Український продуктовий IT-холдинг Genesis відкрив в Україні майже 400 вакансій для IT-фахівців, незважаючи на складнощі для ринку і компаній сектора, повідомив засновник і CEO компанії Володимир Многолєтній.
“З точки зору ринків у нас немає виручки в Україні (компанія орієнтована на зовнішні ринки – ІФ-У), але з точки зору людей ми наймаємо (їх – ІФ-У) в Україні. Маємо близько 400 вакансій. Найбільша кількість відкритих вакансій “, – сказав він на конференції “Бізнес і війна – діалоги про майбутнє”, організованій New Voice.
За його словами, ситуація на ІТ-ринку в Україні ускладнилася, особливо для відносно невеликих компаній. Також спостерігаються складнощі із наймом фахівців.
“Ринок зараз набагато складніший, ніж був рік чи два тому. Звичайно, він складніший, ніж був до повномасштабного вторгнення (…) Я не розумію, як працюють відносно невеликі та маленькі IT-компанії”, – сказав засновник та CEO Genesis.
Многолєтній висловив думку, що це може бути проблемою для IT-галузі в довгостроковій перспективі – ринок неправильно розвиватиметься, якщо на ньому будуть представлені лише великі IT-компанії.
За його оцінками, приблизно 20-30% українських IT-фахівців перебувають за кордоном. Серед співробітників Genesis це 10-15%, тоді як більшість представників керівництва працює у країні.
Genesis – українська коуфандингова IT-компанія. Спеціалізується на побудові глобальних технологічних бізнесів із підприємцями Центральної та Східної Європи. Близько 8% виручки компанії формують мобільні застосунки. У штаті Genesis працюють близько 2,5 тис. співробітників.
В Україні у вересні молоко-сировина подорожчала на 10%, а за три останні місяці вона подорожчала майже на чверть, при цьому вартість переробленої продукції подорожчала на 15%, повідомили в галузевому інформаційно-аналітичному агентстві “Інфагро”.
“Погода стала досить комфортною, менше стало відключень електроенергії, продуктивність корів відновлюється, молоко є. В умовах відносної стабільності енергопостачання стало менше проблем зі збором сировини та логістикою. Все це добре здебільшого для виробників молока, а от переробники потерпають від темпів зростання цін на молочну сировину”, – розповіли аналітики.
Експерти зазначили, що нині закупівельна ціна молока у 18 грн/кг уже нікого не дивує. До того ж є випадки його придбання навіть по 19 грн/кг. Переробники також намагаються підвищувати ціни й на свою продукцію. Але якщо молоко подорожчало на чверть, то збільшити ціни на більшість позицій молочної продукції більше ніж на 15% мало кому вдалося, хіба що деяким виробникам масла. Відповідно, більшість заводів уже працюють на межі збитковості, а деякі – у збиток.
“У жовтні зростання цін не зупиниться. Свіжі молочні продукти та сири до кінця року можуть подорожчати ще на 12-15%. Тобто “молочна” інфляція у 2024 році може буде втричі більшою за загальну в Україні. Звісно, це призведе до зменшення споживання молокопродуктів на користь інших продуктів із меншим ступенем подорожчання”, – прогнозують експерти.
Основною причиною стрімкого подорожчання сировини аналітики вважають надто високі ціни на масло, які вже досягли свого піку.
“Дуже ймовірно, що вже у жовтні європейські трейдери можуть суттєво знизити ціни попиту на український товар. І тоді гонитва за сировиною в Україні точно припиниться, і з листопада закупівельні ціни на молоко припинять зростання. А якщо через подорожчання відбудеться суттєве падіння продажу молочних продуктів, то навіть не виключено, що, незважаючи на період найнижчої пропозиції в сезоні, відбудеться певне зниження вартості сировини”, – резюмували в “Інфагро”.
На ринку гостинності України на 2024-2026 роки заплановано реалізацію 45 нових проєктів готельно-апартаментних комплексів і 108 котеджних містечок готельного типу, йдеться в дослідженні компанії Ribas Hotels Group.
