Наглядова рада ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (УПСК, Київ) 7 вересня припинила повноваження голови правління Наталії Вороб’євої у зв’язку із закінченням терміну дії контракту.
Згідно з офіційною інформацією страховика, розміщеною в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), вона обіймала цю посаду з 9 вересня 2021 року.
Крім того, зазначається, що тимчасово виконуючим обов’язки голови правління призначено Олександра Лініченка, який протягом останніх п’яти років обіймав посаду члена правління — заступника голови правління ЧАТ «УПСК».
ПрАТ «УПСК» зареєстровано у 1993 році. Компанія спеціалізується, зокрема, на страхуванні автотранспорту, фінансових ризиків, туристів, майна, вантажів та багажу.
За даними компанії, власником 99,999% її акцій є Олександр Михайлов.
Згідно з даними НБУ, компанія посідає 16-те місце серед страховиків non-life України за обсягом зібраних премій у 2025 році.
Автобаза Управління справами апарату Верховної Ради України 8 вересня оголосила тендер на закупівлю послуг з обов’язкового страхування відповідальності перевізника за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю пасажирів, а також за шкоду, заподіяну багажу під час перевезення.
Згідно з повідомленням у системі електронних державних закупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 90,633 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 24 вересня.
Автобаза управління справами, апарат Ради, страхування відповідальності
АТ «ОТП БАНК» підписав меморандум про партнерство з компанією DELA ENERGY, розширюючи можливості фінансування проєктів енергонезалежності для українських підприємств. Тепер клієнти Банку зможуть отримати не лише фінансування для впровадження енергетичних рішень, а й професійний супровід на всіх етапах реалізації проєктів.
DELA ENERGY є інноваційною компанією, яка спеціалізується на розробці та впровадженні сучасних енергоефективних технологій. Вона здійснює повний цикл робіт: від проєктування та підбору обладнання до постачання і монтажу систем генерації електроенергії із сонячного випромінювання та систем зберігання електроенергії. Серед клієнтів DELA ENERGY є провідні українські підприємства з різних галузей економіки.
У межах партнерства DELA ENERGY допомагатиме клієнтам ОТП БАНК обирати оптимальні рішення для забезпечення енергетичної незалежності бізнесу, надаватиме консультації та експертну підтримку.
Співпраця ОТП БАНК та DELA ENERGY вже має успішний приклад реалізації. Зокрема, ферма ТОВ «Понори» у Чернігівській області за підтримки фінансування від ОТП БАНК придбала у DELA ENERGY сонячну електростанцію, яка сьогодні забезпечує близько половини потреб підприємства в електроенергії. Як господарство пережило окупацію, активно розвивається з власною СЕС і постачає молоко екстраґатунку – дивіться у відео на YouTube-каналі Банку.
«Сьогодні для українського бізнесу питання енергетичної стійкості є одним із ключових факторів безперервної роботи та розвитку. Саме тому ОТП БАНК активно підтримує проєкти енергонезалежності клієнтів, поєднуючи фінансові інструменти з експертизою надійних партнерів. Співпраця з DELA ENERGY дозволить підприємствам швидше знаходити ефективні рішення та впроваджувати сучасні технології генерації та зберігання електроенергії», – зазначила Ірина Кабанцева, керівниця проєктів та програм з альтернативних каналів продажів ОТП БАНК.
Детальніше ознайомитися з умовами фінансування проєктів енергонезалежності в ОТП БАНК можна за посиланням.
OTP BANK, БИЗНЕС, ЕНЕРГЕТИКА, Сонячна енергетика, ФІНАНСУВАННЯ
Як повідомляє Experts.news, структура українського експорту молочної продукції за останній рік істотно змінилася: частка вершкового масла та інших молочних жирів у валютній виручці скоротилася більш ніж удвічі, тоді як сухе та згущене молоко стало найбільшою експортною категорією, свідчить аналітика Спілки молочних підприємств України (СМПУ).
У серпні 2025 року на вершкове масло та інші молочні жири товарної позиції 0405 припадало 36% вартості українського експорту молочних продуктів, тоді як у серпні 2026 року їхня частка знизилася до 15%. Водночас частка сухого та згущеного молока збільшилася з 24% до 37%, а молочної сироватки — з 5% до 11%.
Зміна структури відбувалася поступово. Частка масла становила 36% у серпні 2025 року, знизилася до 25% у жовтні, до 22% у березні 2026 року та до 15% у серпні. Водночас частка сухого та згущеного молока зросла відповідно з 24% до 24%, потім до 35% та 37%. Таким чином, перелом у структурі українського молочного експорту відбувся переважно між осінню 2025 року та весною 2026 року.
