Холодна погода, що встановилася на більшій частині території України, спровокувала істотне скорочення обсягів пропозиції тепличних огірків на ринку, і як наслідок – стрімке зростання цін у даному сегменті, повідомляють аналітики проєкту EastFruit. Також підтримку цінам надає відсутність конкуренції з боку імпорту і вельми високий попит місцевих оптових компаній і роздрібних мереж.
Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, сезон реалізації огірка в українських тепличних комбінатах близький до завершення. Господарства зараз проводять зачистку в теплицях, тому пропонують огірок переважно дрібним оптом. Варто також зазначити, що якість огірків в останніх вибірках значно знизилася, але це не заважає продавцям підвищувати ціни. У середньому, з початку поточного тижня ціни на цю продукцію зросли на 26%, і сьогодні ці овочі надходять у продаж у діапазоні 65-80 грн/кг ($1,58-1,94/кг), залежно від якості та обсягів пропонованих партій продукції.
Така ситуація на українському ринку огірків, на думку експертів, може призвести до того, що імпортери почнуть поставки цієї продукції із зовнішнього ринку вже з наступного тижня. У такому разі ціни на огірки з місцевих тепличних комбінатів можуть призупинити зростання під тиском більш доступної імпортної продукції.
Варто зазначити, що на сьогоднішній день вартість тепличних огірків в Україні вже в середньому на 14% вища, ніж в аналогічний період минулого року. Більш детальну інформацію про розвиток ринку огірків та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/rost-tsen-na-ogurtsy-v-ukraine-prodolzhaetsya/
Українські підприємства в січні-вересні поточного року скоротили споживання металопрокату на 6,92% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,425 млн тонн.
Згідно з прес-релізом об’єднання «Укрметалургпром», за цей період імпортовано 927 тис. тонн, або 38,23% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними «Укрметалургпрому», у січні-вересні-2024 метпідприємства виробили 4,821 млн тонн металопрокату (122,7% до аналогічного періоду 2023 року). З них, за інформацією Державної митної служби України, експортовано близько 3,323 млн тонн, або 68,9%. У січні-вересні-2023 року частка експорту склала 54,5% (2,142 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,929 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках у січні-вересні-2024 склала 46,98%, що практично збігається з показником січня-вересня 2023 р. (45,10%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках за 9 міс-2024 дещо перевищує показник січня-вересня 2023 р. (39,03% і 36,65% відповідно). Частка сортового прокату значно нижча за показник січня-вересня 2023 р. (13,99% у 2024-му проти 18,25% у 2023-му).
«За дев’ять місяців 2024 року ємність внутрішнього ринку склала 2,425 млн тонн металопрокату, з яких 927 тис. тонн, або 38,23%, припадає на імпорт. У січні-вересні 2023 року ємність внутрішнього ринку склала 2 млн 605,4 тис. тонн, з яких 818,4 тис. тонн, або 31,41%, імпортовано. Таким чином, за дев’ять місяців 2024 року спостерігається скорочення ємності внутрішнього ринку проти дев’яти місяців 2023 року на 6,92% з одночасним збільшенням частки імпортної складової на 6,82%», – констатується в пресрелізі.
Структура імпорту за січень-вересень 2024 року, як і раніше, характеризується істотним домінуванням плоского прокату над сортовим (79,36% і 19,19% відповідно). У січні-вересні 2023 року домінування плоского прокату над сортовим також було значним (відповідно, 80,78% і 18,29%).
Основними експортними ринками українського металопрокату в січні-вересні 2024 року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (69,6%), Африки (11,7%) та іншої Європи (7,6%).
Серед металургійних імпортерів за вказаний період перше місце посідають інші країни Європи (49,6%), на другому ЄС-27 (28,2%), на третьому – країни Азії (20,6%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2023 році збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022 роком – до 3 млн 505,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 118,6 тис. тонн, або 31,91% внутрішнього ринку споживання цієї продукції.
Міністерство торгівлі Китаю підтвердило намір підвищити мита на імпорт автомобілів з двигунами великого об’єму. Раніше стало відомо, що Пекін розглядає таку можливість поряд із додатковими обмеженнями на поставки в країну віскі з Європи.
Представник китайського Мінторгу Хе Ядун заявив під час пресконференції в четвер про наявність істотних розбіжностей між Китаєм і ЄС щодо нещодавнього рішення Єврокомісії про введення додаткових мит на ввезення в Європу китайських електромобілів. Пекін запросив представників ЄС відвідати Китай для подальших переговорів, зазначив він.
За словами Хе Ядуна, Мінторг розглядає можливість збільшення мит на ввезення машин з бензиновими двигунами великого об’єму в КНР і ухвалить рішення після вивчення відповідних факторів.
У разі, якщо Пекін ухвалить таке рішення, найсерйозніше постраждають німецькі автовиробники, заявив президент Китайської асоціації пасажирських автомобілів (CPCA) Дуншу Цуй.