Згідно з ним, у найближчі два роки заявлене поповнення номерного фонду становить для готелів та апартаментів – 6670 номерів, для котеджних містечок – 3097 будинків.
За даними дослідження, на середину 2024 року в Україні функціонує 2017 готелів, водночас від початку повномасштабної війни було знищено або пошкоджено 12 об’єктів.
За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.
Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.
Згідно з дослідженням, із 2013 року загальна кількість колективних засобів розміщення скорочується в середньому на 175 об’єктів щорічно, переважно за рахунок оздоровчих закладів, санаторіїв профілакторіїв, пансіонатів із лікуванням, бальнео- та грязьових лікарень, туристичних баз, кемпінгів, баз і пансіонатів відпочинку. Водночас кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів – на 10,7%, хостелів – на 28,7%.
За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту. За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.
Зазначається, що в дослідженні використовували дані Держстату України, Держагентства розвитку туризму, Держприкордонслужби, головних управлінь статистики Києва, Львова та Львівської ОДА, Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держреєстру нерухомих пам’яток України, Сервісного порталу для туристів, Готельного та статистичного агрегаторів.
Динаміка золотовалютних резервів України з 2012 по 2024 рік (млн дол)
Open4Business.com.ua
В Умань (Черкаська обл.) на святкування єврейського нового року – Рош га-Шана – уже прибуло понад 33,5 тис. паломників, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Ігор Табурець.
«Наразі в місто на святкування прибули понад 33,5 тис. паломників. Більше гостей не очікується. Ситуація контрольована. Суттєвих порушень не фіксуємо. Служби працюють у посиленому режимі», – написав він у Телеграм у середу.
За його словами, цього року зафіксовано прибуття значної кількості паломників-дітей. Основна частина прочан традиційно прибуває з Ізраїлю, тому цього року їх трохи менше, ніж зазвичай, у зв’язку з безпековою ситуацією не лише в Україні, а й у самому Ізраїлі: «Деякі просто не змогли виїхати», – сказав Табурець.
«Як місцевих жителів, так і гостей закликаємо належним чином реагувати на повітряні тривоги, дотримуватися правил. Комендантська година у нас діє без змін», – зазначив Табурець.
Виробництво зброї в Україні за перші вісім місяців 2024 року зросло вдвічі, як порівняти з аналогічним періодом у 2023 році.
“У 2023 році виробництво зброї в Україні зросло втричі. За перші вісім місяців цього року ми наростили виробництво ще вдвічі від попереднього року. Сьогодні ми виробляємо таку кількість зброї, яка у 2022 році здавалася б неможливою”, – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на другому Міжнародному форумі оборонних індустрій (DFNC2).
Прем’єр зазначив, що на виробництво зброї та військової техніки в проєкті державного бюджету на 2025 рік закладено на 65% більше коштів, що становить зростання майже на 300 млрд грн.
“Це означає, що наступного року буде ще більше українських дронів, ракет, боєприпасів, техніки, артилерії і всього іншого, необхідного нам для оборони”, – наголосив прем’єр.
Шмигаль заявив, що Україна виробить у 2024 році 1,5 млн дронів, що стало можливим, зокрема, завдяки залученню та підтримці приватних компаній. “Ми створили ринок дронів, і наступного року ця кількість і спроможність буде ще більшою… Також ми створюємо ринок боєприпасів”, – додав глава уряду.
Серед іншого прем’єр розповів, що уряд формує механізм довгострокових контрактів для виробників зброї; будує нову архітектуру військових закупівель; розширює локації для виробництва зброї, зокрема триває робота зі створення підземних майданчиків.
Шмигаль заявив, що серед пріоритетів для виробництва: різні види дронів, зокрема й наземні роботизовані системи; повноцінна ракетна програма, зокрема балістичного озброєння; розширення виробництва снарядів усіх типів; артилерійські системи та різні типи броньованої техніки.
Крім того, за його словами, влада інвестує в розроблення засобів радіоелектронної боротьби.
