ПрАТ “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”), другий за величиною оператор мобільного зв’язку в країні, у січні-березні збільшила дохід на 13%, до 5,76 млрд грн, як порівняти з аналогічним періодом минулого року, чистий прибуток скоротила на 12%, до 915 млн грн.
Згідно з повідомленням на сайті оператора в понеділок, у доларовому еквіваленті виручка “Vodafone Україна” зросла на 8%, до $151 млн, а чистий прибуток скоротився на 15%, до $24 млн.
Показник OIBDA у зазначений період зріс на 12%, до 3,18 млрд грн, і на 7% у доларовому еквіваленті – до $83 млн. Маржинальність за OIBDA скоротилася на 0,5%, до 55,3%.
Капітальні інвестиції в січні-квітні скоротилися на 35%, до 815 млн грн, у доларовому еквіваленті – на 37%, до $21 млн. У компанії зазначили, що капітальні витрати в цей звітний період скоротилися на тлі зростання на 26% до 5,65 млрд грн у 2023 році.
Позитивно вплинули на дохід оператора надходження від послуг мобільного голосового зв’язку та передавання даних, фіксованих послуг і продажу товарів/послуг. Негативно вплинуло надання послуг роумінгу, зазначає компанія.
Показник ARPU (середній місячний дохід від надання голосових послуг фіксованого зв’язку на одного абонента) у першому кварталі 2024 року зріс на 8%, до 112,2 грн завдяки зростанню споживання даних та інших послуг.
Абонентська база “Vodafone Україна” зросла на 2,7%, до 15,8 млн користувачів. Водночас у 2023 році база абонентів оператора зросла на 3,2% до 15,9 млн абонентів порівняно з показником 2022 року.
“Протягом усього звітного періоду “Vodafone Україна” спостерігала стабільну динаміку абонентської бази та операційних показників”, – зазначено в тексті звіту.
Чистий борг компанії станом на 31 березня 2024 року становив 10,068 млрд грн ($257 млн). Загальна номінальна сума погашення 5-річних єврооблігацій випущених у 2020 році, станом на 31 березня 2024 року становить $100,1 млн.
Раніше CEO “Vodafone Україна” Ольга Устинова заявила, що компанія протягом двох років інвестує в розвиток мобільної та фіксованої мереж, перехід на технологію енергоефективного інтернету GPON, а також заходи з підвищення енергонезалежності 10 млрд грн.
Агрохолдинг “ІМК” завершив весняну посівну кампанію-2024, під яку відвів 90 тис. га, повідомляється на його сайті.
Згідно з повідомленням, загалом було посіяно соняшнику на площі 24,2 тис. га і кукурудзи на 65,8 тис. га.
“Цього року посів ярих культур розпочали в планові строки, 10 квітня, але вже протягом першого тижня посівної кампанії нам довелося зупинитися на 10 днів через несприятливі погодні умови (опади, низькі температури). Повноцінно відновити посів нам вдалося тільки наприкінці квітня”, – розповів операційний директор “ІМК” Олександр Вержиховський.
За його інформацією, завершити посівну кампанію-2024 у близькі до оптимальних терміни вдалося завдяки парку високошвидкісних сівалок та іншої сучасної техніки, а також злагодженій роботі всієї виробничої команди. На більшості посіяних площ уже отримано дружні сходи.
В “ІМК” зазначили, що розраховують на виконання планових показників за врожайністю, оскільки використовують високоефективну технологію з інтенсивною системою живлення та захисту.
“ІМК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) в сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га, потужності зберігання – 554 тис. тонн при врожаї 2023 року 1,002 млн тонн.
У 2023 році ІМК отримав чистий збиток $21,03 млн проти $1,12 млн роком раніше, а його EBITDA скоротилася в 11,3 раза – до $3,22 млн. Виручка холдингу зросла на 22,3% – до $139,45 млн.
21 травня 2024 року в державній електронній торговій системі “Прозорро.Продажі” відбулися перші онлайн-аукціони з продажу конфіскованих квартир колаборантів, оголошені Фондом держмайна (ФДМУ).