Сукупний імпорт автомобілів з двигунами об’ємом понад 2,5 літра з ЄС за 8 місяців поточного року знизився на 13%, до $10,2 млрд, свідчать дані CPCA.
17 вишів України увійшли до рейтингу британського рейтингового агентства Times Higher Education World University Rankings 2025, повідомляє Міністерство освіти і науки України.
“У межах Всесвітнього академічного саміту британська рейтингова агенція Times Higher Education оприлюднила результати одного з найвпливовіших рейтингів університетів світу. Усього оцінювали 2095 установ зі 115 країн. Цього року до рейтингу внесено рекордну кількість українських університетів — 17 ЗВО із Дніпра, Івано-Франківська, Києва, Львова, Одеси, Сум, Ужгорода, Харкова та Чернівців. Також рекордною є кількість українських університетів, які подали заявку для участі в рейтингу, – 55, що на третину більше порівняно з минулим роком”, – ідеться в повідомленні міністерства.
Зазначається, що Сумський державний університет здобув найвищу позицію серед українських вишів, увійшовши до групи університетів, які посіли місця в діапазоні 801-1000 у світовому рейтингу.
Згідно з повідомленням, усі інші українські заклади потрапили до групи 1501+.
Зокрема, вперше в рейтинговій таблиці з’явилися Національний медичний університет імені Богомольця, Одеський національний університет імені Мечникова та Прикарпатський національний університет імені Стефаника.
У Міносвіти розповіли, що згідно з методологією Times Higher Education World University Rankings 2025, діяльність університетів оцінювали за 18 показниками ефективності, згрупованими у п’ять узагальнених індикаторів: освітня діяльність, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з промисловістю та міжнародна відкритість.
“Загалом аналітики Times Higher Education проаналізували 157 мільйонів цитувань та 18 мільйонів наукових публікацій із бази даних Scopus, а також опитали понад 93 тисячі науковців з усього світу під час проведення власних репутаційних опитувань”, – додали в міністерстві.
Як повідомлялося, торік до тисячі найбільш стійких університетів щорічного рейтингу Impact Rankings від британського рейтингового агентства Times Higher Education увійшли шість українських вишів.
ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз трейдинг” 16 жовтня оголосило про намір укласти з СК “Трансмагістраль” договір на добровільне медичне страхування 100 співробітників.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, пропозиція СК “Трансмагістраль” становила 2,368 млн грн, за очікуваної вартості 3,117 млн грн.
У тендері також брали участь страхові компанії СК “Ультра Альянс” і “Інтерекспрес” по 2,383 млн грн, “Країна” -3,028 млн грн.
Як повідомлялося, тендер було оголошено 5 вересня. СК “Ультра Альянс” 9 вересня подала скаргу в Антимонопольний комітет України, який 18 вересня зобов’язав організатора торгів внести зміни до тендерної документації.
СК “Трансмагістраль”, зареєстрована 2003 року, спеціалізується на наданні послуг у сфері ризикового страхування.
Корпорація “Біосфера”, одна з найбільших в Україні на ринку товарів для дому, знову запустила свій бізнес в Узбекистані, повідомляють на сторінці компанії у фейсбуці.
“Навіть у наші непрості часи, коли перед багатьма компаніями стоять виклики, які здаються нездоланними, “Біосфера” продовжує впевнено крокувати вперед… Сьогодні ми ділимося надзвичайно важливою новиною: після довгої паузи ми знову запустили наш бізнес в Узбекистані”, – ідеться в повідомленні.
За інформацією компанії, минув лише тиждень з часу першого відвантаження, але вже охоплено вісім найбільших регіонів Узбекистану.
“Ми розширюємо присутність у Центральній Азії, щоб зробити бізнес “Біосфери” ще більш стійким і надійним. Диверсифікація географії – наше стратегічне рішення для забезпечення стабільності та процвітання в постійно мінливому світі”, – наголошується в повідомленні.
За інформацією на сайті “Біосфери”, вона почала експорт своєї продукції до Узбекистану в 2020 році.
У червні 2022 року в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” власник і СЕО корпорації Андрій Здесенко говорив про наявність великих замовлень у Казахстані та Узбекистані, однак відзначав наявність логістичних та інших проблем постачання продукції.
Корпорація “Біосфера” працює в Україні понад 20 років. Її продукція представлена на ринках 30 країн Європи та Азії. У продуктовому портфелі – понад 2 тис. найменувань під 13 торговими марками “Фрекен БОК”, Smile, Selpak, Vortex, Novita, PRO service, ЛайКіт.
Потужності корпорації представлені чотирма заводами загальною виробничою площею 35 тис. кв. м у Дніпропетровській, Київській та Хмельницькій областях, а також логістичними комплексами площею 30 тис. кв. м. Спільно з французькою Groupe Lemoine “Біосфера” також володіє заводом в Естонії з виробництва ватної продукції площею 8,5 тис. кв. м.
