Віково-статева піраміда населення України на 2024 рік (тис. осіб)
Джерело: Open4Business.com.ua
Група компаній “PRAVIO” інвестує в будівництво модернізацію нещодавно придбаного збанкрутілого сирзаводу “Гадячсир” (Полтавська обл.) EUR180 млн, щоб трансформувати його в сучасне експортоорієнтоване підприємство із виробництві м’яких сирів, кисломолочного сиру та іншої продукції, повідомив засновник і президент RAVIO Валентин Запорощук в коментарі БізнесЦензор.
Він зазначив, що в лютому 2025 року придбав “Гадячсир”.
“Уся ця продукція сьогодні на європейському ринку затребувана. У планах будівництво заводу з потужністю переробки до 1 тис. тонн молока на добу, обсяг інвестицій на рівні EUR180 млн. Це будуть кошти, залучені від європейських банків. В нас є партнери з Європи, які готові заходити з нами в проєкт”, – розповів Запорощук.
За його інформацією зараз на підприємстві, яке простоювало майже п`ять років, проводиться аудит. Проблеми підприємства почалися ще в 2013–2014 роках, коли “Гадячсир” залишався майже єдиним українським молочним заводом, який експортував продукцію в РФ і він не мав інших стабільних партнерів. Пізніше завод намагався виходити на міжнародні виставки, проте фінансові труднощі стали невідворотними.
Запорощук переконаний, що майданчик і регіон є перспективними для розвитку нового підприємства.
“Полтавська область – одна з найбільших по виробництву молока, великих фермерських господарств. Підприємство в найкращі часи переробляло більше 2 тис. тонн молока на добу. А це непогані обсяги. Зрозуміло, що зараз їх розібрали інші підприємства. Але коли ми на цьому майданчику збудуємо нове підприємство зі стратегічним комплексом рішень, воно буде конкурентоспроможним, і виробники молока повернуться до нас”, – додав Запорощук.
ГК “PRAVIO” об`єднує “Ічнянський молоко-консервний комбінат”, який спеціалізується на переробці молока та виробництві консервованої молочної продукції, ТД “Провіант” та має сировинний напрямок – агрофірму “Маяк”, що спеціалізується на рослинництві, та компанію “Обмачівські зірки” із спеціалізацією на тваринництві та рослинництві.
Групи компаній володіє ТМ PRAVIO, MamaMilla, Milada, “Ічня”, продукцію під якими через свій торговий дім “Провіант” експортує до 40 країн світу та дистрибутує на території України.
Україна станом на 29 вересня експортувала 235 тис. тонн ячменю, попри відсутність поставок до Китаю, темпи експорту та ціни на ячмінь підтримав тендер у Туреччині, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Минулого тижня державна закупівельна компанія Туреччини оголосила тендер на 255 тис. тонн ячменю. Саме цей фактор став головним рушієм ринку, забезпечивши тимчасове зростання цін. Наразі умовні ціни на український ячмінь становлять $215–217 за тонну, або 10 150–10 250 грн/т у портах. На внутрішньому ринку підтримки для цін майже немає, адже ячмінь залишається дорожчим за інші фуражні культури”, – зазначили аналітики.
Експерти вважають, що завдяки турецькому тендеру ринок ще тиждень може утримувати відносно високі цінові рівні, з можливим приростом на $1–2 за тонну. Але після завершення активності на тендері ціна може повернутися до діапазону $210–214 за тонну.
“У жовтні ринок ячменю традиційно буде орієнтуватися на цінову динаміку пшениці. Якщо на ринку пшениці збережуться перспективи зростання, ячмінь також буде поступово підніматися в ціні”, – резюмували в “Пуску”.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” в січні-вересні поточного року збільшив випуск прокату на 14,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млн 86,6 тис. тонн із 1,829 млн тонн.
Згідно з пресрелізом комбінату, виплавка сталі за зазначений період становила 2 млн 385,2 тис. тонн (у січні-вересні-2024 – 2 млн 176,7 тис. тонн), чавуну – 2 мдн 642,6 тис. тонн (2 млн 297,5 тис. тонн).
