Business news from Ukraine

“Запоріжсталь” вводить у роботу ще одну доменну піч

Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” уперше за час повномасштабного вторгнення Росії на територію України виводить із вимушеної гарячої консервації доменну піч (ДП) № 2 і тепер доменний цех працюватиме трьома домнами.

“З березня минулого року ДП №2 перебувала в режимі гарячої консервації. Запуску домни передувала ґрунтовна робота із забезпечення виробництва достатніми обсягами сировини. Сьогодні ми маємо таке рішення, яке дасть змогу збільшити виробництво, а разом із цим збільшити і відрахування до державних бюджетів, і залучення валютної виручки в національну економіку”, – переконаний генеральний директор “Запоріжсталі” Роман Слободянюк, якого цитує пресслужба.

При цьому нагадується, що у квітні 2022 року після періоду гарячої консервації виробничих потужностей “Запоріжсталь” ввела в роботу дві доменні печі – №3 і №4. У період вимушеної гарячої консервації ДП-2 фахівцями доменного цеху та інжинірингових служб “Запоріжсталі” виконано комплексне дослідження, технічне обслуговування та ремонт основних вузлів доменної печі. Зокрема, виконано глибоку ревізію механічного та електричного обладнання домни та її повітронагрівачів, проведено технічне обстеження та випробування газоочисного обладнання домни, щоб забезпечити надійність роботи агрегату згідно з чинним природоохоронним законодавством.

Наразі триває роздування ДП-2. На планові виробничі потужності доменна піч вийде вже в першій декаді квітня. Комплексом у три доменні печі добова продуктивність доменного цеху “Запоріжсталі” зросте до 8000 тонн чавуну.

Доменна піч №2 виведена на гарячу консервацію в березні 2022 року в рамках вимушеної зупинки підприємства у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні.

Як повідомлялося, “Запоріжсталь” за 2 міс.-2023 знизила відвантаження прокату на 65,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 174,2 тис. тонн, виплавка сталі за цей період знизилася на 67,4% – до 209,2 тис. тонн, чавуну – на 61,5%, до 291,6 тис. тонн.

“Запоріжсталь” у 2022 році знизив випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.

“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.

Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.

“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).

ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

,

Страхові виплати “Уніка Україна” в лютому склали 109 млн грн

Страхові компанії “Уніка” і “Уніка Життя” (обидві – Київ), що входять до небанківської фінансової групи “Уніка Україна”, у лютому 2023 року виплатили 109,69 млн грн страхових відшкодувань.

Як повідомляється на сайті СК “Уніка”, за договорами автострахування загальна сума страхових виплат становила 47,2 млн грн, з яких виплати з КАСКО -37,2 млн грн, з ОСЦПВ і ДЦВ – 10 млн грн.

Загальна сума виплат за договорами добровільного медичного страхування склала 41,46 млн грн. Сума виплат зі страхування життя – 9,95 млн грн.
Найбільша виплата в лютому була на 1,18 млн грн за договором страхування КАСКО.

Медичний асистанс “Уніка” за вказаний звітний період опрацював понад 92,8 тис. звернень, технічний асистанс – понад 13,151 тис., зазначено в повідомленні.
UNIQA Group (Австрія) вийшла на ринок України 2006 року. Її компанії в Україні – “Уніка” і “Уніка Життя” з центральними офісами в Києві, пропонують більшість видів ризикового страхування і страхування життя через загальнонаціональну мережу.

,

“Енергоатом” і Rolls-Royce підписали меморандум про спорудження в Україні малих модульних реакторів

Президент ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін і директор з питань взаємодії з партнерами британської Rolls-Royce SMR Софі Макфарлен-Сміт 20 березня підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачає спорудження в Україні електростанції з малим модульним реактором (SMR).

“Відповідно до меморандуму, Rolls-Royce SMR зобов’язується підтримувати відбудову України шляхом розгортання електростанції із заводським малим модульним реактором (SMR), що буде здатна генерувати такий обсяг безвуглецевої електроенергії, якої вистачатиме для постачання мільйона домівок упродовж більш як 60 років”, – повідомив “Енергоатом” у Телеграм у вівторок.

