Звіт компанії Microsoft показав, що в першій половині 2025 року Україна посіла п’яте місце в світі і третє в Європі серед країн, які найчастіше ставали об’єктом кіберактивності, зокрема в Європі майже кожен десятий потерпілий був з України (9,5%).
“Незважаючи на величезні виклики, Україна швидко трансформується і стає лідером у сфері кібербезпеки. Прискорюючи впровадження хмарних технологій, застосовуючи ШІ для захисту критичної інфраструктури та стимулюючи інновації, країна формує цифрову стійкість”, – цитуються слова технологічного директора Microsoft у кластері країн Північної Європи (NTO Europe North Multi-country Cluster) Ренате Страздіна.
У звіті зазначається, що понад 52% кібератак з відомими мотивами обумовлені вимаганням і програмами-вимагачами, тоді як на кібершпигунство припадає лише 4%. У 80% випадків мета нападників – викрадення даних, що підкреслює глобальний характер цієї загрози.
Компанія зазначає, що щодня обробляє понад 100 трлн сигналів систем безпеки, блокує приблизно 4,5 млн нових спроб атак шкідливого ПЗ, аналізує 38 млн випадків виявлення ризиків для облікових записів користувачів і сканує 5 млрд електронних листів на наявність шкідливих програм і фішингових загроз.
Microsoft у звіті зазначив, що все частіше цілями кібератак стають лікарні, школи та місцеві органи влади через зберігання конфіденційних даних та обмежені ресурси на кіберзахист. Таким чином, це призводить до затримок у наданні медичної допомоги, переривання навчального процесу та зупинки транспортних систем.
Microsoft Digital Defense Report 2025 також додає, що на сьогоднішній день застарілі заходи безпеки є неефективними. Тому використання користувачами багатофакторної аутентифікації (MFA), особливо стійкої до фішингу, може запобігти понад 99% атак, пов’язаних з викраденням облікових даних.
Окремо в звіті зазначається, що загроза з боку державних суб’єктів залишається. Зокрема, Росія розширює атаки за межі України, наприклад, на малі підприємства країн НАТО, використовуючи їх як точки входу в більші організації. Китай розширює атаки на різні галузі та неурядові організації, використовуючи вразливі пристрої для прихованого доступу.
Microsoft додав, що Іран атакує логістичні компанії в Європі та Перській затоці, ймовірно, готуючись до зриву комерційних перевезень, а Північна Корея фокусується на фінансовій вигоді та шпигунстві, зокрема через працевлаштування ІТ-фахівців за кордоном, які передають заробітки режиму.
У звіті зазначається, що штучний інтелект (ШІ) прискорює розвиток загроз. Наприклад, кіберзлочинці застосовують ШІ для автоматизації фішингу та створення штучно згенерованого контенту. Фахівці з кібербезпеки, навпаки, – для більшої можливості виявити загрози та підвищити рівень безпеки користувачів.
«Сенс Банк» у 2026 році планує істотно наростити кредитний портфель малого та середнього бізнесу (МСБ), орієнтуючись на підприємства з оборотом до 1 млрд грн, повідомила директор департаменту МСБ банку Яна Шумунова в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Сьогодні портфель кредитів МСБ становить близько 3,2 млрд грн, а пасиви — близько 20 млрд грн. Ми плануємо розширити ліміти обслуговування до 1 млрд грн обороту по клієнту і збільшити частку кредитних операцій», — зазначила вона.
За словами Шумунової, значна частина клієнтів банку працює в сферах торгівлі, послуг, переробки, агро та логістики.
«Сенс Банк» — український універсальний банк, раніше відомий як «Альфа-Банк Україна». Після націоналізації в 2022 році банк активно розвиває цифрові сервіси, корпоративне кредитування та підтримку малого бізнесу. Мережа банку налічує понад 200 відділень, активи перевищують 100 млрд грн.
KAN Development інвестував $120 млн в освіту та будівництво навчальних закладів під час війни, повідомив засновник компанії Ігор Ніконов.
«Ми в KAN Development віримо в майбутнє і будуємо його сьогодні. Створюємо самодостатні екосистеми з усім необхідним: робота, навчання, спорт, медицина, безпека. У період війни інвестували $120 млн в освіту для дітей, будуємо школи нового рівня”, – розповів Ніконов на фейсбук-сторінці за підсумками участі в Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ).