У вересні “Запоріжсталь” виробила 303,4 тис. тонн чавуну, 279,8 тис. тонн сталі, 247,3 тис. тонн прокату, тоді як у попередньому місяці – 309 тис. тонн чавуну, 264 тис. тонн сталі, 231,2 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Гірничо-металургійної група “Метінвест” спрямувала на підтримку держави та її громадян 9,72 млрд грн, з яких 5,2 млрд грн на потреби армії в межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова, повідомив генеральний директор компанії Юрій Риженков.
“В умовах повномасштабної війни “Метінвест” мобілізував усі свої ресурси, щоб зберегти колектив і захистити державу. Понад три з половиною роки нашим пріоритетом є допомога війську. Адже саме від обороноздатності армії залежить майбутнє держави, промисловості, українських міст і родин. За цей час у межах мілітарної ініціативи “Сталевий Фронт” Ріната Ахметова “Метінвест” спрямував на потреби оборонців 5,2 млрд грн. А загалом на допомогу Україні – 9,72 млрд грн. Продовжуємо працювати, вірити в країну та підтримувати її людей на шляху до перемоги”, – сказав СЕО.
Згідно з інформацією компанії, попри близькість до фронту й загрозу ворожих обстрілів підприємства групи у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському продовжують працювати з різним рівнем завантаження, враховуючи безпекові, енергетичні, логістичні та економічні чинники.
У компанії зазначили, що головною цінністю “Метінвесту” залишається життя та здоров’я співробітників. На всіх підприємствах компанії в Україні є бомбосховища, укомплектовані для тривалого перебування людей. В укриттях є вода, їжа й ліки. Працівників навчають надавати першу медичну допомогу та діяти у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних із воєнними ризиками.
Попри втрату операційного контролю над активами у Маріуполі та в Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, “Метінвест” залишається одним із найбільших експортерів України.
Навіть під час війни “Метінвест” інвестує у капремонти та модернізацію обладнання. Зокрема, на “Каметсталі” цьогоріч реалізують рекордну програму вартістю понад 2,5 млрд грн.
“Метінвест” також продовжує курс на “зелену” трансформацію виробництва. Разом із партнерами компанія анонсувала будівництво сучасного металургійного заводу в Італії. Він стане споживачем української залізорудної та металургійної сировини, забезпечуючи синергію України та ЄС.
Група інвестує в енергонезалежність. У липні 2025 року на Північному ГЗК запрацювали два нові газові генератори електроенергії. За два місяці експлуатації установки виробили 1040 МВт*год електроенергії, що принесло економічний ефект у 2,3 млн грн. Загалом на Північному ГЗК планується встановити чотири таких агрегати.
Компанія констатує, що залишається одним із найбільших платників податків в Україні: у 2024 році компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів 19,8 млрд грн. У першому півріччі 2025 року до бюджету сплачено ще 9,3 млрд грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Український ринок цементу вийшов на рівень стабілізації після різких коливань у 2021–2023 роках, проте обсяги виробництва залишаються майже вдвічі нижчими за довоєнні. Про це йдеться в аналізі Experts Club, підготовленому спільно з асоціацією «Укрцемент».
У 2021 році випуск цементу досяг 11 млн т, у 2022 році скоротився до 5,4 млн т, у 2023-му відновився до 7,43 млн т, а в 2024-му — до 7,93 млн т. За оцінками виробників, у 2025 році «стеля» становить близько 8 млн т.
Споживання: 10,6 млн т у 2021 році, 4,5 млн т у 2022-му, 6,2 млн т у 2023-му і 6,3 млн т у 2024-му. Таким чином, ринок стабілізувався на рівні 6–6,5 млн т — приблизно вдвічі менше довоєнного попиту.
Структура попиту змінилася: замість житлового та комерційного будівництва домінують інфраструктурні та оборонні проєкти — фортифікації, укриття, терміновий ремонт доріг і мостів. Додатково попит підтримують держпрограми, включаючи «єОселя».
У 2025 році експерти очікують збереження стабільного «військового» попиту, чутливого до бюджетного фінансування та допомоги донорів.
Experts Club — український аналітичний центр, що спеціалізується на дослідженнях економіки, енергетики, макроекономіки, інфраструктури, експортно-імпортних відносин.
Дослідження цементного ринку від Experts Club доступне в скороченому вигляді за посиланням – https://expertsclub.eu/rynok-czementu-ukrayiny-doslidzhennya-experts-club/
Асоціація «Укрцемент» об’єднує провідних виробників цементу України.
