Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Concorde Capital прогнозує падіння промислового виробництва в Україні на 3%, а ВВП — на 1% у 2026 році

Інвестиційна компанія Concorde Capital прогнозує падіння ВВП України на 1% за підсумками 2026 року та очікує його подальшого скорочення наступного року, повідомив засновник і керівник компанії Ігор Мазепа під час конференції Forbes Ukraine «Приватні інвестиції» у Києві у вівторок.

«Промислове виробництво скоротиться на 3%, а інфляція становитиме близько 12%», – додав він, уточнюючи прогноз на 2026 рік.

Такий прогноз враховує наслідки російських атак, зокрема закриття великих металургійних та аграрних компаній, а також руйнування складів.

Як повідомлялося, KSE Institute у жовтневому макроекономічному огляді погіршив прогноз реального ВВП України на 2026 рік із зростання на 1,9% до падіння на 0,3%, а на 2027 рік — зі зростання на 2,1 % до скорочення на 0,6 % через посилення російських атак на критичну інфраструктуру та виробничі потужності.

Світовий банк на початку жовтня прогнозував уповільнення зростання ВВП України у 2026 році до 1,2% з 1,8% у 2025 році та його прискорення у 2027 році до 1,5%, погіршивши прогноз на наступний рік з 4%.

МВФ у жовтневому випуску World Economic Outlook прогнозує зростання ВВП України у 2026 році на 1% проти 1–1,6% у червневому прогнозі та зберіг прогноз на 2027 рік на рівні 3,5%.

ЄБРР через удари Росії по портах і суднах у Чорному морі погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 1,5% з 2,2%, а у 2027 році — до 2,5% з 4%.

Dragon Capital наразі очікує падіння ВВП України на 0,5% у 2026 році та на 1% у 2027 році, тоді як до ескалації війни в липні прогнозувала зростання відповідно на 1,5% та 0,5%.

Інвестгрупа ICU, яка в червні погіршила прогноз зростання реального ВВП України у 2026 році до 0,8% з 1,2%, тепер очікує його падіння цього року на 0,6%, а наступного – на 1,9%.

, , , ,

Реальна зарплата, рівень (логарифми)

Реальна зарплата, рівень (логарифми)

Україна з початку року погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та ЄС

Україна, станом на жовтень 2026 року, погодила 29 нових експортних напрямів у 13 країнах світу та Європейському Союзі з початку 2026 року, що є найбільшим річним показником щонайменше з 2022 року, повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) на сайті в понеділок.

Згідно з повідомленням, нові напрями охоплюють Європу, Кавказ, Близький Схід, Африку, Азію та Латинську Америку. Зокрема, відкрито можливість експорту борошна до Китаю, яєчних продуктів до В’єтнаму та Єгипту, молока й молочних продуктів до Чилі, а також столових яєць і рибних продуктів до Єгипту.

Крім того, погоджено доступ на ринки для м’яса та м’ясних продуктів, зокрема яловичини до Іраку, Грузії та Кот-д’Івуару (куди також дозволено постачання м’яса птиці), великої рогатої худоби до Алжиру та овець до Єгипту. До Молдови дозволено експорт живих равликів, їхньої ікри та окремих категорій м’ясних продуктів.

Також для рослинництва відкрито можливість постачання до ЄС садивного матеріалу вишні звичайної, вишні сизої, їхніх гібридів та восьми видів клена. У сегменті кормів погоджено експорт кормової продукції для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблених кормів до Албанії, а також кормів рослинного походження та побічних продуктів тваринного походження до Грузії.

У відомстві додали, що продовжать працювати над розширенням доступу української продукції до міжнародних ринків.

