На поточному тижні в Україні намітилася тенденція повішення відпускних цін на столові буряки, повідомляють аналітики проекту EastFruit. Варто зазначити, що, незважаючи на доволі невисокі темпи збуту цих коренеплодів, більшість виробників вирішили переглянути ціни в бік підвищення.
Так, тільки з початку поточного тижня буряк в Україні подорожчав у середньому на 20%. Сьогодні відвантаження цієї продукції відбуваються по 10-14 грн/кг ($0,24-0,34/кг) залежно від якості, обсягу партії та регіону виробництва. Тижнем раніше ціновий діапазон у цьому сегменті ринку перебував на рівні 8-12 грн/кг ($0,19-0,29/кг), а реалізація цієї продукції здійснювалася стабільними темпами.
Основним фактором подорожчання в даному сегменті стало те, що більшість господарств призупиняють продажі буряків в очікуванні поліпшення цінової ситуації на ринку і відправляють основний обсяг врожаю на зберігання. До реалізації вони пропонують тільки надлишки, внаслідок чого загальна пропозиція коренеплодів на ринку стала скорочуватися.
Читайте також: Чергове зростання цін на картоплю в Україні
Варто зазначити, що наразі ціни на буряки в Україні вже в середньому в 2 рази вищі, ніж на початку жовтня попереднього року. Однак при цьому учасники ринку не виключають, що тенденція зростання цін може бути тимчасовим явищем. На їхню думку, подальше подорожчання може мотивувати фермерів почати розпродаж буряків зі сховищ, що призведе до збільшення поставок і, як результат, до зниження цін.
Більш детальну інформацію про розвиток ринку столового буряка та іншої плодоовочевої продукції в Україні ви можете отримати, підписавшись на оперативний аналітичний тижневик – EastFruit Ukraine Weekly Pro. З детальною інформацією про продукт можна ознайомитися тут.
Джерело: https://east-fruit.com/novosti/tseny-na-sveklu-v-ukraine-uzhe-pochti-v-2-raza-vyshe-chem-god-nazad/
Україна у вересні 2024 року експортувала 4,9 млн тонн агропродукції, що на 11,8% менше за аналогічний показник попереднього місяця, повідомили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
“Зниження показників експорту агропромислової продукції пов’язане з практично повною відсутністю перехідних залишків попереднього року, бажанням фермерів не реалізовувати продукцію одразу після збирання за найнижчою ціною, а дочекатися сприятливіших цін, початком збирання врожаю кукурудзи, що дає найбільший валовий обсяг”, – пояснили аналітики.
За їхньою інформацією, у структурі експорту агропродукції у вересні 2024 року домінували зернові культури – 3,0 млн тонн, що на 13% нижче, ніж у серпні поточного року. Водночас, на частку пшениці припало 78%, кукурудзи – 14%, ячменю – 7%.
Експорт олійних культур у вересні скоротився на 12% порівняно з попереднім місяцем і становив 932,5 тис. тонн. На частку ріпаку припало 72%, сої – 26%, насіння льону – 1%.
Скорочення експорту макухи після вилучення рослинних олій становило 9% до 260,9 тис. тонн, з яких 91% припало на соняшникову макуху, 9% – на соєву.
Експорт інших видів агропродукції знизився на 14% – до 345,7 тис. тонн.
Як зазначають аналітики, єдина категорія товарів, за якою у вересні спостерігалося зростання експорту, – рослинні олії, яких на зовнішні ринки поставлено на 36% більше, ніж місяцем раніше. У структурі їхнього експорту на соняшникову олію припало 87%, рапсову – 9% і соєву – 4%.
“Слід зазначити, що зростання обсягів експорту порівняно з попередніми періодами продемонстрували тільки рослинні олії. У серпні 2024 року спостерігалося просідання обсягів експорту рослинних олій через брак сировини. Поки що ситуація вирівнюється завдяки збиранню врожаю соняшнику”, – резюмували в УКАБ.
Федеральне агентство технічної допомоги Німеччини (THW) передало Запорізькій області три потужні генератори для забезпечення стабільної роботи критичної інфраструктури, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
“Генератори будуть встановлені на трьох об’єктах, що забезпечить надійне теплопостачання для понад 38 000 мешканців. Завдяки цим генераторам, наші люди зможуть отримувати тепло незалежно від пошкоджень або перебоїв у центральному енергопостачанні, адже потужність кожного 900 кВт”, – написав він у телеграмі у середу.
“Я вдячний нашим надійним партнерам – Федеральному агентству технічної допомоги Німеччини (THW) за надані електростанції. Разом ми зможемо подали будь-які виклики”, – підсумував Федоров.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один із найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-вересні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 655,3 тис. тонн з 542,5 тис. тонн.
За даними компанії, у вересні вироблено 71,3 тис. тонн коксу.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Завдяки найкращому співвідношенню ціни та якості, професійному сервісу та високій довірі клієнтів, доля Ковлар Груп на ринку вогнезахисту України у 2024 році склала 60%, а по деяким продуктам сягає 90%. Про це повідомила компанія в пресрелізі.
За словами співзасновника компанії Костянтина Калафата: “У 2016 році тоді ще новостворена компанія Ковлар Груп запропонувала будівельному ринку України доступну вогнезахисну штукатурку Ammokote GP-240, чим повністю змінила правила гри в сегменті. До цього ринок вогнезахисних матеріалів здебільшого ділили між собою недоброчесні російські виробники та імпортери європейської продукції, які тримали високі ціни на вогнезахист. Це не лише збільшувало бюджети будівництва, а і шкодило розвитку галузі виробництва металоконструкцій в України, оскільки замовники відмовлялися використовувати у своїх проєктах сталеві рішення через високу вартість їх вогнезахисту.”
За його словами, після виходу на ринок інноваційної гіпсової штукатурки Ammokote GP-240, завдяки відмінному поєднанню високих вогнезахисних властивостей та низької ціни, вона стала настільки успішною, що за кілька років зайняла близько 80% ринку штукатурних вогнезахисних матеріалів. Це дозволило компанії інвестувати у власне виробництво з сучасним обладнанням та великим складом, створення науково-дослідної лабораторії, яка дозволяє проводити вогневі випробування, а також розробку нових матеріалів.
Сьогодні портфоліо компанії складає більше 20 різних видів вогнезахисних матеріалів. За останні 6 років оборот Ковлар Груп склав близько 200 млн грн, з яких компанія сплатила до бюджету України понад 38 млн грн, що є рекордним показником для сегменту вогнезахисту.
Власниками Ковлар груп є три громадянина України: Костянтин Калафат, Любов Вахітова та Андрій Озейчук.
