Китайська влада з 14 серпня запроваджує тимчасове мито на поставки насіння каноли (різновид ріпаку) з Канади в розмірі 75,8%, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Таке рішення ухвалили за підсумками антидемпінгового розслідування, розпочатого у вересні 2024 року.
Міністерство торгівлі попередньо дійшло таких висновків: імпорт насіння ріпаку з Канади був демпінговим, вітчизняній галузі ріпаківництва було завдано матеріальної шкоди, а також існує причинно-наслідковий зв’язок між демпінгом і реальними збитками. У зв’язку з цим було вирішено запровадити тимчасові антидемпінгові заходи у вигляді забезпечувальних платежів.
Котирування листопадових ф’ючерсів на канолу на біржі ICE після оголошення про імпортні мита впали більш ніж на 4% – до $650,3 за тонну, повідомляє Reuters.
КНР є найбільшим світовим імпортером каноли, а також основним її покупцем у Канади. У 2024 році Канада поставила до Китаю канолу на суму близько $3,6 млрд.
Україна у січні-липні поточного року наростила експорт феросплавів у натуральному вираженні на 60% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 63,524 тис. тонн з 39,691 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вираженні експорт феросплавів збільшився на 48,2% – до $71,345 млн.
При цьому основний експорт здійснювався до Алжиру (26,78% поставок у грошовому вираженні), Польщі (26,63%) та Туреччини (22,22%).
Крім того, за сім місяців 2025 року Україна імпортувала 21,701 тис. тонн цієї продукції – зниження на 66,4% до аналогічного періоду 2024 року. У грошовому вимірі імпорт впав на 60,2% – до $42,576 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Норвегії (20,95%), Казахстану (13,97%) і Вірменії (9,83%).
Як повідомлялося, Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК) і Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.), що входять до групи “Приват”, наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток і переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ і ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Влітку 2024 року феросплавні заводи відновили виробництво на мінімальному рівні.
Україна 2024 року скоротила експорт феросплавів у натуральному вираженні у 4,45 раза порівняно з 2023 роком – до 77,316 тис. тонн із 344,173 тис. тонн, у грошовому вираженні експорт знизився в 3,4 раза – до $88,631 млн із $297,595 млн. При цьому основний експорт здійснювався до Польщі (27,40% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (21,53%) та Італії (19,82%).
Крім того, торік Україна імпортувала 82,259 тис. тонн цієї продукції порівняно з 14,203 тис. тонн за 2023 рік (зростання в 5,8 раза). У грошовому вираженні імпорт зріс у 3,3 раза – до $140,752 млн із $42,927 млн. Ввезення здійснювалося переважно з Польщі (32,71%), Норвегії (19,55%) і Казахстану (13,90%).
Бізнес ЗЗФ, НЗФ, Стахановського ЗФ (перебуває на НКТ), Покровського і Марганецького ГЗК до націоналізації фінустанови організовував ПриватБанк. Нікопольський завод феросплавів контролює група EastOne, створена восени 2007 року внаслідок реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват”.
Україна у січні-липні поточного року знизила експорт марганцевої руди на 93,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,977 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у грошовому вимірі експорт впав на 92,5%, до $491 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Словаччини (94,30% поставок у грошовому вираженні) та Польщі (5,70%).
За цей період імпорт марганцевої руди не відбувався.
Як повідомлялось, Україна у 2024 році один раз у січні експортувала до США 44,903 тис. тонн марганцевої руди на $6,563 млн, перервавши дворічну відсутність поставок на зовнішні ринки. У лютому-грудні-2024 експорт марганцевої руди був відсутній.
Водночас за весь 2024 рік країна ввезла 84,293 тис. тонн на $18,302 млн з Гани (98,85%), Бразилії (0,99%) і Бельгії (0,11%). У жовтні-листопаді імпорт був відсутній.
Україна у 2022 і 2023 рр. не експортувала марганцеву руду, 2021-го року вивезла 770 тонн на $89 тис.
Крім того, повідомлялося, що Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, раніше – Орджонікідзевський ГЗК), який входить до групи “Приват”, та Марганецький ГЗК (МГЗК, обидва – Дніпропетровська обл.) наприкінці жовтня – на початку листопада 2023 року припинили видобуток та переробку сирої марганцевої руди, а НЗФ та ЗЗФ зупинили виплавку феросплавів. Згодом феросплавні підприємства незначною мірою відновили виробництво.
В Україні видобувають і збагачують марганцеву руду Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати.
Споживачами марганцевої руди є феросплавні підприємства.
Зростаючий внутрішній попит у поєднанні з величезними запасами нафти призведуть до значного збільшення переробних потужностей на Близькому Сході, пише галузеве видання Offshore Technology з посиланням на дослідження GlobalData Energy.