Як повідомлялося, за підсумками 2025 року Україна забезпечила доступ вітчизняних експортерів до 22 нових іноземних ринків. Зокрема, ринок Китаю було відкрито для гороху та морських продуктів дикого вилову, Індія дозволила імпорт яблук, а Канада – імпорт яблук та столових яєць. Крім того, Албанія відкрила ринок для харчових яєць, Аргентина – для насіння соняшнику, Кувейт – для перероблених продуктів, а Малайзія, В’єтнам, Молдова та Чилі – для окремих видів молочної продукції та кормів. Загалом із 2022 року Україні вдалося відкрити 75 нових ринків, розширивши доступ аграрної продукції до 386 торговельних напрямків.

 

, ,

Як війна впливає на сон українців і коли варто звернутися до лікаря – поради ADONIS

Хронічний стрес, повітряні тривоги та постійне очікування небезпеки порушують якість сну українців. Навіть після відносно спокійної ночі людина може прокидатися втомленою. Відновити повноцінний відпочинок допомагають регулярний режим, зниження вечірніх навантажень і своєчасна діагностика порушень сну.

Повноцінний нічний сон став серйозною проблемою для багатьох українців на тлі війни, що триває. За даними інформаційно-аналітичного центру Experts Club повітряні тривоги, вибухи та необхідність постійно стежити за ситуацією порушують звичний режим відпочинку. При цьому труднощі можуть зберігатися і в ті ночі, коли безпосередньої загрози немає.

Згідно з даними соціологічного опитування, проведеного в червні 2026 року, на які посилається медичний центр ADONIS, 38% опитаних українців повідомили про погіршення якості сну порівняно з початком року, причому 14% відзначили суттєве погіршення. Інше дослідження впливу війни на сон показало, що ознаки безсоння спостерігалися у 44% учасників, а клінічно виражене безсоння — у 27%.

Чому організм не може розслабитися навіть уночі

Сон — важливий фізіологічний процес, необхідний для відновлення організму, роботи нервової системи, пам’яті та здатності регулювати емоції. Регулярні пробудження через повітряні тривоги та вибухи порушують його структуру, знижуючи якість відпочинку навіть у тих випадках, коли людині вдається знову заснути.

Однак зовнішні обставини — не єдина причина проблем. За тривалого стресу нервова система може зберігати підвищену настороженість навіть тоді, коли безпосередньої небезпеки немає.

Як пояснює провідний лікар-невролог вищої категорії медичного центру ADONIS Валерій Козлов, людина може лягати спати в тиші, але внутрішнє напруження продовжує заважати розслабленню, засинанню та підтриманню безперервного сну.

У результаті навіть після семи-восьми годин у ліжку людина не завжди почувається відпочилою. Сон може бути поверхневим і переривчастим, а його відновлювальна функція — зниженою.

Тому відсутність нічних обстрілів сама собою не гарантує повноцінного відпочинку: організму потрібен час, щоб вийти зі стану постійної готовності до небезпеки.

Чому виникають безсоння та часті нічні пробудження

Короткочасні пробудження є частиною нормального сну, і людина часто навіть не пам’ятає про них. Проблема виникає, коли вони стають частими, після них важко знову заснути, а вранці зберігаються втома та відчуття виснаження.

Причини можуть бути різними: хронічний стрес, тривожність, нерегулярний режим дня або захворювання, що впливають на якість сну.

На окрему увагу заслуговує синдром обструктивного апное сну. За цього стану дихання під час сну періодично припиняється або суттєво обмежується. Організм реагує короткочасними пробудженнями, які людина може не усвідомлювати. У результаті сон стає менш повноцінним, незважаючи на достатню тривалість.

Ще одна поширена ситуація — сильна втома протягом дня за неможливості заснути ввечері. Це пов’язано з тим, що фізичне та емоційне виснаження не завжди супроводжується сонливістю. Внутрішнє напруження та тривожні думки можуть підтримувати стан збудження нервової системи.

Додатковим чинником стає надмірне вживання кофеїну, особливо в другій половині дня.

Таким чином, не всі порушення сну можна пояснити виключно психологічними причинами. Якщо проблеми зберігаються, важливо встановити їхнє джерело.

