VESCO, один зі світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин, для збереження конкурентних позицій на ринку придбала на додаток до українських активів кар’єри в Іспанії, Польщі, Румунії, Сербії та Боснії, повідомив гендиректор інвесткомпанії umgi, серед активів якої VESCO, Андрій Горохов.
“Ми зробили інвестиції, зокрема, у видобуток корисних копалин, які затребувані для виробництва кераміки, вже в п’яти країнах: … Іспанія є ключовою, … а зараз додали Польщу, Румунію, Сербію і Боснію та дивимося на Туреччину”, – сказав він на нещодавньому українсько-швейцарському бізнес-форумі, що відбувся в Лугано.
Горохов нагадав, що актив в Україні виробляє продукт унікальної якості, і до війни він був №2 у своїй ніші і виходив на перше місце за оцінкою вище $700 млн.
Як зазначив гендиректор umgi, у VESCO була стратегія розширення, зокрема за кордон, а UMGI допомагає команді зі стратегією та її виконанням.
Горохов пояснив, що війна прискорила процес виходу на іноземні ринки, оскільки українська сировина стала дорожчою через логістику, тому з’явилася необхідність мати сировинні виробництва і в інших країнах, щоб зберегти конкурентоспроможність і наявних клієнтів.
Він уточнив, що крім кар’єрів у VESCO є виробничі потужності у двох ключових точках: у Порт-Равенне в Італії та Порт-Кастельон в Іспанії, де команда змішує сировину й отримує кінцевий продукт, гарантуючи своєчасність постачання клієнту.
“Таким чином, ми намагаємося як компанія, яка має великий досвід, перш за все, в галузі інвестицій в Україні, правильно поєднувати бізнес-моделі, де Україна завжди має місце і є щось, що могло б посилити ці бізнес-моделі за рахунок інвестицій за кордоном”, – зазначив гендиректор umgi.
За його словами, глина – це лише приклад такого підходу, і створення чогось більшого та ефективнішого приносить користь як клієнтам, так і інвесторам, і підвищує вартість активу.
Загалом представляючи інвесткомпанію, яка в березні цього року змінила назву з UMG Investments на umgi, він зазначив, що в гірничодобувному бізнесі вона вже протягом 17 років, інвестувала в нього більше ніж $100 млн і домоглася гарних результатів.
“Рівень повернення – п’ять до одного для наших інвесторів. Для гірничорудного бізнесу більш ніж хороший результат, (який) доводить, що в Україні можна заробляти в цій сфері. Просто ти маєш знати, що робиш, і ти маєш бути професійним гравцем, що є стандартом для всього світу”, – наголосив Горохов.
За його словами, гірничодобувні активи є одними з трьох у портфелі umgi, але істотними: перед війною їхня вартість перевищувала $800 млн.
“Коли почалася війна, ми продовжували шукати проєкти, і зараз у нас близько 10 проєктів, які ми розглядаємо в Україні плюс ми почали розвивати додаткові проєкти в Європі”, – додав Горохов.
За його словами, umgi пропонує сьогодні європейським інвесторам на партнерських засадах інвестувати в Україну.
Голова інвесткомпанії зазначив, що за 17 років роботи в Україні ситуація із законами та підзаконними актами, із прозорістю на ринку значно покращилася, створено інвестиційну карту, забезпечено доступ до баз, здійснюється лібералізація, зокрема у 2023 році з ухваленням законодавства набагато полегшився доступ до купівлі ліцензій. Горохов додав, що, наприклад, в Україні отримання ліцензії легше, ніж у Румунії або Польщі, хоча може піти до двох років, щоб підготувати родовище до робіт.
Водночас залишаються питання з приєднанням до енергетичної та транспортної інфраструктури, визнав Горохов.
Згідно з інформацією на сайті, VESCO Limited – компанія, що є 100% власником акцій групи глинодобувних підприємств VESCO.
VESCO є портфельною компанією umgi, що входить до найбільшої інвестиційної групи України SCM Ріната Ахметова.
Серед українських активів VESCO – ПрАТ “ВЕСКО”, ПрАТ “Дружківське рудоуправління”, ПрАТ “Вогнетривкоруд” і АТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”.
За даними на сайті, виробничі потужності VESCO перевищують 3 млн тонн глини на рік, продукцію поставляють у понад 25 країн світу, виготовляють понад 60 видів продукції для компаній керамічної та вогнетривкої індустрій. Зазначається, що на складах перебуває понад 900 тис. тонн продукції для забезпечення стабільності поставок.
VESCO наприкінці серпня 2022 року повідомила про відновлення поставок продукції до Іспанії, Італії та Туреччини. Зазначалося, що після початку повномасштабної війни з боку Росії група підприємств на кілька місяців призупинила видобуток, проводячи евакуацію людей і частини техніки, проте запасів, які накопичилися, було достатньо. На той момент група вийшла на обсяг відвантаження в 100 тис. тонн на місяць.
