Румунія та її союзники не залишатимуться пасивними свідками трагедії, яка розгортається в Україні, і робитимуть усе можливе для досягнення справедливого та тривалого миру, заявив Надзвичайний і Повноважний Посол Румунії в Україні Александру Віктор Мікула під час урочистого прийому в Києві з нагоди Дня Румунської армії.
«Ми перебуваємо в Україні і думаємо про тих, хто просто зараз бореться за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, хто стоїть щитом на захисті демократичних суспільств від кровожерливих московських автократів. Ми вдячні їм за їхню щоденну жертву», — наголосив дипломат.
За його словами, Румунія та її партнери «зобов’язані перед цими героями та їхніми родинами зробити все можливе для встановлення справедливого миру для України — миру, який не може стати винагородою для агресора і має забезпечити справедливість для жертв цієї незаконної та невиправданої агресії».
Мікула висловив глибоку вдячність українським військовослужбовцям і їхнім родинам, зокрема тим, хто має румунське походження, які щодня живуть у тривозі за своїх близьких.
«Багато родин уже знають, що їхні герої не повернуться додому. Серед них — родини українців і румунів, які віддали життя, захищаючи Україну. Але навіть ті, хто чекають новин про зниклих безвісти, не втрачають надії. Це справжній прояв мужності та сили духу», — зазначив посол.
Також під час заходу військово-морський і військово-повітряний аташе Румунії в Україні, полковник Крісті Ладанюк (Colonel Cristi Ladaniuc), наголосив, що День Румунської армії — це не лише вшанування національних героїв, а й символ непохитної відданості Румунії справі миру та безпеки в регіоні.
«Від першого дня неспровокованої та невиправданої агресії Росії проти України Румунія відіграє важливу роль у підтримці Києва в усіх напрямах допомоги», — зазначив полковник Ладанюк.
Він підкреслив, що Румунія бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців у межах програм EUMAM та INTERFLEX, і що Бухарест «продовжить координувати дії з українськими партнерами для визначення нових можливостей навчання відповідно до потреб».
Аташе також звернув увагу на створення в Румунії Європейського навчального центру F-16, у якому українські пілоти вже беруть участь у льотних програмах. «Цей проєкт демонструє, чого ми можемо досягти разом — завдяки партнерству, стратегічним рішенням і спільним зусиллям заради наших спільних цілей», — підкреслив він.
Румунія, за його словами, також продовжить участь у Морській коаліції спроможностей, надаючи підготовку з морської безпеки (MRTH) на своїй території та сприяючи підготовці українських морських піхотинців у межах чинних програм.
Водночас він наголосив, що Румунія, відповідно до політичного рішення на найвищому рівні, готова надавати логістичну підтримку майбутнім миротворчим силам, але не розглядатиме можливість розміщення своїх військових на українській території («no boots on the ground»).
Україна та Румунія встановили дипломатичні відносини 1 лютого 1992 року.
Посольство України в Румунії відкрилося в Бухаресті у 1992 році, а Посольство Румунії в Україні — у Києві у 1993 році.
Обидві країни є членами Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) та активно співпрацюють у сферах оборони, енергетики, прикордонного менеджменту та підтримки України в умовах російської агресії.
В Україні з початку повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємств, водночас 2024 року розпочали роботу 22 підприємства, а 2025 року – 10, повідомив директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали в зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишилися на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики тимчасово зупинили роботу”, – розповів він у межах виставки Agro2Food у Києві в середу.
Експерт зазначив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із становища у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відновлення і на збільшення потужностей із переробки”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства у 2024 році почали роботу з нуля. При цьому 2025 року було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки «Борошномели України» зазначив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський наголосив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази та споживачів. Він також наголосив на складності з перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки «Борошномели України» вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна «перерахувати на пальцях однієї руки».
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж 2021 довоєнного року, коли в державі вироблялося 3 млн тонн.
Українська мережа магазинів формату «one dollar store» «Аврора» планує розпочати діяльність у Болгарії, відкривши тестові точки протягом найближчих шести місяців, повідомив співзасновник і CEO мережі Тарас Панасенко в інтерв’ю NV.Business.
