Комбікормовий завод у Полтавській області планує розширювати потужності для переробки зерна кукурудзи та гороху, повідомила програма USAID Агро у Facebook.
Згідно з повідомленням, грантовий проєкт у співпраці з агентством реалізовуватиме Лохвицький комбікормовий завод.
У рамках проєкту підприємство розпочинає будівництво круп’яного заводу, який вироблятиме кукурудзяну крупу та борошно, а також перероблятиме горох. Запуск роботи планується в листопаді цього року.
Очікується, що завод вироблятиме до 120 т зерна на добу. Він працюватиме на новому обладнанні українського виробника. Завод планує співпрацювати з фермерами, які вирощуватимуть кукурудзу на наданому їм посівному матеріалі.
Автозавод BYD з виробництва гібридних автомобілів і електромобілів у Джизакській області планується відкрити у червні цього року.
Наприкінці січня Президент Шавкат Мірзійоєв і Президент BYD Ван Чуаньфу запустили проєкт зі складання електромобілів і гібридних машин у Джизацькій області потужністю 50 тисяч автомобілів на рік. Підприємство розміститься на території вільної економічної зони “Джизак”.
26 вересня 2023 року між урядом Узбекистану та інвестором було підписано договір щодо реалізації проєкту. Бренд BYD офіційно представлений в Узбекистані з початку 2023 року. Згідно з планом, масове постачання автомобілів на нових джерелах енергії місцевого виробництва заплановано в третьому кварталі поточного року. На спільному автозаводі з “Узавтосаноат” планується випускати моделі BYD Chazor і BYD Song Plus Dm-1 шляхом дрібновузлового складання (CKD).
Крім того, рівень локалізації буде поступово зростати в міру збільшення кількості вироблених електромобілів.
Компанія BYD попросила уряд Узбекистану обмежити “невпорядкований” імпорт електромобілів і гібридних автомобілів. Це пояснюється тим, що імпортовані в приватному порядку моделі не адаптовані до місцевого клімату і дорожніх умов, а також не мають офіційної гарантії.
Президент доручив Міністерству економіки і фінансів, Міністерству інвестицій, промисловості і торгівлі та компанії “Узавтосаноат” до 1 липня внести до Кабінету Міністрів пропозиції, спрямовані на реалізацію вимоги інвестора щодо врегулювання імпорту електромобілів і гібридних автомобілів під брендом BYD на підставі чинного законодавства, зокрема актів законодавства про конкуренцію, а також принципів Світової організації торгівлі.
Міністерство аграрної політики та продовольства прогнозує у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур на рівні 74 млн тонн, з яких близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.
Як зазначається на сайті відомства, на початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн, але погодні умови призвели до збільшення врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн та олійних близько 22 млн тонн.
“Прогнози щодо показників валових зборів мають попередній характер і коригуватимуться протягом року залежно від обставин, насамперед погодних умов”, – наголосило Мінагрополітики.
Згідно з прогнозом, 2024 року аграрії зможуть зібрати зернові в таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (2023 року – 5,7 млн тонн) і кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).
Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цій культурі передбачається виробництво 5,2 млн тонн, роком раніше було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн проти 12,9 млн тонн відповідно. Ріпаку планується зібрати 4,1 млн тонн, тоді торік урожай становив 4,7 млн тонн.
Посівні площі зернових і зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га, що на 395 тис. га менше за показник 2023 року. З них озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці – 0,2 млн га. (+0,2 тис. га), озимого ячменю – 0,47 млн га (-0,15 млн га).
Площа ярого ячменю прогнозується на рівні 0,94 млн га (+0,06 млн га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).
Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тис. га більше, ніж торік. Соняшнику буде посіяно майже стільки ж, як і торік, – 5,3 млн га, ріпаку – 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше, ніж торік.
Мінагрополітики за результатами проведеного в Державному аграрному реєстрі опитування підготовки сільгоспвиробників до посівної кампанії ярих культур під урожай-2024 повідомило, що 70% респондентів планують збільшити площі під соєю в середньому на 21% порівняно з 2023 роком.
Опитування також показало, що під час весняної посівної пріоритетними в українських аграріїв залишаться зернобобові, посівні площі під якими збільшаться на 11%, та ярий ячмінь – на 7%. Очікується, що посівні площі під ярий ріпак збільшаться на 24%, цукровий буряк – на 17%, а під кукурудзу скоротяться на 9%. Потенційно можуть зменшитися площі під соняшником.
Раніше Мінагрополітики допускало скорочення у 2024 році посівних площ під ярими культурами на 0,5 млн га або на 3,7% порівняно з минулим сезоном.
Україна має затвердити стандарти з ресайклінгу будівельних відходів, що виникли внаслідок бойових дій, і сформувати рецептури для переробки різних матеріалів, вважає президент Всеукраїнської спілки виробників будматеріалів (ВСПБ) Костянтин Салій.
