Україна веде переговори щодо максимізації можливого імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу для компенсації знищених внаслідок російських атак генеруючих потужностей, заявив у п’ятницю український міністр енергетики.
Російські ракетні та безпілотні атаки на енергетичний сектор України посилилися з березня, що призвело до значних пошкоджень і відключень електроенергії в багатьох регіонах.
За даними уряду, ці атаки завдали збитків сектору на суму понад 1 мільярд доларів, що призвело до втрати 8 000 МВт-год генеруючих потужностей енергосистеми.
Наразі Україна може імпортувати з країн ЄС не більше 1 700 МВт-год електроенергії одночасно.
“Ми ведемо переговори. Наше завдання – максимізувати цю цифру, – заявив у парламенті міністр енергетики Герман Галущенко.
“Технічно ми можемо отримувати (імпортувати) більше 2 000 МВт-год, навіть 2 400 МВт-год. Я впевнений, що рішення буде прийнято”, – додав він.
Володимир Кудрицький, голова національного оператора електромереж України “Укренерго”, сказав “Українському телеграфу”, що 1 700 МВт-год – це “поки що стеля”.
“Все буде залежати від того, як швидко наші європейські колеги – оператори енергосистем сусідніх країн – зможуть реалізувати проекти з розширення потужностей своїх мереж”, – сказав Кудрицький.
За його словами, європейським мережевим компаніям потрібен час і гроші, щоб посилити деякі підстанції, встановити додаткові трансформатори або побудувати нові лінії електропередач.
“Ми думаємо, що 3500-4000 МВт-год потужності міждержавних міждержавних з’єднань – це те, що ми можемо мати в горизонті п’яти років”, – зазначив Кудрицький.
ІМПОРТ
Міністр енергетики Галущенко не сказав, який саме обсяг імпорту обговорюється зараз, але Максим Тимченко, голова найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК, заявив раніше цього місяця, що збільшення імпорту до 2 200 МВт-год могло б значно покращити ситуацію.
За останні місяці ДТЕК втратив близько 90% своїх потужностей з виробництва електроенергії через російські ракетні обстріли.
Дані ДТЕК показують, що до атак, станом на 17 березня, Україна споживала близько 13 000 МВт-год, але після серії російських атак на енергосистему споживання впало до 9 100 МВт-год.
Через дефіцит електроенергії український оператор електромереж “Укренерго” був змушений запровадити регулярні відключення промислових споживачів та домогосподарств і підтримувати високі темпи імпорту.
Проблеми з виробництвом електроенергії можуть мати “потенційно негативний вплив” на промисловість, особливо на найбільших споживачів електроенергії, заявило цього тижня Міністерство економіки.
Зниження з £1 690 зумовлене падінням оптових цін на газ, але рахунки домогосподарств все одно значно вищі, ніж три роки тому.
Гранична ціна на електроенергію у Великій Британії знизиться на 7% до еквівалента 1 568 фунтів стерлінгів на рік цього літа після падіння оптових цін на газ.
Встановлений регулятором енергетики Ofgem, граничний рівень цін відображає середній річний рахунок за використання двох видів палива для 29 млн домогосподарств і діє з липня до кінця вересня.
Гранична сума, яка встановлюється щоквартально, у липні знизиться на 122 фунти стерлінгів з нинішнього рівня в 1690 фунтів стерлінгів, що послабить тиск на фінанси домогосподарств.
Незважаючи на те, що це є підмогою для споживачів, які зазнають труднощів, рахунки все одно будуть значно перевищувати граничну суму в £1 154, встановлену влітку 2021 року, до початку енергетичної кризи. Оптові ціни на газ почали різко зростати 2021 року і посилилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року.
Відтоді ціни на газ знизилися порівняно з піком 2023 року, коли гранична сума сягнула 4279 фунтів стерлінгів, але уряд субсидував рахунки, щоб вони не перевищували 2500 фунтів стерлінгів, проте вони, як і раніше, перевищують докризовий рівень, що означає, що мільйони домогосподарств, як очікується, залишаться в паливній бідності.
Джесс Ралстон, аналітик з енергетики з Energy and Climate Intelligence Unit, сказав: “Домогосподарства все ще борються з рахунками, які на сотні фунтів перевищують докризовий рівень, і, за оцінками, рахунки можуть знову зрости, оскільки ми наближаємося до зими”.
