Завод ТОВ “Юністіл” (Unisteel, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) з виробництва оцинкованого холоднокатаного плоского прокату, який входить у групу “Метінвест, у січні-березні поточного року отримала чистий прибуток у розмірі 32,997 млн грн проти чистого збитку 90,003 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 14,6% – до 771,729 млн грн.
Непокритий збиток на кінець березня становив 1 млрд 20,596 млн грн.
ТОВ у 2025 році отримало чистий збиток у розмірі 13,251 млн грн при цьому дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 10,6% у порівнянні з 2024 роком – до 3 млрд 259,437 млн грн з 3 млрд 648,463 млн грн. Обсяг реалізації готової продукції в 2025 та 2024 роках склав 108,165 тис. тон та 113,321 тис. тон відповідно.
Кількість працівників на кінець 2025 року складала 99 чол., на кінець 2024 року – 144 чол. У 2025 році фонд оплати праці складав 38 млн 445,496 тис. грн.
ТОВ завершило 2024 рік зі збитком 363,768 млн грн, тоді як у 2023 році цей показник становив 255,057 млн грн.
Основною продукцією, яку випускає завод, є оцинкований плоский прокат завтовшки від 0,40 мм до 2,50 мм, шириною від 600 до 1250 мм і з класом покриття (Zn) 60-275 г/м кв. Продукція підприємства поставляється як на ринок України, так і на ринок Європи. Країнами-споживачами продукції товариства на зовнішньому ринку є Польща та Румунія.
Завод “Юністил” з випуску холоднокатаного оцинкованого плоского прокату потужністю понад 100 тис. тонн на рік було збудовано у 2007-2010 рр. Його оснащено обладнанням компанії Dongbu Machinary Co., LTD (Південна Корея).
Статутний капітал ТОВ “Юністіл” – 6,01 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна спрямовує на виробництво зброї $45-50 млрд на рік, фінансування Збройних сил забезпечене, заявив президент України Володимир Зеленський.
“Зараз Україна спрямовує 45-50 мільярдів доларів на рік на виробництво зброї. Нам вдалося досягти такого, на мій погляд, дуже високого рівня. В нас є кошти на фінансування Збройних сил України. Ми маємо забезпечити саме такий достатній рівень і на виробництво, і на армію, і не просто на зараз, на ці роки, але більш довгостроково”, – сказав Зеленський на пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у середу.
Глава держави зазначив, що Україна працює, щоб дати “цей безпрецедентний в нашій історії рівень фінансування” тільки на зброю всіх типів українського виробництва.
20 квітня Зеленський заявив, що Україна вкладає в оборонну промисловість $30 млрд на 2026 рік, однак оборонний сектор готовий виробляти об’єми на $60 млрд.
Румунія уклала з німецьким оборонним концерном Rheinmetall пакет контрактів на суму 5,7 млрд євро на постачання бойових машин, систем ППО, боєприпасів і кораблів, повідомила компанія.
Rheinmetall називає це найбільшим міжнародним замовленням у своїй новітній історії.
До пакету входять 298 бойових машин Lynx, системи протиповітряної оборони Skyranger, боєприпаси середнього калібру, компоненти для боєприпасів, а також чотири кораблі — два офшорні патрульні судна та два судна для водолазних операцій. Поставки мають розпочатися у 2028 році та завершитися у 2030 році.
Угода має не тільки військове, а й промислове значення для Румунії. Rheinmetall планує істотно розширити свої потужності в країні та інвестувати кілька сотень мільйонів євро. Понад 50% виробництва має виконуватися в Румунії або у співпраці з місцевими компаніями, а до ланцюжка поставок планується залучити понад 200 субпідрядників.
За словами глави Rheinmetall Арміна Паппергера, компанія разом з румунськими партнерами має намір створити в країні «широку оборонну екосистему». Представник румунської сторони за програмою SAFE Міхай Юрка зазначив, що контракт має не тільки модернізувати оборонні можливості Румунії, а й стати кроком до відновлення національної оборонної промисловості.
