Державне підприємство “Ліси України” відвантажило першу партію круглих лісоматеріалів за контрактом із Міністерством оборони, повідомила пресслужба компанії в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, із філій Поліського, Столичного, Слобожанського, Північного та Центрального лісових офісів уже відправлено 11,021 тис. куб. м сосни в прифронтові регіони для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Кінцевими пунктами призначення будуть Харківська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Пояснюється, що деревина призначена для п’яти військових частин Інженерних військ, що займаються будівництвом фортифікаційних споруд першої лінії оборони – бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ціна поставки включає вартість вивезення із проміжного складу, навантаження у вагони і доставку залізницею. Щоб знизити витрати, вагони обшиваються дошками, щоб збільшити їхню місткість.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у вересні 2024 року уклало договір із Міноборони на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів. Загалом поточного року укладено 10 договорів із військовими частинами на поставку 97 тис. куб. м деревини, більшість із них виконано на 95%.
“У поточному році передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж торік. Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень”, – резюмували в “Лісах України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі заготівельних послуг деревини через електронний майданчик Prozorro.
Застраховані збитки від стихійних лих за 9 місяців 2024 року перевищили середній показник і склали 102 млрд доларів, що вище за минулорічні 88 млрд доларів США і середнє значення 79 млрд доларів США.
Повідомляється у звіті глобальної брокерської групи Aon «Огляд глобальних катастроф за третій квартал – жовтень 2024 року» опублікованому на його сайті.
При цьому наголошується, що наслідки урагану «Мілтон» та інших подій, очікуваних до кінця року, можуть призвести до того, що річні застраховані збитки перевищать 125 млрд доларів США, зафіксованих у 2023 році.
Згідно зі звітом, з початку 2024 року сталося щонайменше 280 великих стихійних лих по всьому світу, внаслідок яких економічні втрати становили щонайменше 258 млрд доларів США, що приблизно на 27% нижче за показник за дев’ятимісячний період 2023 року в розмірі 351 млрд доларів США, а також нижче за середній показник у розмірі 277 млрд доларів США.
Aon зазначає, що в період з першого по третій квартали застраховані збитки від основних ризиків були відносно низькими, і жодна подія не продемонструвала потенціалу істотного впливу на більш широкий ринок перестрахування.
Фактично, 59 мільярдів доларів США, або 58% застрахованих збитків за цей період, були викликані сильними конвективними штормами (СКШ), а 21 мільярд доларів США, або 21%, – тропічними циклонами.
За даними Aon, у третьому кварталі збитки були спричинені трьома дороговартісними ураганами, подіями СКШ у США і Канаді, а також повенями в Центральній Європі.
Крім того, Канада переживає найбільший за всю історію рік збитків зі страхування, при цьому більша частина наслідків припала на чотири події, що відбулися протягом одного місяця в третьому кварталі, а очікувані виплати перевищать 5,9 млрд доларів.
За даними Aon, в інших частинах світу тайфун Яги, найсмертоносніша подія року і найдорожча подія за всю історію спостережень у В’єтнамі, став третьою за величиною збитків подією за розглянутий період.
За даними Aon, до кінця третього кварталу 2024 року стихійні лиха призвели до загибелі близько 13 тис. осіб, що є найнижчим показником із 1986 року.
У ході «Тижня ініціатив міжнародного співробітництва», який відбувся 17-25 жовтня в м. Ташкент, віцепрезидент по Центральній Азії саудівської компанії ACWA Power Ентоні Брінгейзен повідомив, що компанія реалізує в Узбекистані масштабні проєкти на суму близько $15 млрд.
Цей фонд виділено на 15 проєктів. Основна частина проєктів стосується вітроенергетики. Зокрема, 87% інвестицій буде спрямовано на проєкти “зеленої” енергетики, а решта — на виробництво “зеленого водню”. Усі 15 проєктів планується ввести в експлуатацію до 2030 року.
Ентоні Брінгейзен зазначив, що після Саудівської Аравії найбільший обсяг інвестицій компанії припадає на Узбекистан.
