За даними дослідження компанії Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, ставлення українців до Колумбії залишається переважно нейтральним або негативним.
Згідно з результатами, нейтральну позицію займає 57,4% респондентів, тоді як 19,1% висловили негативне ставлення. З них 18,1% — “здебільшого негативне”, і ще 0,9% — “повністю негативне”.
Позитивне ставлення мають 14,6% українців — 11,6% обрали “здебільшого позитивне”, і 3% — “повністю позитивне”. 9% опитаних не змогли визначитись із відповіддю.
«Наявність у масовій культурі образу Колумбії як країни з високим рівнем злочинності, наркокартелями та політичною нестабільністю впливає на сприйняття. Навіть при мінімальному обсязі новин ця асоціативна рамка зберігається», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.
Колумбія має один з найвищих рівнів негативного сприйняття серед країн Латинської Америки. Це демонструє силу стереотипів у формуванні громадської думки навіть при невеликій кількості актуальної інформації.
З презентацією дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
Загальні збори акціонерів АТ “Концерн “Галнафтогаз” вирішили спрямувати більшу частину чистого прибутку за 2024 рік на виплату дивідендів, повідомляється в системі розкриття інформації SMIDA.
Як зазначається в повідомленні, загальний розмір дивідендів, що підлягають виплаті за підсумками минулого року, становить 1,26 млрд грн. Розмір дивідендів на одну акцію – 0,064 грн. Строк виплати – з 26 травня до 30 жовтня 2025 року (включно).
На виконання зазначаного рішення рада директорів концерну 8 травня ухвалила визначити 23 травня датою складення переліку осіб з правом на отримання дивідендів.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року АТ “Концерн “Галнафтогаз” отримав 1,424 млрд чистого прибутку. “Наша компанія виплачує дивіденди з одного бізнесу та реінвестує кошти у створення нової інфраструктури та робочих місць в Україні в інших. Мова про наші проекти у відновлюваній енергетиці – будуємо ВЕС потужністю 147 МВт, в планах друга черга, але вже більшої потужності – на 190 МВт; в процесі будівництва також завод з виробництва біопалив, розвиваємо аграрний напрямок. Інвестиції тільки в альтернативну енергетику складають понад €600 млн. Ці проекти реалізуються попри всі воєнні ризики, що свідчить про наявність довгострокової бізнес-мотивації нашої компанії всередині країни”, – прокоментував СЕО групи компаній ОККО Василь Даниляк.
Зареєстрований на Кіпрі акціонер компанії “ГНГ РІТЕЙЛ ЛІМІТЕД” (GNG RETAIL LIMITED) Віталія Антонова, котрий є власником 99,22619% її акцій, ініціював розподіл прибутку на зборах акціонерів 30 квітня 2025 року так: 1,26 млрд грн – на дивіденди, а 165,67 млн грн залишити нерозподіленими у розпорядженні АТ.
Ще один проєкт рішення зборів щодо розподілу прибутку передбачав залишити його нерозподіленим у розпорядженні АТ.
“Галнафтогаз” управляє однією з найбільших мереж АЗК “ОККО”, яка налічує понад 400 комплексів з мережею закладів харчування. До складу концерну також входять інші бізнеси.
У червні 2024 року ЄБРР і “ОККО” на Конференції з відновлення України в Берліні уклали кредитну угоду на EUR60 млн для будівництва нового заводу з виробництва біоетанолу в Тернопільській області потужністю 83 тис. тонн на рік. Його планують побудувати за два роки. Продукцію продаватимуть на зовнішньому та внутрішньому ринках.
Нещодавно СЕО групи компаній “OKKO” Василь Даниляк повідомив, що її установка зберігання енергії (УЗЕ) 20 МВт, проєкт якої було завершено наприкінці 2024 року, може почати надавати НЕК “Укренерго” послуги з балансування енергосистеми наступного місяця.
Він також зазначив, що група диверсифікує свій бізнес і в рамках диверсифікації розвиває, зокрема, низку проєктів у відновлюваній енергетиці.
За словами Даниляка, наразі триває активна підготовка до будівництва ВЕС 147 МВт у Волинській області, кредитування під яку виділила низка МФО: першу чергу ВЕС компанія планує завершити до кінця цього року, а на повну потужність вона запрацює наприкінці першого кварталу наступного року.
Даниляк також повідомив про подальші плани: реалізувати більший проєкт у Волинському регіоні – ВЕС на 190 МВт, над яким робота триває останні два роки. Його вартість оцінено у EUR300 млн, тоді як ВЕС 147 МВт – у EUR240 млн.
За його словами, компанія працює з різними фінустановами для залучення коштів під цей проєкт.
Найбільші українські компанії поступово відновлюють штат
Опендатабот сформував рейтинг найбільших роботодавців 2025 року, базований на даних Державної служби статистики та фінансовій звітності підприємств. Стабільним та беззаперечним лідером вже кілька років поспіль залишається Укрзалізниця. Попри певну турбулентність та скорочення штатів, наразі в компанії працює понад 178 тисяч працівників. 6 компаній із переліку винаймали нових людей торік. Також у перелік найбільших роботодавців увірвались два новачки.
