Уряд Норвегії спрямує близько $107 млн (1 млрд норвезьких крон) на інвестиції в Україну, які будуть здійснюватися у партнерстві з національним бізнесом з метою мобілізації додаткового приватного капіталу в український оборонно-промисловий комплекс (ОПК), повідомляється на сайті уряду Норвегії у вівторок.
Зазначається, що нову програму пропонується впровадити з фінансовим рамковим бюджетом на трирічний період, а необхідні кошти будуть виділені в рамках вже затвердженої програми цивільної та військової підтримки України ім. Фрітьофа Нансена (Nansen Support Programme for Ukraine) для України. Управління новою ініціативою здійснюватиме державна інвестиційна компанія Investinor, яка зосередиться на фондах, що діють у Норвегії та інвестують в український ОПК.
«Українські оборонні компанії посідають провідні позиції за цілим рядом напрямків. Норвезькі інвестиції допоможуть українському оборонному сектору розвиватися ще стрімкіше, а також дозволять відповідним норвезьким гравцям тісніше брати участь у процесах розвитку в цьому секторі», — наводяться в публікації слова міністра промисловості та торгівлі Норвегії Сесілі Мірсет.
У свою чергу міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг підкреслив, що партнерство державного та приватного капіталу забезпечить Україну необхідними ресурсами для захисту.
Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив, що розвиток українського ОПК посилюватиме стримуючий фактор навіть після досягнення режиму припинення вогню, а розширення співпраці між оборонними галузями двох країн відповідає інтересам європейської та норвезької безпеки.
Міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде додав, що Норвегія продовжуватиме підтримувати Україну в рамках програми «Нансен» для протистояння російській агресії та відновлення держави.
Як повідомлялося, у серпні Україна та Норвегія підписали угоду про співпрацю у сфері безпілотників, покликану посилити взаємодію оборонних секторів двох країн та відкрити нові можливості для спільного виробництва оборонних технологій. Крім того, Норвегія збереже у 2027 році підтримку
України в рамках програми «Нансен» на рівні близько 9 млрд доларів.
В’єтнам планує запровадити спеціальну візу для іноземних висококваліфікованих фахівців (Vietnam Talent Visa), яка передбачатиме спрощене оформлення дозволів на проживання, звільнення від необхідності отримувати дозвіл на роботу та пільгові умови для членів сімей. Одночасно пропонується звільнити залучених до стратегічних проєктів спеціалістів від сплати податку на доходи фізичних осіб на п’ять років.
Відповідний проєкт резолюції Національних зборів В’єтнаму Міністерство внутрішніх справ країни оприлюднило 16 жовтня 2026 року для громадського обговорення.
Законодавча ініціатива складається із 16 статей і спрямована на залучення іноземних експертів, науковців, дослідників, технологічних підприємців та інших висококваліфікованих спеціалістів до реалізації стратегічних державних програм, інвестиційних проєктів і розвитку інноваційної економіки.
Документ поширюється не лише на іноземців, а й на громадян В’єтнаму та представників в’єтнамської діаспори, які проживають за кордоном.
Які переваги передбачає віза талантів
Згідно з проєктом, іноземні спеціалісти, які відповідатимуть установленим критеріям, зможуть отримати спеціальну візу та відповідну картку тимчасового проживання.
Передбачається можливість продовження строку перебування і зміни мети проживання відповідно до імміграційного законодавства.
Власникам візи дозволять працювати одночасно в декількох компаніях, наукових установах або державних організаціях без оформлення окремого дозволу на роботу для кожного роботодавця.
При зміні місця роботи іноземним спеціалістам не потрібно буде повторно оформлювати чинну візу.
Спрощення також стосуватимуться членів сімей. Подружжя та діти віком до 18 років зможуть отримувати візи категорії UĐ2 і відповідні документи на тимчасове проживання.
Окрім цього, держава має забезпечувати сприятливі умови для проживання та навчання дітей іноземних спеціалістів.
Податкові канікули на п’ять років
Одним із ключових положень законодавчої ініціативи є звільнення від податку на доходи фізичних осіб протягом п’яти років.
Пільга поширюватиметься на заробітну плату та премії кваліфікованих фахівців і залучених ними співробітників, які виконують стратегічні завдання.
П’ятирічний період пропонується відраховувати від моменту виникнення відповідного доходу.
