Програма розвитку ООН (ПРООН) запускає Школу універсального дизайну (Школа УД) – інноваційну та вкрай необхідну ініціативу, що сприятиме інклюзивному відновленню України, орієнтуючись на відбудову з урахуванням принципів доступності.
Окрім практичної роботи над проєктами, Школа УД пропонує освітню програму, що включає майстер-класи, лекції та кейс-стаді, які проводять експерти в галузі доступності та інклюзії. Кожну групу учасників буде супроводжувати ментор, який допомагатиме розробляти практичні рішення відповідно до міжнародних стандартів універсального дизайну, зосереджуючи увагу на покращенні ключових секторів, таких як охорона здоров’я, освіта, державні послуги та культура.
У рамках програми школи учасники – архітектори, дизайнери, міські планувальники та інженери – працюватимуть в міждисциплінарних командах, вирішуючи реальні проблеми з тим, аби громадські простори, будівліі та послуги були доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
В рамках навчання, 70 учасників з усієї України з понад 300 заявників були відібрані для роботи над реальними проєктами у 13 украхнських містах, серед яких Київ, Рівне, Славутич, Львів та Полтава. Відібрані проєкти охоплюють широкий спектр громадських просторів – медичні установи, школи, об’єкти культурної спадщини та державні інституції, які будуть спроєктовані доступними для всіх, зокрема для людей з інвалідністю.
Школа УД є важливою відповіддю на потреби післявоєнної реконструкції України, де тисячі людей, включно з тими, хто отримав інвалідність внаслідок війни, тепер живуть у просторі, яке вимагає інклюзивного та стійкого відновлення. Метою школи є надати учасникам практичні навички та теоретичні знання, необхідні для інтеграції принципів універсального дизайну у відновлювальні процеси, що гарантуватиме, що нові та реконструйовані структури будуть безбар’єрними.
Заступник Постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс підкреслив вирішальну роль школи у відновленні України: «Запуск Школи універсального дизайну не міг відбутися в більш важливий час, – сказав Христофорос Політіс. – Коли Україна стає на складний шлях відновлення зруйнованих війною міст і громад, у нас є унікальна можливість забезпечити, щоб інклюзивність була в центрі цих зусиль. Універсальний дизайн – це не просто технічні настанови, це філософія, яка ставить потреби людей на перше місце при плануванні та розвитку. Будь то лікарня, школа чи культурний об’єкт, наша мета – створювати простори, де кожен може жити й процвітати з гідністю».
Тетяна Ломакіна, Радниця — Уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, наголосила на значному впливі універсального дизайну в умовах сьогодення: «Кожен простір має одну мету — забезпечити можливість жити, працювати, навчатися, відпочивати, купувати продукти — базові дії, доступні кожному без винятку. Універсальний дизайн враховує різноманіття людей та їхні базові потреби, пропонуючи рішення, які роблять простір не тільки інклюзивним, але й справедливим, – сказала Тетяна Ломакіна. – Ми повинні зрозуміти, що універсальний дизайн, як і безбар’єрність, — не примха чи додаткова функція, а вимога до розробника. Це про соціальну відповідальність в громадах, про стратегічний підхід до розвитку України, про послідовну трансформацію просторів та суспільства».
Школа УД триватиме до грудня 2024 року, завершуючись презентацією фінальних проєктів. Очікується, що ці проєкти залишать значний слід у процесі відновлення України, пропонуючи реальні, доступні рішення, які покращать якість життя всіх громадян, незалежно від їхніх фізичних можливостей.
Під час цієї ініціативи з презентацією виступив Артем Гончаренко, який представляв ветеранський простір Інституту реінтеграції, реабілітації та професійного розвитку Ветеранів «Архітектура Стійкості» Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури. У своїй презентації він поділився досвідом роботи з ветеранами, їх інтеграцією в інклюзивні проєкти та важливість архітектурних рішень, які в рамках школи – можуть бути розроблені учасниками та імплементовані в ветеранському просторі, які спрямовані на забезпечення доступності та адаптації міського простору для всіх громадян, включаючи ветеранів.
Для довідки:
Школа універсального дизайну організована в межах проєкту ПРООН «Протимінна діяльність в Україні» за фінансової підтримки уряду Швеції.
Міністерство оборони Норвегії заснувало посаду військового аташе в Києві, яка сприятиме співробітництву між норвезькими та українськими професійними співтовариствами і промисловістю у сфері оборонних інновацій та промислового розвитку, повідомив міністр оборони Бйорн Арильд Грам.
