Мер Києва Віталій Кличко опублікував перелік торгових мереж, торгово-розважальних центрів, аптек та інших закладів, які зможуть працювати під час тривалих відключень електроенергії.
Як уточнив мер у Телеграм-каналі, графіки роботи під час відключень можуть бути скорочені.
Торгові мережі: https://tinyurl.com/2wundzdr
ТРЦ: https://tinyurl.com/w22r77e5
Комунальні ринки: https://tinyurl.com/fd95bf6b
С/г ярмарки: https://tinyurl.com/29fxpcj9
Заклади побутового обслуговування: https://tinyurl.com/y5282vcx
Заклади харчування: https://tinyurl.com/5n75nza6
СТО та автотовари: https://tinyurl.com/27t824ac
Приватні медзаклади: https://tinyurl.com/7vjmfrdy
Аптеки КП “Фармація”: https://tinyurl.com/44wcz9aw
Ветклініки та зоомагазини: https://tinyurl.com/3nje8whn
Банки: https://tinyurl.com/897vy75x
Відділення “Укрпошти”: https://tinyurl.com/525yfyty
Крім того, мер опублікував перелік бюветних комплексів, які працюють від генераторів: https://tinyurl.com/bdd25kdt; мапу бюветів: https://tinyurl.com/yvt2zmct; і мапу пунктів обігріву: https://tinyurl.com/y6dcrcnn.
Міністерство фінансів України направило Кабінету міністрів пропозицію збільшити розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв до 0,3205 грн з нинішніх 0,1926 грн, а для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕНів) і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – до 0,1484 грн з 0,091 грн.
Згідно з текстом відповідного проєкту постанови уряду, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, подорожчання акцизних марок необхідне для компенсації поліграфічним підприємствам витрат на їхнє виробництво і зберігання.
Мінфін у пояснювальній записці до проєкту постанови уточнює, що востаннє вартість марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів переглядалася понад 8 років тому, і наразі їхня встановлена вартість не відповідає фактичній вартості виробництва.
Так, за інформацією підприємства-виробника марок, тільки 2022 року його витрати на електроенергію для виробництва зросли на 74% порівняно з 2021 роком, на 17% за теплову енергію, на 107% за опалення, на 106% за гаряче водопостачання, на 6% за охорону.
“Ціни за тонну паперу у 2022 році, згідно з комерційними пропозиціями Національного банку України, вже збільшилися більш ніж на 200%, і зростуть у 2023 році щонайменше на 32,2% (з 2014 року ціна збільшилась у 4,8 раза)”, – зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Крім того, збільшення вартості енергоносіїв та інших ресурсних компонентів робить актуальним питання компенсації виробнику марок витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням і реалізацією.
Згідно з документом, за підсумками 2022 року буде вироблено 1,9 млрд акцизних марок для тютюнових виробів і 0,56 млрд марок для алкогольних напоїв. Водночас за 9 місяців поточного року було виготовлено 2,07 млрд марок акцизного податку на вищевказані товари (2021 року – 2,91 млрд штук).
Таким чином, ухвалення проєкту постанови потребуватиме наступного року для українських виробників та експортерів алкогольних напоїв 71,6 млн грн (0,56 млрд штук * 0,1279 грн) додаткових витрат, а для тютюнових виробів – 108,3 млн грн (1,9 млрд штук * 0,057 грн).
Долар США опускається в парах з євро, єною і фунтом стерлінгів під час торгів у п’ятницю.
Пара євро/долар за даними на 8:07 кск у п’ятницю торгується на рівні $1,0647 порівняно з $1,0629 на закриття попередньої сесії.
Курс фунта до цього часу становить $1,2204 проти $1,2179 напередодні.
Вартість долара в парі з ієною знизилася до 137,25 ієни порівняно зі 137,77 ієни за підсумками попередніх торгів.
