Мідь подорожчала до рекордного максимуму у вівторок на тлі побоювань нестачі пропозиції металу за межами США.
Ціна тримісячних ф’ючерсів на мідь під час торгів на Лондонській біржі металів (LME) піднялася до $14617 за тонну, оновивши попередній рекорд, встановлений напередодні. Від початку поточного року ф’ючерси подорожчали на 16%.
Найактивніше торговані контракти на мідь на Шанхайській ф’ючерсній біржі у вівторок подорожчали на 1,3%, до 110,620 тис. юанів ($16484) за тонну, водночас під час торгів котирування піднімалися до максимальних із 30 січня 110,89 тис. юанів за тонну.
Фізичні поставки міді продовжують перенаправлятися до США, посилюючи дефіцит на ринках за межами цієї країни, зазначають аналітики китайської брокерської компанії Everbright Futures.
Перетік металу до США зумовлений очікуваннями запровадження мит на імпорт міді цією країною з 2027 року.
Запаси міді на складах Comex минулого тижня зросли до рекордних 695,624 тис. тонн. Водночас на складах, зареєстрованих LME, а також Шанхайською ф’ючерсною біржею, фіксується відтік металу.
Спотова ціна міді на LME, як і раніше, перевищує ціну тримісячного контракту, що є сигналом обмеженої пропозиції металу в короткостроковій перспективі.
Ф’ючерси на цинк із поставкою через три місяці на LME подорожчали на 0,54%, до $4005 за тонну. Раніше їхня ціна піднімалася до максимальних за чотири роки $4035 за тонну.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-серпні поточного року зменшив випуск прокату на 19,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 488,7 тис. тонн із 1 млн 839,3 тис. тонн.
Згідно із пресрелізом компанії, виплавка сталі за вісім місяців року становила 1 млн 681,7 тис. тонн (у січні-серпні-2025 – 2 млн 105,5 тис. тонн), чавуну – 1,816 млн тонн (2 млн 339,2 тис. тонн).
У серпні “Запоріжсталь” виробила 42,4 тис. тонн чавуну, 46,2 тис. тонн сталі, відвантажила 45 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця виробила 301,2 тис. тонн чавуну, 284,9 тис. тонн сталі, відвантажила 243,7 тис. тонн прокату.
“Суттєве зниження виробництва – наслідок ворожої атаки 11 серпня 2026 року, коли пошкоджень дістали енергетичні підрозділи та інфраструктура запорізьких підприємств “Метінвесту”, зокрема основні й допоміжні потужності доменного виробництва комбінату. Це призвело до повної зупинки “Запоріжсталі”. Російська армія знову атакувала зупинену “Запоріжсталь” 27 серпня 2026 року, поціливши в обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті площі. Це чергове свідчення того, що російські війська системно завдають ударів по цивільній промисловій інфраструктурі та людях, які там працюють”, – констатується в пресрелізі.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2025 році збільшила випуск прокату на 15,2% порівняно з попереднім роком – до 2 млн 794,6 тис. тонн з 2 млн 426,7 тис. тонн. Виплавка сталі становила 3 млн 212,2 тис. тонн (у 2024 році – 2 млн 890,8 тис. тонн), чавуну – 3 млн 567,8 тис. тонн (3 млн 106,3 тис. тонн).
“Запоріжсталь” у 2024 році збільшила випуск прокату на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 2 млн 426,7 тис. тонн з 2 млн 54,7 тис. тонн, сталі – на 17,2%, до 2 млн 890,8 тис. тонн, чавуну – на 14,2%, до 3 млн 106,3 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу.
“Запоріжсталь” є спільним підприємством групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і Smart Steel Limited (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль припустив, що німецька влада може допомогти Україні ідентифікувати українських чоловіків призовного віку, які перебувають у ФРН, використовуючи дані про реєстрацію, дозвіл на проживання та отримання соціальних виплат.
Відповідну заяву Вадефуль зробив у інтерв’ю заступнику головного редактора Bild Паулю Ронцхаймеру, опублікованому ввечері 8 вересня.
Вадефуль підтримав позицію голови Християнсько-соціального союзу Маркуса Зедера щодо того, що українські чоловіки призовного віку, які перебувають у Німеччині, повинні повертатися в Україну.
«Ми знаємо, хто тут живе, хто, наприклад, отримує соціальні виплати, хто тут зареєстрований і хто має статус проживання», — сказав глава МЗС Німеччини.
За словами Вадефуля, на підставі таких даних українська влада могла б безпосередньо звертатися до чоловіків, які перебувають у Німеччині, та повідомляти їм про необхідність призову на військову службу.
При цьому міністр окремо наголосив, що повернення українців до країни має відбуватися «без примусу».
Наразі також не повідомлялося про прийняття федеральним урядом Німеччини відповідного механізму, переліку даних, що передаються, або юридичної процедури їхньої передачі Україні.
