ПАТ “Укрнафта” продовжує підтримувати мобілізованих колег і цьогоріч вже спрямувало понад 17,8 млн грн на допомогу співробітникам, які долучилися до ЗСУ, та їхнім бригадам.
“Ці кошти були використані для закупівлі необхідної техніки та спорядження: автомобілів, шин, дронів, систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), засобів звʼязку, зарядних станцій, генераторів, засобів індивідуального захисту та різного типу комплектуючих”, – повідомила компанія в Facebook у понеділок.
Наразі в Збройних силах України служать понад 1000 її співробітників “Укрнафти”.
“Ukrnafta системно підтримує своїх людей, забезпечуючи їх необхідним для служби. Окрім того, компанія піклується про сімʼї військовослужбовців та впроваджує програму адаптації ветеранів після повернення”, – зазначили в компанії.
Як повідомляло товариство у травні, “Укрнафта” разом з фондом “Повернись живим” передала на фронт зброю та обладнання на 1,235 млрд грн: FPV-дрони, авіаційні комплекси, квадрокоптери, міномети, гранатомети, кулемети, пікапи, позашляховики, мобільні майстерні, засоби РЕБ та РЕР, бронежилети, прилади нічного бачення, генератори та старлінки.
Чистий прибуток ПАТ “Укрнафта” за результатами 2024 року склав 16,38 млрд грн.
“Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором національної мережі АЗС. У березні 2024 року компанія вступила в управління активами Glusco і загалом оперує 544 АЗК – 461 власними і 83 в управлінні. Володіє 92 спеціальними дозволами на промислову розробку родовищ. На балансі компанії 1832 нафтових і 154 газових видобувних свердловин.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція. В листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою наразі управляє Міноборони.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-травні поточного року збільшив випуск прокату на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 97,3 тис. тонн із 1 млн 48,8 тис. тонн .
Згідно з пресрелізом комбінату в понеділок, виплавка сталі за зазначений період становила 1 млн 296,8 тис. тонн (у січні-травні-2024 – 1 млн 249,5 тис. тонн), чавуну – 1 мдн 426,9 тис. тонн (1 млн 290,4 тис. тонн).
У травні “Запоріжсталь” виробила 294,5 тис. тонн чавуну, 277,9 тис. тонн сталі, 233,1 тис. тонн прокату.
Як повідомлялось, “Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” у 2023 році наростила випуск прокату на 57,2% порівняно з 2022 роком – до 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі на 65,4% – до 2 млн 466,9 тис. тонн, чавуну – на 35,3%, до 2 млн 718,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Вперше за два роки середня сума мікрокредиту дещо зменшилась
Понад 2,17 млн договорів на загальну суму майже 13 млрд грн уклали українці з мікрофінансовими організаціями (МФО) цьогоріч за даними Національного банку України. Мікропозик побільшало на 8%, проте середня сума кредиту вперше за 2 роки зменшилась та склала 5858 грн. Загалом українці заборгували МФО майже 24,3 млрд грн станом на початок квітня 2025 року. Це удвічі більше, ніж на початку повномасштабної.
Понад 2,17 млн договорів позики уклали українці з МФО за перший квартал 2025 року. Це на 8% більше, ніж за аналогічний період торік. Загальна сума таких договорів склала 12,72 млрд грн.
Втім, попри зростання кількості позик, середня сума кредиту вперше за два роки зменшилася — на 2% порівняно з відповідним періодом торік, і наразі становить 5 858 грн. До цього середній чек лише зростав.
У середньому, щомісяця українці оформлювали 724 тисячі договорів — це дещо більше за торішній показник у 693 тис. на місяць.
Загалом українці заборгували МФО 24,28 млрд грн станом на 1 квітня 2025 року. Це вдвічі більше, ніж було на початку повномасштабної війни — у квітні 2022 року. Лише за перший квартал 2025 року борг збільшився на 4,3 млрд грн або 22%.
Варто зазначити, що за оновленими даними НБУ, борги українців не зменшилися на 2,7 млрд грн, як було у минулих звітах, а навпаки збільшилися на 1,4 млрд грн наприкінці 2024 року. Загалом за 2024 рік борг зріс удвічі — на 10,7 млрд грн.
63% мікрокредитів беруть на термін від 93 днів до 1 року. Частка таких договорів майже не змінились. Водночас у 15 разів побільшало довгострокових мікропозик — від 1 до 2 років. Їх частка наразі складає 3,6%. Короткі позики (до 31 дня) стали також популярнішими: їх частка зросла з 14,5% до 24%. А ось частка позик строком від 32 до 92 днів зменшилась більш, ніж у 5 разів, з 16,5% до 3%.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-1
ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-травні поточного року зменшило виробництво доменного коксу на 4,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 357,8 тис. тонн з 362,7 тис. тонн.
За даними компанії, в травні вироблено 76 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 72,06 тис. тонн,.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Науковці Київського університету будівництва і архітектури (КНУБА) спільно з партнерами почали реалізацію міжнародного проєкту по створенню новітніх бетонних сумішів з використанням відходів, зокрема, зруйнованих конструкцій, для будівництва методом 3D-друку та традиційним способом, повідомляє пресслужба КНУБА
У релізі повідомляється, що у межах проєкту “Розробка нових підходів і конструкційних матеріалів для відновлення пошкодженої інфраструктури України з урахуванням екологічної стійкості” дослідники розробляють склад бетонної суміші з додаванням матеріалів, які утворюються внаслідок руйнування будівель, та інших промислових і сільськогосподарських відходів.
Відновлення житла в Україні потребує впровадження універсальних технологій швидкого будівництва, які дозволяють зводити стійкі та доступні за ціною будівлі навіть в умовах обмежених ресурсів. Через війну багато будівель в Україні зруйновано. Залишки бетонних конструкцій можна ефективно переробити й використати для зведення нового житла. 3D-друк будівель порівняно з традиційними методами будівництва може забезпечити вищі темпи зведення, значно менше використання людського ресурсу, а також заощадження матеріалів та енергії.
Проєкт співфінансується Управлінням військово-морських досліджень США та Національним науковим фондом США (NSF). Дослідження проводяться у межах реалізації багатосторонньої партнерської ініціативи “Міжнародне багатостороннє партнерство для забезпечення стійкості системи освіти і науки в Україні (IMPRESS-U)”, започатковане Офісом міжнародної науки та інженерії (OISE) Національного наукового фонду США із залученням дослідників американського Університету Стоун-Брука та Бидгоської політехніки імені Яна та Єнджея Снядецьких у Польщі.
Тривалість реалізації проєкту – два роки.
У КНУБА реалізацію цього проєкту покладено на викладачів, аспірантів та студентів будівельно-технологічного факультету, зокрема, кафедри будівельних матеріалів та кафедри технології будівельних конструкцій і виробів.