Зазначається, що проєкт ТЕС вартістю $1,1 млрд у Сирдар’ї забезпечить електроенергією понад 3 млн домогосподарств і сотні промислових підприємств. На першому етапі проєкту “зеленого водню” буде вироблено 3 тис. тонн водню. Далі буде зроблено акцент на переробку мінеральних добрив та будівництво вітрової електростанції потужністю 52 мегавати.
Аграрії всіх областей України станом на 22 жовтня засіяли 5,7 млн га озимими порівняно з 5,4 млн га за минулий тиждень, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства.
Згідно з повідомленням, озимі зернові сіють у всіх областях. Загалом ними вже засіяно майже 4,7 млн га, що становить 90% від прогнозу. Зокрема, озима пшениця посіяна на 4,1 млн га (тижнем раніше цей показник становив 3,8 млн га), що становить 92% від прогнозованих площ під культурою, ячмінь – на 486,1 тис. га (421,3 тис. га) і 76%, жито – на 66 тис. га (62,5 тис. га) і 94%, ріпак – на 1,05 млн га (1,048 млн га) і 94%.
Аграрії Волинської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської та Чернігівської областей завершили сівбу озимих зернових. Сільгоспвиробники 12 областей завершили сівбу озимого ріпаку.
За інформацією міністерства, серед лідерів за обсягом сівби озимих на зерно аграрії Миколаївської – 503,1 тис. га (100,5%), Запорізької – 100,8 тис. га (99,9%) та Хмельницької – 238,8 тис. га (99,5%) областей.
Станом на аналогічну дату роком раніше в Україні було засіяно 5,4 млн га озимими культурами, пшеницею – 3,733 млн га, ячменем – 403 тис. га, житом – 76 тис. га, ріпаком – 1,142 млн га.
Мінфін США опублікував на своєму сайті правила, покликані обмежити американські інвестиції в технології, які можуть бути використані у військовій сфері Китаю і деяких інших країн.
«Країни, що викликають заклопотаність, використовують інвестиції США таким чином, що це може призвести до прискорення розроблення чутливих технологій і продуктів, які підривають інтереси нашої національної безпеки», – ідеться в повідомленні Білого дому з приводу публікації правил.
Правила забороняють громадянам США інвестувати в технології, які можуть загрожувати національній безпеці Америки, і вимагають повідомляти Мінфін про низку відповідних транзакцій.
У Білому домі зазначили, що «адміністрація прагне забезпечити безпеку Америки, перешкоджаючи Китайській Народній Республіці розвивати ключові технології, які мають вирішальне значення для модернізації її збройних сил».
У правилах згадуються напівпровідники, мікроелектроніка, квантові інформаційні технології, штучний інтелект, оскільки ці технології можуть стати основою для нових продуктів у військовій сфері.
«Інвестиції США, включно з такими нематеріальними вигодами, як управлінська допомога та доступ до інвестиційних і кадрових мереж, що часто супроводжують потоки капіталу, не повинні використовуватися для надання допомоги зацікавленим країнам у розвитку їхнього військового, розвідувального та кібернетичного потенціалу», – заявив помічник міністра фінансів з інвестиційної безпеки Пол Розен, якого цитує Мінфін.
Опосередкована вартість будівництва житла в Україні зросла в третьому кварталі на 2,1% порівняно з попереднім кварталом, випливає із затверджених Міністерством розвитку громад і територій показників опосередкованої вартості будівництва житла в регіонах України.
Відповідний документ встановлює опосередковані показники вартості будівництва житла, розраховані на 1 жовтня. Згідно з ним, середній показник в Україні становить 22,6 тис. грн/кв. м.
За даними міністерства, опосередкована вартість будівництва 1 кв. м житла в Києві в третьому кварталі зросла до 26,4 тис. грн, у Київській області – до 22,6 тис. грн, у Львівській області – до 22,5 тис. грн, у Закарпатській – 19,6 тис. грн, Івано-Франківській – 20,3 тис. грн, Одеській – 21,7 тис. грн. Також високі показники встановлено в Харківській і Донецькій областях – 23,8 тис. грн/кв. м.