Загалом документ надає компаніям можливість разом працювати над пошуком майбутніх можливостей розгортання малих модульних реакторів (ММР) Rolls-Royce SMR в Україні, коли вона почне відновлюватися.

“Співпраця “Енергоатома” та Rolls-Royce SMR вийшла на новий рівень. Сьогодні ми підписали угоду, яка надасть Україні можливість не лише розпочати якісне повоєнне відновлення енергетичної інфраструктури, а й стати у світі однією з перших країн, яка залучає перспективні технології малих модульних реакторів для цього”, – заявив процитований компанією Котін.

Своєю чергою, як зазначив генеральний директор Rolls-Royce SMR Том Самсон, уряд Великої Британії підтримує Україну та її громадян.
“Завдяки власним британським ядерним технологіям ми потенційно можемо допомогти народу України швидко відновитися і відновити енергетичну безпеку та незалежність”, – наголосив він.

Як повідомлялося, міністр енергетики України Герман Галущенко заявив минулого тижня про плани України в рамках “зеленого переходу” побудувати до 20 ММР замість зруйнованих під час війни енергоблоків теплової генерації.

Своєю чергою, як зазначив президент ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін, ММР є дуже перспективними для України, і наразі атомники спільно з Міністерством енергетики розробляють багато програм із різними світовими компаніями, що розвивають технології малих модульних реакторів.
Зокрема, “Енергоатом” наразі співпрацює в напрямі ММР, окрім британської RolIs Royce, також з американськими Westinghouse, що пропонує свій реактор AP-300, NuScale і Holtec International, а також ще з кількома компаніями, з якими було підписано відповідні меморандуми.

, ,

Прем’єр-міністр Японії відвідає Україну

Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда на запрошення президента України Володимира Зеленського відвідає Україну 21 березня, а потім вирушить до Республіки Польща 22 березня, повідомляє Міністерство закордонних справ Японії.

Згідно з повідомленням на сайті МЗС, прем’єр-міністр Кісіда висловить президенту Зеленському свою повагу за мужність і стійкість українського народу, який став на захист своєї країни.

“Прем’єр-міністр Кісіда, як Японія і G7, головою якої є Японія, прямо передасть нашу солідарність і непохитну підтримку Україні”, – зазначили у відомстві.
Також Кісіда рішуче виступить проти збройної агресію РФ і підтвердить свою рішучість підтримувати міжнародний порядок, заснований на верховенстві закону.

У Польщі лідери країн підтвердять свою прихильність зміцненню двостороннього співробітництва, а також співпраці на міжнародних форумах, зокрема у відповідь на агресію Росії проти України, на основі стратегічного партнерства з Польщею.
Кісіда повернеться до Японії вранці 23 березня.

,

Прибуток українських банків за січень-лютий зріс більш ніж у 2 рази

Прибуток українських банків у січні-лютому 2023 року становив 21,5 млрд грн, що в 2,2 раза більше, ніж за аналогічний період 2022 року (9,9 млрд грн), повідомила прес-служба Національного банку України (НБУ) у вівторок.

Регулятор зазначив, що доходи банків за вказані два місяці зросли на 33% – до 65,8 млрд грн, а витрати – на 12%, до 44,3 млрд грн.
Водночас комісійний дохід зріс у 2 рази – до 15,582 млрд грн.

При цьому результат від переоцінки та операцій купівлі-продажу зріс у 2,4 раза – до 4,649 млрд грн проти 1,9 млрд грн за аналогічний період минулого року.
Водночас відрахування в резерви скоротилися в 2,3 раза – до 2,517 млрд грн, а комісійні витрати – на 11,9%, до 7,5 млрд грн.

Як повідомлялося, українські банки 2022 року скоротили чистий прибуток у 3,1 раза – до 24,716 млрд грн порівняно з 77,376 млрд грн млрд грн 2021 року.

,

Співвідношення кількості українських мігрантів до населення країн-реципієнтів на 31.12.2022 року, %

Співвідношення кількості українських мігрантів до населення країн-реципієнтів на 31.12.2022 року, %

Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news