При цьому податкові стимули зможуть отримувати не лише спеціалісти, які працюють у державних установах, але й працівники приватних компаній, залучених до реалізації стратегічних проєктів.
Окремі пільги передбачені для роботодавців. Компанії, які наймають кваліфікованих фахівців для виконання стратегічних завдань, зможуть додатково включати до податкових витрат суму, еквівалентну 50% фактично виплачених таким працівникам зарплат і премій.
Таким чином, загальний розмір витрат на оплату праці, які можуть враховуватися при визначенні оподатковуваного прибутку, потенційно становитиме 150% фактичних виплат.
В’єтнам планує спрямовувати на розвиток талантів близько 0,1% ВВП щороку
Уряд також пропонує створити спеціальний механізм фінансування програм залучення та розвитку висококваліфікованих кадрів.
На ці цілі планується спрямовувати близько 0,1% ВВП щороку в межах загального фінансування науки, технологій, інновацій і цифрової трансформації.
Пріоритет надаватиметься проєктам, що мають стратегічне значення для економіки країни, зокрема у сфері високих технологій, наукових досліджень, цифровізації та модернізації виробництва.
Водночас запропонована система відбору передбачає оцінювання реальних професійних досягнень і здатності спеціалістів виконувати конкретні завдання.
Наявність наукового ступеня, академічного звання або тривалого професійного стажу не буде обов’язковою умовою, крім випадків, коли відповідні вимоги прямо передбачені законодавством для певного виду діяльності.
За задумом розробників, це дозволить залучати не лише відомих науковців, а й молодих технологічних підприємців, інженерів і розробників інноваційних продуктів.
Що нові правила означатимуть для іноземних інвесторів
Запропоновані зміни можуть підвищити привабливість В’єтнаму для міжнародних технологічних компаній, науково-дослідних центрів і підприємств, які реалізують інвестиційні проєкти з високою доданою вартістю.
Спрощення працевлаштування іноземних експертів і можливість одночасної співпраці з кількома організаціями можуть знизити адміністративні витрати бізнесу та полегшити передачу технологій.
Водночас запропонована програма не є універсальною візою для цифрових кочівників або автоматичним способом отримання посвідки на проживання через придбання нерухомості.
Її основна мета – залучення фахівців до конкретних стратегічних програм і проєктів, визначених відповідно до державних пріоритетів.
Наразі резолюцію ще не ухвалено. Після завершення громадського обговорення документ має розглянути Національне зібрання В’єтнаму. Остаточні критерії відбору, порядок подання заяв і строки дії спеціальних віз залежатимуть від затвердженого законодавства.
В’єтнам є однією з економік Південно-Східної Азії, що активно залучають іноземні інвестиції у промисловість, електроніку, цифрові технології та інфраструктуру. Останніми роками країна розвиває спеціальні механізми підтримки інвесторів і висококваліфікованих спеціалістів з метою модернізації економіки та підвищення її міжнародної конкурентоспроможності.
Як повідомляє Еxperts.news, металургійне виробництво в Україні за січень-вересень 2026 року скоротилося на 18,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а обсяги виробництва у сфері постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря знизилися на 16,7%, повідомила Державна служба статистики України (Держстат) 3 листопада.
Згідно з оприлюдненими даними, значне скорочення також зафіксовано у виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення – на 18,1%.
Водночас добувна промисловість і розроблення кар’єрів продемонстрували значно менше падіння – на 0,2% порівняно із січнем-вереснем 2025 року.
Негативна динаміка базових промислових галузей спостерігається на тлі російських атак на промислову та енергетичну інфраструктуру, обмежень енергопостачання й зупинення окремих великих виробничих підприємств.
Зокрема, за інформацією об’єднання підприємств «Укрметалургпром», оприлюдненою 9 жовтня, у січні-вересні 2026 року українські металургійні підприємства скоротили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Виробництво чавуну за цей період зменшилося на 22,9%, до 4,463 млн тонн, а загального прокату – на 23%, до 3,729 млн тонн.
Особливо суттєве скорочення спостерігалося у вересні. За оперативними даними галузевого об’єднання, протягом місяця було вироблено лише 131 тис. тонн сталі проти 277 тис. тонн у серпні, тобто на 52,7% менше.