За оцінкою СМПУ, одним із чинників стала ситуація на світовому ринку молочних жирів. Ціни на вершкове масло перебували під тиском, а індекс Global Dairy Trade наприкінці 2025 року знижувався дев’ять аукціонів поспіль. Оскільки структура експорту розраховується у вартісному вираженні, зменшення частки масла пов’язане не лише з фізичними обсягами поставок, а й зі зміною світових цін.
При цьому найбільш помітною структурною зміною експерти називають зростання ролі молочної сироватки. Її частка в експортній виручці за рік збільшилася більш ніж удвічі. У серпні 2026 року сухе та згущене молоко разом із сироваткою вже забезпечували 48% вартості експорту молочної продукції України.
Частка сирів, які належать до продукції з вищою доданою вартістю та потенційно більшою маржинальністю, практично не змінилася — близько 24 % у серпні 2025 року та 25 % рік потому. Таким чином, структура українського молочного експорту дедалі сильніше зміщується в бік біржових і сировинних товарів.
Ця тенденція розвивається на тлі загального погіршення зовнішньоторговельного балансу молочної галузі. Згідно з даними, опублікованими СМПУ 2 вересня, у січні–серпні 2026 року Україна експортувала молочної продукції на $176,9 млн, що на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт водночас зріс на 24,7% — до $247,2 млн.
У натуральному вираженні експорт вершкового масла за вісім місяців скоротився приблизно вдвічі, поставки сухого та згущеного молока знизилися на 7%. Водночас експорт кисломолочної продукції зріс на 28%, молочної сироватки — на 1,1%, сирів — на 0,9%.
У результаті Україна перейшла від позитивного торговельного балансу за молочною продукцією до негативного. За січень-серпень 2026 року дефіцит становив $70,3 млн, тоді як роком раніше позитивне сальдо сягало $24,1 млн. Співвідношення експорту до імпорту знизилося з 1,12 до 0,72.
З боку імпорту найбільшою категорією, як і раніше, залишаються сири, хоча їхня частка в серпні за рік знизилася з 82,3% до 76,9%. Водночас збільшилася частка імпортованого молока та вершків, сироватки та вершкового масла, що посилює конкуренцію для українських переробників на внутрішньому ринку.
СМПУ об’єднує українських виробників та переробників молока і представляє інтереси підприємств галузі. Організація була створена у 2001 році.
Першоджерело: аналітика Союзу молочних підприємств України на Ua Dairy
IMPORT, АГРОСЕКТОР, МАСЛО, МОЛОКО, МОЛОЧНА ПРОДУКЦІЯ, ТОРГІВЛЯ, УКРАЇНА
Уряд Греції планує в п’ять разів підвищити податок на передачу житлової нерухомості для покупців із країн, що не входять до Європейського Союзу, — з 3% до 15%. Новий захід має набути чинності з 2027 року і може безпосередньо торкнутися, зокрема, покупців з України, якщо вони не належать до передбачених законодавством пільгових категорій.
Про це рішення оголосив прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс під час виступу на 90-й Міжнародній виставці в Салоніках. 7 вересня уряд опублікував детальний опис податкових змін. Влада пояснює підвищення необхідністю обмежити додатковий попит на житло з боку покупців із третіх країн, який, за їхньою оцінкою, сприяє зростанню цін і погіршує доступність нерухомості для постійних мешканців Греції.
Наразі базовий податок на передачу нерухомості в Греції становить 3% від податкової вартості об’єкта, а з урахуванням муніципального збору фактична ставка сягає 3,09%. Для покупців житла, на яких поширюються нові правила, ставка становитиме 15%, або близько 15,45% з урахуванням муніципального збору. Таким чином, при купівлі квартири вартістю 300 тис. євро податкове навантаження може збільшитися приблизно з 9,3 тис. євро до 46,35 тис. євро, а для об’єкта вартістю 500 тис. євро — з 15,45 тис. євро до 77,25 тис. євро.
Підвищена ставка стосується саме житлової нерухомості. Згідно з роз’ясненням уряду від 7 вересня, вона не повинна поширюватися на комерційні приміщення, земельні ділянки та інші категорії нерухомості.
При цьому під підвищену ставку потраплять не всі громадяни держав поза межами ЄС. Винятки передбачені, зокрема, для осіб, які мають статус довгострокового резидента Греції, деяких громадян грецького походження, визнаних біженців та власників окремих категорій дозволу на проживання. Громадяни ЄС та Європейської економічної зони також залишаться поза дією підвищеної ставки.
Для українців наслідки цього нововведення залежатимуть насамперед від їхнього юридичного та податкового статусу в Греції. Україна не є членом ЄС чи ЄЕЗ, тому український громадянин, який купує житло як звичайний покупець із третьої країни, потенційно підпадає під ставку 15%. У опублікованому урядом роз’ясненні окремо не зазначено, чи буде спеціальне виключення для українців, які перебувають у країні за режимом тимчасового захисту.
