Підприємства з операцій із брухтом чорних металів у січні-березні поточного року збільшили експорт стратегічної для металургійних підприємств сировини на 32% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 80,8 тис. тонн.
Згідно з даними Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”), брухтозбиральники за цей період наростили поставки брухту на метпідприємства України на 16,4% порівняно з I кв-2024 – до 401 тис. тонн.
Технологічні запаси брухту чорних металів на підприємствах оцінювалися цьогоріч на кінець першого кварталу в 20-25 тис. тонн. При цьому розрахункові технологічні потреби металургів в цій сировині, як вважають в Асоціації, забезпечені повністю, з перевищенням на 2,5-7,5%.
За підсумками січня-березня обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 18,5%, до 505,9 тис. тонн. На думку “УАВтормету”, така тенденція обумовлена високою діловою активністю металургійних та ливарних підприємств, а також активною експортною діяльністю українських брухтозаготівельних компаній.
“В січні-березні 2025 року відзначається подальше зростання імпорту чорних металів в Україну, яке склало 26,9% (було імпортовано близько 336,4 тис. тонн металопродукції). Основними товарними позиціями були: плоский прокат з покриттям (≈ 32,9%), г/к плоский прокат (≈ 29,4%) та х/к плоский прокат (≈ 9,8%). Основні обсяги металопродукції були імпортовані з Туреччини, Польщі та Китаю”, – констатується у повідомленні.
Імпорт брухту у I кв-2025 склав 0,03 тис. тонн, у I кв-2024 – 0,25 тис. тонн.
До цього ж констатується, що виробництво сталі протягом першого кварталу цього року становило 1,73 млн тонн, що на 2,7% більше за аналогічний період торік.
Як повідомлялося, брухтозбиральники у 2024 році наростили експорт брухту на 60,6% порівняно із 2023 роком – до 293,1 тис. тонн (у 2023 році експорт складав 182,5 тис. тонн, у 2022-му – 53,6 тис. тонн).
Вони торік наростили поставки брухту на метпідприємства України на 29,8% порівняно з попереднім роком – до 1, 343 млн тонн. За підсумками минулого року обсяги заготівлі брухту чорних металів збільшилися на 37%, до 1,749 млн тонн. Імпорт брухту у 2024 році склав 1,2 тис. тонн, у 2023-му – 1,1 тис. тонн.
Виробництво сталі торік склало 7,575 млн тонн, що на 21,6% більше показника попереднього року.
Згідно з прогнозом, Україна 2025 року виплавить 6,5-6,8 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,450-1,650 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,1-1,2 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 300-350 тис. тон металобрухту (у 2023-му – 182,5 тис. тон і у 2022-му – 53,6 тис. тонн), знову нарощуючи вивезення стратегічної для металургів сировини. Імпорт брухту очікується на рівні 1,5-3 тис. тонн.
Глава Католицької церкви Папа Римський Франциск, який очолював Святий престол із 2013 року, помер у понеділок уранці, повідомляє прес-служба Ватикану у Фейсбуці.
«Із глибоким сумом мушу повідомити про смерть нашого Святішого Отця Франциска. Сьогодні о 7:35 ранку Єпископ Риму Франциск повернувся в дім Отця», – повідомив кардинал Кевін Фаррелл, камерленг Святої Римської Церкви.
Виробництво пива в Україні у січні-березні 2025 року становило 29 млн дал, що на 6,9% перевищило показник торішнього аналогічного періоду, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
“Експертна оцінка обсягу виробництва пива по Україні (крім пива безалкогольного із вмістом спирту до 0,5 об. % ) за три місяці 2025 року складає 29 млн дал та становить 106,9% до аналогічного періоду 2024 року. Водночас зазначений показник становить лише 85% до обсягів виробництва за три місяці 2021 року”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялося, виробництво пива в Україні в 2024 році зросло на 4,8% до 140 млн дал проти попереднього року, 2023 року воно було більшим на 7,8% проти 2022 року. При цьому 2022 року виробництво пива впало на 27,9% порівняно з 2021-м – до 122,8 млн дал.
Україна отримала останні 20 з 200 автомобілів швидкої допомоги KIA BONGO у рамках гуманітарної донації уряду Республіки Корея.
Як повідомляє Міністерство охорони здоров’я, загальна вартість всіх автомобілів, переданих у співпраці посольства Кореї в Україні та МОЗу, становить понад $12 млн.
Передані автомобілі повністю оснащені сучасним медичним обладнанням, необхідним для порятунку життя пацієнтів на місці події та під час транспортування до медичних закладів. Кожен автомобіль обладнано дефібриляторами-моніторами, системами подачі кисню, травматологічним обладнанням, ношами та медикаментами для надання екстреної допомоги.
МОЗ наголошує, що від початку війни ворог знищив або пошкодив в Україні понад 600 машин швидкої.
Загалом завдяки підтримці міжнародних партнерів Україна вже отримала понад 1500 автомобілів екстреної медичної допомоги, з яких 73 – броньовані.
Оновлення автопарку швидкої допомоги розпочалося у 2020–2021 рр. – ще до повномасштабного вторгнення: за кошти держбюджету було закуплено 895 “швидких”. Саме вони забезпечили стабільну роботу системи у перші найтяжчі місяці війни.
МОЗ нагадує, що нещодавно українські медзаклади в межах гуманітарної допомоги отримали від уряду Республіки Корея 100 сучасних ультразвукових діагностичних систем та 30 мобільних рентгенівських флюороскопічних систем.
Європейський Союз нещодавно відклав покарання Apple і Meta Platforms, тимчасово уникнувши конфлікту з адміністрацією президента США Дональда Трампа під час роботи над торговельною угодою зі США, пише видання The Wall Street Journal.
«Два титани цифрової реклами стикаються з безпрецедентними юридичними загрозами через тактику, яку вони використовували для досягнення домінування», – пише видання, уточнивши, що йдеться про антимонопольні заходи.
Європейська комісія спочатку планувала оголосити накази про припинення діяльності технологічних гігантів, повідомило виданню інформоване джерело. Обидві компанії також можуть бути оштрафовані, йдеться в повідомленні.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував рівень інфляції та її тенденції в Румунії за останні роки. У 2025 році інфляція в Румунії продовжує демонструвати помірне зниження, залишаючись при цьому вищою за цільовий рівень Національного банку. За даними Національного інституту статистики, у березні 2025 року річна інфляція становила 4,86%, знизившись із 5,02% у лютому.
Основні компоненти інфляції в березні 2025 року.
Продукти харчування: зростання цін на 5,10%
Непродовольчі товари: зростання на 3,84%
Послуги: зростання на 6,99%
Найбільший тиск на загальний рівень цін чинять послуги, особливо у сфері охорони здоров’я, освіти та комунальних послуг.
Історична динаміка інфляції
Для розуміння поточних тенденцій розглянемо рівень інфляції в Румунії за останні роки.
2021 рік: 5,05%
2022 рік: 13,80%
2023 рік: 10,40%
2024 рік: 5,60%
Ці дані свідчать про значне зростання інфляції у 2022 році, зумовлене глобальними економічними потрясіннями, і подальше поступове зниження.
Згідно з прогнозами Європейської комісії, очікується, що інфляція в Румунії продовжить знижуватися, досягнувши 3,4% до кінця 2025 року. Однак зберігаються ризики, пов’язані з фіскальною політикою і можливими змінами податкового законодавства.
Центральний банк Румунії дотримується обережного підходу, прагнучи знизити інфляцію без завдання шкоди економічному зростанню. В умовах майбутніх виборів і збільшення державних витрат можливості для подальшого зниження процентних ставок обмежені.
