Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у понеділок прибула до Баку для підписання нової угоди щодо постачання азербайджанського газу до ЄС.
“Сьогодні я перебуваю в Азербайджані для підписання нової угоди. Наша мета: за кілька років подвоїти постачання газу з Азербайджану до ЄС. Азербайджан буде важливим партнером для безпеки наших постачань і на шляху до кліматичної нейтральності”, – написала Ляєн у своєму акаунті у твіттері.
Раніше європейські ЗМІ повідомили, що Євросоюз та Азербайджан планують підписати меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в газовій сфері, згідно з яким сторони розраховують довести до 20 млрд кубометрів щороку до 2027 року постачання газу з Азербайджану.
Як повідомлялося, постачання азербайджанського газу газопроводом TAP споживачам в Італії, Греції та Болгарії почалися 31 грудня 2020 року.
2021 року Азербайджан експортував до Європи 8,2 млрд кубометрів газу, у I кварталі 2022 року – 2,6 млрд кубометрів газу. 2022 року обсяг експорту азербайджанського газу до Європи, за прогнозом, перевищить 10 млрд кубометрів.
Загальна довжина газопроводу TAP становить 878 км, з яких 550 км проходить північною частиною Греції, 215 км –територією Албанії, 105 км –Адріатичним морем та 8 км –територією Італії. TAP є останнім компонентом проєкту ПГК – інфраструктури для постачання азербайджанського газу до Європи.
Газопровід призначений для транспортування 10 млрд. кубометрів на рік природного газу з родовища Шах-Деніз у рамках “Стадії-2” його розробки до Європи. Пропускна спроможність газопроводу дозволяє збільшити його потужність удвічі – до 20 млрд. кубометрів на рік.
Аналіз розвитку та впливу тривалої спеки на Євросоюз показує, що 46% території союзу схильні до ризику посухи, а 11% вже переживають дефіцит ґрунтової вологи, повідомила в понеділок Єврокомісія (ЄК).
Такі дані містяться у доповіді Спільного дослідницького центру ЄК “Посуха в Європі: липень 2022 року”.
“Кліматичні зміни підвищують ризик серйозних посух та лісових пожеж у світі. Спільний дослідний центр ставить науку і технології на службу спостереження за зміною клімату. Завдяки цій доповіді ми краще розуміємо ситуацію, щоб захистити наші ліси, врожаї та води”, – заявила член ЄК, відповідальна за наукові дослідження, Марія Габрієл.
Згідно з доповіддю, нестача вологи і температурне навантаження призводять до зниження врожайності культур порівняно з прогнозами, що робилися раніше, і без того негативними щодо зернових та низки інших культур.
Наслідки посухи, ймовірно, позначаться на сільському господарстві Іспанії, Італії, Португалії, Румунії та Франції. Певною мірою липневі погодні умови завдадуть збитків сільгоспвиробникам Угорщини, Німеччини, Польщі, Словенії та Хорватії.
В Італії режими інтенсивної посухи оголошені в п’яти регіонах, нестача води призвела до обмежень її використання у низці муніципалітетів. Аналогічних заходів щодо економії витрати рідини було вжито у Франції.
Верховна Рада на засіданні 18 липня не підтримала законопроект №5125 про кредитні спілки та відправила його на повторне друге читання, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
“Не підтримали загалом (219) №5125 нове законодавство про кредитні спілки. Відправили на повторне друге (голосування)”, – написав він у Telegram-каналі у понеділок.
Згідно з повідомленням, за таке рішення проголосувало 234 парламентарі за необхідних 226 голосів
Курс євро до долара США впаде до $0,90 у найближчі шість місяців на тлі політичної кризи в Італії та скорочення постачань російського газу, вважають 69% учасників опитування MLIV Pulse.
Крім того, лише 16% опитаних вважають, що Європа зможе уникнути рецесії протягом найближчих півроку, цитує результати опитування 792 респондентів агентство Bloomberg.
Політичні проблеми у третій за величиною економіці єврозони також можуть призвести до фрагментації ринку облігацій, вважають інвестори. Так, 21% респондентів вважають, що спред між прибутковістю 10-річних держбондів Італії та Німеччини може перевищити 500 базисних пунктів, оновивши максимум з 2012 року.
Загалом 41% учасників опитування, що проводилося серед портфельних керуючих та приватних інвесторів, очікують на початок боргової кризи в єврозоні в найближчі півроку.
У понеділок, 18 липня, вранці у пункті пропуску “Краковець” на кордоні з Польщею розпочалися роботи з добудови, у зв’язку з чим тимчасово призупинено перепустку легкових автомобілів на виїзд з України, повідомляє Держприкордонслужба України.
“Сьогодні, 18 липня, у пункті пропуску “Краківець” у рамках проекту “Відкритий кордон” розпочалися роботи з добудови. На пасажирському напрямку встановлюється покриття над павільйонами. З 8:00 тимчасово призупинено перепустку легкових автомобілів на виїзд з України. Перепустка легкового транспорту та автобусів на в’їзд до України, а також вантажівок в обох напрямках триває”, – йдеться у повідомленні у Facebook.
Громадянам, які планують поїздки до Польщі, пропонують обирати інший зручний пункт пропуску. Інформацію про пункти пропуску та їх завантаженість можна знайти на сторінці Західне регіональне управління Держприкордонслужби України – Західний кордон
Роботи у пункті пропуску “Краківець” триватимуть до 10 діб.
“Роботи проводяться для покращення комфорту громадян, адже після встановлення накриття люди у пункті пропуску отримають додатковий захист від спеки та дощу. Також після добудови через цей пункт пропуску буде повністю відновлено рух пасажирських автобусів”, – додали у відомстві.