Державний ПриватБанк завершив 2023 рік із 37,77 млрд грн чистого прибутку, що на 7,57 млрд грн, або на 25%, перевершує фінрезультат 2022 року, повідомила фінустанова у пресрелізі в середу.
Зазначається, що доподатковий прибуток зріс у 2,1 раза, або на 38,09 млрд грн – до 72,77 млрд грн.
Згідно з релізом, активи ПриватБанку минулого року після зростання на 34,9% у 2022 році збільшилися ще на 26,6% – до 685,1 млрд грн, забезпечуючи йому лідерство за цим показником на ринку.
Чистий процентний дохід банку зріс 2023 року на 19,7 млрд грн, або на 49,4% – до 59,6 млрд грн, з яких 3 млрд грн було забезпечено за рахунок сприятливої процентної політики Національного банку України (НБУ) протягом 2023 року,
Водночас чистий комісійний прибуток зріс на 20%, досягнувши 24,4 млрд грн.
“В умовах зростання бізнесу операційні витрати зросли лише на 8%, залишаючись під пильним управлінським контролем”, – сказано в релізі.
Як зазначає держбанк, чистий портфель кредитів населенню 2023 року зріс на 39% – до більш ніж 60 млрд грн, тим часом обсяг кредитів для бізнесу збільшився на 23% – до більш ніж 30 млрд грн.
ПриватБанк відзначає поступове поліпшення якості кредитного портфеля, що дає значну економію за витратами на формування резервів. Зокрема, за інформацією банку, витрати за цією статтею 2023 року зменшилися на 11,8 млрд грн до 2022-го.
Відзначається також зростання депозитних вкладень у держбанку як фізосіб, так і підприємств – обсяг депозитів збільшився на 18%, або на 85 млрд грн до рівня 2022 року. За інформацією держбанку, депозити та залишки на кореспондентських рахунках клієнтів за підсумками 2023 року сягнули 550 млрд грн. Згідно з поданими матеріалами, Приват має 18,35 млн активних клієнтів-фізосіб і 875 тис. бізнес-клієнтів.
Зазначено, що Приват сплатив до держбюджету 26,8 млрд грн податку на прибуток (з урахуванням 8,2 млрд грн передоплати у 2021-2022 роках разом із дивідендами), тоді як у 2021-2022 фінустанова сплатила 8,5 млрд грн.
“Більшу частину чистого прибутку банку за рішенням акціонера в особі Міністерства фінансів буде спрямовано на виплату дивідендів, тобто також до державного бюджету”, – підкреслюється в повідомленні.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо домовилися про проведення бізнес-форуму в першій половині 2024 року.
“Наголосили на важливості зміцнення відносин між підприємствами та сприяння залученню словацьких компаній до зусиль із відновлення України. Відповідно домовилися скликати бізнес-форум у першій половині 2024 року за участю представників держави та регіонів, бізнес-асоціацій та відповідних державних установ”, – ідеться в спільній заяві за результатами зустрічі прем’єрів у середу в Ужгороді.
Сторони також домовилися про проведення в найкоротший час засідання українсько-словацької змішаної комісії з економічного, промислового і науково-технічного співробітництва та міжурядової українсько-словацької комісії з питань транскордонного співробітництва.
Порти Дунайського кластера у 2023 році збільшили вантажообіг практично вдвічі – до 32 млн тонн.
Як повідомила Адміністрація морських портів України (АМПУ) у Facebook у середу, за цей період прийнято і відправлено 14,031 тис. суден,
Порт “Ізмаїл” прийняв/відправив 9,324 тис. суден, переваливши 20,26 млн тонн вантажів. Порт “Рені” – 3,858 тис. суден, 10,07 млн тонн вантажів, порт “Усть-Дунайськ” – 849 суден, 1,68 млн тонн вантажів.
Обсяг перевалки зернових у портах Дунайського кластеру торік збільшився майже вдвічі – до 20 млн тонн (10,3 млн тонн у 2022 році). Також, значно зріс обсяг перевалки наливних вантажів – 5,3 млн тонн (2,3 млн тонн), чорних металів – 1,7 млн тонн (0,8 млн тонн), будівельних матеріалів – 0,5 млн тонн (0,3 млн тонн), контейнерів – 67,667 тис. TEU (9,321 тис. TEU). Обсяги перевалки руди незначно скоротилися – до 1,9 млн тонн (2,1 млн тонн).