Міцотакіс назвав підвищення податку частиною ширшої політики щодо стримування вартості житла. Водночас влада має намір продовжити дію низки заходів підтримки внутрішнього ринку, зокрема звільнення нових будівель від ПДВ, податкові стимули при довгостроковій оренді порожньої нерухомості та обмеження на нові об’єкти короткострокової оренди в окремих районах Афін і Салонік. Уряд також анонсував нову програму пільгового житлового кредитування «Spiti Mou III» обсягом 2 млрд євро.
Гірничорудна компанія Ferrexpo із основними активами в Україні залучила у компанії Fevamotinico SaRL, що належить Minco Trust, кінцевим бенефіціаром якої є бізнесмен Костянтин Жеваго, кредитну лінію на $15 млн.
Згідно з біржовим повідомленням, Ferrexpo plc уклала кредитну угоду з найбільшим акціонером – Fevamotinico, котра надасть незабезпечену кредитну лінію на суму основної заборгованості $15 млн.
Метою позики є забезпечення компанії негайним доступом до ліквідності до завершення процесу залучення капіталу на суму близько $100 млн, про що було оголошено 4 вересня 2026 року, а також підтримка потреб в оборотному капіталі та виробничої діяльності, відновленої 7 вересня. Позика фактично є попередньою оплатою частини коштів (близько $40 млн), які Fevamotinico зобов’язалася внести в рамках залучення капіталу.
Уточнюється, що на суму позики нараховуються відсотки за ставкою 9,75% річних; строк її погашення – через 12 місяців після дати надання коштів. Погашення позики разом із нарахованими відсотками здійснюватиметься шляхом зарахування зустрічних вимог щодо сум, які Fevamotinico має сплатити Ferrexpo, згідно з угодою про підписку на акції, після допуску до торгів. Ця позика є субординованою, отже, вимоги за нею задовольнятимуться після вимог наявних незабезпечених кредиторів компанії.
У разі якщо на загальних зборах, що відбудуться 21 вересня 2026 року, не буде ухвалено рішення про затвердження залучення капіталу або якщо угоду про розміщення буде розірвано, компанія може прийняти рішення про погашення позики шляхом випуску нових простих акцій за ціною розміщення (або, якщо справедлива ринкова вартість є нижчою за ціну розміщення, – за такою нижчою ціною, про яку домовляться компанія та Fevamotinico) за умови дотримання всіх законодавчих або регуляторних вимог щодо такого випуску акцій, зокрема отримання попереднього схвалення від незалежних акціонерів.
Крім того, доки позика залишається непогашеною, договір позики обмежує можливості учасників групи щодо залучення фінансових запозичень або надання забезпечення за зобов’язаннями, за винятком тих, що належать до визначених дозволених категорій (зокрема, потенційної кредитної лінії для фінансування торговельних операцій, а також певних угод, укладених у межах звичайної господарської діяльності або між компаніями групи).
Умови надання позики передбачають певні стандартні випадки невиконання зобов’язань, що дають Fevamotinico право вимагати дострокового погашення позики. Однак Fevamotinico погодилася не вживати заходів для стягнення заборгованості за позикою в грошовій формі до дати її погашення. Угода про позику також містить положення про утримання від дій (standstill provision), згідно з яким Fevamotinico зобов’язується не висувати жодних вимог до Ferrexpo та не ініціювати процедуру її ліквідації, зовнішнього управління чи будь-які інші процедури, пов’язані з неплатоспроможністю, а також не сприяти вчиненню таких дій іншими особами.
Якщо залучення коштів не відбудеться, а угоду про розміщення буде розірвано, основна сума позики разом із нарахованими, але не сплаченими відсотками підлягатиме погашенню в грошовій формі на дату погашення, за винятком випадків, коли буде успішно реалізовано описаний вище альтернативний механізм погашення шляхом передачі акцій. Якщо Ferrexpo не зможе погасити позику в грошовій формі у встановлений строк, а альтернативний механізм погашення акціями не буде реалізовано, компанії доведеться залучати додаткове фінансування або домовлятися з Fevamotinico про інші умови врегулювання заборгованості.
Fevamotinico є пов’язаною стороною Ferrexpo відповідно до правил лістингу Великої Британії (UK Listing Rules), оскільки вона є значним акціонером компанії та має право голосувати (або контролювати здійснення права голосу) щодо 49,27% голосів на загальних зборах акціонерів. Відповідно, надання позики вважається операцією із пов’язаною стороною.
Директори компанії вважають умови позики справедливими та обґрунтованими з погляду інтересів акціонерів. Рада директорів отримала відповідну консультацію від компанії BDO LLP, яка виступає спонсором компанії. Надаючи цю консультацію директорам, BDO LLP врахувала комерційну оцінку позики, здійснену самими директорами.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
