ПАТ «Укрнафта» за результатами 2024 року видобуло 1,170 млрд куб. м газу, що на 6,5% більше, ніж 2023 року (1,097 млрд куб. м) і 1,418 млн тонн нафти, що на 0,6% перевищує показник попереднього року (1,410 млн тонн). Як повідомляється в пресрелізі компанії в четвер, зростання видобутку за підсумками 2024 року в нафтовому еквіваленті становило додаткові 70,5 тис. тонн вуглеводнів, або 3%: 2,42 млн тонн проти 2,35 млн тонн у 2023 р.
«Не дивлячись на тривалі відключення електропостачання, які обмежували механізований видобуток нафти, підприємству вдалося не лише компенсувати природне падіння, а й забезпечити приріст обсягів по нафті та газу», – зазначив процитований у пресрелізі директор “Укрнафта” Сергій Корецький. Він доповнив, що товариство покращує показники видобутку другий рік поспіль.
Як зазначили в компанії, у 2025 році «Укрнафта» продовжить бурити нові свердловини, оновлювати техніку, замінюючи радянську на сучасну та технологічну від світових лідерів, інтенсифікувати видобуток.
«Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 547 АЗК – 462 власних і 85 в управлінні.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки «NAFTAКарта», що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ «Укрнафта-Постач».
«Укрнафта» володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На її балансі перебувають 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером «Укрнафти» є НАК «Нафтогаз України» з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Ринок цукру в Україні демонструє стабільність, проте з початком 2025 року відкриття ринку Європейського Союзу відкриває нові перспективи для українських виробників, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради.
Аналітики нагадали, що з 1 січня 2025 року українські виробники отримали доступ до ринку ЄС завдяки новим домовленостям про лібералізацію торгівлі. Цей крок відкрив для України можливість експортувати великі обсяги цукру на європейський ринок без додаткових мит, що раніше стримувало зростання поставок.
“Відкриття ринку ЄС є важливою подією нашої галузі. Наразі тільки починають укладатися контракти на експорт до Європи, але вже в лютому-березні ми очікуємо значне пожвавлення цього напрямку. У січні ми активно експортували цукор до Туреччини та країн Африки, проте європейський ринок поступово стає пріоритетом”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, відпускні ціни на цукор в Україні становлять 23-24,5 тис. грн/т. Цей рівень порівняно стабільний, але сезонні фактори та розширення експорту можуть спричинити поступове підвищення вартості вже найближчим часом.
“Січень-травень зазвичай є періодом сезонного зростання цін на цукор. Ймовірно, нинішній рівень цін є одним із найнижчих, і вартість надалі розгортатиметься в бік зростання. Відкриття європейського ринку також сприятиме цій динаміці”, – прогнозують експерти.
Уже найближчими місяцями частка європейських поставок у структурі експорту зросте, що, своєю чергою, матиме позитивний вплив на українську економіку, резюмували в “Пуску”.
Майбутню Конференцію з відновлення України (URC-2025) 10-11 липня цього року в Римі відвідають понад дві тисячі учасників, серед яких майже 100 різних делегацій і 700 підприємств, повідомив спеціальний посланник Італії з питань відновлення України Давид Ла Чечіліа.
В Українському домі на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі в середу він зазначив, що в рамках URC-2025 відбудуться конференції, присвячені чотирьом напрямам: бізнес, людський капітал, регіональний розвиток і євроінтеграція.
За словами Ла Чечіліа, конференція відбудеться на двох рівнях: на першому буде організовано панельні дискусії, а на другому – форум відновлення і бізнес-ярмарок.
Як поінформував посол, у рамках останнього буде представлено 120 кіосків, зокрема 30 представлять українські компанії, 30 – італійські та ще 30 – міжнародні.
Чечіліа зазначив, що італійська бізнес-спільнота заявила про активне бажання брати участь у Конференції, і наразі стартував процес консультацій із нею.
Посол також повідомив, що в рамках підготовки до URC-2025 5 березня в Мілані відбудеться захід у співпраці з італійською торгово-промисловою палатою, в якому візьмуть участь сотня українських компаній, сотня італійських і сотня представників міжнародної спільноти. «Будемо говорити про житлове будівництво, про енергетику», – додав спецпосланець.
Чечіліа також зазначив, що далі 2 квітня в Києві відбудеться захід, присвячений громадянському суспільству, а наступна подія призначена на 10 травня у Вероні.
ЄС надасть Україні 35 млрд євро фінансової підтримки у 2025 році, повідомив віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс на платформі X у середу ввечері.
«ЄС надає Україні фінансову підтримку за допомогою кредитної ініціативи G7 ERA і Ukraine Facility в обсязі 35 млрд євро на 2025 рік», – написав Домбровскіс.