Випуск чавуну у вересні становив 113 тис. тонн проти 257,1 тис. тонн у серпні, а прокату – 137 тис. тонн проти 269,5 тис. тонн місяцем раніше.
Таким чином, лише за один місяць виплавка сталі, виробництво чавуну та прокату скоротилися приблизно вдвічі.
Наведені показники «Укрметалургпрому» характеризують випуск конкретних видів металургійної продукції в тоннах, тоді як Держстат розраховує індекс промислового виробництва за ширшою сукупністю продукції відповідного виду економічної діяльності.
Проблеми металургійної промисловості мають значення для суміжних секторів української економіки, зокрема залізорудного видобутку, залізничних перевезень, енергетики, виробництва коксу та ринку металобрухту.
Скорочення виплавки сталі також обмежує можливості експорту металопродукції та надходження валютної виручки від діяльності галузі.
Загалом за дев’ять місяців 2026 року промислове виробництво в Україні скоротилося на 1,9%, а у вересні спад прискорився до 9,2% у річному вимірі.
Як повідомлялося, у 2025 році загальний індекс промислового виробництва знизився на 1,7%, тоді як у 2024 році зріс на 4,7%.
Дані Держстату не враховують тимчасово окуповані території та частину територій, на яких ведуться або велися бойові дії.
Джерела: Державна служба статистики України, дані за січень-вересень 2026 року; «Укрметалургпром», результати діяльності металургійної галузі від 9 жовтня 2026 року.
ВИРОБНИЦТВО, ЕНЕРГЕТИКА, Металургія, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАЛЬ, УКРАЇНА
Особисту участь уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця в гуманітарній місії в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області позитивно оцінили 61,3% опитаних українців, а у 29,6% ставлення до омбудсмена після повідомлень про його участь покращилося, свідчать результати дослідження Active Group, представлені у вівторок на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна».
Згідно з результатами опитування, проведеного 31 жовтня на замовлення видання «Політарена», 28,4% респондентів дуже позитивно оцінили рішення Лубінця особисто долучитися до гуманітарної операції, ще 32,9% – скоріше позитивно. Негативно до такого рішення поставилися 3,3%, нейтрально – 23,5%, ще 11,9% повідомили про недостатність інформації.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що опитування продемонструвало переважно позитивне сприйняття дій українського омбудсмена, попри критичні дискусії навколо його контактів із представниками російської сторони.
«Величезна частка людей, 54%, сказали, що їхнє ставлення не змінилося. Але серед тих, у кого думка змінювалася, ми бачимо, що в негативну сторону вона змінилася приблизно у 4%, тоді як у позитивну – майже у 30%. Це дуже промовисто говорить про рівень підтримки Дмитра Лубінця», – зазначив він.
За даними дослідження, у 12,3% респондентів ставлення до Лубінця значно покращилося, у 17,3% – скоріше покращилося. Незмінним воно залишилося у 54,1%, погіршилося у 4,2%. Ще 12,1% не знали про його участь у місії або не змогли відповісти.
Окреме запитання стосувалося впливу особистої участі керівника гуманітарної операції на довіру до її організаторів загалом.
Зокрема, 20,6% опитаних вважають, що така участь значно підвищує довіру, 35,7% – скоріше підвищує. Водночас 21,9% переконані, що вона не впливає на довіру, 4,9% вважають, що знижує її, а 16,9% не визначилися.
Засновник Active Group Андрій Єременко пояснив, що особиста присутність керівника місії на території, контрольованій противником, могла стати важливим чинником упевненості для людей, які погодилися на евакуацію.
«Люди могли просто боятися сісти в ці автобуси, враховуючи їхній досвід перебування під російським контролем. Але поява такої людини, яка своєю присутністю певним чином гарантує безпеку, дає їм надійність і готовність виїхати. З іншого боку, це також гарантія для всіх сторін, що не почнеться порушення перемир’я», – зазначив Єременко.
Головний редактор видання «Політарена» Вікторія Плотнікова звернула увагу на відмінність між реакцією користувачів соціальних мереж та оцінками респондентів.
«Місія в Олешках дійсно була унікальною, і не тільки через локальне припинення вогню, а через комунікацію з ворогом. Ми побачили, як український та російський омбудсмени спілкуються про таке важливе гуманітарне питання, як порятунок людей. Це, звичайно, викликало дуже емоційну реакцію українців», – сказала вона.
