Україна в січні-квітні поточного року наростила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні в 4,86 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 156,255 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у п’ятницю, імпорт коксу в грошовому вираженні за цей період зріс у 3,5 раза – до $56,096 млн.
У перші чотири місяці року країна експортувала 46 тонн коксу на $16 тис. до Молдови (93,75%) і Латвії (6,25%) (у січні та березні-2024 експорт був відсутній, за 4 міс-2023 було експортовано 32,168 тис. тонн коксу і напівкоксу на $16,095 млн).
Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (89,84% поставок у грошовому виразі), Китаю (5,72%) і Чехії (3,49%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року скоротила імпорт коксу і напівкоксу в натуральному вираженні на 8,5% порівняно з 2022 роком – до 328,697 тис. тонн, імпорт у грошовому вираженні знизився на 25,8% – до $129,472 млн.
Україна за 2023 рік експортувала 3,383 тис. тонн коксу, що нижче, ніж у 2022 році, на 12,3%. У грошовому вираженні він скоротився на 22,2% – до $787 тис.
Експорт здійснювався до Молдови (100% поставок у грошовому вираженні), тоді як ввезення переважно з Польщі (88,47%), Колумбії (7,72%) і Чехії (3,15%).
Україна 2022 року знизила експорт коксу і напівкоксу в натуральному виразі на 98% порівняно з попереднім роком – до 3,856 тис. тонн, у грошовому виразі на 97,6% – до $1,011 млн. Основний експорт здійснювали в Угорщину (42,63% поставок у грошовому виразі), Грузію (37,69%) і Туреччину (17,41%).
Україна 2022 року імпортувала 359,192 тис. тонн коксу і напівкоксу, що на 54,5% менше порівняно з 2021 роком. У грошовому вираженні імпорт скоротився на 50,3% – до $174,499 млн. Імпорт здійснювали переважно з РФ (43,43% поставок у грошовому вираженні, до війни), Польщі (30,07%) і Чехії (13,15%).
Внаслідок війни низка шахт і коксохімзаводів перебуває на територіях, тимчасово не підконтрольних Україні.
Українські підприємства в січні-квітні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 41,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $53,034 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в п’ятницю, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 8,1% – до $25,077 млн млн.
У квітні імпортовано міді на $11,015 млн, експортовано – на $6,949 млн.
Крім того, Україна в січні-квітні 2024 року наростила імпорт нікелю та виробів на 60,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $8,484 млн (у квітні – $787 тис. млн), алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн).
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 13,8% – до $406 тис. (у квітні – $124 тис.), імпорт олова та виробів зріс на 10,2% – до $887 тис. (у квітні – $267 тис.), а також наростила імпорт цинку і цинкових виробів – на 59,9%, до $17,217 млн (у квітні – $5,357 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 35,3% – до $3,537 млн (у квітні – $703 тис.), нікелю та виробів становив $217 тис. (у квітні – $123 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він був $104 тис.
Експорт цинку за чотири місяці цього року становив $73 тис. (у квітні – $29 тис.), тоді як у січні-квітні-2023 він становив $48 тис. Експорт олова та виробів становив $107 тис. (у квітні – $26 тис.) проти $48 тис. в аналогічному періоді роком раніше.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році наростила імпорт міді та мідних виробів у 2,2 раза порівняно з 2022 роком – до $140,795 млн, експорт скоротила на 20,1% – до $72,078 млн.
Крім того, Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн, алюмінію та виробів із нього наростила на 7,7%, до $366,463 млн.
Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 65,2% – до $989 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 23%, до $2,728 млн, але наростила цинку і цинкових виробів – на 18,8%, до $45,966 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього минулого року зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн, свинцю та виробів із нього зріс на 23,5% – до $14,778 млн, нікелю та виробів становив $532 тис., тоді як за 2022 рік він був $1,268 млн.
Цинку за кордон у 2023 році поставлено на $130 тис. проти $1,331 млн у 2022-му. Експорт олова і виробів становив $159 тис. проти $424 тис. за 2022 рік.
Українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 66,6% – до $2,839 млн.
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн, а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн, тоді як 2021 року він становив $550 тис. Експорт олова та виробів 2022 року становив $424 тис. проти $346 тис. за попередній рік.
СК “Експрес Страхування” (Київ) у січні-квітні поточного року здійснила виплат на суму 148,3 млн грн, що на 61,3% більше за аналогічний період 2023 року.
Як повідомляється на сайті страховика, зокрема виплати з КАСКО становили 125 млн грн (на 58,2% більше), з ОСЦПВ – 19,6 млн грн (+2,1 раза), ДМС – 2,1 млн грн (-11,9%), від інших видів страхування – 1,6 млн грн (+14,9%).
ТДВ “Експрес Страхування” засноване в 2008 році входить до складу групи компаній “УкрАвто”. Компанія спеціалізується на автомобільному страхуванні. З квітня 2012 року є асоційованим членом Моторного транспортного страхового бюро України.
Президент Словацької Республіки Зузана Чапутова прибула до Києва з прощальним візитом, повідомив прессекретар глави держави Словаччини Мартін Стрижинець, передає Extra Plus.
