12–13 червня в Умані відбулася ключова галузева подія — бізнес-форум «Хлібна індустрія — 2025». Понад 200 учасників із різних куточків України — власники підприємств, технологи, аналітики, представники уряду, профільних асоціацій та постачальників — зібралися, аби окреслити спільне бачення майбутнього хлібопекарської, борошномельної та зернопереробної галузей.
Організаторами події виступили Всеукраїнська асоціація пекарів, Спілка «Борошномели України» та Agro Marketing Agency. Цьогорічний захід гостинно прийняв Уманський національний університет — один із ключових аграрних вишів країни.
Генеральним партнером виступила Lesaffre Ukraine, партнером з контролю якості – SocTrade, спеціальним партнером – Uni Blend, регіональними партнерами – Уманьхліб та Уманьпиво, партнером з банкету – Бістро пекаря, Experts Club – офіційний інформаційний та аналітичний партнер форуму. Форум підтримали – Черкаська ОВА, OLIS, ТМ “Волошкове поле”, Черкаси Хліб, Wine of Ukraine, Food & Drinks, Укрвинпром, Agro 2 Food, World Food Ukraine, Укркондпром. Офіційний інформаційний партнер – “Інтерфакс-Україна“.
Форум об’єднав три тематичні сесії, галузеву дискусію, практичні інсайт-сесії, майстер-класи та виставку рішень — подія була сконструйована як платформа для обміну ідеями, кейсами й аналітикою, що вже сьогодні впливають на ефективність і стійкість бізнесу.
Позиція держави: діалог, підтримка, прогнози
Перший день форуму відкрила сесія, присвячена державній політиці та її впливу на переробну галузь. Перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький презентував оновлений прогноз урожаю на 2025 рік, а також механізми держпідтримки, доступні для переробників. У фокусі — відкритість міністерства до системного діалогу з ринком, зокрема для адаптації програм під реальні потреби підприємств.
Роман Кропивницький, директор профільного департаменту Мінекономіки, наголосив на важливості ефективного використання наявних інструментів державної підтримки, закликав бізнес до активного зворотного зв’язку й підкреслив, що стратегічні зміни можливі лише за умови взаємодії всіх гравців ланцюга.
Директор департаменту Держпраці України Олександр Ігнатов повідомив про майбутні оновлення трудового законодавства, які мають враховувати реальні трудові відносини між роботодавцем і працівниками. Тема викликала жвавий інтерес у залу, адже безпосередньо стосується роботи виробничих підприємств.
З боку аграрного ринку лунали конструктивні сигнали: голова ВАР Андрій Дикун зосередився на цінових ризиках і нерівномірності маржинальності у 2025 році для виробників пшениці, а аналітикиня УКАБ Олександра Авраменко вказала на виклики, пов’язані з гармонізацією українського законодавства зі стандартами ЄС.
Борошномельна галузь: експортний тиск і боротьба за сировину
Ключова увага — до питання доступності продовольчої пшениці та стабільності внутрішнього ринку борошна. Родіон Рибчинський, директор Спілки «Борошномели України», зауважив, що з початком повномасштабної збройної агресії в Україні суттєво скоротилося виробництво борошна і змінилася структура його експорту. Критичним для галузі сьогодні є дві проблеми – наявність сировини через активний експорт пшениці і повернення квот на експорт продукції до країн ЄС, які стали ключовим ринком збуту українського борошна за останні три роки.
У свою чергу, Максим Рихлівський («Ньюсфера») звернув увагу на втрату внутрішнього ринку жита — культуру практично перестали вирощувати, що веде до імпортозалежності у виробництві житнього борошна та ризику повного зникнення відповідних сортів хліба.
Максим Уракін (Experts Club, Interfax-Ukraine) проаналізував макроекономічні впливи на виробництво хліба та тренди споживання. Він зауважив, що у 2025 році ключові макроекономічні показники знову виходять на передній план. Інфляція, прогнозована на рівні 12%, ставить питання про вплив витрат на споживання. Зміни цін на окремі продукти відчутні в економіці країни і можуть суттєво змінити бізнес-моделі. Водночас, за словами М. Уракіна, прогнозоване зростання ВВП на 2,9% відкриває нові перспективи, але також потрібно врахувати варіації облікової ставки і курсу гривні, які можуть загострювати ситуацію в наступні роки.
Олена Лапшова (Lesaffre Ukraine) надала міжнародний контекст: споживач очікує від продукту не лише екологічності, а й підтверджених доказів якості, простоти, користі. Ці світові тренди буду надалі впливати і на розвиток української галузі, тому уже сьогодні їх потрібно брати як орієнтир для розвитку свого бізнесу. Наталія Савосіна (SocTrade) зосередилася на повному контролі якості — від поля до полиці. Її виступ був присвячений технологічним рішенням, які забезпечують точність і безпеку на всіх етапах виробництва борошна та хлібобулочний виробів.
