За підсумками літнього звіту Eastern European Construction Forecasting Association (EECFA) 2025 року формується значне розшарування будівельної динаміки по регіонах.
Наводимо оновлений огляд по країнах:
• Туреччина: прогнозується значне зростання на ~19 %, підстьобуване великими інфраструктурними та держсубсидованими будівельними проектами.
• Румунія: очікується зростання обсягу галузі на ~15 %, завдяки житловим прогнозам і підтримці від ЄС.
• Болгарія: стійке зростання на ~8,5 %, засноване на об’єктах інфраструктури та цивільного будівництва.
• Словенія: помірне, але стабільне зростання — ~7 %, незважаючи на попереднє зниження.
• Сербія: продовжить стабільне зростання — ~близько 5 %, завдяки великим об’єктам, включаючи EXPO 2027, а також транспортним і житловим ініціативам.
• Україна: незважаючи на війну, прогноз позитивний, за рахунок масштабних відновлювальних та інфраструктурних програм.
• Хорватія: очікуваний помірний приріст ~2,3 %.
Країни з падінням або стагнацією
• Північна Македонія: прогнозує спад на ~3,4 %, через уповільнення інвестицій.
• Боснія і Герцеговина: зниження обсягів до ~–6,2 %, що відображає економічні труднощі.
• Албанія: очікується різке падіння до ~–7,9 % через слабкий інвестпотенціал і невизначену економіку.
EECFA (Eastern European Construction Forecasting Association) — це асоціація, яка публікує піврічні огляди та прогнози щодо будівельних ринків регіону.
В огляд включені держави Південно-Східної Європи, ЄС і країни з перехідною економікою. Прогноз охоплює як житлове, так і інфраструктурне будівництво, а також проекти в сфері охорони здоров’я, освіти та промисловості.
ПАТ «Укрнафта» оголосило тендери на міжнародне страхування «Зелена карта».
Як повідомляється в системі електронних держзакупівель «Прозорро», очікувана вартість закупівлі послуг становить 38,663 тис. грн.
Забезпечення тендерної пропозиції не потрібне.
Кінцевий термін подання – 14 липня.
За час роботи українського коридору у Чорному морі оброблено майже 5 тис. суден і перевалено понад 130 млн тонн вантажів, із яких 80 млн тонн зерно, повідомив голова ДП “Адміністрація морських портів України” (АМПУ) Олександр Семирга під час візиту федерального міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля і міністра закордонних справ України Андрія Сибіги в Одеський морський порт.
“З моменту запуску Українського коридору оброблено майже 5 тис. суден і перевалено понад 130 млн тонн вантажів. Із них більш як 80 млн тонн — це зерно. Портова інфраструктура постійно зазнає ворожих атак — обстріли відбуваються щотижня. Але кожен працівник галузі розуміє важливість своєї справи і ту роль, яку українські порти відіграють у підтримці глобальної продовольчої та логістичної безпеки”, — процитувала слова Семирги пресслужба АМПУ.
Міністри також оглянули будівлю Одеського морського вокзалу, яка була пошкоджена внаслідок ракетного удару РФ у вересні 2023 року. Семирга уточнив, що атаки носять системний характер — лише з липня 2023 року зафіксовано понад 80 ударів по об’єктах портової інфраструктури в Одеській області.
Обсяг грошових переказів в Україну за січень-травень 2025 року скоротився на 15,4% – до $3,5 млрд, зокрема чиста оплата праці зменшилася на 18,7%, а обсяг приватних трансфертів – на 11,2%, свідчать дані платіжного балансу Національного банку України (НБУ). Як зазначається у статистиці, за травень обсяги приватних грошових переказів зменшилися на 13,2%, до $0,7 млрд.
«Заробітна плата, яку українці отримують з-за кордону, скоротилася на 9,5%, а інші приватні перекази, що надійшли через офіційні канали, знизилися на 9,7%», – коментує Нацбанк.
Загалом обсяг переказів через офіційні канали в травні 2025 року був на 9,6% меншим, ніж у травні 2024-го, тоді як надходження через неформальні канали скоротилися на 18% у річному вимірі.
У травні 2025 року сальдо первинних доходів стало від’ємним і становило $45 млн проти профіциту $20 млн у травні 2024-го.
«Скорочення надходжень за статтею »оплата праці” (на 16,9%) відбувалося швидшими темпами, ніж зменшення виплат за доходами від інвестицій6 (на 2,7%). Профіцит балансу вторинних доходів скоротився”, – пояснює регулятор.
Водночас профіцит балансу вторинних доходів зменшився до $0,7 млрд з $1,0 млрд у травні минулого року через скорочення обсягів технічної та гуманітарної допомоги.
Рекорд буде зафіксовано представниками Національного реєстру рекордів України у номінації: “Найбільша кількість хот-догів, приготовлених на АЗК за 60 хвилин”.
Фестиваль проходитиме за адресою:
м. Львів, вул. Шевченка, 300 (територія АЗК UKRNAFTA).
Початок події — о 12:00.
Гасло заходу: «Хапай літо за хот-дог!»
Після офіційної фіксації рекорду всі приготовані хот-доги будуть безкоштовно розподілені між відвідувачами фестивалю.
На гостей події також очікує насичена розважальна програма, серед якої:
Для дітей підготовлені спеціальні активності:
Офіційні правила акції за посиланням.
UKRNAFTA разом із партнерами заходу запрошує львів’ян та гостей міста провести вихідний спільно, приходити родинами, стати свідками встановлення рекорду та загалом долучитися до святкової атмосфери.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 545 АЗК – 461 власних і 84 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
В Україні розпочалася збиральна кампанія озимої пшениці, початкові показники врожайності поки що залишаються на невисокому рівні, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Перші результати поки що не вражають — середня врожайність близько 2,1-2,15 тонн/га. Але це лише початок кампанії, і за сприятливих погодних умов ми прогнозуємо підвищення середніх показників”, — зазначили аналітики.
Вони акцентували увагу на тому, що погодні умови залишаються сприятливими для продовження жнив, оскільки опади на поточному та наступному тижні не прогнозуються, відтак роботи у полі триватимуть без затримок.
“Проте на ринку зерна активність трейдерів зосереджена наразі на ячмені та ріпаку. Судна з пшеницею, за прогнозами, почнуть заходити до портів, орієнтовно, з 15-18 липня, тож ринок поки зберігає відносний спокій”, — розповіли експерти.
За їх інформацією, ціни на пшеницю наразі коливаються в межах $210/тонна за третій клас на базисі CPT-порт. Аналітики очікують поступового зростання до $230-240/тонна восени, а пік цін може припасти на грудень-лютий, коли вартість може досягти $250-260/тонна.
На світовому ринку також спостерігаються ознаки скорочення пропозиції.
“США та РФ, як ключові експортери, мають серйозні проблеми з урожаєм. Це створює потенціал для подальшого зростання світових цін. Якщо втрати підтвердяться, вже у серпні-вересні можемо побачити $230-240 за тонну”, — прогнозують у “Пуск”.