Зазначається, що з міркувань безпеки про програму візиту не повідомляють.
“Президент СР Зузана Чапутова прибула до Києва в п’ятницю вранці з прощальним візитом в Україну, повідомив прес-секретар глави держави Мартін Стрижинець. Термін повноважень президента добігає кінця. Під час прощальних візитів вона відвідує різні країни”, – пише видання.
Земельних ділянок купують навіть більше, ніж у 2021
Українці почали активніше купувати та продавати земельні ділянки, а також нерухомість у першому кварталі 2024 року за даними Єдиного реєстру нотаріальних бланків Мін’юста. Так, за цей період оформили понад 185 тисяч договорів щодо відчуження земельної ділянки. Це на 36,4% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. А відчужень іншої нерухомості побільшало на 55% — проте це все ще менше, ніж у 2021 році.
У 2024 році українці частіше продають або передавали в іншу власність землю. Зокрема, 185 тисяч договорів про відчуження землі оформили нотаріуси за перший квартал 2024 року. Це на 56% більше, ніж у аналогічний період минулоріч: тоді нотаріуси посвідчили майже 119 тисяч таких бланків.
Кількість таких договорів вже на третину більша, ніж до початку повномасштабної війни. Тоді, у 2021 році, було оформлено понад 136 тисяч договорів щодо відчуження земельної ділянки.
У той же час, відчужень іншої нерухомості, окрім землі, цьогоріч побільшало у півтора рази. Так, за перший квартал цього року нотаріуси посвідчили понад 181 тисячу таких бланків. До порівняння, за той самий період торік таких угод було майже 117 тисяч.
Проте це все ще на 16% менше, ніж до початку повномасштабної: тоді для відчуження землі було використано трохи більше 216 тисяч бланків.
Варто зазначити, що на одну нотаріальну дію не завжди витрачається лише один нотаріальний бланк. Відповідно, кількість дій є орієнтовною та порівнюється з попередніми роками.
Нагадаємо, що ( загальна кількість використаних нотаріальних бланків торік зросла на 2,6 мільйони ) https://opendatabot.ua/analytics/notary-forms-2023 ,проте все ще залишається меншою, аніж до початку повномасштабної війни.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер дозволив холдинговій компанії “Галнафтогазу” GNG Retail Limited (м. Нікосія, Кіпр) придбати частки в статутному капіталі ТОВ “Гадз-Агро” із земельним банком 25 тис. га і ТОВ “Укрполфрукт” (обидва – с.Трибухівці, Бучацький р-н, Тернопільська обл.).
Як повідомляється на сайті відомства, заяви про придбання часток надійшли в АМКУ 29 березня 2024 року, розмір часток не уточнюється.
Компанія “Гадз-Агро”, згідно з інформацією на сайті, була заснована 2004 року в Чортківському районі Тернопільської області, на сьогоднішній день орендує близько 25 тис. га, розміщених одним масивом у трьох районах Тернопільської області. Компанія займається виробництвом і реалізацією базового та сертифікованого насіння, вирощуванням і зберіганням зернових і технічних культур, їхньою торгівлею, виробництвом борошна і круп, а також розведенням великої рогатої худоби молочних порід. Петру Гадзу належить 100% “Гадз-Агро”
Згідно з даними проєкту Opendatabot, підприємство 2023 року скоротило чистий прибуток у 28,2 раза – до 11,49 млн грн, тоді як його виручка збільшилася на 19,1% – до 2 млрд 274,15 млн грн, а активи зросли на 20,1% – до 4 млрд 247,65 млн грн. За рік чисельність персоналу зросла на 35 осіб і досягла 1017 співробітників.
ТОВ “Укрполфрукт” створено 2017 року, спеціалізується на вирощуванні ягід, горіхів, зерняткових і кісточкових фруктів, плодових дерев і чагарників, розсадництві. Петру Гадзу належить 75%, тоді як Тарасу Мельнику та Олегу Грицаку – відповідно 15% і 10%.
Підприємство у 2023 році наростило прибуток і активи в 4,2 раза – до 2,182 млн грн і 11,22 млн грн відповідно. Водночас боргові зобов’язання компанії зросли в 16,8 раза до 6,75 млн грн, а виручка скоротилася на 33,4% – до 7,39 млн грн. На ньому числиться 1 співробітник.
GNG Retail Public Limited є холдинговою компанією “Галнафтогазу”. Їй належить 90% акцій. Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов, а міноритарним пакетом акцій GNG Retail Public Limited володіє Європейський банк реконструкції та розвитку.
Крім того, АМКУ в четвер надав дозвіл на купівлю підконтрольною Антонову компанією Saroubas Limited понад 50% у ТОВ “Девелопер АВ” і ТОВ “Девелопер ВД”, що займаються організацією будівництва будівель (обидва – Львів), якими в рівних частках через кіпрську Pleinmont Capital Ltd володіють громадянин Ізраїлю Алон Гольштейн і громадянин Австрії Максиміліан Дежако.