Найбільшим роботодавцем України вже 4 роки поспіль є Укрзалізниця: 178 616 працівників. Щоправда, за рік компанія втратила понад 9 тисяч працівників — штат скоротився майже на 5%. Загалом від початку повномасштабної війни штат компанії зменшився на 54 тисячі працівників.
На другій сходинці опинився АТБ-Маркет: 46 084 працівників. За рік компанія виросла на майже 2 тисячі працівників. Замикає трійку компанія Газорозподільні мережі України — 37 714 працівників. За останній рік компанії вдалось збільшити штат на 4,2 тисячі співробітників.
В АТБ зазначають, що лише за минулий рік, попри всі складнощі, компанія створила близько 2000 нових робочих місць. Все вдалося завдяки стратегії динамічного розвитку АТБ, з плановим відкриттям нових магазинів, розширенням роботи розподільчих центрів, модернізацією інших потужностей підприємств. Це надало не тільки економічного імпульсу певним регіонам, а й забезпечило тисячі українських родин стабільним джерелом доходу. Кадрова політика АТБ спрямована на розвиток так званого людського «капіталу», який в компанії традиційно вважають своїм найціннішим ресурсом і запорукою успіху.
До десятки найбільших роботодавців також увійшли торгівельні мережі, логістичні компанії, енергетичні гіганти та державні структури. Серед них — знайомі всім Укрпошта (31 739 працівників), Сільпо (31 366), Нова пошта (27 509), Енергоатом (27 352), Ліси України (23 717), Укрнафта (18 926) та Укргазвидобування (17 317).
Варто зазначити, що Газорозподільні мережі України та Ліси України — увірвалися в топ вперше.
Лише чотири компанії скоротили штат торік. Найбільше втратив саме лідер — Укрзалізниця. Укрпошта теж зменшила кількість працівників на понад 3 тисячі, Енергоатом — на 1,8 тисячі, а Ліси України — на 20% (понад 6 тисяч робочих місць).
Водночас інші компанії, навпаки, розширюються. Найбільше — Газорозподільні мережі України: +12,5%. Свої команди також активно збільшували Сільпо (+4,9%), АТБ (+4.5%), Нова пошта (+4.5%), Укрнафта (+3.2%) та Укргазвидобування (+2.9%).
Варто зазначити, що є компанії, які не потрапили до топу, проте мають гарне зростання кількості працівників. Так, мережа магазинів Аврора за час повномасштабної війни збільшила штат у чотири рази — з 3 до понад 12 тисяч працівників. І з кожним роком їх стає все більше.
В Аврорі розповідають, що команда для них — головний капітал. У мережі немає HR-департаменту, натомість є Департамент людського капіталу. Дуже важливо ставитись до співробітників як до “капіталу”, а не сприймати людей як “ресурс”. Підхід компанії базований на тому, що працівник відчуває, що потрібний, його думка цінна, а ідеї почуті — тож може приймати рішення або впливати на їх створення. Саме це є ключем до залученості та мотивації кожного.
НоваПей, яка входить до групи «Нова пошта», також активно росте: у 2024 році +7,5% до штату. Так само й лінія магазинів EVA: +2% за рік.
Компанія МакДональдз зросла лише на 0,2% та досі не відновилась до довоєнних обсягів працівників, як і більшість компаній.
В компанії зазначають, що “МакДональдз” — це бізнес, де люди на першому місці, і саме завдяки цьому підходу вони продовжують зростати в Україні, попри будь-які труднощі, підтримуючи команду з 10 000 працівників. Компанія піклується про їхній добробут, щорічно індексує зарплатню, пропонує медичне страхування і надає матеріальну допомогу співробітникам, які постраждали від війни. Крім того, “МакДональдз” продовжує виплачувати зарплату всім мобілізованим працівникам.
Президент України Володимир Зеленський приїде в четвер, 15 травня, на російсько-українські переговори до Туреччини, які запропонував Володимир Путін, і чекатиме там особисто Путіна.
«Буду чекати Путіна в четвер в Туреччині. Особисто. Сподіваюся, що росіяни цього разу не будуть шукати причин, чому вони не можуть», – написав він у соцмережі X у неділю ввечері.
«Ми чекаємо з завтрашнього дня припинення вогню – повного і тривалого, щоб дати необхідну основу дипломатії. Немає сенсу затягувати вбивства», – підкреслив також Зеленський.
Раніше із закликом до України негайно погодитися на переговори в Стамбулі 15 травня виступив президент США Дональд Трамп.
«Президент Росії Путін не хоче мати Угоду про припинення вогню з Україною, а хоче зустрітися в четвер в Туреччині, щоб обговорити можливе припинення кривавої бійні. Україна повинна погодитися на це, негайно», – написав Трамп у соцмережі Х в неділю.
