Банк «Глобус» за більш ніж два місяці з початку дії пільгових програм енергокредитування видав 55 кредитів на загальну суму 42 млн грн, повідомив директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Глобус» Дмитро Замотаєв.
Він уточнив, що 26 позик видано приватним домогосподарствам на суму 10 млн грн, 13 позик на суму 14 млн грн надано малому і середньому бізнесу і 16 позик на 18 млн грн профінансовано ОСББ, які беруть участь у програмах «Енергодім» і «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності, зокрема ОСББ і ЖБК у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9». Енергокредити видано банком у 16 містах України, наразі в роботі за напрямом енергокредитів сумарно перебуває ще 27 заявок.
За його словами, цей результат можна вважати цілком прийнятним, а зростаючий попит на енергокредити з часом може трансформуватися в лібералізацію кредитних умов.
«Поки що ми спостерігаємо стрімке зростання попиту власників домогосподарств на такі кредити – у жовтні банк планує потроїти кредитний портфель за програмами енергокредитів», – підкреслив Замотаєв.
Експерт звернув увагу, що головні причини відмов у наданні кредитів полягають у недотриманні позичальниками умов участі в програмах. Наприклад, для фізосіб – це високий сукупний щомісячний дохід сім’ї за шість місяців, що перевищує передбачену в програмі суму в 189 тис. грн, або загальна площа будинку понад 250 кв. м. Для ОСББ та ЖБК відмова в кредитуванні трапляється вкрай рідко, адже подати заявку можуть лише ті організації, які не мають боргів/або мають незначну заборгованість перед ресурсопостачальними компаніями.
Банк «Глобус» зареєстровано 2007 року. За даними НБУ, станом на 11 квітня 2023 року акціонерами банку були Олена Сильнягіна (100%), Дмитро Полковський (16,198866%), Євген Варягін (9,899307%), Сергій Мамедов (9,899307%), Андрій Пінчук (9,899307%) і Тарас Лесовий (3,599748%), які володіють статутним капіталом опосередковано.
Згідно з даними Нацбанку України на 1 травня 2024 року, за розміром загальних активів «Глобус» посідав 26-те місце (9,4 млрд грн) серед 60 банків, що діяли в країні. Станом на квітень 2024 року. Регіональна мережа налічує 31 відділення
Україна продовжує утримувати третє місце серед основних експортерів агропродовольчої продукції в ЄС після Бразилії та Великої Британії, повідомила пресслужба Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) із посиланням на аналітичний звіт Європейської комісії.
Згідно з повідомленням, частка України в імпорті агропродукції до ЄС за шість місяців 2024 року зросла лише на 2% (EUR124 млн) порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Загалом імпорт агропродовольчої продукції в ЄС сягнув EUR13 млрд. Найбільше у вартісному вираженні збільшився імпорт із Кот-д’Івуару – на EUR951 млн (+46%), за ним слідує Нігерія з EUR473 млн (+132%), що пояснюється зростанням цін на какао.
Водночас, імпорт з Тунісу збільшився більш ніж удвічі (+107%), головним чином завдяки зростанню обсягів і цін на імпортовану оливкову олію. Імпорт з Австралії значно скоротився на EUR843 млн (-46%) через зменшення обсягів ріпаку, а з Бразилії – на EUR634 млн (-7%).
Як повідомляється, сукупний експорт агропродовольчих товарів із ЄС за період січень-червень 2024 року сягнув EUR116,4 млрд, що на 1% (+EUR1,1 млрд) більше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
У першій половині 2024 року найбільше зріс експорт ЄС у США, збільшившись на EUR1 млрд (+8%) насамперед завдяки вищим цінам на оливки та оливкову олію. Цей сектор також сприяв збільшенню експорту до Бразилії на EUR209 млн (+18%).
Експорт ЄС до Китаю скоротився на 9% (-EUR689 млн) у період із січня до червня 2024 року порівняно з 2023 роком.
Це здебільшого пояснюється скороченням кількох основних продуктів, що експортуються з ЄС у Китай, зокрема свинина, молочні продукти та зернові.
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 49,4% у річному вираженні, йдеться у звіті статистичного інституту країни (Turkstat). Темпи зростання сповільнилися порівняно з 52% у серпні і були мінімальними з липня 2023 року. Ослаблення інфляції відзначено за підсумками четвертого місяця поспіль.
Консенсус-прогноз експертів, який наводить Trading Economics, припускав ще більш істотне уповільнення зростання споживчих цін – до 48,3%.
Підвищення вартості продуктів харчування та безалкогольних напоїв у вересні сповільнилося до 43,7% з 44,9% у серпні, транспортних послуг – до 26,6% з 29%, комунальних – до 97,87% з 101,49%. Ціни в готелях, кафе і ресторанах зросли на 65,41% (+67,7% місяцем раніше), алкоголь і тютюнова продукція подорожчали на 52,35% (+60,94%), освітні послуги – на 93,59% (+120,81%), медичні – на 50,7% (+53,49%).
Споживчі ціни в Туреччині у вересні збільшилися на 2,5% відносно попереднього місяця після підвищення на 3,2% у серпні.
Ціни виробників (індекс PPI) у країні минулого місяця підвищилися на 33,09% у річному вираженні та на 1,37% у помісячному, повідомив Turkstat. У серпні вони зросли відповідно на 35,75% і 1,68%.
