Компанія, яка вирощує свиней у Львівській області, вирішила збудувати власний комбікормовий завод, повідомила компанія KMZ Industries, яка постачатиме елеваторне обладнання для підприємства.
Згідно із повідомленням, для забезпечення потужностей зі зберігання необхідних видів сировини та її подальшої переробки на рецептурні комбікорми буде встановлено два конусні силоси загальною місткістю 1020 тонн для ячменю та пшениці, один силос місткістю 143 тонн для кукурудзи, а також два силоси по 41 тонні для соєвої та соняшникової макухи.
“Продукція з усіх силосів у певних пропорціях подаватиметься на комбікормову лінію відповідно до рецептури для подальшого виробництва кормів для свиней, курей тощо. Потужність першої лінії заводу становитиме 2 тонни/год. У перспективі її планують збільшити до 10 тонн/год, аби виготовляти комбікорм не лише для власного свинокомплексу, а й для реалізації на внутрішньому ринку”, — розповів регіональний представник KMZ Industries Антон Гончарук.
Для транспортування сільгосппродукції обрано0 норію та три ланцюгові конвеєри продуктивністю 50 тонн/год, а також п’ять шнекових конвеєрів для подання сировини безпосередньо до комбікормового цеху.
KMZ Industries є найбільшим виробником елеваторного обладнання в Україні та виготовляє його повний спектр, включно із силосами, зерносушарками, транспортним обладнанням і сепараторами, а також надає послуги з автоматизації та монтажу.
Компанія, за її даними, побудувала понад 5 тис. об’єктів. В експлуатації – силоси KMZ Industries сумарним обсягом понад 12,5 млн куб. м.
Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс запропонував створити транспортний коридор, який з’єднає грецький порт Александруполіс з українською Одесою через болгарську Варну і румунську Констанцу.
«Я б хотів, щоб Одеса була на одному кінці амбітного, всеосяжного проекту з розвитку зв’язку, який би почався в порту Александруполіс, пройшов через Варну, Констанцу і, нарешті, досяг Одеси. Це проект, який може бути запропонований для фінансування з боку ЄС», – сказав він на 4-му саміті “Україна – Південно-Східна Європа” в Одесі в середу.
За словами прем’єра, коридор включав би транспортні залізничні колії, лінії електропередачі, газопроводи, і це був би проект, який «забезпечив би додатковий коридор сполучення для України, набагато швидший, ніж транспортування товарів морем». Також, за його словами, проект дав би «чітке і відчутне бачення того, як інтеграція України в ЄС може реально змінити життя українців».
Також Міцотакіс запевнив, що Греція завжди буде готова внести свій вклад у надання будь-якої експертної або технічної підтримки щодо наближення кандидатів до ЄС.
Президент Сербії Олександр Вучич прибув до Одеси для участі в саміті «Україна – Південно-Східна Європа». Це його перший візит до України за 12 років перебування на посаді .
На заході, організованому президентом України Володимиром Зеленським, були присутні лідери з 12 країн регіону. Після офіційних переговорів відбулася особиста зустріч Вучича і Зеленського.
Під час дискусії обговорювалася допомога у відновленні України після руйнувань, спричинених російськими ракетно-дроновими ударами. Вучич також заявив про готовність Сербії внести свій внесок у відновлення інфраструктури, підкресливши при цьому важливість відновлення регіонального балансу і стабільності.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1065
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) і союз «Мукомоли України» у 2024 році другий рік поспіль відмовилися від підписання меморандуму з Міністерством аграрної політики та продовольства і зерновими асоціаціями через зневагу інтересами та аргументами переробників, повідомив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» керівник ВАП Олександр Тараненко.
“Меморандум – це документ, за порушення якого ніхто не несе юридичної відповідальності. Крім того, ВАП і союз «Мукомоли України» виступали проти обсягів, прописаних у меморандумі (ліміт на експорт зерна обсягом 16,2 млн тонн), оскільки це призводить до вивезення з України дуже великих обсягів продовольчого зерна, що істотно впливає на внутрішні ціни на хліб”, – пояснив він.
Тараненко наголосив, що переробні підприємства наполягають на розмежуванні продовольчого та фуражного зерна при фіксуванні обсягів зернового експорту. При цьому вони нічого не мають проти експорту фуражного зерна в будь-якій кількості, адже Україна вирощує його більш ніж достатньо.
