Прибуток українських банків у січні-листопаді 2022 року становив 19,429 млрд грн, що в 3,4 раза менше, ніж за аналогічний період 2021 року (65,728 млрд грн), повідомила пресслужба Національного банку України (НБУ).
Згідно з повідомленням, прибуток українських банків за листопад становив 8,451 млрд грн, що у 2,3 раза більше, ніж місяцем раніше (3,6 млрд грн).
Регулятор зазначив, що доходи банків у листопаді зросли на 12,2%, а витрати – на 9,7%.
Згідно з даними регулятора, доходи банків у січні-листопаді зросли на 32% проти показника за аналогічний період минулого року – до 322 млрд грн.
Водночас комісійний дохід за 11 місяців скоротився на 8,4% – до 76,46 млрд грн (тоді як за аналогічний період минулого року він зріс на 32,6%).
При цьому результат від переоцінки та від операцій купівлі-продажу був позитивним і становив 42,3 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був негативним і становив 2,7 млрд грн.
Водночас витрати банківської системи за січень-листопад 2022 року зросли в 1,7 раза порівняно з цим показником 2021 року – до 302,6 млрд грн, зокрема відрахування в резерви – у 13,6 раза, до 113 млрд грн. Водночас комісійні витрати зросли на 1,6% – до 31,99 млрд грн,
Як повідомлялося, українські банки 2021 року подвоїли чистий прибуток – до 77,5 млрд грн порівняно з 41,3 млрд грн 2020 року.
Ціни на нафту практично не змінюються вранці в середу після зростання напередодні.
Вартість лютневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:05 мск становить $79,94 за барель, що на $0,05 (0,06%) нижче ціни на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у вівторок ці контракти подорожчали на 19 центів (0,2%), до $79,99 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на лютий на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $76,17 за барель, що на $0,06 (0,08%) нижче підсумкового значення попередньої сесії. За підсумками минулої сесії контракт виріс у ціні на $0,85 (1,1%), до $76,23 за барель.
Підтримку нафтовим котируванням напередодні надало зниження курсу долара, що збільшило привабливість нафти як об’єкта для інвестицій з боку власників інших валют.
Крім того, інвестори стежать за ситуацією з коронавірусом у Китаї. Вважається, що зняття карантинних обмежень і стимулюючі заходи уряду є позитивними факторами для попиту на паливо в довгостроковій перспективі. Водночас зростання заражень COVID-19 затьмарює оптимізм ринку, зазначає MarketWatch.
“Після тривалого періоду ліквідації довгих позицій ринок став більш збалансованим, і до нафтотрейдерів поступово повертається бичачий настрій, – написав керуючий директор SPI Asset Management Стівен Іннес. – Незважаючи на всі побоювання з приводу рецесії в економіці, як і раніше, є охочі купувати нафту після зниження її котирувань. Це свідчить про те, що нафта – один із найнеобхідніших сировинних товарів у світі”.
При цьому знижена ліквідність на ринку, що традиційно спостерігається наприкінці року, чинить тиск на котирування, додав експерт.
Курс долара США помірно зміцнюється до основних світових валют вранці в середу після різкого зниження напередодні, викликаного рішеннями Банку Японії.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара США щодо шести валют (євро, швейцарський франк, ієна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), підвищується на 0,13% після зниження на 0,6% у вівторок.
Пара євро/долар до 9:04 мск торгується на рівні $1,0616 проти $1,0625 на закриття сесії у вівторок, євро дешевшає приблизно на 0,1%.
Курс долара до ієни зріс на 0,3% і становить 132,15 ієни порівняно з 131,70 ієни на кінець минулої сесії.
Напередодні єна злетіла до долара більш ніж на 3% після того, як Банк Японії за підсумками грудневого засідання несподівано ухвалив рішення розширити межі коридору, в яких може коливатися прибутковість десятирічних держпаперів, до плюс/мінус 0,5% з плюс/мінус 0,25% раніше.
Багато економістів сприйняли такий крок як закладання основи для виходу з ультрам’якої грошово-кредитної політики (ДКП), що зберігалася протягом тривалого часу.
Фунт втрачає 0,2% і торгується на позначці $1,2164 проти $1,2184 наприкінці минулого тижня.
Порти “Великої Одеси” у вівторок у рамках “Зернової ініціативи” відправили 129 тис. тонн агропродукції, повідомило Міністерство інфраструктури України.
“Сьогодні з портів Великої Одеси вийшов караван із чотирьох суден, які доставлять 129 тис. тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи. Зокрема, балкер Ince Atlantic із 44 тис. тонн української пшениці для Кенії”, – вказало міністерство.
За його даними, у портах, задіяних у “Зерновій ініціативі”, під обробкою перебувають 27 суден, на них завантажують 1 млн тонн української агропродукції.
Також “зерновим коридором” рухаються два судна під завантаження 63 тис. тонн агропродукції.
Загалом із 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 569 суден, які експортували 14,3 млн тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки.
Кабінет міністрів ще на рік переніс реалізацію ухваленої в липні 2019 року постанови про збільшення зарплат вчителів на 20-70%.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у вівторок.
Зокрема, зупинено до 31 грудня 2023 року дію постанови Кабміну від 10 червня 2019 року №822 “Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників установ освіти і науки”.
Як повідомлялося, 10 липня 2019 року Кабмін схвалив реформу оплати праці педагогів із підвищенням до чотирьох прожиткових мінімумів мінімального окладу до 2023 року. Планували, що 2020 року зарплата педагога має становити 2,5 прожиткового мінімуму, 2021 року – 3 мінімуми, 2022 року – 3,5 мінімуму, а із січня 2023 року – 4 прожиткові мінімуми. Пізніше у зв’язку з відсутністю коштів на реалізацію реформи в державному та місцевих бюджетах, зазначену постанову було призупинено до 31 грудня 2020 року. Також її реалізацію переносили і в наступні роки.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ПВКФ “Фіалка” і ТОВ “Стиль-Декор” на 92 млн грн за змову на тендері з реконструкції стадіону “Авангард” у Рівному, повідомила прес-служба відомства.
Згідно з повідомленням, комітет знайшов докази узгодження дій двох компаній під час участі в торгах, через що конкуренція між ними була усунена. Очікувана вартість робіт за тендером становила 202,2 млн грн, зазначає АМКУ.
За узгоджені дії на торгах компаніям, крім штрафу, заборонено брати участь у публічних закупівлях протягом трьох років.
За даними Opendatabot, власником і бенефіціаром приватної виробничо-комерційної фірми “Фіалка” (Суми) є Вахід Курбанов. Згідно з фінансовою звітністю підприємства за 2020 рік, воно не вело господарської діяльності.
Власником і бенефіціаром ТОВ “Стиль-Декор” вказана Віра Рожчук. У 2020 році підприємство отримало 151 тис. грн чистого збитку, 23 млн грн доходу.
