НАЕК “Енергоатом” і корейська Hyundai Engineering and Construction Co., Ltd. (HDEC) підписали меморандум про співпрацю з проєктування, будівництва та введення в експлуатацію нових енергоблоків атомних електростанцій в Україні.
Відповідні домовленості в Києві в понеділок підписали в.о. голови правління “Енергоатому” Петро Котін та виконавчий віце-президент і операційний директор Hyundai Engineering and Construction Йон Чхве в присутності міністра енергетики України Германа Галущенка та надзвичайного і повноважного посла Республіки Корея в Україні Хен Те Кіма.
Як зазначив на брифінгу після підписання меморандуму очільник Міненерго, у такий спосіб розпочинається співпраця в добудові нових блоків та загалом загалом на майбутнє, зокрема й у спільній роботі над новими моделями реакторів.
“Але зараз ми говоримо про конкретні проєкти – ті, які ми реалізуємо зараз на Хмельницькій атомній станції”, – додав міністр.
Як зазначив Котін на брифінгу, Південна Корея має дуже розгалужену атомну галузь і дуже велику експертизу саме в ній, тому питання співпраці саме з Hyundai, яка є лідером у цій сфері, є дуже важливим для “Енергоатома”.
При цьому він звернув увагу, що фактично співпраця з цією компанією вже розпочалася, нагадавши, що частина обладнання для ХАЕС-5, на купівлю якого торік було укладено угоду з Westihghouse, було виготовлено саме Hyundai.
“І далі саме їхня підтримка буде дуже важливою для нас, для успіху саме наших атомних проєктів. А в нас дуже великий план”, – наголосив Котін.
У своєму релізі за результатами зустрічі Міненерго додало, що документ, зокрема, передбачає сприяння корейських партнерів у розвитку виробничих потужностей для локалізації виробництва обладнання в Україні.
Окремо Галущенко подякував Республіці Корея за допомогу, що надається українському енергосектору від початку повномасштабної війни з Росією, зокрема за 10 вантажів гуманітарної допомоги, серед яких 20 резервних електростанцій та міні-екскаватори.
При цьому Хен Те Кім наголосив, що корейська сторона обурена нещодавніми російськими атаками, які завдали величезної шкоди українській енергетичній інфраструктурі. За його словами, уряд Республіки Корея працює над допомогою українському енергосектору, зокрема Харкову. Наприкінці минулого року Україні було передано 60 дизель-генераторів, цього року планується ще 200. Корея також збільшуватиме підтримку української енергетики через міжнародні організації.
Хен Те Кім зазначив, що підписання меморандуму між “Енергоатомом” і Hyundai сприятиме розвитку україно-корейського співробітництва в атомній галузі, зокрема, обміну досвідом у сфері ядерних технологій.
Міненерго також додало, що меморандум про співпрацю між компаніями було розроблено відповідно до домовленостей, закріплених у листі про наміри, підписаному під час Всесвітньої ядерної виставки в Парижі наприкінці листопада 2023 року.
Як повідомлялося, Україна розпочала будівництво інфраструктури ХАЕС-5 за технологією АР1000 американської Westighouse. Крім цього, планується будівництво ХАЕС-6 за цією технологією, а також двох блоків на ПАЕС. Загалом сторони домовилися про 9 нових блоків.
Прогноз чисельності населення України у 2030-2100 році
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у серпні 2023 року своїм наказом посилив митний контроль у регіоні під час експорту сільгосппродукції на експорт, водночас на ринку експорту агропродукції з’явилося приблизно 40 компаній з ознаками фіктивності, повідомило hromadske в розслідуванні “Зерновий барон”.
Видання зазначило, що через порти Одеси 2023 року пройшло 85% відсотків агроекспорту країни.
Під час аналізу даних української митниці, доступ до якої надано міжнародним сервісом ImportGenius, журналісти виявили 40 компаній з ознаками фіктивності, які вийшли на ринок експорту агропродукції після встановлення Одеською ОВА “ручного контролю” над ним.
Ці компанії почали експортувати зерно після серпня 2023 року. Вони ніколи не займалися експортом раніше, були засновані або змінили власників у 2023 році, не входять до відомих агрохолдингів і не мають власної землі.
“Найбільша за обсягом експорту з цих фірм має такий самий номер телефону, як ще 139 юридичних осіб. А на другому місці – компанія, засновником якої, ймовірно, є психолог з Узбекистану, на якого за останні два роки в Україні було зареєстровано 20 юридичних осіб”, – ідеться в розслідуванні.