Раніше повідомлялося, що вантажообіг морських портів Дунайського регіону за січень-листопад 2023 року досяг 29,4 млн тонн, що більш ніж удвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року (14,5 млн тонн).
Обсяг перевалки в портах Дунайського кластеру 2022 року становив 16,49 млн тонн: 8,89 млн тонн – у порту “Ізмаїл”, 6,82 млн тонн – у порту “Рені” та 0,785 тис. тонн – у порту “Усть-Дунайськ”.
Українські клініки у 2023 році відновлювали роботу з урахуванням ситуації та викликів воєнного часу і відкривали нові напрями, зокрема, ті, що враховують потреби в лікуванні воєнних травм, реабілітації та реконструкції.
Про це під час круглого столу в агентстві “Інтерфакс-Україна” повідомили керівники провідних приватних клінік України у вівторок.
“У 2023 році ми відновили свої позиції в ринковій частці для звичайних для нас послуг – пологи і вагітність. Там ми вже успішно перетворилися на багатопрофільний медичний центр, додали нові послуги та змогли розвиватися в декількох нових сферах, як-от лікування ожиріння, мамологічна та флебологічна хірургія, педіатрія”, – сказав операційний директор і співвласник Багатопрофільного медичного центру “Лелека” Вадим Зукін.
Водночас найбільшим досягненням у 2023 році він назвав підтвердження клінікою на 2024 рік міжнародної акредитації Joint Commission International (JCI).
“У 2024 році плануємо розвивати послуги, які в нас уже є, в нових для нас сферах, а також запустити декілька унікальних для України послуг, про які ми зможемо сказати наприкінці року”, – повідомив Зукін, додавши: “Говорити про плани ми можемо лише завдяки нашим Збройним силам, нашим захисникам, які наразі захищають нас на фронті”.
У свою чергу головний медичний директор медмережі “Добробут” (Київ) Олександр Лінчевський нагадав про відкриття 2023 року нової багатопрофільної лікарні на просп. Бажана в Києві площею понад 9 тис. кв. м. У новій лікарні минулого року також почала свою роботу Клініка офтальмології “Добробут”.
“Це відкриття було заплановано з самого початку, до повномасштабного вторгнення, ми планували відкрити її роком раніше. Але навіть в умовах війни ми змогли відкрити цю нову лікарню з новими можливостями, новими послугами, новими операційними. І, звісно, це виглядає неймовірно”, – сказав він.
Лінчевський також повідомив, що 2023 року “Добробут” відкрив реабілітаційне відділення в медцентрі на вул. Сім’ї Ідзиковських у столиці і планує відкривати такі самі відділення у своїх поліклінічних відділеннях.
Крім того, “Добробут” запустив новий Центр сомнології, а також Центр онкодерматології, який працює під керівництвом професорки Марії Кукушкіної. Також мережа минулого року відкрила ще одну стоматологічну клініку — наразі в Києві працюють три стоматології “Добробут”.
“Нам подобається результат 2023 року, хоча, можливо, частину з цього ми хотіли б мати у 2022 році”, – зазначив він.
Коментуючи плани розвитку медмережі “Добробут” на 2024 рік, Лінчевський сказав: “Якщо ми скажемо, що нам нема чого покращити, будемо себе обманювати”.
“Кожне зауваження, будь-яка критика з боку пацієнтів уже є самодостатнім планом розвитку. Ми просто ухвалюємо рішення реалізувати цей план негайно або трохи пізніше. Війна сповнена невизначеностей, тож ми зосередимося на вирішенні оперативних питань та закладанні фундаментів, щоб якнайшвидше реалізувати наші надії та мрії. У нас є що робити щодня”, – констатував він.
Зі свого боку співвласник медичної групи ADONIS Віталій Гірін повідомив, що 2023 року клініки медгрупи надали меддопомогу понад 250 тис. осіб. Крім того, реабілітаційну допомогу отримало понад 300 військових.
Гірін також повідомив, що ADONIS торік відкрив два поліклінічні реабілітаційні центри та реабілітаційний центр у лівобережній частині Києва.
“Незважаючи на блекаути і всі проблеми, з якими ми зіткнулися, в принципі бачимо, що кількість наших пацієнтів поступово збільшується”, – сказав він.
Водночас Гірін зазначив, що довоєнні роки були пов’язані з пандемією COVID-19, тому порівняння потоку пацієнтів із довоєнним періодом не буде коректним. “Цифри не дуже правильні, але в нас менше пацієнтів приблизно на 50%”, – сказав він.