Нова угода вписується в ширший процес посилення оборонної промисловості Румунії на східному фланзі НАТО. Раніше Румунія та Rheinmetall домовилися про будівництво заводу з виробництва пороху вартістю 535 млн євро у місті Вікторія в жудеці Брашов. Його будівництво має розпочатися у 2026 році, тривати близько трьох років і створити приблизно 700 робочих місць.
Для регіону це один з найбільших оборонно-промислових проєктів останніх років. Румунія посилює свою роль як військового та промислового вузла НАТО біля Чорного моря, а Rheinmetall закріплює свої позиції як один з головних постачальників техніки, боєприпасів та систем ППО для країн Східної Європи.
Як повідомляє проєкт Інтерфакс-Україна Культура, біографічна документальна стрічка “Кузьма: Страшно веселий”, присвячена лідеру гурту “Скрябін” Андрію Кузьменку, вийде в український прокат 13 серпня.
Як повідомили агенству творці фільму, стрічка побудована на архівних матеріалах, більшість із яких раніше не публікувалася. Над проєктом працювала студія KNIFE! Films, відома за фільмами “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, “Океан Ельзи: Спостереження Шторму” та “ЕПІЗОДИ: Україна на Мундіалі”.
“Ми хотіли, щоб глядач провів цей час із самим Кузьмою – побачив його таким, яким він був насправді”, – зазначив продюсер фільму Максим Сердюк.
Режисером фільму став Артем Григорян. Стрічка розповідає про життєвий шлях Андрія Кузьменка – від юнака з Новояворівська до одного з найвпливовіших представників української попкультури.
За словами творців, під час роботи над проєктом було опрацьовано понад 400 годин відео- та аудіоматеріалів, а також понад 22 тис. фотографій.
Своєю чергою режисер Артем Григорян наголосив, що команда прагнула показати музиканта поза усталеними образами та відкрити маловідомі сторінки його життя.
Паралельно з українським прокатом покази фільму відбудуться у 20 країнах світу. Дистриб’ютором стрічки в Україні виступає B&H Film Distribution. Жанр фільму – біографічний документальний.
Як повідомлялося, музикант, телеведучий та лідер гурту “Скрябін”Андрій Кузьменко загинув 2 лютого 2015 року в дорожньо-транспортній пригоді поблизу Кривого Рогу. Йому було 46 років. Створений ним гурт “Скрябін” став одним із символів української популярної музики 1990-х і 2000-х років, а його творчість і висловлювання досі залишаються популярними серед українців.
https://interfax.com.ua/news/culture/1173343.html
Торгово-промислова палата України запрошує українські компанії до участі у практичному воркшопі “Capacity Building Workshop on the Ethical Impact Assessment of AI”, який відбудеться 11 червня 2026 року у Києві.
Штучний інтелект сьогодні стає одним із ключових інструментів трансформації бізнесу. AI-рішення допомагають компаніям оптимізувати внутрішні процеси, швидше аналізувати дані, підвищувати ефективність комунікацій, покращувати клієнтський сервіс, автоматизувати рутинні завдання та відкривати нові можливості для розвитку.
Водночас використання штучного інтелекту потребує не лише технічного розуміння, а й відповідального підходу до питань безпеки, захисту даних, прозорості, недискримінації, управління ризиками та відповідності законодавчим вимогам.
Саме цим темам буде присвячений практичний воркшоп у ТПП України. Захід має на меті показати багатогранність теми AI – від практичного впровадження рішень на основі штучного інтелекту у бізнес-процеси до розуміння етичних стандартів, регуляторних підходів та того, як ці питання поступово формуються і впроваджуються в Україні.
Метою воркшопу є практичне навчання для реального бізнесу. Учасники зможуть отримати конкретні інструменти для відповідального використання штучного інтелекту у своїй діяльності, оцінити потенційні ризики застосування AI та зрозуміти, як мінімізувати ці ризики без втрати ефективності бізнес-процесів.
Під час заходу буде представлено інструмент Ethical Impact Assessment – оцінку етичного впливу AI. Він допомагає компаніям аналізувати вплив AI-рішень, виявляти можливі ризики та ухвалювати більш зважені управлінські рішення щодо використання нових технологій.