За словами Плотнікової, саме незвичний формат операції та суспільна дискусія навколо безпосереднього спілкування представників України й РФ стали причинами проведення оперативного соціологічного дослідження.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик назвав особисту участь Лубінця одним із ключових чинників реалізації гуманітарної місії.
«Це була ризикована операція, ніхто не гарантував безпеку Лубінцю та його радникам. Було постійне відчуття небезпеки, що може бути провокація. Але цього не трапилося, зокрема завдяки посередницькій місії Меланії Трамп», – зазначив експерт.
На думку Кулика, досвід гуманітарної операції продемонстрував можливості прямих робочих контактів між уповноваженими з прав людини навіть в умовах війни. Водночас він наголосив, що результативність місії необхідно оцінювати не лише за фактом евакуації, а й за подальшою підтримкою врятованих громадян.
«Ми врятували людей, але що далі? Ті, кого врятували з Олешок, є внутрішньо переміщеними особами. Питання їхньої реінтеграції в нормальне життя є одним із тих питань, які ми не маємо права залишати без уваги», – наголосив Кулик.
Він звернув увагу на потребу забезпечити евакуйованим, серед яких багато людей похилого віку, доступ до соціальних виплат, відновлення документів, медичної допомоги та інших державних послуг.
Загалом гуманітарну місію в Олешках підтримують 93,6% опитаних, 93,8% вважають її важливою. За міжнародне посередництво першої леді США Меланії Трамп позитивні оцінки висловили 57,1% респондентів.
Водночас результати щодо підвищення довіри до організаторів стосуються особистої участі керівників гуманітарних місій загалом і не є безпосереднім вимірюванням зміни рейтингу довіри до Лубінця.
Опитування проведено дослідницькою компанією Active Group 31 жовтня 2026 року на замовлення видання «Політарена» через онлайн-панель SunFlower Sociology серед 1000 респондентів. Заявлена статистична похибка – ±3,1%. За інформацією організаторів, вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, гуманітарна місія, Дмитро Лубінець, Олешки, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Швейцарія 28 лютого 2027 року проведе загальнонаціональний референдум щодо спрощення процедури отримання громадянства іноземцями. Запропонована реформа передбачає скорочення мінімального терміну законного проживання з десяти до п’яти років, скасування вимоги щодо постійної посвідки на проживання категорії C та запровадження єдиних федеральних правил натуралізації, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Рішення про проведення голосування Федеральна рада Швейцарії ухвалила 28 жовтня 2026 року. На референдум винесуть народну ініціативу «За сучасне громадянство» (Demokratie-Initiative), яку підтримує громадське об’єднання Aktion Vierviertel.
Наразі для звичайної натуралізації іноземці повинні прожити у Швейцарії щонайменше десять років, мати постійну посвідку категорії C, підтвердити інтеграцію в суспільство та знання однієї з національних мов. Додаткові вимоги встановлюють кантони та муніципалітети, зокрема щодо тривалості проживання на їхній території.
Запропонована реформа передбачає можливість отримання громадянства після п’яти років законного проживання за умови базового володіння національною мовою, відсутності серйозних кримінальних правопорушень і загроз безпеці держави. Водночас планується обмежити право місцевої влади встановлювати додаткові вимоги до заявників.
Однак федеральний уряд і парламент виступили проти ініціативи. У квітні 2026 року Національна рада рекомендувала відхилити її 130 голосами проти 62, а у вересні аналогічну позицію підтримала Рада кантонів. Влада побоюється послаблення інтеграційних вимог та обмеження повноважень місцевого самоврядування.
Реформа потенційно стосується значної частини населення. За даними Державного секретаріату з питань міграції (SEM), наприкінці 2025 року у Швейцарії проживали 2,414 млн постійних іноземних резидентів, або близько 26,5% населення. Найчисельніші іноземні громади становлять громадяни Італії, Німеччини, Португалії та Франції. У 2025 році швейцарське громадянство отримали 41 269 осіб.
Особливе значення результати референдуму можуть мати для українців. За даними Швейцарської конференції з питань соціальної допомоги (SKOS), у липні 2026 року в країні перебувала 76 851 особа зі статусом тимчасового захисту S. Федеральна рада продовжила дію цього механізму щонайменше до 4 березня 2028 року.