“Найважливіше досягнення в тому, що ми змогли зберегти команду, яка в нас є”, – наголосив Гірін.
Коментуючи плани на 2024 рік, він сказав, що найважливіше завдання для ADONIS – оптимізувати бізнес-процеси.
“Ми впроваджуватимемо нові стандарти якості, представимо новітні технології. Ми також хочемо зосередитися на розвитку культури регулярних чекапів, тому що здоров’я – в руках самих людей. Вони вже зрозуміли це, і ніхто, крім них, не несе за це відповідальність”, – сказав він.
Зі свого боку директор і засновник медичного центру “Клініка доктора Валіхновського” Ростислав Валіхновський повідомив, що клініка спеціалізується на планових та ургентних операціях. У 2023 році вона розширилася і розвинула великий спектр послуг для українських та іноземних пацієнтів, а також активно надає необхідну хірургічну допомогу військовослужбовцям.
“Ми відкрили клініку в Івано-Франківську. Це повноцінна будівля за сучасними стандартами, навіть новіша, ніж у Києві. Ця клініка нам дуже допомагає під час війни надавати послуги тим пацієнтам, які виїхали на захід України, але яким потрібні високоспеціалізовані хірургічні послуги”, – сказав він.
Крім того, Валіхновський повідомив про будівництво другої будівлі в Києві площею близько 2,5 тис. кв. м. При цьому в цей проєкт було внесено зміни, що передбачають розширення площі бомбосховищ і збільшення ліжкового фонду на 35 од.
Крім того, “Клініка доктора Валіхновського” запустила освітній проєкт Valikhnovsky Academy, в якому наставниками є 150 хірургів із різних країн із багаторічним досвідом практики та власною електронною карткою пацієнта, в якій англійською мовою зберігаються медичні дані. Це дає змогу за потреби передавати ці дані в будь-який медичний центр світу.
Коментуючи плани на 2024 рік, Валіхновський наголосив на намірі побудувати ще одну клініку в Києві та на заході України.
“Наразі ми шукаємо будівлю в столиці на 5-6 тис. кв. м, яку зможемо реконструювати, або ділянку для будівництва. Друга частина – це клініка в західному регіоні країни”, – сказав він.
Зі свого боку старша дослідниця Державної установи “Інститут очних хвороб і тканинної терапії В. П. Філатова НАМН України” (Одеса) Олександра Зборовська повідомила, що у 2023 році клініка не припиняла роботу. Основними досягненнями вона назвала збереження наукового і кадрового складу, продовження надання медпослуг та наукові дослідження.
За словами Зборовської, кількість пацієнтів повністю повернулася до довоєнного рівня, проте в їхній структурі стало більше важких пацієнтів. “Кількість важких випадків – дедалі більше і більше”, – констатувала вона.
Зборовська також повідомила, що клініка пролікувала близько 1500 постраждалих від воєнних травм – і військовослужбовців, і мирного населення.
Вона також нагадала про відкриття інститутом нового семиповерхового корпусу з найсучаснішим офтальмологічним обладнанням.
Крім того, співробітники інституту, які займаються лікуванням травм ока, виступили на великих міжнародних конференціях, де представили свій унікальний досвід.
“Для нас значно важливим є прорив, який ми змогли реалізувати на основі нашого досвіду зі створення нових проєктів не лише в практичному, а й у науковому напрямі”, – сказала вона.
DOBROBUT, ZBOROVSKA, АДОНИС, Зукін, ІНСТИТУТ ФІЛАТОВА, Лелека, Лінчевський
Незважаючи на війну в Україні відроджуються великі аграрні виставки, які мають неабиякий вплив на роботу галузі та виступають своєрідною платформою обміну досвідом, пише SEEDS.
Повертається до столиці і одна з наймасштабніших в Україні міжнародних виставок – «Агровесна». Традиційно напровесні, перед початком польових робіт учасники цієї виставки демонструють у столичному виставковому центрі сучасні технології в різних галузях: зерновому господарстві, тваринництві, плодоовочевій сфері.
Зважаючи на ризики воєнного часу та турбуючись про безпеку, минулого року виставку не проводили, але часи стрімко змінюються і цьогоріч «Агровесні» у Києві бути!
Проходитиме ця визначна аграрна подія у Міжнародному виставковому центрі Києва 14–16 лютого. Важливо, що інтерес до таких масштабних подій в Україні неквапливо, але відновлюється, розповів SEEDS директор виставки Сергій Висоцький.
