернулася до негативної динаміки.
При цьому за підсумками восьми місяців 2026 року падіння промислового виробництва становило 1%, а після врахування вересневих результатів поглибилося до 1,9%.
Найбільш негативна динаміка за дев’ять місяців спостерігалася в металургійному виробництві, де обсяги випуску продукції скоротилися на 18,2%. У виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення спад становив 18,1%, у виробництві електричного устатковання – 17,8%, у постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 16,7%.
Водночас окремі галузі продемонстрували зростання. Зокрема, виробництво машин та устатковання збільшилося на 36,5%, комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – на 17,1%, харчових продуктів – на 2,8%, хімічної продукції – на 2,7%.
Таким чином, промисловість України демонструє різноспрямовану динаміку: зростання в окремих сегментах машинобудування та перероблення супроводжується значним скороченням виробництва у базових промислових галузях.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,7%, тоді як у 2024 році було зафіксовано зростання на 4,7%.
Дані Держстату наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Державна стратегія житлової політики до 2033 року має бути затверджена вже до кінця цього року, повідомив міністр у справах громад, територій та ВПО Віталій Безгін, відкриваючи першу Щорічну житлову конференцію в Києві.
«Уряд на 2026 рік передбачив підготовку Державної стратегії житлової політики до 2033 року та плану її реалізації на 2027–2029 роки. Ми оновлюємо законодавство про соціальне житло та вдосконалюємо управління житловим фондом», – повідомив Безгін.
За його словами, Державна житлова стратегія України до 2033 року, яку планується ухвалити до кінця року, має стати основою для практичних кроків на рівні держави та громад. А результатом Щорічної житлової конференції мають стати конкретні пропозиції, які зможуть втілити в життя парламент, уряд та громади за підтримки міжнародних партнерів.
«Щодня Росія завдає ударів по житлу українців, щодня люди змушені залишати свої домівки, зокрема через евакуацію. Житлова політика, підтримка громад та робота з внутрішньо переміщеними особами – це взаємопов’язані напрямки. Саме навколо них мають формуватися наші програми: житлові ваучери для ВПО, «еВідновлення» та рішення щодо соціального житла й інші. У проєкті бюджету на 2027 рік на житлові програми передбачено 30,5 млрд грн, це на 10,8 млрд грн більше, ніж минулого року. «Житло залишається в центрі уваги», – додав Безгін.
Міністр наголосив, що житлова політика, з огляду на безпрецедентні виклики, має стати абсолютним пріоритетом держави. «Інвестиції в житло – це інвестиції в людей, у стабільність економіки, у майбутнє України», – зазначив він.
Перша щорічна житлова конференція «Відновлення житла, відродження громад: масштабування житлових рішень для відновлення та розвитку України» триватиме до 5 листопада. Вона об’єднає понад 1000 представників державної влади, громад, міжнародних організацій, бізнесу та експертної спільноти.
Протягом трьох днів понад 1000 учасників (представників державної та місцевої влади, міжнародних організацій, бізнесу тощо) обговорюватимуть відновлення зруйнованого житла, розвиток соціального та доступного житла, фінансування житлового сектору та комплексне відновлення громад. У програмі – чотири пленарні та 59 технічних сесій за шістьма тематичними напрямками.
Організатори конференції – Міністерство у справах громад, територій та ВПО України та Група Світового банку. Захід відбувається за підтримки уряду Австрії та Фонду допомоги, відновлення, реконструкції та реформ (URTF).
Барбадос готується запровадити нову програму залучення іноземних інвесторів, яка дозволить отримувати постійне резидентство за вкладення від 5 млн барбадоських доларів (приблизно $2,5 млн США) у затверджені державою проєкти. Надалі інвестори зможуть претендувати на громадянство за спрощеною процедурою, що передбачає фактичне проживання в країні протягом щонайменше 360 днів за встановлений період.
Нова система має стати альтернативою традиційним карибським програмам громадянства за інвестиції, які перебувають під тиском Європейського Союзу через ризики для безпеки безвізового режиму.
Законопроєкт передбачає два основні механізми отримання статусу постійного резидента.
Перший дозволить іноземному громадянину претендувати на постійне проживання після інвестування щонайменше 5 млн барбадоських доларів у проєкт національного розвитку, офіційно затверджений урядом.
За фіксованого курсу 2 барбадоські долари за $1 США мінімальна сума становить приблизно $2,5 млн.
Міністр внутрішніх справ Барбадосу Грегорі Ніколлс під час парламентського обговорення 27 жовтня назвав серед пріоритетних напрямів водопостачання та очищення стічних вод, охорону здоров’я, освіту, житлове будівництво, відновлювану енергетику, інфраструктуру, технології, сільське господарство та туризм.
При цьому інвестиції повинні спрямовуватися до проєктів, які мають суспільне значення та відповідають визначеним урядом критеріям.
Другий механізм передбачає використання бальної системи.
Вона дозволить враховувати інвестиції меншого розміру, зокрема від 1 млн барбадоських доларів, або приблизно $500 тис. США, у визначені проєкти розвитку.
Бали нараховуватимуться залежно від суми інвестицій, віку заявника, родинних зв’язків із Барбадосом та інших критеріїв.
Кожен бал відповідатиме шести місяцям необхідного строку проживання, що дозволить скоротити стандартний п’ятирічний період для отримання постійного резидентства.