Як хронічне недосипання впливає на здоров’я та працездатність

Нестача сну позначається не лише на самопочутті вранці. За систематичного недосипання людині стає складніше концентрувати увагу, запам’ятовувати інформацію, швидко реагувати на зміни ситуації та ухвалювати рішення.

Також можуть посилюватися дратівливість та емоційна нестабільність, збільшуватися кількість повсякденних помилок і знижуватися працездатність.

Особливу небезпеку виражена денна сонливість становить для водіїв і людей, чия робота потребує постійної концентрації уваги.

При цьому спроба компенсувати недосипання однією тривалою ніччю не завжди дає необхідний результат. Після тривалого періоду недостатнього сну організму може знадобитися більше часу для відновлення.

Тому ключове значення має не лише тривалість окремого нічного відпочинку, а й регулярність сну загалом.

Як відновити режим сну в умовах війни

За словами Валерія Козлова, в умовах постійних зовнішніх загроз не завжди можливо повністю контролювати тривалість і якість нічного відпочинку. Проте дотримання кількох рекомендацій може допомогти стабілізувати режим.

По-перше, важливо підтримувати регулярний час пробудження. За можливості слід вставати приблизно в один і той самий час, щоб сформувати більш стійкий добовий ритм.

По-друге, необхідно отримувати достатньо природного світла та зберігати помірну фізичну активність протягом дня. Це допомагає підтримувати нормальний цикл сну й неспання.

По-третє, увечері бажано поступово знижувати навантаження. Варто обмежувати інтенсивне споживання новин безпосередньо перед сном та уникати дій, які посилюють емоційне напруження.

По-четверте, слід контролювати вживання кофеїну. Кава та інші напої, що містять його, у другій половині дня можуть ускладнювати засинання.

По-п’яте, після особливо важкої ночі допустимий короткий денний сон. Однак тривалий відпочинок ближче до вечора здатний ускладнити засинання наступної ночі.

При цьому будь-які рекомендації щодо поліпшення сну повинні враховувати вимоги безпеки. Під час повітряної тривоги необхідно дотримуватися встановлених правил і прямувати до укриття, навіть якщо це означає вимушене переривання нічного відпочинку.

Важливо також не висувати до себе надмірних вимог: в умовах війни відновлення звичного режиму може відбуватися поступово.

Коли порушення сну потребують медичної допомоги

Якщо труднощі із засинанням, часті нічні пробудження або відчуття сну, що не приносить відпочинку, регулярно повторюються, впливають на повсякденне життя та не дозволяють нормально відновлюватися, варто звернутися до фахівця.

Особливої уваги потребують гучне хропіння, помічені оточенням зупинки дихання уві сні, пробудження з відчуттям нестачі повітря та виражена сонливість протягом дня. Ці ознаки можуть вказувати на порушення дихання під час сну, що потребують спеціалізованої діагностики.

Порушення сну також можуть супроводжувати неврологічні, серцево-судинні, ендокринні та інші захворювання. Тому не слід автоматично пояснювати постійну втому виключно стресом.

Один із методів об’єктивної оцінки сну — полісомнографія. Під час нічного дослідження обладнання реєструє структуру сну, дихання, серцевий ритм, насичення крові киснем та інші фізіологічні показники.

Таке обстеження особливо важливе за підозри на апное сну. При цьому полісомнографія необхідна не кожній людині з безсонням: відповідний метод діагностики визначається індивідуально після консультації лікаря.

Діагностика сну: можливості медичного центру ADONIS

Для обстеження пацієнтів із підозрою на порушення сну в медичному центрі ADONIS передбачено два варіанти діагностики: полісомнографія в клініці під наглядом медичного персоналу та домашній моніторинг із використанням портативного обладнання.

Вибір методу залежить від скарг пацієнта, передбачуваної причини порушення та медичних показань.