Якого б кольору не був наступний уряд, взимку ми все ще будемо сильно залежати від нестабільних ринків газу і відступимо у своїй енергетичній незалежності”. Вартість життя, яку частково визначають рахунки за електроенергію, і енергетична безпека Великої Британії цілком можуть стати ключовими питаннями на виборах, тому те, як партії вирішать їх вирішувати, напевно опиниться в центрі уваги”.
Згідно з аналізом, проведеним консалтинговою компанією Cornwall Insight, очікується, що гранична ціна трохи підвищиться в жовтні, а потім знову знизиться в січні 2025 року. Згідно з прогнозами, у липні гранична ціна становитиме 1 574 фунти стерлінгів на рік.
Старт діяльності посольства України в Мавританії стане новою сторінкою україно-мавританських відносин і відкриє безліч додаткових можливостей: політичні, економічні, торговельні, гуманітарні, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Підняли український прапор у Мавританії. У мавританській столиці Нуакшоті офіційно приступило до роботи посольство України. Продовжуємо розширювати присутність і посилювати наші позиції в Африці”, – написав Кулеба в Instagram.
Міністр зазначив, що Мавританія – важлива для України країна. Зокрема, оскільки Мавританія зараз головує в Африканському Союзі, ключовій міжнародній організації континенту, що об’єднує 55 держав-членів.
“По-друге, вона перспективний торговельний партнер для України, обсяги товарообігу та його номенклатуру можна суттєво розширювати. По-третє, Мавританія важлива в контексті міжнародних антитерористичних зусиль у регіоні Сахеля. Український досвід у сфері безпеки тут може мати великий запит”, – вказав Кулеба.
Водночас він підкреслив, що торгівля між двома країнами поступово зростала до повномасштабної війни, але політичні відносини майже не розвивалися.
“Минулого року ми змінили цей тренд. Я провів першу в історії двосторонніх відносин телефонну розмову, а потім і особисту зустріч із моїм мавританським колегою. Почалися регулярні контакти між нашими відомствами. Старт діяльності посольства стане новою сторінкою україно-мавританських відносин і відкриє безліч додаткових можливостей: політичні, економічні, торговельні, гуманітарні”, – написав глава МЗС.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні та Salzgitter Flachstahl GmbH, дочірня структура німецької металургійної компанії Salzgitter AG, оголосили про зміцнення своєї співпраці.
Згідно з біржовим повідомленням, компанії підписали меморандум про взаєморозуміння на поставку залізорудних окатишів прямого відновлення заліза (DRI) для виробництва низьковуглецевої сталі.
При цьому уточнюється, що меморандум про використання окатишів у SALCOS (Salzgitter Low CO2-Steelmaking), виробничому підприємстві Salzgitter, передбачає реалізацію програми декарбонізації, спільне розроблення стратегій використання сировини в рамках екологічно чистих ланцюжків поставок.
“Ми погодили умови нашої співпраці на майбутнє. Гранули DR Ferrexpo можуть значно знизити викиди під час виробництва сталі в рамках програми SALCOS”, – пояснила виконувачка обов’язків директора з маркетингу Ferrexpo Ярославна Блонська.
Технічний директор Salzgitter Flachstahl GmbH Герд Бареш висловив сподівання на активізацію співпраці в контексті програми SALCOS: “Досягнута угода допомагатиме нам скоротити викиди вуглекислого газу в ланцюжках поставок і стимулюватиме виробництво екологічно чистої сталі”.
Очікується, що програма SALCOS буде завершена з технічного погляду до 2033 року.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні. Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Державні ПриватБанк, Ощадбанк та Укрексімбанк від початку повномасштабного вторгнення РФ придбали найбільшу кількість облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) і стали лідерами ринку за портфелем держоблігацій з 316 млрд грн, 154,2 млрд грн і 130,5 млрд грн відповідно.
“Переважно клієнти ПриватБанку інвестують у гривневі ОВДП (64,5%) та облігації в доларах США (33,7%). При цьому 80% клієнтів під час погашення ОВДП реінвестує кошти в цінні папери Міністерства фінансів”, – ідеться в повідомленні пресслужби фінустанови.
ПриватБанк зазначив, що кожна третя гривня з 1 трлн, залучених в ОВДП з початку повномасштабного вторгнення РФ, була інвестована банком або його клієнтами.