«Сказати, що все відновилось, буде трохи самовпевнено, але впевнено можна сказати, що інтерес до виставок відновлюється. Процес поступовий, але вектор руху доволі стійкий. Ми бачимо, що це потреба і нашої економіки, і окремих її галузей. Звичайно, вона не на тому рівні, як це було до повномасштабного вторгнення, але у виставковому заході зацікавлені і люди, і компанії. І, дай Бог, все поступово відновиться», – сподівається Сергій Висоцький.
«Вже стало традицією щороку в рамках «Агровесни» проводити Міжнародну конференцію агромедіа-агенції Sapienza, присвячену різним темам збільшення прибутків аграрного бізнесу. Після невеличкої перерви ми повертаємося з новою тематикою. Цього року в перший день виставки «Агровесна» наша агенція за участі агроасоціацій та об’єднань фермерів проводить Конференцію зі Сталого аграрного бізнесу. З 12:00 учасники зможуть дізнатися більше про сталі та прибуткові агротехнології. Ви дізнаєтеся про нові ніші, які розвиваються в Україні попри війну, дізнаєтеся більше про програми підтримки аграрного бізнесу та шляхи гармонійного розвитку аграрного бізнесу з огляду на курс ЄС. Також разом з учасниками ми сформуємо резолюцію конференції з напрацюваннями та планами для сталого аграрного розвитку України», – зазначає Катерина Звєрєва, засновниця агромедіа-агенції Sapienza, Міжнародний консультант ФАО ООН.
Від початку війни це буде перша «Агровесна». Минулу довелось відмінити через доволі вагомі причини, нагадав Сергій Висоцький.
«Минулого року ми відмінили «Агровесну», бо була дуже важка ситуація і безпекова, і в енергетиці. Часті відключення електроенергії змушували шукати нові ресурси. Ми їх знаходили, але вони були досить вартісні. Зараз ситуація стабільна, і в безпековому плані ми більше підготовлені – безпосередньо на території МВЦ є бомбосховище. Воно комфортне і високого рівня захисту. До того ж ми бачимо, що тієї напруги, яка була минулого року, – її немає. Ми робимо все для того, щоб наші учасники та відвідувачі почувались комфортно та безпечно», – переконаний Сергій Висоцький.
В рамках виставки “АГРОВЕСНА“ 14 лютого о 12:00 у Київському МВЦ відбудеться Міжнародна конференція: СТАЛИЙ АГРОБІЗНЕС: “ТРАДИЦІЇ.НІШІ.ЕКОПРАКТИКИ.ТЕХНОЛОГІЇ”
УЧАСТЬ БЕЗКОШТОВНА ЗА УМОВИ ПОПЕРЕДНЬОЇ РЕЄСТРАЦІЇ
Конференція організована агромедіа-агенцією Sapienza.media за підтримки Української Плодоовочевої Асоціації – УПОА.
Рекордну кількість електрокарів — понад 37 тисяч — було імпортовано в Україну у 2023 році. Це у 4 рази більше, ніж у 2021 році. Найпопулярнішими марками електроавтомобілів є Volkswagen, Tesla та Nissan. А Львівщина є лідером за кількістю реєстрацій таких автомобілів.
Рекордні 37 953 електрокарів було ввезено в Україну за весь 2023 рік. Це у 4 рази більше, ніж у 2021 році, коли було імпортовано 8 996 електроавто.
Загалом на електромобілі припадає 10% від загальної кількості імпортованих авто в Україну у 2023 році. Для порівняння, у 2021 році частка електрокарів складала лише 1,2%.
Найбільше імпортованих електромобілів було зареєстровано на Львівщині — 5 133 авто. На другому місці Київ — 4 913 електромобілів, а на третьому — Одеська область, там зареєстровано 3 412 електрокари.
Найпопулярнішими марками електромобілів в Україні у 2023 році стали Volkswagen, Tesla, Nissan, Renault та Honda.
Найзатребуванішою моделлю електромобіля вже 4 роки поспіль залишається Nissan Leaf. Понад 5 тисяч таких авто ввезли в Україну торік. На другому місці по затребуваності Volkswagen ID.4 — 3 770 авто. Замикає трійцю лідерів Tesla Model 3 — 3 291 електрокари.
Найстаршим електромобілем, ввезеним в Україну у 2023 році, став Citroen Saxo 2000 року.
Рекордну кількість електрокарів ввезли в Україну у 2023 році — Опендатабот