Це питання стосується значної кількості людей. Згідно з офіційною відповіддю уряду Німеччини на парламентський запит, станом на кінець жовтня 2025 року в країні перебували 328 363 громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. При цьому уряд окремо наголошував, що до цієї статистики входять і українці, які проживали в Німеччині ще до початку повномасштабної війни, а німецька влада не має інформації про те, скільки з цих чоловіків фактично підпадають під український військовий обов’язок.
Німеччина залишається найбільшою країною ЄС за кількістю українців, які перебувають під тимчасовим захистом. За даними Eurostat, станом на 30 червня 2026 року такий статус у ФРН мали 1,286 млн осіб, або 29,2% усіх отримувачів тимчасового захисту з України в Євросоюзі.
Дискусія щодо чоловіків призовного віку в Німеччині в останні місяці набирає обертів. Представники частини правлячої коаліції виступають за створення економічних та адміністративних стимулів для їхнього повернення в Україну. Однак заява Вадефуля є однією з найбільш конкретних пропозицій високопоставленого німецького чиновника щодо використання вже наявних у держави реєстраційних даних.
Першоджерело — інтерв’ю Йоганна Вадефуля Bild від 8 вересня 2026 року. Bild — інтерв’ю Йоганна Вадефуля
Фінська компанія Happy Nordic Living Oy планує реалізувати в Київській області два проєкти – побудувати завод з виробництва збірних дерев’яних конструкцій та створити пілотний житловий масив для мешканців області, які постраждали від російських атак, та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), повідомляє сайт Київської обласної військової адміністрації в середу.
Заступниця голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Гаватюк провела зустріч із головою Happy Nordic Living Oy Тімо Мікконеном та його командою, під час якої сторони обговорили перспективи реалізації інвестиційного проєкту та подальші кроки для його запуску.
Згідно з повідомленням, завод орієнтовно зможе забезпечити близько 400 робочих місць: «Наразі для розміщення виробництва розглядаються майданчики індустріальних парків області. Такий формат дозволить швидше підготувати необхідну інфраструктуру та приступити до реалізації проєкту».
Водночас компанія розглядає можливість створення в Київській області пілотного житлового масиву для мешканців області, які постраждали внаслідок російських атак, та ВПО.
Під час зустрічі сторони узгодили механізми подальшої тристоронньої співпраці між Київською обласною державною адміністрацією, Happy Nordic Living Oy та консалтинговим партнером UVT GROUP для підготовки дорожньої карти проєкту.
Українські металургійні підприємства у січні-серпні поточного року знизили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 15,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,592 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, у серпні було вироблено 269,5 тис. тонн прокату, у липні – 382,7 тис. тонн, у червні – 599,8 тис. тонн, у травні – 537,8 тис. тонн, у квітні – 460,8 тис. тонн, у березні – 544,5 тис. тонн, у лютому – 390,3 тис. тонн, у січні – 406,4 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році збільшили виробництво загального прокату на 4,8% порівняно з 2024 роком – до 6,521 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. У 2023 році виробництво загального прокату зросло на 0,4% – до 5,372 млн тонн, у 2022 році скоротилося на 72% – до 5,350 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 19,079 млн тонн прокату, або 103,5% до 2020 року.
Група компаній IDS Ukraine перебудувала логістику, змінила території дистриб’юторів і на 30% збільшила кількість партнерів з транспортування за рахунок дрібних перевізників та фізичних осіб-підприємців (ФОП), розповів генеральний директор «IDS Ukraine» Марко Ткачук.
«Додаткові складнощі створюють обстріли, які руйнують логістичні центри та склади наших партнерів. Нам доводиться постійно змінювати маршрути та частіше доставляти воду безпосередньо до магазинів. Ми на 30% збільшили кількість партнерів завдяки залученню дрібних перевізників та ФОП, які мають кілька машин», – розповів він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Відповідаючи на запитання про основні виклики для компанії, окрім логістики та подорожчання палива, Ткачук назвав міграцію і, як наслідок, – скорочення споживання. Зниження доходів населення та міграційні процеси змусили шукати нові канали роботи, тому було вирішено запустити B2B-платформу e-Morshynska, яка забезпечує 10% продажів у традиційній роздрібній торгівлі за принципом прямого замовлення без залучення торгових агентів.
Крім того, проблемою залишається кадрове забезпечення. За словами Ткачука, через те, що система бронювання охоплює лише половину співробітників, гостро відчувається дефіцит водіїв.
Для покращення планування в умовах невизначеності IDS Ukraine перебуває на фінальному етапі впровадження системи ERP для управління запасами, додав він.
IDS Ukraine — українська група компаній, заснована в 1996 році. Володіє торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Аляска» та «Аква Лайф». До групи компаній входять Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», «Миргородський завод мінеральних вод», дистриб’юторська компанія «ІДС» та оператор доставки води «ІДС Аква Сервіс».