Розрахований ICE індекс, що показує динаміку долара щодо шести валют (євро, швейцарський франк, єна, канадський долар, фунт стерлінгів і шведська крона), втрачає 0,17%, ширший WSJ Dollar Index – 0,23%.
Трейдери продовжують оцінювати підсумки засідань найбільших світових центробанків.
Федеральна резервна система (ФРС) США в середу очікувано підняла ключову ставку на 50 базисних пунктів, а керівники центробанку переглянули в бік підвищення свій прогноз для рівня ставки на кінець 2023 року. Згідно з новим прогнозом, пікове значення ставки становитиме 5-5,25%.
Крім того, під час традиційної пресконференції голова ФРС Джером Пауелл неодноразово натякав, що Федрезерв не має наміру приступати до зниження ставок щонайменше до початку 2024 року.
У четвер Європейський центральний банк і Банк Англії наслідували приклад Федрезерву і також підвищили свої ставки на 50 б.п.
Інвестори також аналізують опубліковані напередодні статистичні дані зі США, які вказали на більш істотне, ніж очікувалося, зниження роздрібних продажів, а також несподіване зменшення обсягу промвиробництва в листопаді.
Роздрібні продажі в США в листопаді зменшилися на 0,6% відносно попереднього місяця, повідомило міністерство торгівлі країни. Це найістотніше падіння з початку року, зазначає Trading Economics.
Аналітики, опитані Bloomberg, очікували скорочення показника на 0,2%, прогноз Trading Economics передбачав зниження на 0,1%.
Обсяг промислового виробництва в Штатах у листопаді зменшився на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, тоді як аналітики чекали зростання на 0,1%. У річному вираженні промвиробництво підвищилося на 2,5%.
Статдані, що не виправдали очікувань, посилюють побоювання з приводу того, що жорстка грошово-кредитна політика ФРС могла вже почати чинити знижувальний тиск на економіку, пише Trading Economics.
Кількість безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на 01.11.2022 (тис осіб)
Дані: Держцентр зайнятості
Прогнозований валовий збір зернових культур в Україні у 2023 році може скласти 34 млн тонн, що на 37% менше за показник 2022 року та на 60% менше за показник 2021 року, тоді як врожай олійних культур очікується на рівні 19,3 млн тонн, що на 13% більше за показник 2022 року та на 15% менше за показник 2021 року.
Як повідомляється на сайті асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) у п’ятницю, таке скорочення врожаю зернових спричинене зниженням посівних площ під ними наступного року на 45% – до 8,7 млн га.
Причинами скорочення врожаю зернових наступного року стане зменшення загальних посівних площ, зміна структури посівів на користь олійних і зниження врожайності зернових культур.
УКАБ зазначив, що з оброблюваних 2021 року 28,4 млн га станом на грудень 2022 року на підконтрольній території України перебуває 24,6 млн га угідь (86% усієї території), з яких ще на 3,8 млн га неможливо вести сільгоспроботи через близькість до лінії фронту, забрудненість їхніми мінами і снарядами тощо. Крім того, закінчення посівної кампанії озимих культур продемонструвало значне скорочення посівних площ – у 2022 році засіяно 3,8 млн га озимих зернових культур, що на 43% нижче порівняно з показником 2021 року.
УКАБ наголосив, що причиною такої тенденції є обмежена можливість експорту сільгоспкультур, дорога логістика і, як наслідок, суттєва різниця в цінах на сільгоспкультури по регіонах.
“Регіони, які територіально близькі до морських портів і кордонів з ЄС, мають вищу ціну на с/г продукцію порівняно з регіонами на півночі та сході нашої країни. Так, у Закарпатті ціна 1 т кукурудзи з ПДВ – 6800 грн, а в Сумській області – 4900 грн. Однак, навіть у західних областях ціна збиткова. Тому близькість до кордону з ЄС і працюючих портів визначає здатність відповідних областей до продовження виробництва зерна”, – уточнила асоціація в повідомленні.
