Господарський суд Дніпропетровської області задовольнив позов ПрАТ “Нікопольський завод феросплавів” (НЗФ, Дніпропетровська обл.) про стягнення 17 млн 271,408 тис. грн заборгованості з ТОВ “Кварцит ДМ” (смт Васильківка Дніпропетровської обл.).
Згідно з судовими матеріалами справи №904/7423/25 у Господарському суді Дніпропетровської області, копії яких є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна“, НЗФ звернувся до суду із позовом стягнути з “Кварцит ДМ” заборгованість у розмірі 17,271 млн грн за договором генерального підряду №1905621 від 27 вересня 2019р та витрати по сплаті судового збору.
Суд рішенням від 19 березня поточного року стягнув з ТОВ “Кварцит ДМ” на користь НЗФ 17 млн 271,408 тис. грн. Рішення набрало законної сили 9 квітня. В той же день Госпсуд видав наказ про примусове виконання рішення (оприлюднено наказ 10 квітня).
Як повідомлялось, позовні вимоги НЗФ обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору генерального підряду №1905621 від 27 вересня 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Згідно з даними YouControl, ТОВ “Кварцит ДМ” засновано у лютому 1999 року. Основний вид діяльності – добування інших корисних копалин та розроблення кар’єрів.
Компанії “Веспаренто Лімітед” належить 24% частка ТОВ, “Діоне Трейдінг Лтд.” – 23%, “Реліш Холдінгс Лтд.” – 22%, “Хайперіон Холдінгс Лтд.” (всі – Маршаллові о-ви) – 22%, “Ласкренсо Менеджмент Лтд.” (Сент-Кітс і Невіс) – 9%.
Кінцеві бенефіціари компанії (по 50%) – Геннадій Боголюбов (Австрія) та Тимур Міндіч (Україна).
Розмір статутного капіталу – 14 млн 314,564 тис. грн.
НЗФ – найбільше в Україні підприємство з виробництва силіко- і феромарганцю. Середній місячний випуск феросплавів за стабільної роботи підприємства – близько 55-60 тис. тонн.
За даними НДУ на четвертий квартал 2025 року, у власності Sofalon Investments Limited перебуває 15,503% акцій ПрАТ, Rougella Properties Ltd. – 9,6904%, Dolemia Consulting Ltd. – 15,7056%, Sonerio Holdings Ltd. – 9,2158%, Manjalom Limited – 5,8824%, Treelon Investments Limited (усі – Кіпр) – 15,1013%.
НЗФ контролює група EastOne, створена восени 2007 року в результаті реструктуризації групи “Інтерпайп”, а також група “Приват” (обидві – Дніпро).
Кварцит ДМ, Міндіч, НЗФ, СУД
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, у 2025 році знизила виторг від продажів продукції в Україні на 11% порівняно з 2024 роком – до $2,3 млрд.
Згідно з пресрелізом групи на основі річного звіту за 2025 рік, цей результат головним чином відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля, зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату та нижчі середні ціни продажу. Частка України у консолідованому доході зменшилася на 2 процентні пункти (п.п.), до 32%.
Продажі на інші ринки знизилися на 3%, до $4,942 млрд, що становить 68% від загального доходу. Зокрема продажі до Європи зросли на 3% завдяки зростанню поставок плоского та довгого прокату власного виробництва (на 18% та 41% відповідно), заготовок (на 15%), плоского прокату для перепродажу (на 9%) та чавуну (у 2,1 рази). Частка регіону в загальному обсязі доходів зросла до 44% (на 3 п.п. більше у річному обчисленні).
Продажі до Азії впали на 5%, головним чином через зниження обсягів перепродажу залізорудного концентрату (на 7%) та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в загальному обсязі доходів залишилася незмінною на рівні 16%.
Доходи з Північної Америки знизилися на 24% через зниження поставок довгого прокату на 80% та зниження середніх цін продажу. Частка регіону в консолідованому доході залишилася стабільною на рівні 4%.
Доходи від Близького Сходу та Північної Африки (MENA) зменшилися на 29%, головним чином через зменшення відвантажень заготовок (на 34%). Частка регіону в загальних доходах знизилася до 3% (на 1 п.п. менше).