Своєчасна діагностика дозволяє не обмежуватися боротьбою з окремими симптомами, а з’ясувати, чому сон перестав забезпечувати повноцінне відновлення організму.

В умовах війни якісний сон залишається важливим чинником збереження фізичного здоров’я, емоційної стійкості та працездатності.

Якщо постійна втома та нічні пробудження стають звичними, не варто вважати їх неминучою частиною повсякденного життя: необхідно оцінити стан здоров’я та підібрати індивідуальний підхід до відновлення сну.

Джерело: медичний центр ADONIS. Матеріал підготовлено на основі рекомендацій лікаря-невролога Валерія Козлова.

Медцентр ADONIS відкрив лабораторію сну для діагностики порушень сну

Медичний центр ADONIS із 26 жовтня 2026 року розпочав роботу лабораторії сну, яка спеціалізуватиметься на діагностиці та лікуванні порушень сну, повідомляє пресслужба медичної мережі.

У лабораторії пацієнтам пропонують два формати обстеження: нічну полісомнографію у спеціально обладнаній палаті клініки та дослідження сну в домашніх умовах із використанням портативного діагностичного обладнання.

Полісомнографія дає змогу комплексно оцінити фізіологічні процеси під час сну, зокрема його структуру, дихання, серцевий ритм і рівень насичення крові киснем. Під час нічного обстеження в клініці медичний персонал контролює роботу обладнання та якість запису показників.

За інформацією медцентру, палата для проведення нічних досліджень розташована безпосередньо в укритті клініки, що дає змогу не переривати обстеження під час повітряних тривог.

Для дослідження в домашніх умовах пацієнт отримує портативний пристрій та інструкції з його використання. Після завершення процедури обладнання повертають до клініки для аналізу отриманих даних.

Медичний висновок готують протягом 2–3 робочих днів. Після цього пацієнт може отримати консультацію лікаря-невролога, який пояснить результати обстеження та надасть рекомендації щодо подальшого лікування.

За необхідності до діагностики та лікування залучатимуть фахівців різних напрямів, зокрема кардіологів, неврологів, ендокринологів і психотерапевтів.

У ADONIS зазначають, що спеціалізоване обстеження може бути актуальним для людей, яких турбують регулярне гучне хропіння, зупинки дихання уві сні, часті нічні пробудження, ранковий головний біль, постійна втома після пробудження або надмірна сонливість удень. Такі симптоми можуть свідчити, зокрема, про обструктивне апное сну.

Відкриття лабораторії відбувається на тлі погіршення якості сну частини українців через повномасштабну війну, постійний стрес і нічні повітряні тривоги.

Лабораторія сну ADONIS розташована за адресою: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, вул. Академіка Шалімова, 90.
ADONIS — українська мережа багатопрофільних медичних центрів для дорослих і дітей, заснована в Києві у 1997 році. Мережа надає медичні послуги за численними спеціальностями, включаючи діагностику, амбулаторне та хірургічне лікування. За інформацією компанії, до її структури входять медичні центри в Києві та Київській області.

, , ,

Fitch підтвердило рейтинг України на рівні «CCC»

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті на рівні «CCC» та довгостроковий РДЕ у національній валюті на один щабель вище – «CCC+».

«Довгостроковий РДЕ України в іноземній валюті відображає значний кредитний ризик з огляду на війну та її макроекономічні й фіскальні наслідки. Ці фактори врівноважуються керованим графіком обслуговування боргу у короткостроковій перспективі, покращеним рівнем валютних резервів та значною підтримкою з боку офіційних партнерів, насамперед ЄС», – зазначило агентство на своєму сайті.

Вищий рейтинг у нацвалюті воно пояснило очікуваннями, що до боргових зобов’язань у національній валюті застосовуватиметься пріоритетний підхід, бо більша частина гривневого боргу належить вітчизняним банкам (переважно державним) та Національному банку України. На думку Fitch, це обмежує доцільність реструктуризації такого боргу, оскільки вона може призвести до додаткових фіскальних витрат (зокрема, на докапіталізацію банків).