“Очікується, що Близький Схід стане ключовим регіоном з точки зору приросту потужностей традиційних НПЗ у світі: до 2030 року на нього припадатиме понад чверть від загального збільшення. Це зростання обумовлене великомасштабними проектами, особливо в Ірані та Іраку. Обидві країни використовують свої великі запаси нафти для розширення нафтопереробної інфраструктури, прагнучи задовольнити зростаючий внутрішній попит, скоротити імпорт нафтопродуктів і зміцнити експортні можливості”, – пишуть експерти.
На їхню думку, Іран буде домінувати за обсягом введення в експлуатацію НПЗ, взявши на себе 40% від загального обсягу. Країна планує ввести в експлуатацію в цілому 15 нових і розширених проектів. Найбільшим з них є Jask II із заявленою потужністю 6 тис. барелів на добу. Наразі проект перебуває на стадії попереднього проектування, а його запуск очікується в 2028 році.
Приріст нафтопереробних потужностей в Іраку очікується в обсязі 1,9 млн б/с. Нові проекти лідирують за темпами введення в експлуатацію в країні, складаючи 65% від загального очікуваного обсягу до 2030 року. Близько 28% з них знаходяться на стадії будівництва. Один із значущих проектів Basra II передбачає збільшення виробництва на 300 б/с у 2027 році.
Оман посідає третє місце за темпами приросту нафтопереробних потужностей: до 2030 року на 695 тис. б/с.
Збройні сили Філіппін будуть захищати свої територіальні інтереси в Південно-Китайському морі, заявив президент країни Фердинанд Маркос.
«Берегова охорона, флот, які захищають територіальні інтереси Філіппін у Південно-Китайському морі, ніколи не відступлять і будуть стояти на своєму в спірних водах після того, як у понеділок китайська берегова охорона здійснила небезпечні блокуючі маневри і застосувала потужний водомет в районі рифу Скарборо», – цитує в понеділок заяву Маркоса агентство Associated Press.
Президент також зазначив, що в разі загострення ситуації навколо Тайваню його країна неминуче опиниться втягнутою в конфлікт. «Ми не хочемо війни, але, думаю, якщо буде війна через Тайвань, ми будемо втягнуті в неї, хочемо ми цього чи ні», – сказав Маркос.
3-4 липня, за даними філіппінської сторони, кораблі китайської берегової охорони переслідували і здійснювали «небезпечні блокуючі маневри» щодо філіппінських суден берегової охорони і рибальських суден біля рифу Скарборо біля північного узбережжя Філіппін. Риф Скарборо знаходиться в спірних водах в Південно-Китайському морі, на нього претендують Китай, Філіппіни і Тайвань.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club опублікував порівняльний аналіз військового потенціалу Китаю і Тайваню – https://expertsclub.eu/porivnyalnyj-analiz-vijskovogo-potenczialu-kytayu-i-tajvanyu-vid-experts-club/
Masdar (ОАЕ) приступила до будівництва найбільшої в Азербайджані сонячної електростанції потужністю 445 МВт.
«В рамках проекту, що реалізується компанією Masdar, з 12 серпня розпочато встановлення першої опори сонячної панелі СЕС “Біласувар” і в цілому будівельних робіт», – йдеться в повідомленні на офіційній сторінці адміністрації Біласуварського району (на півдні країни) в соцмережах. Для будівництва станції виділено територію площею 1,454 тис. га.
«СЕС »Біласувар« зробить важливий внесок у збільшення виробництва відновлюваної енергії в країні, підвищення частки чистої енергії в енергетичному балансі та розвиток політики “зеленої” енергії», – наголошується в повідомленні.
Як повідомлялося, церемонія закладення фундаментів СЕС «Біласувар» потужністю 445 МВт і СЕС «Нефтчала» на 315 МВт відбулася в рамках Бакинського енергетичного тижня в червні 2024 року. Обидві станції планується ввести в експлуатацію в 2027 році.
Очікується, що після завершення будівництва дві СЕС будуть виробляти близько 1,7 млрд кВт.год електроенергії на рік. Їх запуск також дозволить скоротити викиди вуглекислого газу приблизно на 830 млн тонн на рік і призведе до щорічної економії 380 млн кубометрів природного газу. Загальна вартість СЕС оцінюється в $670 млн. Ці проекти реалізуються компанією Masdar у співпраці з SOCAR Green («дочка» Держнафтокомпанії Азербайджану, ГНКАР). Частка SOCAR Green в кожному з проектів становить 25%. На станції «Біласувар» щорічно буде вироблятися 897 млн кВт.год електроенергії, її діяльність забезпечить енергопостачання 179 тис. споживачів (будинків), щорічна економія газу складе 193 млн кубометрів.
