АТ «Укрнафта» за січень-вересень 2025 року сплатило державі 22,5 млрд грн податків і 5 млрд грн дивідендів, повідомило товариство в понеділок з посиланням на в.о. голови правління компанії Юрія Ткачука.
«Дякую всій 20-тисячній команді “Укрнафти” – людям, які забезпечують стабільність видобутку, розвиток мережі, наукові дослідження та впровадження інновацій навіть у найскладніших умовах», – зазначив він.
АТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. В цілому оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним та фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція. У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ прийняла рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз керує Міноборони.
Державний ПриватБанк, найбільший український банк, за 9 місяців 2025 року наростив корпоративний кредитний портфель на 15,15 млрд грн, або 44,5% – до 49,23 млрд грн й планує надалі агресивно зростати та конкурувати в усіх сегментах ринку, повідомив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євген Заіграєв.
“Ми вже у вересні перевиконали річний план… Зараз будуємо плани на наступні роки і так само закладаємо досить агресивні темпи зростання — вищі, ніж очікувані темпи зростання ринку, тому що ми хочемо збільшувати свою частку ринку у кредитуванні”, – заявив він в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
Згідно з даними Національного банку України, корпоративний кредитний портфель всієї банківської системи країни виріс за 9 місяців цього року на 15,1%, або 123,79 млрд грн – до 943,32 млрд грн.
Як уточнив Заіграєв, в сегмент мікробізнесу зростання склало 18,2%, або 2,57 млрд грн – до 16,71 млрд грн, в сегменті малого бізнесу – 35,6%, або 3,91 млрд грн, до 14,89 млрд грн.
За його даними, в сегменті середнього бізнесу за 9 місяців цього року корпоративний кредитний портфель збільшився на 44,1%, або 2,26 млрд грн – до 7,38 млрд грн, а в сегменті великого корпоративного бізнесу, в який ПриватБанк зайшов тільки минулого року, зростання склало 2,7 рази, або 6,41 млрд грн – до 10,25 млрд грн.
“У великому корпоративному бізнесі зростання більше, бо там база була менша. Але, в будь-якому разі, навіть в мікро-, малому і середньому бізнесі ми сьогодні зростаємо у два рази швидше, ніж ринок”, – прокоментував ці показники член правління ПриватБанку. За його словами, якість кредитного портфелю майже ідеальна завдяки вибудованим процедурам ризик-менеджменту: NPL на сьогодні складає приблизно 1,5% (без врахування боргів колишніх власників) за зростання в 3-5 разів протягом кількох років.
Він зазначив, що ПриватБанк має можливості задовольнити кожен з цих чотирьох сегментів і конкуруватиме в кожному з них.
“Кожен з цих чотирьох сегментів є абсолютним пріоритетом для ПриватБанку. У кожному з них сегментів ми хочемо зростати стільки, скільки дозволить спроможність ринку”, – наголосив Заіграєв.
Він нагадав, що історично ПриватБанк був більше в сегменті мікро- та малого бізнесу, тому в цих двох сегментах у нього досить помітна ринкова частка: приблизно 40-50% клієнтів в Україні мають активні рахунки у ПриватБанку та його обслуговування і близько 20% — кредити у ПриватБанку.
Щодо двох інших сегментів, то, за словами члена правління, після націоналізації банк почав розвивати цей напрямок тільки декілька років тому, тож тут частки клієнтів, які мають у нього активні рахунки, менша, але вона теж досить помітна – 35-40% від всіх клієнтів всієї України.
“Проте здебільшого вони також мали і мають тут зарплатні проєкти, еквайринг, валютні платежі. Ми ж хочемо надавати їм всі продукти і сервіси, і тому минулого року почали активно розвивати для таких корпоративних клієнтів кредитування і пов’язані з ним продукти… Це означає, що потенціал до зростання більший в сегменті великих корпоративних клієнтів”, – зауважив банкір.
Він нагадав, що всього у ПриватБанку активних клієнтів мікро-, малого та середнього бізнесу 930-940 тисяч, тоді як найближчий його конкурент має в 7-9 разів менше.
Заіграєв уточнив, що до сегменту мікробізнесу банк відносить здебільшого ФОПи, але також юридичні особи з річними продажами до 30 млн грн, малий бізнес – це юрособи з річними продажами від 30 млн грн до 300 млн грн, середній або середній корпоративний бізнес – річні продажі від 300 млн грн до 1,5 млрд грн, а далі вже великі корпоративні клієнти.
Загальні активи ПриватБанку, за даними НБУ, на 1 вересня 2025 року досягли 1,001 трлн грн, або 25,6% від всіх загальних активів банківської системи України.
Обсяги перевезення вантажів Українським коридором зросли до 150 млн тонн, а кількість суден, що пройшли ним, перевищила 6 тис., повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Мінрозвитку рівно за два місяці до цього прозвітувало про результати роботи коридору за два роки з моменту відкриття: більше 137 млн тонн та понад 5,3 тис. суден, тож за два останні місяці коридором пройшло біля 700 суден із приблизно 13 млн тонн вантажу.
Згідно з раніше опублікованими даними міністерства, у другий рік роботи коридору обсяг вантажів збільшився приблизно до 72,6 млн тонн з 64,4 млн тонн у першій, а кількість суден – до більш ніж 2,9 тис. з 2,38 тис. В той же час вантаж одного судна скоротився приблизно до 24,9 тис. тонн з 27,1 тис. тонн у перший рік роботи коридору.
Таким чином в останні два місяці спостерігається подальше зменшення вантажів, які припадають на одне судно, – приблизно 18,6 тис. тонн, хоча загальна кількість суден суттєва зросла порівняно із середнім значенням другого року роботи коридору, що забезпечило невелике зростання й вантажообігу.