Продажі в інші регіони знизилися на 18%, тоді як їхня частка в загальних доходах залишилася незмінною на рівні 1%.
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6%, до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції та напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20%. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки (на 8 п.п. більше).
Продажі чавуну зросли на 41%, до $371 млн головним чином завдяки зростанню обсягів продажів на 53%, до 857 тис. тонн. Це відображає зростання як перепродажів (на 48%), так і внутрішніх поставок (у 2,5 рази). Частка перепродажів у загальному обсягу знизилася на 4 п. п., до 91%. Північна Америка залишалася основним напрямком, на яку припадало 63% поставок у 2025 році порівняно з 71% у 2024 році. Поставки до Європи зросли в 2,2 рази та склали 32% від загального обсягу поставок у 2025 році (на 9 п. п. більше).
У 2025 році продажі заготовок впали на 16%, до $327 млн головним чином через падіння обсягів продажів на 12%, до 629 тис. тонн на тлі нижчого виробництва. Поставки до Європи зросли на 42 тис. тонн, тоді як поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки скоротилися на 121 тис. На ці регіони припадало 50% та 38% від загального обсягу поставок у 2025 році відповідно (38% та 50% у 2024 році). Середня ціна продажу також знизилася, що відповідає орієнтиру CFR Türkiye для квадратних заготовок, який знизився на 11% у річному обчисленні.
Протягом звітного періоду продажі плоского прокату зросли на 6%, до $2,375 млн, що зумовлено 15% збільшенням обсягів продажів – до 3,498 тис. тонн. Це включало зростання перепродажів на 15% та 13% внутрішніх поставок. Частка перепродажів у загальному обсягу зросла до 70% (на 1 п.п. більше). Європа залишалася основним ринком, на який припадало 71% від загального обсягу поставок (72% у 2024 році). Обсяги продажів у регіоні зросли на 279 тис. тонн на тлі зростання попиту та відновлення виробництва гарячекатаного прокату групою в Італії. Поставки в Україну зросли на 29%, що становить 26% від обсягів продажів (23% у 2024 році). Середня ціна продажу знизилася відповідно до орієнтира HRC CFR Італія, який знизився на 7% у річному обчисленні.
У 2025 році продажі довгого прокату зросли на 1%, до $960 млн, що зумовлено зростанням поставок на 3%, до 1,411 млн тонн. Поставки до Північної Америки скоротилися на 80% через посилення торговельних обмежень у Канаді та США та становили 3% від загального річного обсягу (17% у 2024 році). Ця продукція була перенаправлена до Європи, де поставки зросли на 40%, збільшивши частку регіону до 48% від загального обсягу продажів (на 13 в.п. більше). Поставки в Україну зросли на 4%, що становить 45% від загального обсягу (не змінилося у річному обчисленні). Середня ціна продажу знизилася відповідно до бенчмарку CFR Türkiye для квадратної заготовки.
Протягом звітного періоду продажі коксу впали на 20%, до $390 млн. Зниження зумовлене головним чином нижчими середніми цінами продажу, що відображають тенденції котирувань коксівного вугілля. Загальний обсяг відвантажень зріс на 7%, до 1,450 млн тонн завдяки зростанню обсягів продажів СП “Запоріжсталь”.
У 2025 році доходи гірничодобувного сегмента зменшилися на 25%, до $2,135 млрд. Цей результат відображає відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (зниження на 11%). Внесок сегмента у загальний виручку склав 29% (зниження на 8 в.п.).
Продажі товарного залізорудного концентрату впали на 14%, до $1,409 млрд головним чином через скорочення загального обсягу поставок на 13%, до 14,376 млн тонн. Це відображає зменшення обсягів перепродажу на 22% та зниження обсягів власних поставок на 4%. В результаті, поставки в Україну та Азію скоротилися на 47% та 3% у річному обчисленні відповідно. Відповідно, ці регіони забезпечили 11% та 78% від загального обсягу продажів відповідно (18% та 70% у 2024 році). Поставки до Європи скоротилися на 20% на тлі зниження попиту, склавши 10% від загального обсягу у 2025 році (11% у 2024 році). Хоча бенчмарк CFR China на дрібну залізну руду з вмістом заліза 62% знизився на 8% у річному обчисленні, середня ціна продажу залишилася майже незмінною завдяки покращенню логістичної ефективності.
