Україна в першій половині січня 2025 року скоротила обсяги зовнішньої торгівлі молокопродуктами на 42,7% порівняно з першою половиною грудня 2024 року – до $15,8 млн, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України (СМПУ).
Згідно з повідомленням, обсяги експорту зменшилися на 14%, обсяги імпорту – на 54%.
У галузевій асоціації відзначили зростання експорту масла вершкового і молочних жирів на 57% на тлі зниження експорту молока і вершків згущених на 31%, а також молочної сироватки на 28%.
Водночас імпорт молока і вершків не згущених зріс на 75%, тоді як імпорт масла вершкового/молочних жирів скоротився на 74%, а сирів усіх видів – на 53%.
Як повідомлялося, галузеві ЗМІ зазначають зростання імпорту сичужних сирів (жорсткі, напівтверді, білі) на 50% порівняно з груднем 2023 року до 4,6 тис. тонн. Поставки європейських плавлених сирів в аналогічному порівнянні збільшилися на 28% до понад 500 тонн.
Металургійні підприємства України в грудні 2024 року збільшили виробництво сталі на 4,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 547 тис. тонн з 520 тис. тонн, і на 1,1% до попереднього місяця, коли було вироблено 541 тис. тонн.
Водночас Україна посіла 23-тє місце серед 71 країни в рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
За даними Worldsteel, у грудні-2024 зафіксовано зниження виплавки сталі до грудня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Індії, Німеччини та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками грудня є такою: Китай (75,970 млн тонн, +11,8% до грудня-2023), Індія (13,582 млн тонн, +9,5%), Японія (6,907 млн тонн, -1,1%), США (6,684 млн тонн, -2,4%), РФ (5,7 млн тонн, -8,6%), Південна Корея (5,209 млн тонн, -3,2%), Туреччина (2,978 млн тонн, -7,6%), Німеччина (2,744 млн тонн, +4,1%), Іран (2,581 млн тонн, -8,2%) і Бразилія (2,573 млн тонн, +1,8%).
Загалом у грудні 2024 року виплавка сталі зросла на 5,6% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,460 млн тонн.
За 12 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі має такий вигляд: Китай (1 млрд 5,090 млн тонн, -1,7%), Індія (149,587 млн тонн, +6,3%), Японія (84,009 млн тонн, -3,4%), США (79,452 млн тонн, -2,4%), РФ (70,690 млн тонн, -7%), Південна Корея (63,531 млн тонн, -4,7%), Німеччина (37,234 млн тонн, +5,2%), Туреччина (36,893 млн тонн, +9,4%), Бразилія (33,741 млн тонн, +5,3%) та Іран (30,952 млн тонн, +0,8%).
Загалом у 2024 році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 2024 року.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» 24 січня оголосило тендер на обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,962 млн грн.
Розмір надання забезпечення пропозицій учасників: 480 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій за тендером до 1 лютого.
Асоціацію Automagistral Pivden SRL (Україна) – Precon Transilvania SRL (Румунія) визнано переможцем одного з трьох лотів на будівництво ділянки швидкісної магістралі Арад – Орадя з бюджетом проєкту в EUR600 млн, повідомляє прес-служба «Автомагістраль-Південь».
У посольстві України в Румунії зазначили, що перемога української компанії в одному з найбільших тендерів на будівництво інфраструктури є знаковою подією з точки зору посилення двосторонніх економічних відносин між Україною та Румунією.
«Присутність у Румунії найбільшої української будівельної компанії сприятиме посиленню позицій українського бізнесу на ринку ЄС, розвитку спільних проєктів і партнерства між українськими та європейськими компаніями, обміну досвідом. На ринку ЄС традиційно представлені провідні світові компанії. Перемога в конкурентній боротьбі з найсильнішими суперниками є свідченням довіри з боку румунського замовника до українського підрядника», – наголошується в повідомленні посольства у Facebook.
Загалом чотирисмугова швидкісна магістраль Арад-Орадя матиме загальну протяжність 120,47 км і забезпечить зв’язок із румунсько-угорським кордоном. Лот, який виграла асоціація української та румунської компаній, включає ділянку 47,07 км, до якої додається сполучна дорога з промисловою зоною Арад Вест (2,9 км). Проєктом передбачено 29 мостів загальною протяжністю 2,5 км, шість транспортних розв’язок, чотири майданчики для розміщення великогабаритного транспорту, два дорожньо-ремонтні пункти (для експлуатації автотраси).
«Перемога «Автомагістраль-Південь» – свідчення того, що наша країна здатна успішно виходити на європейський ринок із високотехнологічними послугами. Участь нашої компанії в одному з найбільших інфраструктурних проєктів ЄС матиме важливе значення для десятків інших українських компаній – постачальників матеріалів і послуг», – наголошується в релізі.
ТОВ «Автомагістраль-Південь» на ринку з 2004 року. Проектує і будує швидкісні магістралі, мости, розв’язки, аеродромні комплекси, гідротехнічні споруди. Власником компанії в інформації Opendatabot вказано Олександра Бойка. Згідно з фінрезультатами за 2023 рік, чистий прибуток компанії становив 624,9 млн грн, дохід – 8,215 млрд грн.
TENDER, Автомагістраль-Південь, БУДІВНИЦТВО, магістраль, РУМУНІЯ
Оператор мобільного зв’язку “Київстар” хоче купити онлайн-сервіс таксі “Uklon”, відповідні заявки на придбання мобільним оператором українських ТОВ “Тех Уклон”, “Уклон Корпорейт”, “Уклон Україна” і кіпрської UKLON LTD надійшли до Антимонопольного комітету України (АМКУ) в грудні 2024 року, повідомив комітет на запит Forbes Україна.
“АМКУ отримав заявку про надання дозволу “Київстар” на набуття контролю (через ТОВ “Уклон Корпорейт”) над активами “Уклон Україна”, що забезпечують здійснення діяльності з райд-хейлінгу, доставки та онлайн-реклами”, – цитує видання в п’ятницю відповідь відомства.
Зазначається, що вищезазначені заявки перебувають на розгляді АМКУ.
Співзасновник і член правління Uklon Сергій Смусь у грудні 2024 року в ефірі “Business Breakfast з Володимиром Федориним” зазначав, що за час існування Uklon отримував багато пропозицій щодо купівлі, проте жодна з них не була цікавою. “Якщо від когось буде гарна пропозиція, ми її розглянемо”, – зазначав він.
Видання інформує, що з урахуванням військового дисконту Смусь оцінював компанію в 7-8х EBITDA. Тоді як оцінка аналітичного відділу Forbes Ukraine передбачає, що поточна ціна компанії може становити $40-80 млн.
СЕО “Київстар” Олександр Комаров повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” 23 січня, що підтверджує плани інвестувати в Україну ще майже $600 млн до 2027 року і вживає заходів щодо можливого неорганічного розширення бізнесу. За його словами, “Київстар” здійснив купівлю 2024 року невеликого фіксованого оператора.
“Дивимося на інші цілі, зокрема й у рамках цифрової екосистеми”, – зазначив CEO провідного українського мобільного оператора.
Згідно з даними дашборду monobank, на таксі його клієнти витрачають близько 5% коштів, водночас частка Uklon становить близько 46%.
За даними YouControl, Uklon закінчив три квартали 2024-го з виручкою 1,2 млрд грн, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