Як зазначила umgi в березні цього року, крім бренду було оновлено також дизайн корпоративного стилю.
“З моменту заснування umgi трансформувалася з непрофільної компанії з управління активами, що входила до складу промислового конгломерату, в кептивну компанію прямих інвестицій з диверсифікованим портфелем активів, розташованих спочатку тільки в Україні, а тепер ще й у країнах ЄС і Туреччини”, – зазначалося в релізі.
Згідно з інформацією на березень цього року, umgi має досвід інвестування у створення нових і розвиток операційних компаній у сфері зеленої економіки, промислових послуг і видобутку корисних копалин. Активи umgi розташовані в Україні, Іспанії, Румунії, Польщі, Італії та Туреччині і на 1 січня 2022 року мали вартість понад $1 млрд.
Національне агентство з регулювання в енергетиці (НАРЕ) Молдови ухвалило рішення знизити тариф на газ для кінцевих споживачів до 18,06 лея за 1 куб м (з урахуванням ПДВ).
Нацагенство на засіданні в середу в терміновому порядку розглянуло відповідний запит компанії “Молдовагаз”.
Як повідомлялося, раніше “Молдовагаз” 5 червня направив у НАРЕ запит про зниження тарифів на газ. Подання такого запиту компанія пояснила зменшенням закупівельних цін на природний газ. Дистриб’ютор просив знизити середньозважений тариф на 36,8% – до 16,492 тис. молдавських леїв за 1 тис. куб. м газу. Для побутових споживачів пропонувалося зменшити кінцевий тариф з урахуванням ПДВ на 31,9% – з 29,27 лея до 19,93 лея за 1 куб. м.
Таким чином, тариф знижено на 38%.
Повідомлялося також, що востаннє тарифи на газ у Молдові переглядали восени 2022 року, тоді для побутових споживачів тариф зріс на 27,3% – з 23 леїв до 29,27 лея за 1 куб. м.
Тарифи на природний газ у Молдові встановлює НАРЕ за запитом постачальників.
Офіційний курс на 7 червня – 17,82 лея/$1.
Виїзд вантажівок з України до Польщі через прикордонний пункт пропуску “Шегині” наразі заблоковано, повідомляють у Телеграм-каналі Державної прикордонної служби України в середу.
“Перед пунктом пропуску “Медика” польські фермери заблокували рух вантажних транспортних засобів, що прямують з України до Польщі. Пропуск легкових автомобілів, автобусів, а також вантажівок на в’їзд в Україну здійснюється у звичайному режимі”, – йдеться в повідомленні.
У прикордонному відомстві пообіцяли повідомити про відновлення пропускних операцій, а поки закликали вантажоперевізників обирати інші шляхи до Польщі.
ПАТ “Укрнафта” ставить стратегічною метою до 2027 року забезпечити енергетичну незалежність України щодо нафтопродуктів шляхом подвоєння обсягів видобутку нафти і газу, повідомили в комітеті з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради з посиланням на директора компанії Сергія Корецького у вівторок.
“План нашої компанії досить амбітний, але є підстава, щоб про нього заявляти. В “Укрнафти” є всі можливості, щоб бути в переліку українських компаній, які стабілізують роботу фінансово-економічної системи України”, – заявив він під час виїзного засідання енергокомітету Ради, присвяченому перспективам української нафтопереробної промисловості, на заході України 1 червня.
За словами Корецького, до 2027 року ПАТ має намір збільшити видобуток нафти майже з 1,5 до 3 млн тонн на рік. Досягати таких показників компанія буде шляхом буріння нових свердловин та інтенсифікації видобутку, відновлення видобутку на свердловинах, які не працюють, а також впровадження методів підвищення нафтовидобування на наявних родовищах.
Як зазначив Корецький, “Укрнафта” почала реалізацію плану буріння 9 свердловин у 2023 р. і щонайменше 30 свердловин у 2024 р. При цьому останніми роками компанія бурила в середньому 1-2 свердловини на рік. “Укрнафта” також не брала участі в аукціонах на придбання нових ліцензій.
“Аналіз зовнішнього середовища показує, що в середньостроковій перспективі продукція компанії залишатиметься затребуваною, а “Укрнафта” матиме потенціал для розвитку на ключових ринках. Вважаємо, що зовсім скоро про компанію говоритимуть, як про найкращого роботодавця, універсального постачальника нафтопродуктів і високоприбуткове національне підприємство”, – резюмував глава ПАТ.
“Укрнафта” 2023 року планує збільшити видобуток нафти на 5,8% (на 0,08 млн тонн) порівняно з минулим роком – до 1,45 млн тонн, газу – на 0,3% (на 0,003 млн куб. м), до 1,04 млрд куб. м.
