Вантажообіг українських портів від початку року зріс до 80,07 млн тонн, з яких більше половини (49,5 млн тонн) припадало на зернові, повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Тимур Ткаченко.
«Від початку року порти України перевалили 80,077 млн тонн вантажів, з яких 49,508 млн тонн – зернові», – написав Ткаченко в телеграм-каналі в п’ятницю.
За його словами, показники вкотре доводять, що Україна є гарантом глобальної продовольчої безпеки. Навіть, незважаючи на постійні повітряні тривоги, обстріли та загрози, наші порти продовжують працювати в штатному режимі, забезпечуючи стабільну роботу Українського морського коридору.
Раніше повідомлялося, що українські порти в січні-вересні 2024 року збільшили перевалку вантажів у 1,8 раза – до 74 млн т.
Також повідомлялося, що Кабінет Міністрів виділить додаткові кошти на відновлення Одеських портів.
Україна у 2024 році скоротила виробництво картоплі на 18%, що в перерахунку на всю країну становило мінус 4 млн тонн, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у Медіацентрі “Україна” у п’ятницю.
“Ми маємо пам’ятати, що врожай 2024 року хороший, але він менший за минулорічний. Вирішальним чинником, чому зростає ціна на продукти, є скорочення врожаю на 10%, це чимало. Все-таки певні дисбаланси виникли”, – сказав він.
Як приклад такого дисбалансу Висоцький навів картоплю, на врожай якої сильно вплинула посуха, що призвело до зниження валового виробництва на 18%, або 4 млн тонн.
“Це один із чинників підвищення ціни на картоплю. Водночас бачимо, що вона тримається на рівні 25-30 грн/кг уже три-чотири тижні й не змінюється. Вважаємо, що й далі не змінюватиметься. Підстав, щоб картопля коштувала 50 грн/кг, немає”, – запевнив перший заступник міністра.
Він пояснив, що нинішньої ціни в 25-30 грн/кг достатньо, щоб покрити собівартість вирощування культури навіть з урахуванням скорочення врожайності. Цієї ціни достатньо, щоб супермаркетам і дистиб’юторам було вигідно розпочати імпорт.
“У нас відкритий ринок: надлишки експортуємо, за дефіциту починаємо імпортувати продукцію. Коли ціна на картоплю сягнула 25 грн/кг, розпочався імпорт із Польщі. Це були незначні обсяги порівняно з нашим виробництвом. Але цих кількох десятків тонн було достатньо, щоб стабілізувати та зупинити спекулятивне зростання цін”, – пояснив Висоцький.
Він констатував, що сформована ціна на картоплю є реалістичною. Підстав і надій у споживачів на її зниження немає через суттєве скорочення виробництва.
Крім того, в Мінагрополітики прогнозують подорожчання картоплі до весни 2025 року у зв’язку зі зростанням витрат аграріїв на зберігання врожаю. Ціна може підвищитися на 10-15 грн/кг, що становитиме 3%. Однак це дає змогу держчиновникам стверджувати, що картопля не коштуватиме 50 грн/кг.
Альтернативою картоплі Висоцький назвав гречку та інші крупи, вартість яких наразі становить 25-30 грн/кг.
Він також зазначив, що в Україні залишаються доступними ціни на м’ясо: свинина подешевшала порівняно з минулим роком, м’ясо курки відповідає показникам минулого сезону. Молочна продукція подорожчала через зростання цін на неї на світовому ринку.
“Ми маємо розуміти, що в нас у країні інфляція. Вона зараз на рівні 8%, а може сягнути й 10%. Коли є така інфляція, вона не може не позначитися на продуктах, які також подорожчали на 10%. Подивимося на прогнози й побачимо, що середня зарплата зростає. Якщо все і далі відбуватиметься синхронно, то в результаті споживач не відчує сильного навантаження”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Норвегія в партнерстві з Програмою розвитку ООН (ПРООН) виділила фінансову підтримку на загальну суму 1,1 млрд норвезьких крон ($105 млн) на відновлення енергетичної інфраструктури України, створення резервних потужностей і прискорення переходу України до більш диверсифікованого і стійкого енергетичного балансу.
“Це партнерство забезпечить відновлення енергогенерувальних потужностей в Україні, надаючи пряму підтримку важливим регіонам України. Цей внесок значно пом’якшить вплив безперервних обстрілів енергетичної інфраструктури України. В рамках такого посиленого партнерства будуть встановлені сонячні панелі для забезпечення резервного живлення шкіл і лікарень, а нещодавня угода забезпечить постачання додаткових 80 МВт потужності в національну електромережу цієї зими”, – повідомляє пресслужба ООН.
Зазначається, що завдяки Програмі енергетичного відновлення ПРООН забезпечення теплом і водою задовольнить потреби понад мільйона людей і промислових споживачів.
“Постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України призвели до гострої потреби у збільшенні виробництва електроенергії. На ринку відчувається дефіцит обладнання такого типу. Тому угода з ПРООН дуже важлива для підтримки України цієї зими”, – заявив у пресрелізі уряду міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
Виробництво, транспортування та встановлення енергетичного обладнання – це складні та ризиковані процеси, які здійснюють надійні партнери, адже це життєво важлива допомога, що дасть змогу Україні пережити прийдешню зиму.