Турецький ЦБ утримує ключову відсоткову ставку на рівні 50% з березня цього року, і жорстка грошово-кредитна політика сприяє ослабленню інфляції. Ще в червні 2023 року ставка перебувала на рівні 8,5%.
Тенденції світової та української економіки можна відстежувати за допомогою інформаційно-аналітичного каналу Experts Club – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Український продуктовий IT-холдинг Genesis відкрив в Україні майже 400 вакансій для IT-фахівців, незважаючи на складнощі для ринку і компаній сектора, повідомив засновник і CEO компанії Володимир Многолєтній.
“З точки зору ринків у нас немає виручки в Україні (компанія орієнтована на зовнішні ринки – ІФ-У), але з точки зору людей ми наймаємо (їх – ІФ-У) в Україні. Маємо близько 400 вакансій. Найбільша кількість відкритих вакансій “, – сказав він на конференції “Бізнес і війна – діалоги про майбутнє”, організованій New Voice.
За його словами, ситуація на ІТ-ринку в Україні ускладнилася, особливо для відносно невеликих компаній. Також спостерігаються складнощі із наймом фахівців.
“Ринок зараз набагато складніший, ніж був рік чи два тому. Звичайно, він складніший, ніж був до повномасштабного вторгнення (…) Я не розумію, як працюють відносно невеликі та маленькі IT-компанії”, – сказав засновник та CEO Genesis.
Многолєтній висловив думку, що це може бути проблемою для IT-галузі в довгостроковій перспективі – ринок неправильно розвиватиметься, якщо на ньому будуть представлені лише великі IT-компанії.
За його оцінками, приблизно 20-30% українських IT-фахівців перебувають за кордоном. Серед співробітників Genesis це 10-15%, тоді як більшість представників керівництва працює у країні.
Genesis – українська коуфандингова IT-компанія. Спеціалізується на побудові глобальних технологічних бізнесів із підприємцями Центральної та Східної Європи. Близько 8% виручки компанії формують мобільні застосунки. У штаті Genesis працюють близько 2,5 тис. співробітників.
В Україні у вересні молоко-сировина подорожчала на 10%, а за три останні місяці вона подорожчала майже на чверть, при цьому вартість переробленої продукції подорожчала на 15%, повідомили в галузевому інформаційно-аналітичному агентстві “Інфагро”.
“Погода стала досить комфортною, менше стало відключень електроенергії, продуктивність корів відновлюється, молоко є. В умовах відносної стабільності енергопостачання стало менше проблем зі збором сировини та логістикою. Все це добре здебільшого для виробників молока, а от переробники потерпають від темпів зростання цін на молочну сировину”, – розповіли аналітики.
Експерти зазначили, що нині закупівельна ціна молока у 18 грн/кг уже нікого не дивує. До того ж є випадки його придбання навіть по 19 грн/кг. Переробники також намагаються підвищувати ціни й на свою продукцію. Але якщо молоко подорожчало на чверть, то збільшити ціни на більшість позицій молочної продукції більше ніж на 15% мало кому вдалося, хіба що деяким виробникам масла. Відповідно, більшість заводів уже працюють на межі збитковості, а деякі – у збиток.
“У жовтні зростання цін не зупиниться. Свіжі молочні продукти та сири до кінця року можуть подорожчати ще на 12-15%. Тобто “молочна” інфляція у 2024 році може буде втричі більшою за загальну в Україні. Звісно, це призведе до зменшення споживання молокопродуктів на користь інших продуктів із меншим ступенем подорожчання”, – прогнозують експерти.
Основною причиною стрімкого подорожчання сировини аналітики вважають надто високі ціни на масло, які вже досягли свого піку.
“Дуже ймовірно, що вже у жовтні європейські трейдери можуть суттєво знизити ціни попиту на український товар. І тоді гонитва за сировиною в Україні точно припиниться, і з листопада закупівельні ціни на молоко припинять зростання. А якщо через подорожчання відбудеться суттєве падіння продажу молочних продуктів, то навіть не виключено, що, незважаючи на період найнижчої пропозиції в сезоні, відбудеться певне зниження вартості сировини”, – резюмували в “Інфагро”.
На ринку гостинності України на 2024-2026 роки заплановано реалізацію 45 нових проєктів готельно-апартаментних комплексів і 108 котеджних містечок готельного типу, йдеться в дослідженні компанії Ribas Hotels Group.
Згідно з ним, у найближчі два роки заявлене поповнення номерного фонду становить для готелів та апартаментів – 6670 номерів, для котеджних містечок – 3097 будинків.
За даними дослідження, на середину 2024 року в Україні функціонує 2017 готелів, водночас від початку повномасштабної війни було знищено або пошкоджено 12 об’єктів.
За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.
Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.
Згідно з дослідженням, із 2013 року загальна кількість колективних засобів розміщення скорочується в середньому на 175 об’єктів щорічно, переважно за рахунок оздоровчих закладів, санаторіїв профілакторіїв, пансіонатів із лікуванням, бальнео- та грязьових лікарень, туристичних баз, кемпінгів, баз і пансіонатів відпочинку. Водночас кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів – на 10,7%, хостелів – на 28,7%.
За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту. За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.
Зазначається, що в дослідженні використовували дані Держстату України, Держагентства розвитку туризму, Держприкордонслужби, головних управлінь статистики Києва, Львова та Львівської ОДА, Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держреєстру нерухомих пам’яток України, Сервісного порталу для туристів, Готельного та статистичного агрегаторів.