«Торги з реалізації майна одного з російських олігархів та колаборанта відбулися вперше в системі Прозорро.Продажі, яка дозволяє у прозорий та відкритий спосіб продавати всі активи, повʼязані з країною-агресором. Це повторні торги з продажу квартир, на яких вартість об’єктів є вдвічі зниженою. Попри це, загалом 11 учасників прийшли змагатися за санкційне майно. Конкуренція учасників на торгах дозволила підвищити стартову ціну, і після укладання угод за результатами онлайн-аукціонів до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії надійде понад 6.9 млн гривень», — прокоментував Сергій Бут, СЕО Прозорро.Продажі.
Вартість квартири, що належала Михайлу Шелкову, стартувала на торгах з майже 3.8 млн гривень. За неї змагалося два учасники, найвищою стала ставка понад 4 млн гривень. Чотирикімнатне житло площею 175.5 м кв. знаходиться у будинку із закритою територією у Приморському районі Одеси.
Квартиру Володимира Сальдо ФДМУ виставив на торги зі стартовою ціною майже 1.9 млн гривень. В результаті конкуренції з 9 учасників її фінальна вартість склала понад 2.9 млн гривень. Нерухомість площею майже 130 м кв. знаходиться неподалік пляжу Аркадія в Одесі.
Переможці аукціонів мають 20 робочих днів на сплату вартості лотів після дня завершення аукціону. Договір купівлі-продажу підписується лише після надходження коштів на рахунки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
«У Фонді держмайна України сьогодні в опрацюванні 753 одиниці санкційного майна. Це квартири та будинки, підприємства та заводи, нежитлові приміщення, автомобілі і навіть паркомісця. Кожен актив ворогів України ми активно готуємо до реалізації: знімаємо арешти, приводимо у відповідність документацію, проводимо реєстраційні дії тощо. Робимо все для того, аби активи підсанкційних осіб працювали на відновлення України!», — зазначив голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
31 травня 2024 року в системі Прозорро.Продажі відбудуться торги з продажу ще одного санкційного активу — конфіскованого у російського олігарха заводу “ПентоПак”. Взяти участь у торгах можна зареєструвавшись на одному з акредитованих в системі Прозорро.Продажі майданчиків.
Нагадаємо, санкційне майно реалізується Фондом державного майна на онлайн-аукціонах Прозорро.Продажі відповідно до постанови Кабінету Міністрів №1233 від 21 листопада 2023 року.В системі Прозорро.Продажі відбулися перші в Україні онлайн-аукціони з продажу санкційного майна
В Україну прибула колона з 20 автомобілів, переданих Лондоном у рамках програми утилізації автомобілів, що не відповідають стандартам викидів (Ulez), повідомляє The Guardian.
“Понад 100 автомобілів було передано в дар Україні в рамках програми Ulez з моменту її дозволу з 15 березня, з яких наразі доставлено близько половини”, пише видання у вівторок.
Повідомляється, що британсько-українська організація (BUAID), яка управляє цією схемою спільно з Transport for London (TfL), направила в Україну ще 13 транспортних засобів для використання в медичних і гуманітарних цілях.
ULEZ (Ultra Low Emission Zone) – це зона наднизького викиду шкідливих речовин, що була запроваджена в Лондоні 2020 року. Метою програми є знизити рівень шкідливих викидів в атмосферу міста, поліпшити якість повітря для жителів і гостей Лондона, а також сприяти переходу на більш екологічний транспорт.
У березні цього року в рамках програми почали збирати автомобілі для їх передачі в Україну. При цьому транспортні засоби призначені для підтримки гуманітарних і медичних потреб країни.
Зона Ulez була розширена мером Лондона Садіком Ханом у серпні 2023 року і тепер охоплює всю столицю, що робить її найбільшою у світі зоною стягнення плати за забруднення навколишнього середовища. Люди, які їздять у цій зоні на автомобілі, що не відповідає мінімальним стандартам викидів, повинні платити 12,50 фунтів стерлінгів на день.