Своєю чергою, в Ощадбанку уточнили, що із загального портфеля ОВДП 154,23 млрд грн в еквіваленті, 26,6 млрд грн – придбали від початку 2024 року, 65,29 млрд грн – у 2023 році та 62,34 млрд грн – у 2022 році.
Слідом за трійкою лідерів іде державний Укргазбанк, який придбав на первинному ринку ОВДП в еквіваленті 89,3 млрд грн.
Серед першої десятки банків країни за обсягом активів дані про вкладення в ОВДП також опублікували ПУМБ і Сенс Банк.
Так, згідно з інформацією на сайті ПУМБа, сума вкладень понад 2 тис. клієнтів банку (як фізосіб, так і юросіб) у держоблігації з початку повномасштабного вторгнення сягнула 1,6 млрд у нацвалюті, тоді як валютні портфелі становили понад $50,5 млн і EUR10,5 млн відповідно.
Пресслужба Сенс Банку вказує, що на сьогоднішній день в активах фінустанови портфель ОВДП фізосіб-інвесторів становить понад 8,1 млрд гривень, що “відповідає близько 13% від загального портфеля ОВДП у власності фізичних осіб-інвесторів у країні”.
“(…) клієнти нашого банку, як фізичні особи, так і представники бізнесу, продовжують активно інвестувати в цінні папери. Так, тільки за квітень цього року нашими клієнтами було придбано державних облігацій на 1,87 млрд грн, з яких 1,6 млрд грн – це військові облігації”, – зазначили в банку.
У Сенсі акцентували увагу, що клієнти віддають перевагу гривневим облігаціям, як свідчить інформація банку, у квітні цього року їм віддали перевагу 53% споживачів.
Інші банки з “великої десятки” за активами станом на 1 квітня цього року – Райффайзен, Укрсиббанк, Універсал Банк (mono) і Креді Агріколь, інформацію про обсяг придбання ОВДП з початку 24 лютого 2022 року на момент випуску матеріалу на своїх сайтах не публікували.
Водночас 14-й за розміром активів Кредобанк повідомив, що його клієнти від початку повномасштабної російської агресії інвестували в ОВДП понад 3 млрд грн, і понад 70% цієї суми було вкладено у військові облігації.
Кредобанк нагадав, що став одним із перших банків, який після початку війни скасував комісії брокера за купівлю військових облігацій і знизив мінімальну суму інвестиції в державні цінні папери до 50 тис. грн.
“Основні настрої клієнтів Кредобанку на 2024 рік – це короткострокові, до 1 року, військові ОВДП у національній та іноземній валютах. Спостерігаємо також, що після закінчення терміну облігацій понад 50% клієнтів здійснюють повторне вкладення коштів, збільшивши суму вдвічі”, – зазначив директор департаменту з контролю ліквідності та цінних паперів банку Сергій Кучерявий.
Як повідомлялося, Міністерство фінансів на аукціонах з розміщення облігацій внутрішньої держпозики (ОВДП) у вівторок, 21 травня, змогло опустити ставки ще на 0,1-0,27 відсоткових пункти (в.п.), довівши загальне їхнє зниження до 0,92-1,37 в.п. після зменшення Нацбанком з 26 квітня облікової ставки з 14,5% до 13,5% річних.
Згідно з даними на сайті Мінфіну, за річними паперами ставка відсікання знизилася з 15,15% до 15,05%, за дворічними – з 16,2% до 16,08% і за трирічними – з 17,2% до 16,93%.
Кількість укладених договорів “Зелена картка” у січні-квітні 2024 року скоротилася на 8,88% – до 451,8 тис., повідомляють на сайті Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ).
Згідно з повідомленням, загалом нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування “Зелена картка”, укладеними компаніями-членами Бюро, у січні-квітні 2024 року зросли на 3,81% порівняно з цим періодом 2023 року – до 1,680 млрд грн.
При цьому сума відшкодувань, сплачених за вимогами, збільшилася на 21,51% – до EUR16,758 млн.
У Моторному Бюро також зазначили, що якщо раніше страхові сертифікати “Зелена картка” більше оформляли на короткий термін до трьох місяців, то тепер дедалі частіше водії обирають довгострокові або річні договори страхування.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
“Зелена картка” – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. “Зелена карта” поширюється на територію 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування “Зелена карта” в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