Ставка Верховного головнокомандувача 5 листопада 2022 року вирішила на час воєнного стану вилучити у власність держави як військове майно акції “Укрнафти” (за винятком контрольного пакета НАК “Нафтогаз України”). До вилучення структурам Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова належало близько 42% акцій “Укрнафти”.
Станом на кінець березня 2023 року “Укрнафта” мала у своєму розпорядженні 89 родовищ із 3,7 тис. нафтогазових свердловин. Компанія експлуатує 451 АЗС.
Ціни на нафту продовжують знижуватися вранці в середу на тлі очікувань рекордного видобутку в США в цьому і наступному роках.
Вартість серпневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:15 кв становить $75,8 барель, що на $0,49 (0,64%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. У вівторок контракт подешевшав на $0,42 (0,6%), до $76,29 за барель.
Ціна липневих ф’ючерсів на WTI на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) знизилася до цього часу на $0,44 (0,61%), до $71,3 за барель. За підсумками минулої сесії вартість контрактів знизилися на $0,41 (0,6%), до $71,74 за барель.
Міненерго США підвищило очікування щодо видобутку нафти в країні (без урахування інших рідких вуглеводнів) на 2023 рік із 12,53 млн б/д до 12,61 млн б/д, ідеться в щомісячному прогнозі відомства.
Прогнозний показник на 720 тис. б/д перевищує результат 2022 року – 11,89 млн б/д. Крім того, він на 310 тис. б/д кращий за останній середньорічний рекорд видобутку сирої нафти в США, встановлений 2019 року – 12,3 млн б/д.
Відомство також підвищило прогноз видобутку в 2024 році – на 80 тис. б/д, до 12,77 млн б/д.
Крім того, Управління енергетичної інформації (EIA) Міненерго США в середу, о 17:30 мск, опублікує щотижневу доповідь про запаси нафти, бензину і дистилятів. За даними Американського інституту нафти (American Petroleum Institute, API), нафтові запаси за тиждень, що завершився 2 червня, скоротилися приблизно на 1,7 млн барелів. Консенсус-прогноз, який наводить Trading Economics, передбачає збільшення на 1,5 млн барелів.
Швейцарський франк подорожчав приблизно на 4% щодо долара США з кінця лютого, що є найкращим показником серед валют G10.
Останніми тижнями трейдери стали давати оптимістичні прогнози щодо франка, чого не було з вересня 2021 року, зазначає агентство Bloomberg. Ці зміни зумовлені прогнозованою розбіжністю між грошово-кредитною політикою Національного банку Швейцарії та центральних банків Європи й Китаю.
Різке уповільнення темпів економічного зростання в єврозоні та КНР зміцнює думку аналітиків про те, що центробанки перейдуть до пом’якшення ДКП. Експерти також очікують аналогічних кроків від Федеральної резервної системи в недалекому майбутньому, хоча змішані економічні дані не виключають імовірність ще одного підйому базової ставки перед цим.
“Ми очікуємо, що швейцарський франк зростатиме відповідно до багаторічної тенденції”, – заявив керівник відділу валютних досліджень UBS Wealth Management Томас Флурі. Він очікує зміцнення цієї валюти в середньостроковій і довгостроковій перспективі через низький ціновий тиск у Швейцарії і те, що центральний банк країни “переконаний у необхідності боротися навіть із цією невеликою інфляцією”. Ба більше, “існує також багато можливостей для репатріації грошей, які залишалися за межами країни в період від’ємної процентної ставки”, вважає експерт.
Франк також залишається притулком для нервових інвесторів на тлі загострення геополітичної напруженості між США і Китаєм, зазначає агентство.
Швейцарська нацвалюта, як і золото, показує хороші результати в ті періоди, коли ДКП центробанків є стимулюючою. Курс франка зміцнився на 10% під час циклу зниження ставок ФРС і ЄЦБ у 2001-2002 рр. На початку фінансової кризи 2007-2008 рр. він зріс на 13%. Коли Федрезерв опускав ставки у 2019-2020 рр., франк подорожчав приблизно на 7%.
Довгострокові оцінки франка “зовсім не виглядають завищеними” після врахування відмінностей в інфляції з іншими країнами, зазначають аналітики JPMorgan Chase. Вони прогнозують поступове зміцнення його курсу до березня 2024 р. більш ніж на 5% до долара і більш ніж на 4% до євро.
Після зняття побоювань щодо стелі держборгу США існує ймовірність ослаблення франка до американської нацвалюти на 1-2%, вважають експерти. Однак, на їхню думку, це лише тимчасовий негативний фактор, який “не є проблемою для нашого “бичачого” стратегічного погляду на франк”.
Під час торгів у вівторок курс долара становить 0,9067 франка, курс євро – 0,9697 франка.
