Група компаній IDS Ukraine перебудувала логістику, змінила території дистриб’юторів і на 30% збільшила кількість партнерів з транспортування за рахунок дрібних перевізників та фізичних осіб-підприємців (ФОП), розповів генеральний директор «IDS Ukraine» Марко Ткачук.
«Додаткові складнощі створюють обстріли, які руйнують логістичні центри та склади наших партнерів. Нам доводиться постійно змінювати маршрути та частіше доставляти воду безпосередньо до магазинів. Ми на 30% збільшили кількість партнерів завдяки залученню дрібних перевізників та ФОП, які мають кілька машин», – розповів він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на запитання про основні виклики для компанії, окрім логістики та подорожчання палива, Ткачук назвав міграцію і, як наслідок, – скорочення споживання. Зниження доходів населення та міграційні процеси змусили шукати нові канали роботи, тому було вирішено запустити B2B-платформу e-Morshynska, яка забезпечує 10% продажів у традиційній роздрібній торгівлі за принципом прямого замовлення без залучення торгових агентів.
Крім того, проблемою залишається кадрове забезпечення. За словами Ткачука, через те, що система бронювання охоплює лише половину співробітників, гостро відчувається дефіцит водіїв.
Для покращення планування в умовах невизначеності IDS Ukraine перебуває на фінальному етапі впровадження системи ERP для управління запасами, додав він.
IDS Ukraine — українська група компаній, заснована в 1996 році. Володіє торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Аляска» та «Аква Лайф». До групи компаній входять Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», «Миргородський завод мінеральних вод», дистриб’юторська компанія «ІДС» та оператор доставки води «ІДС Аква Сервіс».
Як повідомляє Experts Club, Литва та Польща у серпні 2026 року забезпечили близько 60% усього імпорту автомобільного бензину в Україну, свідчать дані спеціального дослідження Консалтингової групи «А-95» та їх аналіз, проведений центром Experts Club.
Литва зберегла перше місце серед країн-постачальників з обсягом 51,8 тис. тонн, що відповідає 34% українського імпорту бензину.
Польща посіла друге місце з 40,1 тис. тонн і часткою близько 26%.
Для порівняння: у липні поставки з Литви становили 56,1 тис. тонн, з Польщі — 51,7 тис. тонн.
За рік сукупна частка двох найбільших напрямків збільшилася з 55 % до 60 %.
Ключовим постачальником з обох ринків є група ORLEN, яка контролює нафтопереробні потужності в Литві та Польщі. У серпні група поставила в Україну 78,8 тис. тонн бензину — понад половину всього імпорту.
Третім значущим напрямком залишається Румунія. Однак поставки звідти в серпні скоротилися до 23,4 тис. тонн проти 34 тис. тонн у липні.
З Німеччини було імпортовано 18,2 тис. тонн бензину проти 20,9 тис. тонн місяцем раніше, з Греції — 15 тис. тонн проти 24,9 тис. тонн.
Поставки з Молдови знизилися з 5,8 тис. тонн у липні до 1,9 тис. тонн у серпні.
Загалом Україна у серпні імпортувала близько 152 тис. тонн бензину, а з початку 2026 року — 1,12 млн тонн.
https://www.experts.news/posts/lytva-ta-polshcha-zabezpechyly-60-importu-benzynu-v-ukrayinu-u-serpni
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виплавку сталі на 12,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,3 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 277 тис. тонн сталі, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) оштрафувала ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» на 50 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів п’яти торгів з постачання електроенергії.
Як повідомив АМКУ за підсумками засідання 8 вересня, порушення було виявлено в діях «ДЕ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «Торгова електрична компанія». Сукупна очікувана вартість закупівель, яких стосувалося рішення комітету, перевищувала 1,5 млрд грн.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на «ДЕ ТРЕЙДИНГ» накладено штраф у розмірі 50 млн грн. Другий учасник справи — «Торгова електрична компанія» — оштрафований на 60 млн грн. Загальна сума санкцій склала 110 млн грн.
Основним видом діяльності ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» є торгівля електроенергією.
За даними YouControl, 100% статутного капіталу компанії належить ПрАТ «Енергоінвест Холдинг». Його кінцевими бенефіціарними власниками зазначені Андрій Зінатуллін із часткою 46% та Аліна Пилипенко із часткою 40,52%.
При цьому Зінатуллін також є одним із співвласників ТОВ «Торгова електрична компанія», якому належить 24,9% її статутного капіталу.
Першоджерело: рішення АМКУ від 8 вересня 2026 року.
Українські аграрії почали збирати пізні олійні культури і станом на 8 вересня намолочено 89,3 тис. тонн насіння соняшнику з перших 56 тис. га, що становить 1% прогнозованих площ, при середній урожайності 15,9 ц/га.
Сої зібрано 79,9 тис. тонн на 45,3 тис. га (3% прогнозу) при урожайності 17,6 ц/га, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
Загалом станом на 8 вересня аграрії всіх областей обмолотили 6,85 млн га, або 59% від прогнозованих площ. Валовий збір зернових та зернобобових культур досяг 32,2 млн тонн при середній урожайності 47 ц/га.
Аграрії практично завершили збирання пшениці та повністю закінчили жнива ячменю й гороху. Зокрема, пшениці зібрано 24,91 млн тонн із площі 5,04 млн га (98% від плану) при середній урожайності 49,4 ц/га.
Збирання ячменю завершено на 100% площ, або 1,48 млн га. Валовий збір становить 6,4 млн тонн при урожайності 43,4 ц/га.
Горох також зібрано повністю – з 298,2 тис. га отримано 795,2 тис. тонн при урожайності 26,7 ц/га.
Проса намолочено 34 тис. тонн, обмолочено 14,5 тис. га (35% площ) при урожайності 23,4 ц/га. Гречки зібрано 10,9 тис. тонн із 7,7 тис. га (16% площ) при урожайності 14,2 ц/га. Кукурудзи зібрано перші 43,2 тис. тонн на 12,1 тис. га при урожайності 35,9 ц/га.
Лідерство за обсягами валового збору зернових утримують аграрії південних і центральних регіонів.
В Одеській області загалом зібрано 4,82 млн тонн зерна з площі 1,19 млн га. Зокрема, пшениці – 3,22 млн тонн, ячменю – 1,31 млн тонн, гороху – 284,9 тис. тонн.
У Дніпропетровській області намолочено 2,69 млн тонн зерна із 650,6 тис. га. У тому числі пшениці – 2,04 млн тонн, ячменю – 574,6 тис. тонн, гороху – 37 тис. тонн.
Кіровоградська область зібрала 2,42 млн тонн зерна з площі 559 тис. га. Пшениці намолочено 1,92 млн тонн, ячменю – 412,5 тис. тонн, гороху – 82 тис. тонн.
Найвищою урожайністю відзначилися господарства Хмельниччини – 70,8 ц/га, Сумщини – 59,7 ц/га та Вінниччини – 59,6 ц/га.
Збір ріпаку завершено, загальний обсяг становить 3,8286 млн тонн.
Прогноз змін облікової ставки Національного банку України, %