До участі запрошуються представники бізнесу, підприємці, бізнес-асоціації, громадські організації, а також компанії, які вже використовують або лише планують впроваджувати рішення на основі штучного інтелекту.
Серед заявлених спікерів та учасників дискусії – представники Міністерства цифрової трансформації України, а також провідні технологічні компанії та партнери, які мають практичний досвід впровадження AI-рішень, зокрема Google, Microsoft та інші представники бізнесу й експертного середовища.
Дата: 11 червня 2026 року
Час: 09:30 – 15:30
Місце проведення: Торгово-промислова палата України, м. Київ, вул. Стрітенська, 10
Формат: офлайн
Участь: за попередньою реєстрацією
Реєстрація доступна за посиланням:
https://forms.gle/GVRYw9nTxC51LZFh6
З організаційних питань можна звертатися до:
Валерія Забашта
zva-zed@ucci.org.ua
+380 50 366 49 97
Валерія Малеванець
vvm-ier@ucci.org.ua
+38 050 591 25 70
ТПП України запрошує українські компанії долучитися до практичного обговорення того, як штучний інтелект може стати інструментом розвитку бізнесу, підвищення ефективності та відповідальної цифрової трансформації.
Приватне агропідприємство (ПАП) «Агропродсервіс» (с. Настасів, Тернопільський р-н) розпочало будівництво комбікормового заводу потужністю 400 тис. тонн комбікормів на рік в індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб» (с. Острів, Тернопільської області) з обсягом інвестицій 1,5 млрд грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський (фракція «Слуга народу»).
«… розпочалося будівництво нового комбікормового заводу з елеваторним комплексом. Виробництво потужністю 400 тис. тонн комбікормів на рік планується ввести в експлуатацію у 2027 році. Зараз на об’єкті тривають земельні роботи», – написав депутат у Facebook у середу.
Кисилевський зазначив, що новий комбікормовий завод з елеваторним комплексом займе площу 5 га, і ця земля – це частина нової ділянки, яка була включена до індустріального парку після того, як у ньому закінчилися вільні місця. У грудні 2025 року «Західноукраїнський промисловий хаб» розширив площу з 10,6 га до 55 га. Стара ділянка повністю забудована промисловими приміщеннями площею 71 тис. кв. м.
За словами заступника голови комітету, для ввезення обладнання «Агропродсервіс» планує скористатися передбаченою законодавством для учасників індустріальних парків нульовою ставкою мита та ПДВ на виробниче обладнання.
Крім того, «Західноукраїнський промисловий хаб» готує заявку на державне співфінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків. Для потреб нового заводу планується залучити фінансування для підведення 10 МВт додаткової електричної потужності, повідомив Кисилевський.
ЧАП «Агропродсервіс», створене у 1999 році, є багатопрофільним агрохолдингом, що працює у Тернопільській та Івано-Франківській областях. Обробляє близько 45-50 тис. га землі, володіє елеваторними потужностями на 200 тис. тонн зберігання, насіннєвим та комбікормовим заводами. Холдинг входить до п’ятірки найбільших виробників свинини в Україні (60 тис. голів), а також утримує 16 тис. голів великої рогатої худоби та 600 тис. голів птиці.
Агрохолдинг у 2025 році інвестував 45 млн грн у запуск заводу продовольчих товарів «Бабуся Маруся» на базі індустріального парку «Західноукраїнський промисловий хаб». Підприємство спеціалізується на виробництві овочевої консервації, солінь та напівфабрикатів з проектною потужністю 650 тонн продукції на рік. Крім того, на території хабу працюють підрозділи компанії «Наша птиця» (переробка курятини) та «Тернопільський м’ясокомбінат».
Згідно з даними ресурсу YouControl, кінцевими бенефіціарами ЧАП «Агропродсервіс» є Тетяна Чайківська (70%) та Андрій Баран (30%). До 2020 року власником бізнесу був засновник компанії, зараз – секретар аграрного комітету Верховної Ради Іван Чайківський.
У 2025 році компанія збільшила чистий прибуток на 9,3% – до 1 млрд 609,98 млн грн при зростанні виручки на 23,9% – до 5 млрд 274,87 млн грн.
