ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія” буде перейменовано на ПрАТ “Гарантія”, змінивши свою основну діяльність зі страхування на страхових агентів і брокерів.
Про це повідомляється в порядку денному зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 січня, інформація про які розміщена в системі НКЦПФР.
Також компанія, зокрема, планує займатися іншою допоміжною діяльністю у сфері страхування та пенсійного забезпечення, у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту; консультування з питань оподаткування, консультацій з питань комерційної діяльності та управління, надання інформаційних послуг і надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна.
Як повідомлялося, добровільно вийшла з ринку ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія” шляхом передачі страхового портфеля ПрАТ “Страхова група ”ТАС».
Згідно з поданою компанією звітністю за 2023 рік її страховий портфель компанії формувався переважно за рахунок платежів за договорами ОСЦПВ – 77% і медичного страхування – 10%.
Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 33,993 млн грн, сформовані страхові резерви – 17,645 млн грн, виплати 27,214 млн грн. Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,08%.
Опісля СГ «ТАС» повідомила, що з 9 вересня 2024 року перебирає на себе виконання зобов’язань за договорами страхування, укладеними ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія”.
До загального фонду державного бюджету України в грудні 2024 року надійшло 13,1 млн грн акцизного податку з вироблених і ввезених підакцизних товарів, що на 45% (4,1 млрд грн) більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС).
У ДПС зазначили, що виконання показника доходів забезпечено на 104,1%, додатково до бюджету надійшло 0,5 млрд грн.
Держподаткова служба в грудні 2024 року також перевиконала план отримання доходів із лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів на 109% (додатково 80,4 млн грн). До держбюджету надійшло з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції майже 1 млрд грн.
Крім того, від вироблених та ввезених тютюнових виробів до держбюджету надійшло майже 9 млрд грн, що становило 100,1% показника доходів, держава додатково отримала 9,3 млн грн, резюмували в ДПС.
На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.
Ключові характеристики ринку праці в Сербії:
1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.
2) Основні сектори зайнятості:
3) Середній рівень заробітної плати:
4) Найбільш затребуваними професіями є:
IT-фахівці;
Інженери;
Медичний персонал;
Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.
Роль мігрантів на ринку праці Сербії
Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.
Основні групи мігрантів та їхні ролі:
Закономірності:
Виклики ринку праці з урахуванням міграції
Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:
Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.
Україна у 2024 році наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс на 81,9% – до $235,475 млн.
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%).
За минулий рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
У 2024 році імпорт олова та виробів із нього зріс на 16,9% – до $3,188 млн (у грудні – $338 тис.). Експорт олова склав $389 тис. проти $159 тис. у 2023 році, у грудні експорт відсутній.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Україна у 2024 році скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 6,1% – до $500,341 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).
За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.