Президент України Володимир Зеленський, волонтер Сергій Притула та радник глави Офісу президента Михайло Подоляк лідирують у рейтингу політиків і громадських діячів, яким довіряють українці, свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні.
Як повідомляють у пресрелізі з результатами опитування, оприлюдненому в середу, В. Зеленському довіряють 85% респондентів, С. Притулі – 65%, М. Подоляку – 59,5%.
Більше половини українців довіряють також меру Києва Віталію Кличку (58% респондентів), секретареві Ради нацбезпеки і оборони України Олексію Данілову (55%), прем’єр-міністру Денису Шмигалю (52%), а також міністру оборони Олексію Резнікову (51%).
Частіше висловлювали довіру, ніж недовіру голові Офісу президента Андрію Єрмаку (відповідно 41% і 36%), спікеру Верховної Ради Руслану Стефанчуку (відповідно 35% і 27%), активісту і волонтеру Сергію Стерненку (відповідно 29% і 18%), міністру внутрішніх справ України Ігорю Клименку (відповідно 27% і 17%).
Водночас більшість опитаних не довіряють нардепам Юрію Бойку (82%) і Юлії Тимошенко (76%), п’ятому президенту України, нардепу Петру Порошенку (65%), ексраднику Офісу президента Олексію Арестовичу (59%). Частіше висловлюють недовіру, ніж довіру також голові парламентської фракції “Слуга народу” Давиду Арахамії (відповідно 39% і 27%).
“Порівняно з 2021 роком зросла частка тих, хто довіряє В. Зеленському (з 33% до 85%), С. Притулі (з 22% до 65%), В. Кличку (з 26% до 58%), А. Данилову (з 12% до 55%), Д. Шмигалю (з 11% до 52%), А. Єрмаку (з 10% до 41%), С. Стерненку (з 15% до 29%), П. Порошенку (з 18% до 24%). За цей самий період зменшилася частка тих, хто довіряє Ю. Бойку (з 18% до 6%) і Ю. Тимошенко (з 20% до 13%)”, – підсумували соціологи.
Соціологічне опитування проводилося соціологічною службою Центру Разумкова з 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Нідерландів в Україні, на території 22 областей України та у м. Києві (на території Луганської та Донецької областей, в АРК та м. Севастополі опитування не проводили, а у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях дослідження проводили тільки на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
У межах опитування методом face-to-face було опитано 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні-лютому випустила продукцію на 76,94 млн грн, що більш ніж у 2,5 раза перевищує аналогічний показник двох місяців 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, зростання обсягів виробництва насамперед зумовлене збільшенням у 2,5 раза випуску тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 11,76 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 21,3% – до 0,69 тис. тонн, а туалетного паперу в рулончиках – на 26%, до 2,63 млн шт.
Таким чином сумарно випуск паперу і картону фабрикою збільшився в 2,2 раза – до 12,45 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну сумарну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво і відклала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Міністерство фінансів України 15 березня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту, обов’язкове страхування автоцивільної відповідальності, повідомляють у системі електронних закупівель Prozorro.
Загальна очікувана вартість -160,5 тис. грн.
Останній день прийому заявок – 24 березня.
Загальна площа житлових будинків, на які видано дозволи на виконання будівельних робіт (нове будівництво), за підсумками 2022 року скоротилася в 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 6,67 млн кв. м, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, у січні-грудні 2022 року загальна площа нового будівництва багатоквартирних будинків становила 6 млн 528,5 тис. кв. м (98% загального обсягу). Кількість заявлених на старті будівництва квартир у багатоквартирних будинках становила 85 тис., що на 41% менше, ніж торік.
У Києві минулого року загальна площа нового будівництва житла скоротилася на 70% до 2021 року – до 878,3 тис. кв. м, у Київській області – на 33% – до 1,86 млн кв. м.
Згідно з Держстатом, у Львівській області обсяг нового будівництва скоротився лише на 8% до попереднього року і становив 1,01 млн кв. м. Це найменший показник падіння серед усіх областей.
У Хмельницькій області обсяг нового будівництва зменшився на 40%, до 330,8 тис. кв. м; в Одеській – “мінус” 70%, до 265,3 тис. кв. м; у Харківській – скоротився на 69%, до 214,3 тис. кв. м; у Тернопільській – “мінус” 20%, до 258,7 тис. кв. м, в Івано-Франківській – скоротився на 16%, до 204,4 тис. кв. м.
Водночас у Волинській області обсяг нового будівництва 2022 року становив 425,1 тис. кв. м, що у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Приріст обсягів до минулого року також зафіксовано в Рівненській області – “плюс” 13%, до 194 тис. кв. м.
У решті областей України обсяг нового будівництва торік показав падіння до попереднього і становив менше ніж 200 тис. кв. м.
Держстат нагадує, що показники наведені без урахування тимчасово окупованої території Криму та м. Севастополя, а також частини тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
Усі заклади охорони здоров’я України до 31 березня 2022 року мають зареєструватися та почати працювати в електронній системі охорони здоров’я (ЕСЗ).
Як нагадує Міністерство охорони здоров’я на своєму сайті, це передбачено ліцензійними вимогами господарської діяльності з медичної практики і поширюється на всіх суб’єктів господарювання.
Зокрема, МОЗ уточнює, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані всі юрособи, які провадять госпдіяльність із медпрактики, крім суб’єктів, які провадять госпдіяльність у судово-медичних напрямах.
Зокрема, МОЗ зазначає, що в ЕСЗ мають бути зареєстровані лабораторні установи, санаторно-курортні заклади, освітні установи, які в межах закладу надають медичну допомогу.
“Повний перехід до цифрового обліку всієї медичної документації відбуватиметься поступово і передбачатиме внесення додаткових змін до інших нормативно-правових актів”, – зазначає відомство.
Європейський парламент ухвалив у вівторок на пленарній сесії в Страсбурзі оновлений регламент ЄС про розподіл зусиль зі зниження максимально допустимого рівня викидів парникових газів у державах-членах співтовариства.
Законопроєкт було затверджено 486 голосами за 132 голосів “проти” і 10 утрималися.
Зазначена новела встановлює обов’язкові щорічні скорочення викидів парникових газів для автомобільного транспорту, опалення будівель, сільського господарства, невеликих промислових установок і управління відходами для кожної держави-члена ЄС.
“Переглянутий закон збільшує мету скорочення викидів парникових газів до 2030 року на рівні ЄС з 30% до 40% порівняно з рівнями 2005 року. Уперше всі країни ЄС повинні тепер скоротити викиди парникових газів із цільовими показниками в діапазоні від 10% до 50%”, – повідомляють у комюніке Європарламенту за підсумками голосування.
У документі пояснюється, що цілі на 2030 рік для кожної держави-члена засновані на ВВП на душу населення і показниках економічної ефективності. Країни ЄС повинні будуть щороку стежити за тим, щоб не перевищувати свої річні квоти на викиди парникових газів.
Крім того, оновлений регламент передбачає “обмеження на можливості торгівлі, запозичення та економії викидів”.
“Існують обмеження на те, скільки викидів держави-члени можуть заощадити за попередні роки, запозичувати в майбутніх років, а також на те, в якому обсязі вони можуть торгувати квотами з іншими державами-членами”, – пояснюють у Європарламенті.
Тепер текст нового закону має бути офіційно схвалений Радою ЄС, після чого його опублікують в “Офіційному журналі” Євросоюзу, він набуде чинності через 20 днів.
