АТ «Укрнафта» за підсумками першого півріччя 2025 року отримала чистий прибуток у розмірі 5,2 млрд грн.
Результати діяльності компанії включені до скороченої консолідованої проміжної фінансової звітності АТ «НАК «Нафтогаз України» за шість місяців, які закінчилися 30 червня 2025 року. Оглядову перевірку цієї звітності проводить KPMG. У рамках перевірки ПрАТ «КПМГ Аудит» здійснило процедури огляду фінансової інформації АТ «Укрнафта».
За цей же період «Укрнафта» сплатила 14,8 млрд грн податків, зборів і митних платежів до державного бюджету та перерахувала 5 млрд грн дивідендів.
З моменту переходу компанії під управління держави у 2022 році загалом сплачено 68,1 млрд грн податків, зборів і митних платежів та 15,3 млрд грн дивідендів.
«Попри складну безпекову ситуацію та всі супутні складнощі, «Укрнафта» продовжує ефективно працювати задля енергетичної стійкості нашої країни. Дякую за підтримку та конструктивні рішення акціонерам – НАК “Нафтогаз України” та Міністерству оборони України, Наглядовій раді компанії, Уряду і нашим партнерам. Особлива подяка всьому більш ніж 20-тисячному колективу за сумлінну щоденну результативну роботу», – зазначив виконувач обов’язків голови правління АТ «Укрнафта» Юрій Ткачук.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), який у зв’язку зі сплатою дивідендів з кінця травня за результатами трьох пропозицій викупив власні єврооблігації на суму майже $7 млн, оголосив про підвищення обсягу викупу на четвертому подібному тендері на $1,17 млн – до $5,12 млн.
У повідомлені на Ірландській фондовій біржі компанія зазначила, що це пов’язано зі здійсненою компанією п’ятою місячною виплатою дивідендів на суму 48,47 млн грн, або близько EUR1 млн.
Раніше, наприкінці серпня, “Vodafone Україна” збільшила ціну викупу з 85% до 90% від номіналу та подовжила термін прийому заявок з 28 серпня до 11 вересня, а розрахунки тепер плануються приблизно на 18 вересня.
Два перших рази “Vodafone Україна” викупляв облігації на суму, еквіваленту EUR1 млн. Дебютний викуп був оголошений по ціні 99% від номіналу, другий – 90% від номіналу. Результати другого викупу компанія на біржі не оголошувала, тоді як коефіцієнт масштабування першого викупу становив 0,0040355668.
За результатами третього тендеру, де ціна викупу була знижена до 85% від номіналу, а пропозиція була обмежена $4,67 млн, “Vodafone Україна” отримав заявки на $53,395 млн та задовільнив їх на суму $5,208 млн. Коефіцієнт масштабування склав 0,1315451889487317.
Облігації із погашенням у лютому 2027 року та номінальною ставкою 9,625% річних були випущені на $300 млн. Після анулювання викуплених облігацій загальна номінальна вартість облігацій, що залишаються в обігу, становить $292,532 млн.
Викуп єврооблігацій пов’язаний з тим, що 24 квітня 2025 року VFU оголосив про виплату дивідендів своєму акціонеру у розмірі 660,245 млн грн ($15,9 млн за вказаним у повідомленні курсом) за 2024 рік. Згідно із обмеженнями Нацбанку, вони сплачуватимуться окремими щомісячними виплатами дивідендів. Очікується, що кожен такий щомісячний дивіденд становитиме суму в гривнях, яка дорівнюватиме EUR1 млн. Компанія наголосила, що за умовами випуску облігацій у такому випадку вона повинна запропонувати всім власникам облігацій подати заявку на їх продаж на суму, що дорівнює сумі дивідендів, сплачених за межі України.
Як повідомлялося, VFU у першому півріччі 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
КП «Вінницяоблводоканал» 5 вересня знову оголосило тендер на закупівлю послуг добровільного медичного страхування (ДМС).
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 984,1 тис. грн.
Документи приймаються до 15 вересня.
Як повідомлялося, КП «Вінницяоблводоканал» 1 вересня відхилило пропозицію єдиного учасника тендера на закупівлю послуг добровільного медичного страхування.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, пропозиція СК «Ультра Альянс» становила 984,120 тис. грн проти очікуваної вартості придбання послуги 698,836 тис. грн.
Консалтингова компанія Deloitte опублікувала 14-те видання звіту Property Index 2025 про ринки житла Європи. Дослідження охоплює 28 країн і фіксує адаптацію ринків до високих ставок на тлі слабкої пропозиції: доступність покупки в ряді столиць залишається на багаторічних мінімумах, а попит «перетікає» в оренду. Deloitte
Найменш доступні столиці — Амстердам (15,4 річної зарплати за «типову» квартиру 70 м²), Афіни (15,3) і Прага (15,0); четверте місце займає Кошице (14,2). На протилежному полюсі — Оденсе (Данія) і Турин (Італія), де на покупку в середньому потрібно 4,9 річних доходу, а також Манчестер (Великобританія) — 5,3.