Говорячи про продовольче зерно, експерт зазначив, що в останні роки в результаті різних подій – і кліматичних змін, і військових дій, і економічних ситуацій – якість врожаю зерна в Україні істотно погіршилася.
“Якщо в 2020 році в структурі врожаю на продовольчу пшеницю припадало 57%, то в 2024 році – тільки 27%. Відповідно обсяги придатного для переробки зерна ще менші, тому що в згаданих 57% і 27% є пшениця і першого, і другого, і третього класу. Далеко не весь третій клас придатний для переробки на борошно. Тобто пшениці, яка за результатами врожаю 2024 року була придатною для переробки на борошно, в загальній структурі залишалося менше 20%”, – констатував Тараненко.
За його словами, під час експертизи зерна ці нюанси абсолютно не враховуються. На початку жнив з першою хвилею експорту на зовнішні ринки вивозиться багато продовольчої пшениці, що і викликає зростання внутрішніх цін на хліб.
Якби влада вжила певних заходів, наприклад, запровадила сегментацію експорту, сформувала внутрішні запаси, створила державні резерви або фінансувала їх створення, то подорожчання хліба не було б таким істотним і різким, переконаний керівник галузевої асоціації.
Тараненко нагадав, що раніше за таким принципом працювали Держрезерв, Аграрний фонд і Державна продовольча зернова компанія. Вони скуповували за прийнятними цінами зерно під час його масового продажу, закладали на зберігання, переробляли і під час різкого зростання виходили з інтервенцією на ринок – виставляли на продаж певну кількість борошна і стримували подорожчання.
«Цей механізм існував і непогано працював. Відмовилися від нього через мишей, які з’їли десятки тисяч тонн зерна. Насправді це свідчить не про неефективність механізму, а про недостатній контроль. А сам механізм здатний забезпечити стабільність цін і продажів хліба», – резюмував керівник ВАП.
Група компаній DIM запускає власну програму довгострокової розстрочки в гривні зі ставкою 10% річних для придбання житла в проектах девелопера, повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» прес-служба групи.
“До нас звертаються покупці, які мріють про власну квартиру або потребують поліпшення житлових умов, проте з тих чи інших причин не підпадають під критерії державних програм. Саме для них ми розробили новий продукт компанії, щоб задовольнити зростаючий попит серед українців, які не можуть скористатися державною програмою «еОселя», але зацікавлені в придбанні якісного житла в сегменті «комфорт+» і вище”, – цитується в повідомленні керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський.
Згідно з умовами програми, розстрочка надається терміном на 10 років з можливістю дострокового погашення. Ціна квадратного метра фіксується в договорі в гривні. Перший внесок – від 30% вартості. Процентна ставка становить 10% річних, а для військових, працівників ДСНС та військових-медиків – 8%.
Девелопер буде тестувати пілотний проект розстрочки в столичних житлових комплексах «Метрополіс», Lucky Land і Park Lake City, а також обмежено в клубному будинку Olegiv Podil в червні-липні, щоб оцінити реальний попит серед громадян. У планах DIM масштабувати програму на всі житлові проекти забудовника.
Як повідомлялося, група компаній DIM відзначає доцільність збільшення граничного розміру кредиту, що видається за державною програмою «еОселя», пропорційно зростанню вартості квадратного метра. На думку Насиковського, в 2025 році вартість житла зросте на 15-20%.
Портфель девелоперської компанії DIM складається з нерухомості в Києві та області загальною площею понад 900 тис. кв. м. В експлуатацію введено понад 3,6 тис. квартир, побудовано понад 356 тис. кв. м житлових і комерційних площ. На стадії будівництва перебувають шість проектів загальною площею понад 346 тис. кв. м.
Україна станом на 11 червня з початку 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 39,256 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 884 тис. тонн було відвантажено від початку поточного місяця, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно із повідомленням, станом на 12 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 48,381 млн тонн, у тому числі 1,449 млн тонн у червні.
При цьому з початку поточного сезону експортовано пшениці – 15,184 млн тонн (у 2023/2024 МР – 17,839 млн тонн), ячменю – 2,312 млн тонн (2,437 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,169 млн тонн (27,57 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 11 червня оцінюється в 66,7 тис. тонн (у 2023/24 МР – 94,6 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 62,3 тис. тонн (89,3 тис. тонн).