Як повідомлялося, KAN Development інвестує $80 млн у будівництво школи в ЖК «Республіка» і школи на вул. Маккейна в Києві. Сумарно навчальні заклади розраховані на 2 тис. учнів.
У вересні 2024 року також запрацював архітектурно-інженерний колегіум «А+» на території житлового кварталу «Файна Таун» у столиці. Він став 15-м навчальним закладом мережі «А+».
KAN Development створена в 2001 році. У портфелі компанії – Ocean Plaza, Respublika Park, Tetris Hall, Central Park, Comfort Town, «Файна Таун», Respublika, IQ Business Center і 101 Tower. За більш ніж 20 років роботи на ринку KAN Development створив понад 3 млн кв. м житлової, торговельної та комерційної нерухомості. Компанія також активно розвиває власну мережу освітніх закладів «А+».
Малий і середній бізнес (МСБ) залишається основою післявоєнного відновлення економіки, і саме цей сегмент стане фокусом для «Сенс Банку» в 2025–2026 роках, повідомила директор департаменту МСБ Яна Шумунова в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми бачимо зростання попиту на кредити для відновлення логістики, закупівлі обладнання та енергоефективних рішень. Це — фундамент повернення українського бізнесу до сталого зростання», — сказала вона.
Банк також посилює співпрацю з ЄБРР та міжнародними фондами для розширення програм кредитування МСБ.
«Сенс Банк» — український універсальний банк, що спеціалізується на корпоративному та роздрібному сегментах. Після переходу під контроль держави банк трансформує бізнес-модель, роблячи акцент на технологічності, прозорості та підтримці МСБ.
16 жовтня у Києві відбувся 11-й Київський міжнародний економічний форум. Тема цьогорічного Форуму – «Ukraine 2.0: The Power of People». Подія об’єднала понад 1000 учасників – представників уряду, дипломатичного корпусу та посольств, міжнародних організацій, бізнес-лідерів і топ-менеджерів провідних компаній, підприємців, інвесторів, представників громадського сектору та експертного середовища.
Обговорення на Форумі тривали в рамах 15 дискусійних панелей, у яких взяли участь понад 100 спікерів з України та світу. У фокусі – розвиток економіки в умовах затяжної війни та глобальних змін: як зберегти макростабільність і конкурентоспроможність, залучати інвестиції та інтегруватися у світові ланцюги, розвивати промисловість і технології, зміцнювати енергетичну стійкість. Окрему увагу приділили ролі людей у трансформації країни – їхньому лідерству, підприємливості та здатності приймати рішення, що визначають напрям економічних змін.
Форум відкрив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев, який записав до учасників Форуму відеозвернення.
«Війна змусила близько 10 млн українців покинути свої домівки. Прямі збитки складають 176 млрд доларів, а економічні втрати – 589 млрд. Всупереч цим викликам, ми бачимо, що економіка зростає. Наш бізнес вистояв, адаптувався і продовжує розвиватися. Він продовжує працювати й під час блекаутів, і з порушеною логістикою. І саме ця гнучкість, креативність є нашою ключовою конкурентною перевагою», – зазначив Олексій Соболев.
Міністр додав, що держава працює над створенням сприятливих умов для розвитку бізнесу – забезпечує доступ до фінансування через програми ЄС та міжнародних банків, підтримує промисловість і переробку, розвиває індустріальні парки, стимулює інвестиції у стратегічні галузі, зменшує ризики для інвесторів і продовжує дерегуляцію.
«У центрі всіх змін – люди. Цьогорічний Форум підтвердив, наскільки великий потенціал мають українці. Попри те, що майже 4 роки ми живемо в режимі тотальної кризи, ми залишаємось в країні, інвестуємо в економіку і беремо на себе відповідальність. Тільки від спільних дій і довіри між бізнесом, державою і суспільством залежить те, в якій країні ми будемо жити завтра. Найважливіше – це створювати можливості, щоб люди могли планувати своє майбутнє і гідно жити тут, в Україні», – наголосив Василь Хмельницький, ініціатор форуму, засновник холдингу UFuture.