“Найбільше розвиток гальмує відсутність державних стандартів з ресайклінгу та переробки будівельних матеріалів – відходів руйнувань. За нормами ЄС ці будівельні відходи не повинні створювати сміттєзвалищ на околицях наших міст, їх потрібно переробляти. Але проблема в тому, що держава за два роки навіть не поставила це питання публічно. Його ставимо ми, спілки та асоціації, і сподіваємося, що знайдеться донорська структура, яка допоможе Україні грантом, і ми зможемо провести наукове дослідження з формування рецептур переробки різних видів відходів”, – розповів Салій на “круглому столі” “Будівельні матеріали. Готовність до потреб ринку на відновлення” в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
Він нагадав, що, за попередніми оцінками, в Україні 100 млн куб. м відходів через воєнні руйнування, однак ця цифра не охоплює відходів на тимчасово окупованих територіях, які постраждали від російського вторгнення.
За словами експерта, вартість первинного дослідження рецептур для переробки будівельних відходів оцінюється в $200 тис., а будівництво лабораторії – $3-5 млн.
“Питання ресайклінгу будматеріалів дуже цікаве, тому що Європа після 1945 року не мала таких руйнувань, і матеріали були зовсім іншими. Крім того, не всі матеріали можна переробити – уражені деякими ракетами об’єкти стають токсичними. Потрібно проводити багато досліджень, і однією лабораторією обійтися складно. Необхідно мати повну лабораторію для проведення токсикології, санітарно-технічних випробувань, пожежних навантажень”, – пояснив президент ВСПС.
Представники Посольства Республіки Польща, виробника протезів EnForce Medical Technologies та благодійного фонду Siepomaga разом із представниками Міністерства у справах ветеранів відвідали центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці Київської області, де розглядають можливість розміщення Українсько-Польського центру протезування.
“Планується, щоб у такому закладі люди змогли отримувати протезування та проходити реабілітацію”, – повідомляє Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Першими заклад оглянули ветерани – учасники “Ігор Нескорених”. Зокрема, протестували на доступність, наявність усього необхідного для психологічного та фізичного оновлення ветеранів з інвалідністю, а також перевірили якість надання послуг.
Тепер очікується експертна оцінка від польської сторони щодо можливості його розміщення саме в приміщенні Бородянського центру.
Ініціативу створення Українсько-Польського центру протезування обговорювали в рамках роботи українсько-польської міжурядової комісії.
Можливість розширення, за рахунок додаткового будівництва чинного центру, перебуває в процесі обговорення.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) у січні-березні поточного року наростив виплавку сталі на 93% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 278 тис. тонн.
Згідно з даними компанії, порівняно з четвертим кварталом минулого року виробництво залізорудного концентрату склало 1,775 млн тонн проти 1,283 млн тонн (на 38% більше).
Виробництво коксу доменного в січні-березні-2023 склало 245 проти 211 тис. тонн (зростання на 16%), чавуну – 403 тис. тонн проти 392 тис. тонн (зростання на 3%), сталі – 278 проти 250 тис. тонн (на 11% більше), прокату 262 тис. тонн проти 230 тис. тонн (на 14% більше). Зростання виробництва порівняно з першим кварталом 2023 року становить від 50% до 94% залежно від виду продукції.
У березні-2024 порівняно з березнем-2023 виробництво залізорудного концентрату зросло на 52% (з 427 тис. тонн до 651 тис. тонн), коксу доменного – на 50% (з 56 тис. тонн до 84 тис. тонн), чавуну – на 27% (зі 109 тис. тонн до 138 тис. тонн), сталі – на 61% (з 77 тис. тонн до 124 тис. тонн) і прокату – на 57% (з 74 тис. тонн до 116 тис. тонн). Обсяги виробництва зросли і порівняно з попереднім місяцем – залізорудного концентрату вироблено на 14% більше, коксу доменного – на 9%, чавуну – на 19%, сталі та прокату – відповідно на 61 і 59% більше.
Таких результатів вдалося досягти, незважаючи на російські атаки, спрямовані проти енергетичної інфраструктури, та спричинені ними перебої з енергопостачанням, наголошується в пресрелізі.
Показники першого кварталу 2024 року також відображають поступовий прогрес у відновленні виробничих потужностей підприємства.
“Ми плануємо продовжувати програму виробничого розвитку, зокрема, найближчим часом наблизитися до 50% використання наших потужностей з металургійного виробництва. При цьому стабільність енергопостачання залишається значущим фактором успішного втілення наших планів”, – сказав генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Корпорація Mittal Steel придбала 93,02% акцій ВАТ “Криворіжсталь” на відкритому конкурсі 24 жовтня 2005 року за 24,2 млрд грн при стартовій ціні 10 млрд грн, після чого меткомбінат був перейменований в “Mittal Steel Кривий Ріг”, пізніше – в “ArcelorMittal Кривий Ріг”.