Кулеба також додав, що із загальної кількості вантажу 90 млн тонн прийшлося на зерно, тоді як за два роки роботи коридору це було понад 84 млн тонн, а за перший рік – 43,5 млн тонн. Таким чином за останні два місяця середньомісячний показник відправки зернових все ще нижче як середнього показника другого року роботи коридору, так і першого року.
В той же час порівняно із травнем-липнем ситуація покращилася. Кулеба 12 травня звітував про перевезення 120 млн тонн вантажів Українським морським коридором, у тому числі 76 млн тонн зернових. Отже в ці три останні місяці другого року роботи коридору щомісячні обсяги склали менше 5,7 млн тонн, у тому числі зернових – менше 2,7 млн тонн, тоді як в перші два місяця третього року ці показники зросли приблизно до 6,5 млн тонн та 3 млн тонн.
За словами міністра, завдяки морському коридору українська продукція та товари потрапляють у 55 країни світу, тоді як за результатами другого року Мінрозвитку звітувало про 54 країни, а після першого року роботи коридору йшлося про експорт до 46 країн.
Кулеба також повідомив, що на сьогоднішній день в морських портах діють 30 стаціонарних укриттів, додатково встановлено 21 мобільна захисна споруда в портах Великої Одеси. До кінця 2025 року планується облаштувати ще 28.
Аграрії станом на 17 жовтня намолотили 34,749 млн тонн зернових та зернобобових культур з 7,979 млн га, що складає 69% площ, засіяних цими культурами, повідомило на сайті Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 42,8 млн тонн зернових з 9,4 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 18,8% та 15% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Як зазначило Мінекономіки, наразі намолочено 4,91 млн тонн кукурудзи з 895,2 тис. га, тоді як торік приблизно на цю дату – 13,2 млн тонн з 2,4 млн га.
Щодо пшениці, то її врожай трохи більше минулорічного – 22,78 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю трохи менший – 5,36 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху цього року значно більший – 658,3 тис. тонн з 271,1 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 82,4 тис. тонн проти 124,8 тис. тонн та 59,9 тис. тонн проти 158,9 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 17 жовтня досяг 896,2 тис. тонн із 304,7 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати склав 1 млн тонн.
Зазначається, що серед лідерів, зокрема, Одеська область – 3,78 млн тонн з площі 1,13 млн га, Полтавська – 2,66 млн тонн з 564,2 тис. га, Хмельницька– 2,48 млн тонн з 356,9 тис. га та Вінницька область – 2,45 млн тонн з 440,1 тис. га.
Збір пшениці, ячменю, гороху завершений, зауважило Мінекономіки.
Щодо олійних, то вже зібраний урожай ріпаку лише трохи менше за минулорічний – 3,31 млн тонн проти 3,5 млн тонн за майже рівних площ біля 1,3 млн га.
А от щодо сої та соняшнику, збір яких триває, то поки фіксується суттєве відставання: сої зібрано 3,08 млн тонн із 1,34 млн га порівняно із 5,2 млн тонн із 2,3 млн га на схожу дату торік, тоді як соняшнику – 7,19 млн тонн із 3,91 млн га порівняно із 9,3 млн тонн із 4,5 млн га.
Окрім того, відстає також збір цукрових буряків: їх викопано 4,72 млн тонн на площі 90 тис. га, тоді як торік на схожу дату – 6,5 млн тонн.
Як зазначає Мінекономіки, соняшник зібрано з 76% засіяних площ, соя – 62%, цукровий буряк – з 45%, тоді як збір ріпаку завершений.
Нацбанк України в оприлюдненому наприкінці липня Інфляційному звіті погіршив прогноз врожаю зернових в цьому році з 61,7 млн тонн до 57,9 млн тонн, а олійних – з 22 млн тонн до 21 млн тонн.
НБУ нагадав, що у минулому році урожай зернових в Україні знизився до 56,2 млн тонн з 59,8 млн тонн у 2023 році, тоді як олійних – з 21,7 млн тонн до 20 млн тонн.
За прогнозами замглави Мінекономіки Тараса Висоцького врожай зернових складе цього року біля 56 млн тонн, як і торік.
Перевірки державної податкової служби, заплановані на 2025 рік за типами
Більшість громадян Німеччини виступають проти надання українським біженцям універсальної соціальної допомоги Bürgergeld, свідчать результати опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), проведеного на замовлення видання Bild.
Згідно з оприлюдненими даними, 66% опитаних німців не вважають, що всі українські біженці мають отримувати повну соціальну допомогу, тоді як 17% підтримали цю ідею.
Крім того, 62% респондентів заявили, що чоловіки призовного віку з України мають повернутися додому, 18% висловилися проти, ще 8% зазначили, що їм байдуже.
За даними видання, приблизно 700 тис. українців, які перебувають у Німеччині, щороку отримують сумарно близько 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій з них має роботу.
На цьому тлі в Німеччині тривають політичні дебати щодо доцільності виплат для новоприбулих біженців. У проєкті федерального бюджету на 2026 рік уряд планує заощадити близько 1,5 млрд євро, частково за рахунок зміни підходу до виплат для українців: замість Bürgergeld передбачено менші допомоги для прохачів притулку.
Експерти зазначають, що це питання стає одним із ключових у політичному порядку денному Німеччини: воно стосується як соціальної справедливості, так і імміграційної політики країни. Дискусія навколо ролі українських біженців у німецькому суспільстві відображає глибші настрої щодо демографічних викликів, інтеграції та підтримки європейської солідарності у воєнний період.
Джерело: http://relocation.com.ua/germans-oppose-payments-to-ukrainian-refugees-survey-shows/