Технології, маркетинг і нові акценти розвитку
Третя сесія форуму була присвячена сучасним технологічним рішенням і маркетинговим підходам, що формують майбутнє хлібної індустрії. Модератором блоку виступив Юрій Дученко — перший віцепрезидент ВАП, директор ТОВ «Київхліб». Відкриваючи сесію, він зазначив, що якість українського борошна — не лише запорука стабільного внутрішнього споживання, а й ключ до успіху на зовнішніх ринках. Українська галузь уже сьогодні має потенціал відповідати найвищим стандартам, але потребує єдиного бачення й інвестицій у стабільність і простежуваність якості.
Професор Дмитро Жигунов окреслив головні виклики, пов’язані зі станом української пшениці, зокрема у контексті хлібопекарських властивостей. Він зазначив, що галузь потребує системного аналізу сировинної бази й переосмислення критеріїв відбору зерна — з урахуванням цільового призначення борошна.
Світлана Шинкаренко, керівниця технологічного відділу Lesaffre Ukraine, кандидатка технічних наук, у своєму виступі розповіла про те, як технології заморожування не просто оптимізують логістику чи полегшують прогнозування виробництва, а стають драйвером створення емоційного продукту, що відповідає очікуванням сучасного споживача. Особливу увагу вона приділила контролю ферментації в умовах заморожування, збереженню органолептики та ролі дріжджових рішень у формуванні смаку.
Сергій Цехмістренко, директор Uni Blend, говорив про таргетовані технологічні рішення як елемент підвищення ефективності хлібопекарського виробництва. Його доповідь містила конкретні кейси — впровадження адаптивних сумішей під вимоги конкретного підприємства, модифікацію рецептів для підвищення стабільності випікання, а також приклади, де впровадження сумішей дозволяло зменшити виробничі втрати та підвищити вихід готової продукції.
Олександр Верещинський, доктор технічних наук, співзасновниккомпанії OLIS, виступив з доповіддю, яка стала концентратом стратегічних порад для власників та інженерів виробничих підприємств: як уникнути типових помилок при проєктуванні, які вузли вимагають найретельнішої уваги, як поєднати енергоефективність з точністю помелу. Він також наголосив на важливості інтеграції лабораторного контролю в реальний цикл млинового виробництва — як інструменту сталості й економіки.
Виступ Олени Сініціної, засновниці Favorite Food&Drinks, був практичним путівником з ведення переговорів із закордонними ритейлерами: нові вимоги до документації, логістики, рецептур, індексації цін та відповідності локальним нормам. Вона зазначила, що українські виробники мають серйозні шанси на укладання контрактів — за умови гнучкості та професійної підготовки.
Завершив сесію Богдан Шаповал (Ukrainian Food Association), доповнивши розмову інформацією про тенденції Private Label в ЄС, роль українських галузевих асоціацій у просуванні продукції та бар’єри, які ще потрібно зняти для сталого експорту. Він наголосив: новий етап співпраці з європейськими мережами — це виклик, але й можливість для українських компаній стати частиною глобального ланцюга постачання.
Цей блок форуму чітко продемонстрував: технології й маркетинг дедалі більше інтегруються. Майбутнє хлібної індустрії — за персоніфікованими рішеннями, точними інвестиціями, гнучкими виробництвами та системною маркетинговою присутністю на ринку.
Дискусія, що може змінити правила гри
Окремим блоком стала публічна дискусія хлібопекарів із торговельними мережами. Відверта, динамічна, місцями конфліктна — вона стала кульмінацією першого дня. Модераторка — Людмила Хомічак (Мінагрополітики). У центрі — ціноутворення, логістика, специфіка контрактів і вимоги до якості. Учасники домовилися: ця розмова має бути регулярною, а результатом — перегляд закупівельної політики в частині передбачуваності й справедливості умов для обох сторін.
Інтенсив від Lesaffre і майстер-клас Uni Blend
Другий день форуму відкрив формат інсайт-сесій від Lesaffre Ukraine. Учасники глибоко опрацювали теми оптимізації тістоприготування, інновацій у ферментації та ефективності при заморожуванні хлібної продукції. Після сесії команда Uni Blend провела практичний майстер-клас на базі Уманського національного університету, де презентувала сучасні суміші, технології випікання та підходи до адаптації рецептур.
Форум «Хлібна індустрія — 2025» став подією, що не просто фіксує проблематику, а пропонує рішення — стратегічні, тактичні й прикладні. Він окреслив виклики, зібрав ринок на одному майданчику й запустив важливі процеси — від перегляду політик закупівлі до оновлення технологічних підходів. Попереду — непростий маркетинговий сезон, нові правила торгівлі з ЄС і боротьба за споживача. Але після «Хлібної індустрії — 2025» галузь виходить із новими орієнтирами. Наступна зустріч — у 2026 році. І, з огляду на динаміку, вона буде ще масштабнішою.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер
Експортно-кредитна агенція (ЕКА) 19 червня оголосила тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО), повідомляється в системі держзакупівель Prozorro. Очікувана вартість придбання послуг становить 50 тис. грн. Кінцевий термін подання документів – 28 червня 2025 року.
Експортно-кредитна агенція України (ЕКА) – державна установа, яка підтримує несировинний експорт шляхом страхування ризиків підприємств і банків. Агентство страхує зовнішньоекономічні контракти, експортні кредити, банківські гарантії, а також інвестиційні кредити від військових ризиків.
