Згідно з новими соціологічними даними, оприлюдненими компанією Active Group спільно з Experts Club у квітні 2025 року, громадська думка українців щодо країн Південної та Східної Азії та Океанії суттєво варіюється. У фаворі опинилися Японія, Австралія та Нова Зеландія, тоді як Китай та деякі країни Південно-Східної Азії демонструють або негативний, або нейтральний баланс.
Найвищу позитивну оцінку серед країн регіону отримала Японія — 62,4% українців ставляться до неї позитивно, зокрема 26,9% повністю позитивно, а 39,1% здебільшого позитивно. За нею йдуть Австралія і Нова Зеландія з однаковим чистим балансом у 60,7%. В Австралії 23% респондентів обрали повністю позитивний варіант, у Новій Зеландії — стільки ж, тоді як понад 40% у кожній з країн отримали оцінку “здебільшого позитивно”.
Південна Корея з 15,1% повністю позитивних оцінок і 34,6% здебільшого позитивних має цілком достойний баланс у 35,7%, хоча і нижчий за лідерів. Тайланд (36,4% позитивного сприйняття) та Сінгапур (33,8%) також утримують відносно високі позиції завдяки стабільному іміджу, пов’язаному з туризмом і розвитком.
Натомість у країн, таких як Індонезія, Малайзія, В’єтнам, Камбоджа, Лаос і М’янма, переважають нейтральні оцінки — понад 60%, що свідчить про обмежене уявлення або інформаційний вакуум. В усіх цих країнах позитивний баланс не перевищує 10%.
Китай, попри економічну вагу, має один із найгірших іміджів серед українців у регіоні: 15,9% висловили здебільшого позитивну думку, але при цьому 35,5% оцінили Китай нейтрально, а негативний баланс склав –23,2%. Це відображає певну недовіру, що сформувалася на тлі геополітичних подій та інформаційного фону.
«Особливо цікавим є той факт, що навіть економічно важливі партнери України, такі як Китай (найбільший торгівельний партнер) отримують низькі рейтинги підтримки серед українців. Це свідчить про те, що українське суспільство ставить моральну підтримку вище за реальну торгівлю та не визнає «нейтралітету», якщо той не супроводжується гуманітарними жестами», — коментує Максим Уракін, кандидат економічних наук та засновник Experts Club.
Отже, результати свідчать про те, що для країн регіону, зокрема Південно-Східної Азії, існує значний потенціал покращення іміджу в Україні — за рахунок культурної дипломатії, туристичного маркетингу та економічної співпраці.
Державна митна служба України 22 травня оголосила тендер на послуги з обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСАГО). За даними системи електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість придбання послуг становить 70 тис. грн. Кінцевий термін подання пропозицій – 30 травня.
Український туроператор Join UP! у 2024 році планує запуск франчайзингу на ринках країн Балтії та Казахстану, повідомила керівник офісу продаж Join UP! Марина Дайнеко в інтерв’ю агенству “Інтерфакс-Україна“.
“Зараз в Україні за цією моделлю працюють понад 100 агентств, у Молдові – чотири, з яких два відкрилося вже цього року. В Польщі продовжуємо розвивати франчайзинг, зараз на підписанні договори як з поляками, так і з українцями. І цього року ми з франчайзингом виходимо в Казахстан і країни Балтії”, – сказала вона.
Як повідомлялося, туристична компанія Join UP! LLC створена в 2013 році, статутний капітал – 72 млн 671 тис. грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби. Згідно з даними сервісу “Опендатабот”, за підсумками 2024 року дохід туроператора зменшився до 376 тис. грн із 16 млн 639 тис. грн у 2023 році, а чистий збиток – до 217 млн 451 тис. з 233 млн 341 тис. відповідно.
Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.
Великий виробник скляної тари ТОВ “Костопільський завод скловиробів” (КЗС, Рівненська обл.) знаходиться у процесі придбання ПрАТ “Хмельницький обласний пивзавод” (“Хмельпиво”, ТМ “Проскурівське”, “Хмельницьке”) – регіонального виробника пива.
Як повідомив Антимонопольний комітет України (АМКУ) у четвер, він надав дозвіл КСЗ на набуття контролю над ПрАТ “Хмельпиво”.
Згідно із даними системи розкриття Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), основним акціонером “Хмельпива” з пакетом 78,0286% є директор підприємства Олександр Лисюк.
Товариство скликало на 13 червня позачергові збори акціонерів, на яких буде відкликана наглядова рада на чолі з Лисюком, а замість неї обрана нова на чолі із головою Ради Федерації роботодавців України Дмитром Олійником, якому належить 19,46% КЗС, а разом із родиною – 49,53%.