Агентство констатувало, що у 2026 році війна загострилася: Росія посилила повітряні атаки на різні сектори економіки та продовжує фактичну блокаду чорноморського узбережжя України, що серйозно перешкоджає роботі ключових експортних маршрутів, втім російські війська досягли лише незначних територіальних успіхів. Дипломатичні зусилля зайшли в глухий кут, а позиції сторін залишаються діаметрально протилежними.

«Fitch очікує, що війна триватиме і у 2027 році, оскільки наразі передумови для припинення вогню є слабкими», – йдеться у документі.

Агентство прогнозує незначне скорочення економіки у 2026 році (після відсутності зростання в січні-серпні) з подальшим зростанням на 0,2% у 2027 році за умови, втім останній показник залежить від того, як українська економіка зможе адаптуватися до очікуваного нового етапу повітряних атак, продовження морської блокади в Чорному морі, а також від обсягів і термінів надання додаткової зовнішньої фінансової допомоги.

Згідно з ним, Україна й надалі матиме значний бюджетний дефіцит через слабкі внутрішні надходження (значною мірою спричинені серйозним порушенням економічної діяльності), а також через дуже високі й негнучкі видатки, переважно пов’язані з обороною. За прогнозами Fitch, у 2026 році фіскальний дефіцит сягне 18% ВВП (28% без урахування грантів), а до 2028 року дещо знизиться – до 15,6% ВВП.

Зазначається, що програма Ukraine Support Loan (USL) покриває вагому частку потреб України у фінансуванні у 2026 році (початковий прогноз – $56 млрд) та 2027 році (прогноз – $43 млрд), однак ескалація конфлікту призвела до виникнення додаткових потреб у фінансуванні: $27 млрд (12,4% ВВП) у 2026 році та $33 млрд (14,5% ВВП) у 2027 році; джерела покриття цих потреб наразі остаточно не визначені.

«Підтримка з боку міжнародних донорів залишається потужною і є ключовим чинником, що підтримує кредитний рейтинг. Fitch виходить із припущення, що обсяг фінансування – насамперед з боку ЄС – буде достатнім для покриття короткострокових фінансових розривів», – сказано у документі.
Водночас Fitch додало, що тривале збереження значних потреб у фінансуванні в середньостроковій перспективі може призвести до «втоми донорів» (особливо в ЄС), зважаючи на політичні розбіжності між державами-членами щодо форми та обсягів підтримки.

Агентство нагадало, що на кінець 2025 року валовий борг сектору загального державного управління становив 101,2% ВВП, а виплати за єврооблігаціями розпочнуться лише у 2029 році. За прогнозами Fitch, до 2028 року цей показник зросте до 134,3% ВВП, що зумовлено збереженням значних дефіцитів бюджету та поступовим знеціненням української гривні. Fitch розглядає кошти в межах механізму USL та більшу частину фінансування за програмою ERA (Extraordinary Revenue Acceleration) як умовні зобов’язання, оскільки їх повернення передбачається лише в разі виплати Росією репарацій Україні.

Водночас частка ЄС у програмі ERA в розмірі $18,1 млрд, що надається через механізм макрофінансової допомоги, враховується як державний борг.

За прогнозами Fitch, дефіцит поточного рахунку у 2026 році сягне 24% ВВП, при цьому дефіцит зовнішньої торгівлі товарами становитиме 40% ВВП. Агентство очікує, що дефіцит залишатиметься відносно високим – у середньому 20% ВВП протягом 2027-2028 років. Виходячи з припущення про продовження офіційної зовнішньої фінансової підтримки, прогнозується, що міжнародні резерви в середньому покриватимуть 4,6 місяця поточних зовнішніх платежів у 2026-2028 роках.

, , , ,