За словами Панасенка, вибір Болгарії обумовлений логістикою: мережа вже розвиває бізнес в Румунії і може забезпечувати поставки зі свого румунського складу без перетину зовнішнього митного кордону ЄС.
Географія роботи на сьогодні. «Аврора» працює в Україні та Румунії. Перший магазин в Румунії відкрито в жовтні 2023 року, мережа прискорено розширюється і в липні 2025 року повідомляла про відкриття 50-го магазину в країні (першого в Бухаресті).
Компанія раніше також заявляла про плани виходу в Молдову, проте на даний момент повідомлень про початок операційної діяльності там немає.
«Аврора» — українська мультиформатна мережа недорогих товарів повсякденного попиту, яка розвиває міжнародну експансію з 2023 року, починаючи з Румунії.
Як повідомляє Сербський Економіст, російська нафтогазова компанія Lukoil повідомила про укладення угоди з Gunvor Group про продаж всієї зарубіжної власності, включаючи належну їй сербську дочірню компанію Lukoil International GmbH (Австрія) з її акціями в Сербії.
В офіційній заяві Lukoil зазначено, що пропозиція Gunvor прийнята, і компанія зобов’язується не вести переговори з іншими потенційними покупцями. Завершення угоди залежить від отримання дозволу від американського відомства OFAC (США), з огляду на введені санкції щодо Lukoil.
Продаж пов’язаний з «обмежувальними заходами» окремих країн щодо Lukoil і її зарубіжних підрозділів. Угода передбачає передачу мереж, активів і бізнесу сербській компанії Lukoil Serbia.
За офіційними даними компанії, на кінець 2025 року в Сербії функціонувало 112 АЗС мережі Lukoil Serbia. Lukoil був другим за кількістю станцій на ринку Сербії.
Ринок автозаправної роздрібної торгівлі Сербії оцінюється приблизно в €3,5 млрд виручки за 2024 рік.
Gunvor Group Ltd — міжнародний трейдер енергоресурсами, зареєстрований на Кіпрі, з головним офісом у Женеві. У 2024 році виручка компанії склала близько $136 млрд. Gunvor спеціалізується на торгівлі сирою нафтою, нафтопродуктами, LNG, а також має активи в інфраструктурі (термінали, сховища) по всьому світу.
Правоохоронці повідомили про підозру киянину, який без дозволів побудував приміщення у прибережній зоні озера Тельбін та здав його в оренду під клініку, повідомляє Київська міська прокуратура.
“За процесуального керівництва Подільської окружної прокуратури міста Києва повідомлено про підозру мешканцю столиці за фактом самовільного будівництва на самовільно зайнятій земельній ділянці”, – йдеться в повідомленні прокуратури столиці в телеграм-каналі в середу.
Встановлено, що 63-річний киянин – директор товариства з обмеженою відповідальністю, без будь-яких дозволів збудував на земельній ділянці біля озера Тельбін нежитлове приміщення, прибудоване до вже існуючої будівлі.
“Згодом він здав будівлю в оренду під приватний медичний заклад”, – уточнюють в прокуратурі.
“Ділянка землі, де без дозвільних документів звели будівлю, входить до прибережної зони захисної смуги, де будь-яке будівництво заборонене”, – наголошується в повідомленні.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/general/1116427.html?utm_source=telegram
Безробіття в Німеччині в жовтні залишилося на рівні попереднього місяця – 6,3%, повідомило Федеральне агентство з працевлаштування ФРН. Показник не змінюється з березня 2025 року і є максимальним з вересня 2020 року.
Кількість безробітних у Німеччині скоротилася на 1 тис. порівняно з попереднім місяцем і склала 2,97 млн осіб. Аналітики в середньому прогнозували зростання кількості безробітних на 8 тис. і збереження безробіття на колишньому рівні, за даними Trading Economics.
Джерело: http://relocation.com.ua/almost-3-million-registered-in-germany/