У 2025 році продажі окатків зменшилися на 6%, до $708 млн через нижчі середні ціни продажу, тоді як поставки зросли на 4%, до 6,317 млн тонн. Більшість цих обсягів були розподілені до Європи (71% у 2025 році; 81% у 2024 році) та України (25% у 2025 році; 16% у 2024 році).
Минулого року продажі концентрату коксівного вугілля не здійснювалися через призупинення діяльності на “Покровсьвугіллі”.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Опозиційна партія «Тиса» на чолі з Петером Мадяром здобуває перемогу на парламентських виборах в Угорщині, випереджаючи правлячу партію «Фідес» прем’єр-міністра Віктора Орбана, свідчать попередні результати підрахунку голосів та дані екзитполів.
Згідно з оцінками соціологічних компаній Závecz Research та Medián, «Тиса» може отримати від 127 до 139 мандатів у 199-місцевому парламенті, що забезпечує їй стійку більшість. Зокрема, Závecz Research оцінювала результат партії на рівні 127–133 місць, тоді як Medián прогнозувала 131–139 мандатів.
Станом на 22:00 за місцевим часом, після підрахунку 60% голосів, партія Мадяра набирає близько 53% підтримки та, за попередніми даними, отримує 136 місць у парламенті. Ще на ранніх етапах підрахунку, після обробки 21,54% бюлетенів, «Тиса» вже демонструвала впевнене випередження «Фідес», що свідчило про стабільну тенденцію до зміни політичного балансу.
Прем’єр-міністр Віктор Орбан визнав результати виборів і заявив, що його політична сила переходить в опозицію. За його словами, результат голосування є очевидним, хоча й болісним для команди. Як передає Reuters, Орбан також зазначив, що вже привітав партію-переможця.
Раніше лідер «Тиси» Петер Мадяр повідомив, що отримав телефонне привітання від Орбана. «Прем’єр-міністр Віктор Орбан привітав нас з перемогою по телефону», – написав він у соціальних мережах.
Таким чином, багаторічне домінування партії «Фідес» у політичній системі Угорщини фактично завершується. Політична сила Орбана перебувала при владі понад десятиліття, формуючи стабільну парламентську більшість і визначаючи ключові напрями внутрішньої та зовнішньої політики.
Експерти пов’язують перемогу «Тиси» із запитом суспільства на оновлення політичних еліт, а також із мобілізацією протестного електорату на тлі економічних викликів і критики урядової політики. Серед ключових факторів також називають зростання інфляційного тиску та напружені відносини з Європейським Союзом у попередні роки.
Очікується, що перемога опозиції призведе до коригування зовнішньополітичного курсу країни. У своїй передвиборчій програмі Петер Мадяр наголошував на необхідності відновлення конструктивних відносин з Європейським Союзом, а також на більш збалансованій і прагматичній політиці в регіоні. Зокрема, у його заявах звучала підтримка посилення співпраці з Україною, включаючи гуманітарний напрям, транскордонні проєкти та координацію в межах європейської політики безпеки. Водночас він підкреслював важливість захисту прав угорської меншини в Україні як складової двостороннього діалогу.
Остаточні результати виборів мають бути підтверджені Центральною виборчою комісією Угорщини після завершення підрахунку голосів. Водночас уже наявні дані свідчать про формування нової парламентської більшості та зміну політичної конфігурації в країні.
Аналітики наголошують, що у разі підтвердження результатів «Тиса» отримає можливість для проведення структурних реформ і перезапуску державної політики. Водночас перед новою владою постануть виклики щодо стабілізації економіки, збереження соціального балансу та налагодження ефективної взаємодії з міжнародними партнерами.
Нагадуємо, що за результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, ставлення українців до Угорщини напередодні виборів зберігало чітко виражений негативний характер, хоча динаміка останніх місяців свідчить про незначне покращення окремих показників.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті залишило без змін прогноз врожаю кукурудзи в Україні у 2025-2026 маркетинговому році (МР) на рівні 30,7 млн тонн та експорту — 22,0 млн тонн.
Оцінка кінцевих запасів кукурудзи в Україні також не переглядалася і становить 2,95 млн тонн.