Він додав, що принаймні вони зможуть визначити, чи можлива угода, а якщо ні, то європейські лідери і США будуть знати, де все знаходиться, і зможуть діяти відповідно.
«Я починаю сумніватися, що Україна піде на угоду з Путіним, який занадто зайнятий святкуванням перемоги у Другій світовій війні, яка не могла бути виграна (навіть близько!) без Сполучених Штатів Америки. Проведіть зустріч, НЕМЕДЛЕННО!!!», – написав він.
У перші чотири місяці 2025 року будівельний сектор Хорватії демонстрував помірне зростання на тлі уповільнення загального економічного зростання та змін у законодавстві. Незважаючи на існуючі виклики, інвестиції в інфраструктуру та поновлювані джерела енергії підтримують позитивну динаміку галузі.
Основні показники січня–квітня 2025 року
Зростання будівельного виробництва: У лютому 2025 року обсяг будівельних робіт збільшився на 8,7% порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Нові будівельні замовлення: У першій половині 2024 року вартість нових будівельних замовлень зросла на 14,9% в річному вираженні, що створило основу для активності на початку 2025 року.
Валова додана вартість: За даними на грудень 2024 року, валова додана вартість у будівництві досягла рекордних 1 450,5 млн євро. Фактори, що впливають на ринок
Інвестиції в інфраструктуру: Підтримка з боку Європейського інвестиційного банку, включаючи кредит у розмірі 400 млн євро, сприяє розвитку транспортної та енергетичної інфраструктури.
Розвиток відновлюваних джерел енергії: Будівництво сонячних і геотермальних електростанцій, таких як проект SE Promina потужністю 150 МВт, стимулює попит на будівельні послуги.
Законодавчі зміни: Введення нових податків на нерухомість і обмеження на короткострокову оренду створюють невизначеність для інвесторів і можуть стримувати зростання в деяких сегментах ринку.
Прогноз на кінець 2025 року
Очікуване зростання: Прогнозується, що в 2025 році будівельна галузь Хорватії зросте в середньому на 2,4% в реальному вираженні, при цьому зростання буде підтримуватися інвестиціями в інфраструктуру та енергетику.
Ризики та виклики: Уповільнення економічного зростання, особливо в Німеччині, може негативно вплинути на хорватський туризм і, відповідно, на будівельний сектор. Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, будівельний ринок Хорватії в 2025 році демонструє стійкість, спираючись на державні та приватні інвестиції в ключові інфраструктурні проекти.
Економіка Італії в 2025 році демонструє помірне зростання на тлі структурних проблем і зовнішньоекономічних викликів. Незважаючи на позитивні тенденції на початку року, перспективи на решту року залишаються невизначеними.
Основні макроекономічні показники на 2025 рік
Зростання ВВП: За прогнозом Європейської комісії, очікується збільшення ВВП на 1,0% у 2025 році.
Інфляція: Передбачається помірне підвищення інфляції до 2,3%.
Рівень безробіття: Очікується зниження безробіття до 7,7%.
Дефіцит бюджету: Прогнозується скорочення дефіциту до 3,3% від ВВП.
Державний борг: Очікується зростання державного боргу до 137,8% від ВВП до 2026 року.
Економічна динаміка в січні-квітні 2025 року
Промислове виробництво: У березні 2025 року промислове виробництво збільшилося на 0,1% порівняно з лютим, що нижче очікуваного зростання в 0,5%. У річному вираженні виробництво знизилося на 1,8%, продовжуючи тенденцію зниження протягом 26 місяців.
Зростання ВВП у I кварталі: Економіка Італії зросла на 0,3% у першому кварталі 2025 року, трохи перевищивши очікування аналітиків. Фактори, що підтримують економіку
Внутрішній попит: Очікується посилення зростання приватного споживання, що стане основним драйвером економічного зростання в 2025 році.
Фіскальна політика: Уряд Італії затвердив бюджет на 2025 рік, що передбачає податкові пільги для сімей і скорочення дефіциту, що має стимулювати економічну активність.
Ризики та виклики
Зовнішньоекономічні фактори: Потенційні торговельні напруження, особливо з США, можуть негативно вплинути на експорт і загальне економічне зростання.
Структурні проблеми: Високий рівень державного боргу та необхідність проведення структурних реформ залишаються ключовими викликами для економіки Італії.
Прогноз на кінець 2025 року
Зростання ВВП: Очікується зростання близько 1,0%, при цьому основним драйвером залишиться внутрішній попит.
Інфляція: Передбачається збереження інфляції на рівні 2,3%, що відповідає цільовим показникам Європейського центрального банку.
Безробіття: Прогнозується зниження рівня безробіття до 7,7%, що відображає поступове поліпшення на ринку праці.
Таким чином, незважаючи на існуючі виклики, економіка Італії в 2025 році демонструє ознаки стабілізації, спираючись на внутрішній попит і підтримуючі заходи уряду. Однак для забезпечення сталого зростання необхідні подальші структурні реформи та ефективне використання доступних ресурсів.