Своєю чергою, наступного 2023 року спостерігатиметься зростання площ під олійними культурами через їхню вищу маржинальність порівняно із зерновими культурами та значне здорожчання логістики зернових у нинішньому році.
“Ціна на олійні в 2 рази перевищує ціни на зернові культури на світовому ринку. За попередніми оцінками, посівні площі під зерновими культурами 2023 року становитимуть 8,7 млн га, що на 22% менше за показник 2022 року і на 45% менше за показник 2021 року. Водночас посівні площі під олійними прогнозуються на рівні 9,7 млн га, що на 32% перевищує показник 2022 року і на 9% більше за показник 2021 року. Уперше посівні площі під олійними культурами будуть більшими, ніж під зерновими”, – зазначив УКАБ у повідомленні.
Крім того, наступного року середня врожайність знизиться залежно від регіону та сільгоспкультури на 10-30% порівняно із середньою врожайністю минулих років через скорочення внесення добрив на 50-60%, значні обсяги залишеної на полях кукурудзи врожаю 2022 року, брак фінансування АПК та необхідність суттєвої економії ресурсів.
УКАБ наголосив, що з урахуванням наведених валових обсягів виробництва та внутрішніх потреб України експортний потенціал зернових та олійних культур у 2023/24 маркетинговому році (МР, липень-червень) становитиме близько 35 млн тонн, або 3 млн тонн на місяць. Для порівняння, у 2021/22 МР експортний потенціал був на рівні 85 млн тонн зернових та олійних, або 7 млн тонн на місяць.
Як повідомлялося, Україна 2021 року зібрала рекордний урожай зернових, зернобобових та олійних культур у 106 млн тонн: зернових і зернобобових – 84 млн грн, а олійних – 22,6 млн тонн.
Загалом торік було зібрано 32,4 млн тонн пшениці, 40 млн тонн кукурудзи, 10 млн тонн ячменю, 581,5 тис. тонн гороху, 191 тис. тонн проса, 110 тис. тонн гречки. Урожай соняшнику склав 16,3 млн тонн, сої – 3,4 млн тонн, ріпаку – 2,9 млн тонн.
Через спричинені ворогом знеструмлення контактної мережі вже 17 поїздів “Укрзалізниці” прямують із затримками більш ніж на 30 хвилин.
Як підкреслюється в комунікації в телеграм-каналі УЗ, при цьому:
– жоден поїзд далекого сполучення не скасовано;
– у разі пропуску пасажиром свого рейсу через тривогу – його буде доставлено наступним із тим самим квитком;
– резервні тепловози виведені в роботу і підстраховують на знеструмлених ділянках;
– вокзали працюють на посадку і висадку через підземні переходи, люди перебувають в укриттях.
Більш ніж на годину затримуються поїзди:
– №45/46 Ужгород – Харків (+1:46);
– №111/112 Київ – Ізюм (+1:40);
– №149/150 Чернівці – Полтава-Південь (+1:20);
– №31/32 Перемишль – Запоріжжя (+1:18);
– №21/22 Трускавець – Харків (+1:17);
– №707/708 Київ – Чернігів (+1:17);
– №15/16 Рахів – Харків (1:15);
– №93/94 Хелм – Харків (+1:15);
– №131/132 Дніпро – Львів (+1:13);
– №119/120 Львів – Запоріжжя-1 (+1:11);
– №721/722 Київ – Харків (+1:10);
– №731/732 Київ – Дніпро (+1:07);
– №725/726 Харків – Київ (+1:07);
– №715/716 Перемишль – Київ (+1:01).
На Одеській, Придніпровській, Південній залізницях приміські поїзди, які вже в дорозі, будуть далі слідувати під тепловозами із запізненням до 2 годин.
Київська кільцева електричка продовжує рух із затримками через знеструмлення на кількох столичних ділянках, але рух через обидва мости триває.