На світовому рівні USDA підвищило прогноз виробництва кукурудзи у 2025-2026 МР до 1 301,07 млн тонн, експорту — до 207,29 млн тонн, а кінцевих запасів — до 294,81 млн тонн. Коригування в сегменті кукурудзи в квітневому звіті відомство в основному пов’язує з Південною Африкою, де підвищено оцінки врожаю та експорту, тоді як показники для Аргентини та Бразилії залишено без змін.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у квітневому звіті знизило прогноз експорту пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР) до 12,5 млн тонн з 13,5 млн тонн, тобто на 1,0 млн тонн (на 7,4%). При цьому оцінка врожаю пшениці в Україні залишена без змін — 24,0 млн тонн, а прогноз кінцевих запасів підвищено до 3,93 млн тонн із зростанням на 0,8 млн тонн.
Загалом у світі USDA підвищило прогноз виробництва пшениці у 2025-2026 МР до 844,15 млн тонн, при цьому оцінка світового експорту знижена до 221,88 млн тонн, а кінцеві запаси можуть зрости до 283,12 млн тонн. Серед основних експортерів відомство підвищило оцінку врожаю для ЄС до 145,11 млн тонн і РФ до 90,3 млн тонн, а прогноз експорту РФ збільшило до 44,5 млн тонн.
Результати соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструють стабільно позитивне, але водночас більш диференційоване ставлення українців до Польщі. Загалом 56,4% респондентів оцінюють Польщу позитивно, тоді як 14,7% — негативно. У порівнянні з серпнем 2025 року частка позитивних оцінок майже не змінилася (56,7%), натомість негативні оцінки зросли з 12,7% до 14,7%.
Структура відповідей свідчить про переважання поміркованих оцінок. Частка «повністю позитивного» ставлення становить 19,3%, тоді як «здебільшого позитивного» — 37,1%. Водночас значною залишається і частка нейтральних оцінок — 27,5%. Це означає, що для значної частини респондентів Польща не викликає чітко визначених емоційних реакцій, а сприймається скоріше через прагматичну призму.
Негативне ставлення також має переважно помірний характер: 12,4% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», і лише 2,3% — «повністю негативне». Частка тих, хто не зміг визначитися, є мінімальною (1,4%), що свідчить про достатній рівень сформованості уявлень про країну серед українців.
Динаміка змін між 2025 і 2026 роками вказує на певне зростання критичності у сприйнятті Польщі. При збереженні загального позитивного балансу, поступово скорочується частка однозначно позитивних оцінок і водночас збільшується частка негативних. Така тенденція може свідчити про перехід від емоційно позитивного до більш зваженого і раціонального сприйняття.
Важливо, що при цьому Польща залишається країною з переважаючим позитивним іміджем в українському суспільстві. Співвідношення позитивних і негативних оцінок більш ніж у три рази на користь позитиву свідчить про збереження високого рівня довіри та загалом сприятливого ставлення. Водночас зростання негативної складової сигналізує про появу нових факторів, які впливають на громадську думку.
Окремої уваги заслуговує висока частка нейтральних відповідей. Це може вказувати на те, що для частини респондентів Польща не є емоційно поляризуючим фактором, а сприймається як важливий, але не беззаперечний партнер. У такій ситуації навіть незначні зміни інформаційного фону або практичної взаємодії можуть впливати на баланс оцінок у майбутньому.
«Українці не сприймають світ чорно-біло і доволі об’єктивно оцінюють інші країни. Там, де є більше інформації та досвіду взаємодії, формується більш зважене ставлення. Водночас навіть невеликі зміни в політичному чи інформаційному середовищі можуть впливати на динаміку оцінок», – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Загалом результати дослідження свідчать, що ставлення до Польщі в Україні залишається стабільно позитивним, але поступово стає більш складним і багатовимірним. Це відображає загальну тенденцію до раціоналізації громадської думки, коли країни оцінюються не лише на основі емоцій, а й з урахуванням конкретного досвіду взаємодії та актуального контексту.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Польща посідає друге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, з показником понад $13 млрд., поступаючись лише Китаю. Водночас Польща залишається одним із ключових торговельних партнерів України в ЄС, хоча баланс торгівлі також є від’ємним для України.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, ПОЛЬЩА, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