Форум показав, що український бізнес не лише адаптувався до умов війни, а й активно формує нову економіку – через інновації, освіту та розвиток людей. Компанії інвестують у навчальні програми, підтримують університети, створюють власні освітні ініціативи й технологічні проєкти, спрямовані на підготовку фахівців майбутнього. Учасники наголошували, що партнерство між державою та бізнесом, дерегуляція, цифрові рішення і довіра – це основа для залучення інвестицій і стійкого економічного відновлення країни.
Підсумовуючи Форум, CEO КМЕФ Юрій Пивоваров відзначив, що одним із ключових питань в обговореннях стала безпека, адже невідомо, коли завершиться війна, і саме тому питання економічної стійкості виходить на перший план.
«Україна 2.0 – це не про повернення до минулого, а про побудову нової країни: з інноваційною економікою, спроможною системою безпеки та оборони, партнерством між бізнесом і державою та освітою, яка готує фахівців, необхідних для розвитку економіки. Ми бачимо, як ці зміни вже відбуваються – у рішеннях уряду, у діях бізнесу, у готовності брати відповідальність. Майбутнє не варто чекати – його потрібно створювати, і саме це сьогодні роблять українці», – зазначив Юрій Пивоваров.
Традиційно Київський міжнародний економічний форум об’єднує бізнес-спільноту навколо важливих соціальних ініціатив.
Цього року КМЕФ зібрав 3 млн гривень, які передасть ЗСУ та благодійному фонду «Соборна Україна», що допомагає сім’ям полеглих воїнів.
Титульні партнери: Mastercard, AEQUO, UFuture, Work.ua.
Партнери: Sense Bank, EFI Group, umgi, МХП, ПУМБ, ДТЕК, ПриватБанк, NEQSOL Holding, Biopharma, Kyivstar, ІНТЕРПАЙП, Biosphere Corporation, Ajax Systems, CEO Club Ukraine, OKKO, Done, Метінвест, Balex, GORO Development.
Програмний партнер: ACC (Американська торговельна палата в Україні).
Бізнес-експерт: Forbes Ukraine.
Титульні медіапартнери: 1+1 media, Starlight Media.
Медіапартнери: Kyiv Post, LIGA.net, The Kyiv Independent, ФОКУС, Твоє Місто, РБК-Україна, Mind.ua, Delo.ua, УкрІнвестКлаб, Інтерфакс-Україна, TAVR Media, Huxley, finance.ua, Мінфін.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Ринок оренди житла в Будапешті (Угорщина) в 2025 році переживає зростання цін і посилення конкуренції, особливо в центральних районах столиці, відзначають аналітики і ріелтори.
За даними Global Property Guide, середня запитувана орендна плата за однокімнатну квартиру (1-bedroom) в Будапешті в 2025 році становить близько HUF 264 000 (≈ USD 713) на місяць.
Ставки оренди зростають: у січні 2025 року запитувані ціни в Будапешті зросли на 1,8% порівняно з попереднім місяцем, а річне зростання склало близько 9,5%.
Для двокімнатних квартир орендні ціни в центральних районах у 2024 році коливалися від €1 000 до €1 500 на місяць.
Але в центральній частині Будапешта (райони 5, 6, 7, 1) оренда 1-кімнатної квартири може становити €800–1 500, а в спальних районах або зовнішніх кварталах — €600–850.
Частка домогосподарств, що живуть в орендованому житлі, в Будапешті зросла з 12,7 % до 17,5 % в останні роки. Особливо помітне зростання серед молодих людей: значна частина представників покоління 20–35 років орендують житло.
Гросс-прибутковість оренди (до вирахування витрат) по Угорщині становить близько 5,06% (2025, Q3).
Попит на оренду зростає швидше, ніж вводять нове житло, особливо багатоквартирні будинки в центральних районах, що створює дефіцит і підштовхує оренду вгору. Крім того, дискусія щодо регулювання короткострокової оренди (Airbnb та аналогічні) посилюється: один з районів Будапешта проголосував за заборону короткострокової оренди починаючи з 2026 року, що може вплинути на загальний ринок оренди.
Джерело: http://relocation.com.ua/budapest-rental-housing-market-analysis-by-relocation/