Джерело: https://www.theguardian.com/world/article/2024/may/21/ulez-scrappage-scheme-vehicles-ukraine
Агрокомпанія Cygnet завершила сівбу ярих культур на 26,5 тис. га, повідомила пресслужба компанії у Facebook.
Згідно з повідомленням, Cygnet у 2024 році відвів під кукурудзу 16,2 тис. га, сою – 4,9 тис. га, соняшник – 1,0 тис. га. Площу посіву цукрових буряків було розширено до 4,4 тис. га. Ще 2,2 тис. га зайнято озимою пшеницею.
“Посівна кампанія у нас почалася 30 березня з посіву цукрових буряків, а закінчилася 16 травня, коли досіяли сою. Могли впоратися на 10-14 днів раніше, але дощі нас зупинили і відтягнули терміни посіву. Загалом спрацювали всі добре, серйозних поломок техніки не було. А якщо й траплялися невеликі – буквально до чотирьох годин часу і все полагоджено. І продуктивність роботи, незважаючи на погодні умови, цього року в нас була дуже високою”, – розповів заступник генерального директора з рослинництва Олександр Шрамко.
Як повідомлялося, 2023 року Cygnet вирощував кукурудзу на 16 тис. га, соняшник – 3 тис. га, сою – 1,7 тис. га, цукрові буряки – 4 тис. га, 2,5 тис. га було засіяно озимою пшеницею.
Cygnet обробляє близько 29 тис. га в Житомирській і Вінницькій областях, де вирощує кукурудзу, сою, озиму пшеницю, цукрові буряки. В активах компанії – елеватор потужністю одночасного зберігання 60 тис. тонн і цукровий завод потужністю переробки до 2,8 тис. тонн буряків на добу (обидва – у Житомирській обл.).
Компанія також має молочний бізнес-напрямок (молочне поголів’я – 605 корів), продукцію якого реалізує місцевим переробникам.
Джерело: https://www.facebook.com/photo/?fbid=991228989673526&set=a.507543601375403
Зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у квітні 2024 року сповільнилося до 4,1% до квітня минулого року через російські атаки на українську енергосистему порівняно з 4,8% у березні, 5% у лютому та 5,2% у січні, ідеться в Місячному економічному моніторингу Інституту економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД).
“Через посилення обстрілів пошкоджено значну частину маневрової генерації, що спричинило вимкнення електроенергії для бізнесу та населення. Обмеження електропостачання призведе до подальшого зниження темпів приросту ВВП”, – прокоментувала оприлюднені дані провідна наукова співробітниця ІЕД Олександра Бетлій, чиї слова наведено в повідомленні.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, детальніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Серед позитивних новин вона виокремила зростання експорту та імпорту завдяки кращій логістиці як Українським морським коридором, так і автомобільним транспортом, хоча у квітні залізничні перевезення скоротилися на 5% до березня цього року і на 29% до квітня-2023 – до 15,2 млн тонн.
ІЕІ уточнив, що hост реальної валової доданої вартості (ВДВ) у переробній промисловості у квітні становив 10%, тоді як у добувній – близько 3%. Вказується, що краща логістика сприяла пожвавленню результатів діяльності металургії та видобутку залізної руди.
За оцінками інституту, високими були темпи зростання ВДВ у будівництві, що частково пов’язано з будівництвом фортифікаційних споруд, тоді як темпи зростання торгівлі сповільнилися до 3% на тлі більш високої статистичної бази.
ІЕІ також вказав, що у квітні як податкова, так і митна служби перевиконали розпис доходів, тоді як НБУ перерахував до бюджету вдвічі більше доходів.
Як повідомлялося, після зростання ВВП України на 5,3% у 2023 році Нацбанк очікує його сповільнення цього року до 3%, тоді як уряд – до 4,6%. На думку Мінекономіки, зростання ВВП за січень-березень цього року становило 4,5%, тоді як НБУ оцінив його в 3,1%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
