Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Акціонери ухвалили рішення перейменувати СТ «Гарантія»

ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія” буде перейменовано на ПрАТ “Гарантія”, змінивши свою основну діяльність зі страхування на страхових агентів і брокерів.

Про це повідомляється в порядку денному зборів акціонерів компанії, запланованих на 28 січня, інформація про які розміщена в системі НКЦПФР.

Також компанія, зокрема, планує займатися іншою допоміжною діяльністю у сфері страхування та пенсійного забезпечення, у сфері права, бухгалтерського обліку та аудиту; консультування з питань оподаткування, консультацій з питань комерційної діяльності та управління, надання інформаційних послуг і надання в оренду й експлуатацію власного або орендованого нерухомого майна.

Як повідомлялося, добровільно вийшла з ринку ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія” шляхом передачі страхового портфеля ПрАТ “Страхова група ”ТАС».

Згідно з поданою компанією звітністю за 2023 рік її страховий портфель компанії формувався переважно за рахунок платежів за договорами ОСЦПВ – 77% і медичного страхування – 10%.

Обсяг страхових премій компанії в зазначеному періоді склав 33,993 млн грн, сформовані страхові резерви – 17,645 млн грн, виплати 27,214 млн грн. Частка компанії за страховими преміями на страховому ринку становить 0,08%.

Опісля СГ «ТАС» повідомила, що з 9 вересня 2024 року перебирає на себе виконання зобов’язань за договорами страхування, укладеними ПрАТ «Страхове товариство “Гарантія”.

 

,

Акцизні надходження в Україні у грудні 2024 року зросли на 45%

До загального фонду державного бюджету України в грудні 2024 року надійшло 13,1 млн грн акцизного податку з вироблених і ввезених підакцизних товарів, що на 45% (4,1 млрд грн) більше, ніж роком раніше, повідомила пресслужба Державної податкової служби України (ДПС).

У ДПС зазначили, що виконання показника доходів забезпечено на 104,1%, додатково до бюджету надійшло 0,5 млрд грн.

Держподаткова служба в грудні 2024 року також перевиконала план отримання доходів із лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів на 109% (додатково 80,4 млн грн). До держбюджету надійшло з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції майже 1 млрд грн.

Крім того, від вироблених та ввезених тютюнових виробів до держбюджету надійшло майже 9 млрд грн, що становило 100,1% показника доходів, держава додатково отримала 9,3 млн грн, резюмували в ДПС.

Ситуація на ринку праці Сербії у 2024 році – Experts Club

На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.

Ключові характеристики ринку праці в Сербії:

1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.

2) Основні сектори зайнятості:

      • Промисловість – 25%;
      • Сільське господарство – 18%;
      • Послуги – 45% (включно з IT, торгівлею і туризмом).

3) Середній рівень заробітної плати:

    • Середня зарплата в Сербії становить 770 євро, у Белграді – 950 євро.
    • Найвищі зарплати спостерігаються в IT (до 1 500 євро), фармацевтиці (1 200 євро) і фінансовому секторі (1 000 євро).

4) Найбільш затребуваними професіями є:

IT-фахівці;

Інженери;

Медичний персонал;

Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.

Роль мігрантів на ринку праці Сербії

Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.

Основні групи мігрантів та їхні ролі:

  1. Українці:
    • Офіційна чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Сфери зайнятості: будівництво, сільське господарство, послуги, технічні професії.
    • Українці активно задіяні в інфраструктурних проектах, таких як будівництво доріг, мостів і промислових об’єктів.
  2. Громадяни Боснії і Герцеговини:
    • Чисельність: близько 25 000 осіб.
    • Пріоритети: сфери послуг, включно з торгівлею, готельним бізнесом і ремонтними роботами.
    • Завдяки близькості мови і культури, громадяни Боснії легко інтегруються на ринку праці Сербії.
  3. Громадяни Північної Македонії:
    • Чисельність: близько 20 000 осіб.
    • Основні галузі: промислове виробництво, сільське господарство і транспорт.
  4. Громадяни Росії:
    • Чисельність сильно варіюється залежно від джерела даних: від 70 до 150 тисяч осіб.
    • Сфери зайнятості: IT, нерухомість, освіта.
    • Росіяни частіше обіймають висококваліфіковані посади, особливо в Белграді, а також інвестують у власний бізнес у сферах громадського харчування, IT, тощо.
  5. Китайці:
    • Чисельність: близько 30 000 осіб.
    • Роль: розвиток роздрібної торгівлі, управління підприємствами у сфері послуг.

Закономірності:

  • Українці та балканські мігранти (Боснія, Македонія): частіше працюють на позиціях, що вимагають фізичної роботи або технічної кваліфікації, а також зосереджені на підприємницькій діяльності.
  • Росіяни: обіймають посади у сфері технологій, фінансів та освіти.
  • Китайці: зосереджені на підприємницькій діяльності, відкритті малих і середніх бізнесів.

Виклики ринку праці з урахуванням міграції

  1. Брак кваліфікованої робочої сили:
    • Сербія залучає іноземних працівників, щоб компенсувати дефіцит у будівництві, медицині та IT.
  2. Конкуренція серед мігрантів:
    • Громадяни сусідніх країн, таких як Боснія і Македонія, мають перевагу через схожість мов і простіший процес інтеграції.
  3. Регуляція міграції:
    • Процедури оформлення документів для роботи залишаються відносно простими, але потребують оптимізації для скорочення бюрократії.

Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:

  • Залучення інвестицій в інфраструктуру і промисловість.
  • Збільшення попиту на кваліфікованих фахівців через відтік місцевих кадрів до країн ЄС.
  • Спрощення процедур трудової міграції.

Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.

 

, ,

Україна у 2024 році збільшила імпорт коксу вдвічі

Україна у 2024 році наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 2,01 раза порівняно з 2023 роком – до 661,487 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс на 81,9% – до $235,475 млн.

Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (84,76% поставок у грошовому вираженні), Колумбії (7,74%) та Угорщини (2,69%).

За минулий рік країна експортувала 1,601 тис. тонн 84,76% коксу на $368 тис. до Молдови (99,18%) і Латвії (0,82%), водночас у січні, березні, жовтні та листопаді-2024 експорт був відсутній, тоді як за 2023 рік експорт становив 3,383 тис. тонн на $787 тис.

Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.

Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.

Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).

,

Імпорт олова зріс на 17% у 2024 році

У 2024 році імпорт олова та виробів із нього зріс на 16,9% – до $3,188 млн (у грудні – $338 тис.). Експорт олова склав $389 тис. проти $159 тис. у 2023 році, у грудні експорт відсутній.

Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).

,

Україна скоротила експорт чавуну на 3,4% у 2024 році

Україна у 2024 році скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн.

Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період експорт чавуну в грошовому вираженні знизився на 6,1% – до $500,341 млн.

При цьому експорт здійснювався переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).

За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини (у січні, березні, травні, червні, липні, серпні, жовтні та листопаді імпорт був відсутній), тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.

Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 5,8% порівняно з 2022 роком – до 1 млн 248,512 тис. тонн, експорт у грошовому вираженні скоротився на 26,2%, до $471,467 млн. Постачання здійснювали переважно до Польщі (51,91% постачань у грошовому вираженні), Іспанії (21,41%) і США (13,15%).

За 2023 рік Україна імпортувала 154 тонн чавуну на $156 тис. з Німеччини (42,31%), Бразилії (41,67%) і Польщі (16,03%) порівняно з 40 тонн чавуну на $23 тис. у 2022 році.

,