Українці, які безперервно проживуть у Швейцарії п’ять років зі статусом S, можуть отримати дозвіл категорії B, пов’язаний із тимчасовим захистом. Однак він не є постійною посвідкою на проживання. Скасування обов’язкової вимоги щодо категорії C потенційно розширить можливості натуралізації для таких резидентів.
Водночас схвалення реформи не означатиме автоматичного надання громадянства українським біженцям. Для її реалізації знадобляться законодавчі зміни та визначення порядку врахування термінів перебування з різними міграційними статусами.
Прихильники ініціативи вважають, що спрощення натуралізації сприятиме інтеграції іноземних працівників та підвищить привабливість Швейцарії для кваліфікованих спеціалістів. Противники попереджають про можливе послаблення вимог до майбутніх громадян.
Для схвалення ініціативи необхідна подвійна більшість — підтримка більшості виборців і більшості кантонів. До референдуму чинні правила отримання швейцарського громадянства залишаються незмінними.
Комуністична партія Китаю (КПК) затвердила виключення 33 високопосадовців, серед яких 16 представників військового командування, та провела масштабні кадрові перестановки у вищих партійних органах. Рішення були ухвалені на п’ятому пленумі Центрального комітету КПК 20-го скликання, що відбувся 26–29 жовтня 2026 року в Пекіні під головуванням Сі Цзіньпіна, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Згідно з офіційним комюніке китайського агентства Xinhua, пленум підтвердив рішення Політбюро про виключення партійних і державних діячів, звинувачених у серйозних порушеннях дисципліни та законодавства. Одночасно генерала Чжан Шенміня було обрано членом Політбюро, а десять кандидатів у члени Центрального комітету отримали статус повноправних членів ЦК.
Серед виключених опинилися колишній член Політбюро та керівник партійної організації Сіньцзян-Уйгурського автономного району Ма Сінжуй, колишній заступник голови Центральної військової ради Чжан Юся та колишній начальник Об’єднаного штабу Центральної військової ради Лю Чженьлі.
Кадрові рішення також торкнулися дипломатичного, промислового та фінансового секторів. Зокрема, з партії виключено колишнього керівника міжнародного відділу ЦК КПК Лю Цзяньчао, ексміністра промисловості Цзінь Чжуанлуна та колишнього голову регулятора ринку цінних паперів Ї Хуейманя. Колишній керівник фінансового регулятора Лі Юньцзе втратив партійні посади, однак про його виключення з КПК не повідомлялося.
Найбільші зміни відбулися у військовому керівництві. Центральна військова рада Китаю, яка у 2022 році налічувала сім членів, до жовтня 2026 року скоротилася до двох чинних керівників — голови Сі Цзіньпіна та його заступника Чжан Шенміня. Останній раніше відповідав за військову дисципліну та антикорупційні розслідування, а після обрання до Політбюро став єдиним представником військового командування в цьому органі.
Масштаб перестановок відображає і статистика пленуму. У засіданнях взяли участь 279 осіб — 162 повноправні члени ЦК та 117 кандидатів. Це на 97 осіб, або 25,8%, менше від початкового складу керівних органів, сформованого у 2022 році. Для порівняння, на пленумі в жовтні 2025 року були присутні 315 учасників. Водночас відсутність окремих членів не обов’язково означає їхнє виключення з партії.
Китайська влада пояснює кадрові рішення необхідністю зміцнення партійної дисципліни та боротьби з корупцією. Міжнародні аналітики водночас розглядають перестановки як можливий інструмент подальшої концентрації влади в руках Сі Цзіньпіна. Однак офіційні документи не підтверджують існування організованої опозиції всередині керівництва КПК.
Особливого значення кадрові зміни набувають напередодні XXI з’їзду Компартії Китаю, запланованого на другу половину 2027 року. Очікується, що на ньому буде сформовано новий склад Центрального комітету, Політбюро та інших керівних органів. Експерти припускають, що Сі Цзіньпін прагнутиме зберегти посаду генерального секретаря на четвертий термін.
Перестановки також можуть вплинути на реалізацію оборонних програм, фінансове регулювання та швидкість ухвалення економічних рішень. Водночас офіційні підсумки пленуму не передбачають перегляду зовнішньополітичного курсу або основних економічних пріоритетів Китаю.