Надходження від туризму можуть зрости удесятеро у разі ухвалення нового закону про туризм і забезпечення прозорості ринку, повідомила голова Державного агентства розвитку туризму (ДАРТ) Мар’яна Олеськів на звітній пресконференції.
“За п’ять років існування ДАРТ ми змогли досягти значної ефективності в системному розвитку та упорядкуванні правил української туристичної галузі, спільно з народними депутатами розробили закон «Про туризм», концепцію та першу чергу Єдиного туристичного реєстру (ЄТР) і гармонізували взаємодію між учасниками. Незважаючи на війну, туризм сьогодні приносить близько 3 млрд грн до бюджету країни і створює нові ніші. Ці надходження можуть зрости удесятеро після ухвалення нового закону «Про туризм» і забезпечення прозорості цього ринку, зокрема подачі статистики щодо проживання туристів”, – повідомила вона.
Цей показник Олеськів пояснила розрахунками, заснованими на прикладі Славської громади, виходячи з рівня беззбитковості закладів (30% завантаженості – ІФ-У).
“Що якісніші дані отримує громада, то якісніше можна управляти цією сферою. Наприклад, певний сезон менш активний, тому громада може знизити туристичний збір і зробити більше промоції, щоб акціями залучати більше відвідувачів”, – пояснила вона.
За п’ять років, які Олеськів очолювала ДАРТ, надходження до держбюджету від туристичної галузі зросли з 1 млрд 852 млн грн 2020 року до 2 млрд 938 млн грн – 2024-го. За прогнозом Oxford Economics, зробленим на прохання ДАРТ, 2034 року туристична галузь країни може принести в бюджет держави до 598 млрд грн.
“Нам вдалося домогтися виключення Росії з Всесвітньої туристичної організації ООН, ми створили цілу нову нішу – маршрути пам’яті. Переорієнтували туризм з міжнародного на внутрішній і змогли зацікавити людей новими напрямками для відвідування. Нині існує цілком реальна і повністю готова стратегія розвитку галузі на наступні роки, а також професійне середовище, що демонструє єдність і високу активність взаємодії”, – каже вона.
Серед системних кроків зі створення сучасних правил управління галуззю – розроблено новий закон “Про туризм”, законопроєкти зі стимулювання інвестицій та розвитку галузі, нова система категоризації готелів, створено перше спільне комунальне підприємство у сфері туризму.
“На сьогодні створено першу чергу ЄТР, важливим елементом якої є розроблена фахівцями ДАРТ нова система категоризації, після ухвалення якої є сенс доопрацьовувати другу чергу ЄТР відповідно до нових критеріїв, що відповідають європейським”, – повідомила Олеськів.
Розробленим проєктом постанови до системи категоризації, окрім готелів від 1 до 5 зірок, додано сучасні формати (хостели, глемпінги, кемпінги тощо). Для всіх закладів розміщення передбачена добровільна реєстрація через онлайн-ресурси (адреса, базові документи, кількість місць тощо). Щодо категоризації, отримання зірок, то, на думку Олеськіва, їй, як того вимагає світова практика, мають бути передбачені перевірки відповідності критеріям на місці.
Олеськів сподівається, що і закон, і постанову про нову систему категоризації буде ухвалено цього року, що допоможе системному розвитку галузі, яка має потенціал стати драйвером розвитку економіки країни.
Мережа АЗК ОККО у 2024 році ввела в експлуатацію 23 модулі для заправки автомобілів скрапленим газом (LPG) тим самим довела їхню кількість до 356-ти, повідомила пресслужба компанії.
Зокрема, п’ять із них запрацювали у складі нових АЗК, ще 18 встановили на території наявних комплексів. У розширення свого газозаправного сервісу компанія інвестувала торік 80 млн грн (без ПДВ).
“Таким чином, водії мають змогу обрати цей вид пального вже на 85% заправок мережі в усіх регіонах України”, – зазначили у пресслужбі.
Найбільше АЗК з автогазом у Львівській області – 56, Київській – 32, Києві – 30, Дніпропетровській – 27, Вінницькій – 26, Івано-Франківській – 24.
Плани компанії на 2025 рік передбачають монтаж і встановлення ще близько 10 LPG-модулів.
Як повідомлялося, за оцінкою СЕО групи Василя Даниляка, на осінь 2024 року ОККО посідає близько 19% українського роздрібного ринку продажу пального.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом ОККО, налічує 410 АЗК.
GNG Retail Limited Віталія Антонова належить 90,25% акцій “Концерн Галнафтогаз”. Власником ще 7,35% акцій у жовтні 2024 року стала Avalia Investments Limited (Кіпр).