Як пише Forsvarets forum, міністр вважає, що норвезьким компаніям необхідно інвестувати в Україну.
«Для задоволення величезних потреб України необхідні значні інвестиції та участь приватного сектора. Норвезькі компанії хочуть поділитися знаннями, досвідом і рішеннями як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Про це просить і українська сторона», – зазначив Грам.
Він також підкреслив, що в довгостроковій перспективі для норвезьких компаній може стати актуальним налагодження виробництва в Україні.
Джерело: https://interfax.com.ua/news/diplomats/1020160.html
Сильні пориви вітру очікуються у східних областях України в ніч на понеділок, а на захід від столиці в понеділок удень.
«14 жовтня вночі у східних, вдень у західних, Житомирській та Вінницькій областях пориви 15-20 м/с», – повідомляє Укргідрометцентр.
У зв’язку з цим у відповідних областях оголошено I рівень небезпеки (жовтий).
“ДТЕК Енерго” у січні-вересні 2024 року ввело в роботу 16 нових вугільних лав, повідомила пресслужба компанії у п’ятницю.
За її даними, до кінця року шахтарі компанії планують запровадити ще дев’ять лав.
“Це дозволяє забезпечувати потреби теплоелектростанцій у паливі на піку споживання електроенергії, нагромадити необхідні запаси вугілля для проходження осінньо-зимового періоду та підтримати надійність роботи української енергосистеми”, – зазначено у повідомленні.
Загалом від початку повномасштабного російського вторгнення “ДТЕК Енерго” вклав в український вуглевидобуток майже 18 млрд грн власних коштів.
Інвестиції були спрямовані на проведення та ремонт капітальних гірничих виробок, комплектацію вугільних лав, оснащення шахт прохідницьким обладнанням, підземний шахтний транспорт та проєкти підтримки виробничих потужностей.
Як повідомлялося, у 2023 році “ДТЕК Енерго” ввело в роботу 26 нових вугільних лав.
2023 року інвестиції енергохолдингу в український вуглевидобуток становили близько 7 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Зокрема, у вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток та збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Географічна структура зовнішньої торгівлі України (позитивне сальдо) у січні-липні 2024 року, тис. Дол США
Open4Business.com.ua
Агрохолдинг “Агротрейд” завершив обмолот на полях Полтавської, Чернігівської, Харківської та Сумської областей соняшнику і сої, під які відвів 12,4 тис. га і 8,1 тис. га відповідно, повідомила пресслужба агрохолдингу.
Згідно з повідомленням, незважаючи на аномальну спеку впродовж сезону-2024, врожайність соняшнику та сої доволі висока.
“Ми отримали високу для цих умов урожайність соняшнику – і на Чернігівщині, і на Сумщині. У Харківській області працювати було набагато складніше, тому що там взагалі не було опадів. Крім того, це “умовно безпечна” територія, тому ми були обмежені в можливості проводити деякі агрооперації. Врожайність залежала від технології вирощування: на полях, де ми сіяли з довгою ротацією та оптимальним попередником, вона була високою, і, навпаки, з короткою ротацією та не кращим попередником – урожайність була нижчою. Водночас соя потрапила під посуху в усіх підприємствах”, – розповів директор агропромислового департаменту “Агротрейду” Олександр Овсяник.
За його словами, через спекотне літо зерно надходить на елеватори вже абсолютно сухим і не потребує доопрацювання. Завдяки цьому в агровиробників значно знизилися витрати на сушку, що покращує економічну складову в їхній роботі.
В агрохолдингу поки що не планують змінювати технологію вирощування з урахуванням посухи. Водночас мають намір розглянути перспективу інвестування у вологозберігаючі технології. Група компаній “Агротрейд” – вертикально інтегрований холдинг повного агропромислового циклу (виробництво, переробка, зберігання і торгівля сільгосппродукцією). Обробляє понад 70 тис. га земель у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях.
Профільні культури – соняшник, кукурудза, озима пшениця, соя та ріпак. Має власну мережу елеваторів із потужністю одночасного зберігання 570 тис. тонн. Група також виробляє гібриди насіння кукурудзи та соняшнику, ячменю, озимої пшениці. На базі насінницького господарства “Колос” (Харківська обл.) 2014 року було побудовано насіннєвий завод потужністю 20 тис. тонн насіння на рік. У 2018 році “Агротрейд” вивів на ринок власну марку Agroseeds.
Засновником і генеральним директором “Агротрейду” є Всеволод Кожем’яко.