“Ми віддані підтримці України в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи через відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури та генерувальних потужностей, а також просування стратегічних ініціатив, спрямованих на прискорення переходу до “зеленої” енергетики. Ми прагнемо підтримати Україну в її зусиллях із розбудови більш стійкої та сталої енергетичної системи. Відновлення критично важливої енергетичної інфраструктури вкрай необхідне, оскільки люди, які живуть у багатоповерхових будинках у великих містах, не мають альтернативних засобів опалення та водопостачання. Програма ПРООН з відновлюваної енергетики, через яку ми надаємо підтримку у відновленні енергетики України, є свідченням нашої відданості справі сприяння “зеленому” відновленню та забезпеченню енергетичної безпеки для всіх українців. Ми вдячні нашим партнерам за їхню постійну підтримку”, – зазначив постійний представник ПРООН в Україні Яко Сільє.
Агрохолдинг “Астарта” в третьому кварталі 2024 року реалізував 77,87 тис. тонн цукру, що на 6% менше, ніж за аналогічний період роком раніше, а за січень-вересень обсяги продажу цукру зросли на 43% – до 289,32 тис. тонн.
Як зазначено в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі, середня ціна на цукор у третьому кварталі знизилася на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 10% протягом дев’яти місяців.
Обсяги продажу “Астартою” пшениці в третьому кварталі збільшився на 475% – до 128,8 тис. тонн проти 22,41 тис. тонн роком раніше. За дев’ять місяців обсяги продажу кукурудзи зросли на 202% – до 209,15 тис. тонн. Середня ціна на пшеницю в третьому кварталі зросла на 44% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 37% – протягом дев’яти місяців.
Водночас обсяги продажу кукурудзи скоротилися на 95% – до 1,787 тис. тонн, ціна її реалізації знизилася на 22%. За дев’ять місяців продажі кукурудзи зросли на 7% – до 339,72 тис. тонн, а ціни були на 8% нижчими за торішні.
“Астарта” наростила обсяги продажу насіння соняшнику на 112% – до 7,063 тис. тонн, а ціна його реалізації підвищилася на 62%. За дев’ять місяців обсяги продажу соняшнику скоротилися на 57% – до 27,129 тис. тонн, а ціни були на 5% вищими за торішні.
Реалізація ріпаку в третьому кварталі збільшилася на 196% – до 34,91 тис. тонн, зросли і ціни на товар на 55%. Обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року зросли на 272% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 55,231 тис. тонн, і ціни на нього були на 32% вищими.
Обсяги продажу соєвої олії в другому кварталі скоротилися на -13% – до 8,217 тис. тонн, ціни на товар були на 19% вищими. Агрохолдинг наростив обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 35 359 тис. тонн, проте в середньому ціни на нього були на 7% нижчими.
Крім того, “Астарта” в третьому кварталі скоротила обсяги продажу соєвого борошна на 1% – до 29,313 тис. тонн, ціни на нього були на 4% нижчими за торішні. За дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року ціни були на 6% нижчими.
Реалізація агрохолдингом молока в третьому кварталі зросла на 1% – до 25,878 тис. тонн, ціна на продукцію збільшилася на 32%. Обсяги продажу за дев’ять місяців 2024 року зросли на 4% – до 85,891 тис. тонн, ціни – на 24%.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
Група ОККО у 2022-2024 роках оновила 91 автозаправний комплекс (АЗК), повідомив CFO групи Назар Купибіда під час XXII Ukrainian CFO Forum у Києві в четвер.
Крім того, від початку повномасштабної війни відновлено роботу 37 пошкоджених АЗК ОККО, ще 19 станцій втрачено і закрито.
Купибіда уточнив, що внаслідок обстрілу нафтобаз група втратила 18,5 тис. тонн пального на суму $21,3 млн, а загалом втрати оцінюються в $70 млн. Обстріл змусив працювати з коліс, і було вдвічі збільшено парк бензовозів.
У структурі продажу ОККО ($2,303 млрд) минулого року 72% припало на паливний роздріб, 14% – на паливний опт, 9% склав непаливний продаж, 5% – інше.
У структурі EBITDA ($231 млн) 70% – паливний роздріб, 22% – непаливний продаж, 3% -паливний опт, 5% – інше.
У 2022-2024 роках група залучила $194,4 млн фінансування робочого капіталу, зокрема у держбанків – 3,7 млрд грн (еквівалент – $88,4 млн), міжнародні фінансові організації (МФО) – $47,1 млн екв., приватні українські банки – $58,9 млн екв.
Фінансування інвестицій від початку повномасштабної війни: біоетанольний проєкт – EUR75 млн, ВЕС – EUR160 млн, основний бізнес – 1,1 млрд грн.
За оцінкою групи, 2023 року роздрібний ринок нафтопродуктів України впав на 14,6% порівняно з 2021 роком.
Минулого року 55% покриття роздрібного ринку забезпечувало шість компаній. Частка ОККО (405 АЗС) склала 19,4%, WOG (368 АЗС) – 14,4%, БРСМ (214 АЗС) – 6,7%, “Авіас” (822 АЗС) – 5,7%, UKRNAFTA (459 АЗС) – 4,4%, UPG (81 АЗС) – 4,3%.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