Водночас інвестор повинен буде виконати вимоги щодо фактичного перебування в країні. Для застосування бального механізму передбачено щонайменше 180 днів проживання протягом попередніх трьох років.
Окремий законопроєкт про громадянство передбачає скорочення вимог до тривалості фізичного перебування в країні.
Іноземці, які не є громадянами Карибського співтовариства (CARICOM) та отримали постійне резидентство, зможуть звертатися із заявою про громадянство після сукупного проживання на Барбадосі протягом 360 днів у межах визначеного законом періоду тривалістю щонайменше 1460 днів.
Для громадян держав CARICOM передбачено м’якші умови: 270 днів проживання протягом періоду щонайменше 1095 днів.
Положення також передбачають можливість включення подружжя та утриманців заявника.
Водночас виконання вимог щодо інвестицій і строків проживання не гарантує автоматичного надання громадянства.
Міністерство внутрішніх справ зможе відмовити у задоволенні заяви з міркувань національної безпеки, державної політики, за наявності визначених законом кримінальних правопорушень або недостатніх засобів до існування.
Міністр внутрішніх справ Грегорі Ніколлс наголосив, що уряд не запроваджує традиційну програму громадянства за інвестиції (Citizenship by Investment).
Принципова відмінність полягає в тому, що інвестиції надаватимуть право претендувати на постійне резидентство, а отримання громадянства потребуватиме окремої процедури та виконання вимог щодо проживання.
Барбадос ніколи не мав класичної програми прямого продажу громадянства, подібної до схем, які діють у кількох інших карибських державах.
Нові правила можуть зробити країну привабливішою для заможних іноземців, які розглядають можливість переїзду до Карибського регіону, інвестування у нерухомість, інфраструктурні та туристичні проєкти.
Окремим нововведенням стане можливість зарахування часу перебування в країні за програмою Welcome Stamp, призначеною для іноземних дистанційних працівників, до строку законного проживання, необхідного для подання заяви на постійне резидентство.
Реформа Барбадосу відбувається на тлі посилення вимог Європейського Союзу до держав, які надають громадянство в обмін на інвестиції.
Під тиском Брюсселя опинилися Антигуа і Барбуда, Домініка, Гренада, Сент-Кітс і Невіс та Сент-Люсія.
Єврокомісія вимагає від цих держав поступового припинення програм інвестиційного громадянства до 1 червня 2028 року, попереджаючи про можливість призупинення безвізового режиму з ЄС.
Основне занепокоєння європейських органів влади пов’язане з тим, що громадяни третіх держав можуть отримувати карибські паспорти без реального проживання у відповідних країнах та користуватися безвізовим доступом до Шенгенської зони.
На думку Єврокомісії, це створює ризики недостатньої перевірки заявників, відмивання коштів та обходу міграційних обмежень.
За даними Reuters від 29 жовтня 2026 року, уряд Антигуа і Барбуди розглядає можливість поступового закриття своєї програми. Водночас країна прагне отримати від ЄС додатковий час та фінансову підтримку для компенсації втрат бюджету.
Для окремих карибських держав надходження від програм інвестиційного громадянства становлять значну частину державних доходів та фінансування будівельних проєктів.
На цьому тлі Барбадос пропонує модель, за якої іноземний капітал залучається через інвестиції у розвиток економіки, а громадянство залишається результатом окремої процедури натуралізації.
Окрім інвестиційних потреб, влада Барбадосу прагне вирішити демографічні проблеми, пов’язані зі старінням населення та зниженням народжуваності.
За даними, які раніше наводила прем’єр-міністерка країни Міа Моттлі, у 2000 році на Барбадосі народилися 3642 дитини, тоді як кількість померлих становила 2444 особи.
У 2024 році ситуація змінилася: кількість народжень скоротилася до 1995, а смертей зросла до 3088.
Уряд розглядає залучення іноземних інвесторів і фахівців як один з інструментів підтримки економічного розвитку, ринку праці та збільшення чисельності населення.
Для інвесторів додатковим чинником привабливості залишається паспорт Барбадосу, який забезпечує безвізовий доступ або отримання візи після прибуття приблизно до 162 країн і територій, включно з державами Шенгенської зони.
Водночас інвестиційне резидентство саме по собі не надаватиме таких можливостей. Вони виникатимуть лише після отримання громадянства.
Станом на 3 листопада 2026 року обидва законопроєкти перебувають на розгляді Сенату Барбадосу.
Після завершення парламентської процедури документи потребуватимуть остаточного затвердження та офіційного введення в дію.
Крім того, уряд повинен буде визначити перелік інвестиційних проєктів, адміністративні збори, порядок розгляду заяв, строки утримання інвестицій та інші практичні вимоги.
Міністр внутрішніх справ Грегорі Ніколлс раніше висловив сподівання, що нове законодавство вдасться завершити до 30 листопада 2026 року, коли Барбадос відзначатиме 60-річчя незалежності.
Барбадос – острівна держава Карибського регіону з населенням близько 280 тис. осіб. Основними секторами економіки є туризм, міжнародні фінансові послуги, торгівля та будівництво. Країна здобула незалежність від Великої Британії у 1966 році, а у 2021 році стала парламентською республікою.
Барбадос, ГРОМАДЯНСТВО, ІНВЕСТИЦІЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, РЕЗИДЕНТСТВО