У складі наглядової ради запропоновано залишити Олександра Мазура, а замість Надії Кравець затвердити Юрія Мацака.
“Хмельпиво” у 2024 році збільшило виручку на 2,8% – до 146,41 млн грн та скоротило чистий прибуток на 3,9% – до 76,86 млн грн. На збори 8 квітня цього року виносилося питання спрямувати весь прибуток на технічне переоснащення товариства.
Його власний капітал на початок цього року складав 547,97 млн грн, грошові кошти – 326,04 млн грн, активи – 559,4 млн грн, кількість працівників – 125.
“Костопiльський завод скловиробів” є одним з найбільших промислових підприємств Рiвненщини та входить до п’ятірки найбільших виробників скляної тари в Україні. Компанія завершила 2024 рік з чистим прибутком 76,5 млн грн, що у 6,6 раза менше аналогічного показника 2023 року, її чистий дохід скоротився на 18% – до 1 млрд 467,8 млн грн.
Основною продукцією КСЗ є тара для напоїв (91% виробленої минулого року продукції), а частка флаконів становила 9%. За даними заводу, в минулому році на експорт було поставлено 51% реалізованої продукції (755,3 млн грн), зокрема, у Польщу, Угорщину, Румунію, Болгарію, Словаччину, Молдову, Литву, Латвiю, Естонію.
КЗС повідомляло, що планує щорічно нарощувати обсяги виробництва склотари на 10-15% i вiдповiдно збільшувати рівень її реалiзацiї. Станом на початок 2025 року на заводі працювало 503 особи.
За даними YouControl, Олійник володіє 19,46% ТОВ “КЗС”, члени його родини Тетяна, Кирило та Іван Олійники – відповідно 16,27% та по 6,9%, ще 22% належить болгарській “Фішерман Інвестментс”, 9,06% – Андрію Рибицькому, по 4,85% – Анатолію Кучеруку, Леоніду Смілянцю, Андрію Філімонюку та приватному підприємству – фірма “Сава”.
Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував ТОВ «Дочірня компанія Бауер Медікал ГМБХ» (Івано-Франківськ) на загальну суму 300 тис. грн за неправдиву інформацію на упаковках крему «Гепарин Dr. Bauer крем по 25 грамів в тубах».
Як повідомляє АМКУ, за висновками комітету, відомості про те, що цей крем є «противарикозним, протинабряковим і тонізуючим засобом», є неправдивими і вводять в оману. При цьому компанія не надала комітету належних доказів на підтвердження інформації про властивості косметичного засобу.
Водночас товариство визнало факт порушення, припинило його, а також здійснило відкликання та повернення відповідної продукції, що було враховано комітетом при розрахунку розміру штрафу.
АМКУ уточнює, що за порушення закону про захист від недобросовісної конкуренції компанія оштрафована на 100 тис. грн, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції – ще на 200 тис. грн.
ТОВ «Дочірня компанія Бауер Медікал ГМБХ» засноване в 2001 році, займається роздрібною торгівлею фармацевтичними та косметичними товарами. Кінцевий бенефіціар компанії Оксана Шевченко.
Акціонери ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) знов мають намір скерувати на виплату дивідендів 60 млн 511,837 тис. грн з розрахунку 0,58 грн на одну акцію з прибутку за 2024 рік.
Відповідне питання внесено до порядку денного позачергових загальних зборів акціонерів, призначених на 11 червня цього року в дистанційному режимі.
Згідно з проєктом рішеня, з якими ознайомилося агентство “Інтерфакс-Україна“, планується здійснити виплату дивідендів з частини чистого прибутку за підсумками 2024 року в розмірі 60 млн 511 тис. 836,74 грн з розрахунку 0,29 грн на одну акцію шляхом безпосередньої виплати акціонерам.
Строк виплати дивідендів – до 11 грудня 2025 року. Виплату здійснити безпосередньо на рахунки акціонерів.
Раніше акціонери “Стальканату” вносили це питання до порядку денного загальних зборів акціонерів, призначених на 10 березня 2025 року.
При цьому показники прибутку загалом за 2024 рік не наводяться.
“Стальканат” – один із найбільших виробників сталевих канатів і арматурних пасом у Східній Європі, лідер виробництва метизної продукції в Україні.
За даними НДУ за четвертий квартал 2024 року, у Давида Немировського перебуває 50% акцій, Антона Михаленка – 23,7%, Марії Кондратюк – 23,1%. Раніше компанія повідомляла, що у фізособи Віталія Дубовича у власності 3,199998% її акцій.
Статутний капітал ПрАТ “Стальканат” наразі становить 17,736 млн грн, номінал акції – 0,17 грн.