Україна не була включена в це дослідження.
Deloitte відзначає: на тлі «вузького горлечка» з новими проектами і збереження попиту орендний сегмент посилюється (зростання ставок помітно не тільки в столицях, але і в регіональних центрах). При цьому високі ставки і регуляторні лаги в дозволах продовжують тиснути на доступність власності, особливо у великих агломераціях.
Deloitte Property Index 2025 — порівняльне дослідження європейських ринків житла: ціни на новобудови, доступність покупки (у роках валової зарплати для квартири 70 м²), динаміка оренди та іпотечні ставки. Ключові тези та цифри доступні на сторінці звіту Deloitte Property Index 2025.
ТОВ “Тайл” (Львівська обл.), один із лідерів виробництва металочерепиці та профнастилів, інвестував EUR10 млн у будівництво заводу із рафінації олії, повідомив голова Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький.
“Цей обʼєкт – інвестиції, які залишаються в Україні й підсилюють нашу економіку. Для Львівщини це означає нові робочі місця, сплачені податки в місцевий бюджет і внесок у розвиток економіки регіону”, – написав він у Telegram після візиту на підприємство разом із прем`єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Очільниця уряду уточнила, що власники підприємства Юрій Шкварок і Андрій Цимбаляк у такий спосіб під час війни вирішили диверсифікуватись і спробувати себе в агропереробці.
“Все обладнання на заводі — українське: рафінація TAN та лінія PET Pet Technologies з Чернігова, котельня TEФФ з Одеси, лінія розливу “Надія” і з Черкас, ємності та наливна установка АКІМ з Дніпра, силоси Лубнимаш з Лубнів. Від таких самих, як вони, українських підприємців, які своєю енергією, працею, винаходами і інвестиціями забезпечують нашу економічну стійкість”, – написала Свириденко в Telegram.
Вона додала, що львівські підприємці наразі будують у Кременчуку ще один завод.
ТОВ “Тайл” засновано 2009 року в Львівській області. Спеціалізується на виробництві покрівельних матеріалів зі сталі для зовнішнього оздоблення будинків, фасадних робіт та промислових комплексів. В асортименті підприємства понад 15 видів продукції, які виготовляють на 25 виробничих лініях.
Згідно з даними сервісу Opendatabot, ТОВ “Тайл” у 2024 році збільшило дохід на 19,6%, до 820,51 млн грн, скоротило чистий прибуток в 1,9 раза, до 10,16 млн грн, наростило боргові зобов`язання в 1,6 раза, до 427,76 млн грн, активи – в 1,4 раза, до 550,51 млн грн, чисельність персоналу – на 19 осіб, до 204 співробітників.
Бенефіціарами підприємства є Андрій Цимбаляк і Юрій Шкварок.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за вісім місяців 2025 року склали 2,40 трлн грн, тоді як касові видатки – 3,23 трлн грн, це приблизно на 24,2% та 23,7% перевищує відповідні показники восьми місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті, за загальним фондом надходження зросли на 20,4% – до 1,71 трлн грн, тоді як видатки – на 19,4%, до 2,50 трлн грн.
В той же час у серпні цього року доходи держбюджету порівняно із серпнем минулого року скоротилися на 30,1%, до 314,2 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 37,3%, до 242,9 млрд грн. Це пов’язано зі значно меншими надходженнями грантів – 44 млрд грн у серпні-2025 проти 228,1 млрд грн у серпні-2024.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за вісім місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 230,9 млрд грн проти 134,5 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 340,4 млрд грн (за 8 міс. 2024 року – 302,1 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 211,6 млрд грн (195,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 206,5 млрд грн за відшкодування 116,1 млрд грн (175,0 млрд грн за відшкодування 95,8 млрд грн), акцизного податку – 186,3 млрд грн (129,6 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 64,2 млрд грн (66,5 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 34,7 млрд грн (31,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 27,4 млрд грн (32,7 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 254,9 млрд грн (268,3 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-серпні 2025 року зросли на 22,3% – до 423,5 млрд грн, у тому числі у серпні – на 21,0%, до 54,1 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-серпень 2025 року становили 1,24 трлн грн, або 106,1% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 345,5 млрд грн (за 8 міс.-2024 – 318,4 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 78,0 млрд грн – $1,24 млрд та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 152,5 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $21,4 млрд або 889,8 млрд грн, у тому числі в рамках ERA – близько $13,3 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR6,14 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-серпень 2025 року склали 404,0 млрд грн, або 94,8% плану, платежі з обслуговування – 233,3 млрд грн, або 82,3% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. Наприкінці липня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