“Підозрілі” компанії за останній квартал 2023 року вивезли через порти Одеської області приблизно 800 тис. тонн агропродукції загальною вартістю приблизно $150 млн, або 6 млрд грн, стверджує видання і нагадує, що голова Одеської ОВА пояснював установлення ручного контролю необхідністю боротися з компаніями-одноденками і так званим “чорним експортом”.
Подібні компанії-одноденки експортують зерно і не повертають валютну виручку в країну, не платять податки, мають підставного директора і не мають офісу. Після кількох операцій із бюджетом у кілька мільйонів доларів, підприємство зникає.
Голова Всеукраїнської аграрної спілки “Аграрна рада” Дмитро Кохан звернув увагу, що будь-який ручний контроль має підвищені ризики корупції.
Одеська обласна військова адміністрація відмовилася коментувати виявлені журналістами факти.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
Як повідомила прес-служба апарату українського парламенту, Стефанчук проведе низку двосторонніх зустрічей і переговорів в Анкарі, зокрема з головою Великих Національних Зборів Туреччини Нуманом Куртулмушем.
Під час зустрічей буде порушено теми реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського, відновлення України, зокрема, залучення Туреччини до процесу реконструкції.
“Метою візиту є поглиблення стратегічного співробітництва між Україною та Туреччиною, розширення міжпарламентського співробітництва, а також подолання негативних наслідків російської агресії, що загрожує стабільності та розвитку в Чорноморському регіоні”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Акціонери ПрАТ “Страхова компанія “Сатіс” (Київ) розглянуть питання про добровільний вихід з ринку шляхом виконання страхового портфеля, повідомляється в порядку денному зборів, призначених на 29 травня. Згідно з оголошенням компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), акціонери також планують затвердити план виконання страхового портфеля і строки його виконання, призначення особи, відповідальної за виконання заходів з добровільного виходу з ринку, підписати заяву на отримання дозволу на ці дії та плану їх виконання.
СК “Сатіс” працює на українському ринку з 1995 року і спеціалізується на ризиковому страхуванні.
Згідно з даними НКЦПФР станом на III кв. -2023, акціонерами компанії були Ірина Яхниця, яка володіє 24,234% акцій страховика, Олександр Яхниця з 23,494% акцій, Олена Яхниця та Юрій Баскаков, яким належать по 8,472%, Ігор Яхниця з 8,803% і ПП “Фінвест” з 9,948%.
Підприємства з операцій з брухтом чорних металів у січні-квітні поточного року наростили поставки брухту на металургійні підприємства України на 52,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 446 тис. тонн з 292,8 тис. тонн.
Як повідомляється в оперативній інформації Української асоціації вторинних металів (“УАВтормет”) у понеділок, заготівля металобрухту за перші чотири місяці цього року зросла на 53,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 563,4 тис. тонн із 366,6 тис. тонн.
Водночас експорт металобрухту за вказаний період склав 87,4 тис. тонн порівняно з 56,4 тис. тонн за січень-квітень-2023 (зростання на 54,9%). При цьому імпорт брухту склав 0,34 тис. тонн проти 0,06 тис. тонн за 4 міс-2023.
Станом на 1 травня 2023 року рівень запасів металобрухту на метпідприємствах України оцінювався в 25-30 тис. тонн.
Підприємства, що здійснюють операції з брухтом чорних металів, у 2024 році можуть наростити обсяги заготівлі металобрухту на 37-45% порівняно з попереднім роком – до 1,75-1,85 млн тонн.
Згідно з прогнозом “УАВтормет”, Україна 2024 року виплавить 7-7,2 млн тонн сталі (2023 року було вироблено 6,228 млн тонн, 2022-го – 6,263 млн тонн), заготовить 1,75-1,85 млн тонн металобрухту (2023 року – 1 млн 277,3 тис. тонн, 2022-го – 996,7 тис. тонн). Очікується також, що метпідприємства споживуть 1,4-1,5 млн тонн брухту (2023 року – 1 млн 34,7 тис. тонн, 2022 року – 895,7 тис. тонн), експортують 250-300 тис. тонн металобрухту (182,5 тис. тонн і 53,6 тис. тонн відповідно), наростивши вивезення стратегічної для металургів сировини на 37-64% порівняно з минулим роком.