Туроператор Join UP! обслужив понад 145 тис українських туристів з початку року, співвітчизники обирають тури тривалістю 7-10 днів від 450–500 євро на людину, повідомила керівна директорка Join UP!тм в Україні Ірина Мосулезна агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Попри складні обставини, українці все активніше планують відпустки. Сьогодні відпочинок сприймається не як розкіш, а як необхідність для ментального відновлення — і це напряму впливає на туристичний ринок. Уже кілька років поспіль ми спостерігаємо позитивну динаміку. Якщо у 2022 році послугами Join UP! скористались 158 675 туристів, то в 2023 – вже 238 тис, а в 2024 – 260 тис. І лише за першу половину 2025 року маємо вже понад 145 тис туристів”, – повідомила Мосулезна.
За даними компанії, у середньому українські туристи обирають тури тривалістю від 7 до 10 ночей. Вартість починається орієнтовно від 450–500 євро на людину, залежно від напрямку, типу готелю та сезону.
Найпопулярнішими залишаються напрямки з програмою all inclusive — це Туреччина та Єгипет.
“При цьому українці стали частіше бронювати заздалегідь: перші бронювання на жовтень 2025 ми отримали ще у вересні 2024 року. Ця тенденція поступово повертає нас до доковідних і довоєнних звичок планування”, – каже Мосулезна.
Серед нових хітів сезону — Егейське узбережжя Туреччини, якео пропонує більш європейський тип відпочинку, спокійніший ритм і можливості для самостійного дозвілля.
В Єгипті неабиякий інтерес викликає новий курорт Ель-Аламейн – сучасний формат all inclusive, який перевершує звичні уявлення про відпочинок у цій країні.
Зростає й популярність європейських напрямків. У 2025 році, окрім Барселони, Join UP! відкрив нові чартерні рейси до Аліканте й на Пальма-де-Майорку. Також компанія активно працює з Грецією, яка дає ще більше варіантів для літнього релаксу.
“Наразі ми також спостерігаємо ріст попиту на економний автобусний туризм, особливо серед мандрівників із півдня України. Найбільш затребуваний напрямок — Болгарія, як найближчий і доступний морський курорт. Також туристи обирають тури до Туреччини, Греції, Чорногорії”, – повідомила Мосулезна.
Як повідомлялося, туристична компанія Join UP! LLC створена у 2013 році, статутний капітал – 72 млн 671 тис. грн. Кінцеві бенефіціари – Юрій та Олександр Альби.
Міжнародна експансія бренду охоплює вісім ринків: країни Балтії, Казахстан, Молдову, Польщу, Румунію та Чехію. Завершується підготовка до запуску роботи у Словаччині та Угорщині. Торік бренд також відкрив у Польщі, в Катовіце, перше на міжнародному ринку франчайзингове агентство.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) переглянула середньодобову швидкість руху власного вантажного рухомого складу, збільшивши її в середньому на 38% в русі, повідомила пресслужба компанії.
“Укрзалізниця” переглянула середньодобову швидкість руху власного вантажного рухомого складу, що дозволить зробити використання вагонів компанії значно вигіднішим для клієнтів. Перевізники витрачатимуть менше діб на перевезення, а отже – менше сплачуватимуть за користування вагонами”, – йдеться у повідомленні компанії в четвер.
Згідно повідомленню компанії, переглянуті швидкісні нормативи охоплюють наступні типи рухомого складу власності “Укрзалізниці”: зерновози; цистерни; криті вагони; цементовози; переобладнаний спеціалізований рухомий склад; контрейлерні та фітингові платформи. Нові значення набрали чинності з 16 червня й діятимуть до 31 грудня 2025 року.
Для фітингових платформ нові показники швидкості встановлено на рівні: внутрішні та імпортні перевезення: вагонна/контейнерна відправка – 170 км/добу (було: 154 км/добу); маршрутні або контейнерні поїзди – 197 км/добу (було: 154 км/добу). Для експорту через сухопутні прикордонні переходи: вагонна/контейнерна відправка – 213 км/добу (було: 139 км/добу); маршрутні або контейнерні поїзди – 213 км/добу (було: 139 км/добу). Перевезення до припортових станцій: вагонна/контейнерна відправка – 182 км/добу (було: 156 км/добу); маршрутні або контейнерні поїзди – 264 км/добу (було: 156 км/добу).
Оновлені показники швидкості встановлено на основі детального аналізу фактичного руху вагонів у першому півріччі 2025 року. Зокрема, було виявлено, що для низки типів рухомого складу фактична середньодобова швидкість суттєво перевищує чинні нормативи, йдеться у повідомленні.
“Для рухомого складу швидкість руху виросте у середньому на 38%. Це дозволить вантажовідправнику доставляти вантаж за меншу кількість діб використання вагона “Укрзалізниці”, що прямо знижує витрати на логістику й сприятиме розвитку контейнерних перевезень як територією України, так і до інших країн”, – повідомили в “Укрзалізниці”.
Голова правління компанії Олександр Перцовський зазначив, що суттєве прискорення нормативів вантажного руху зробить замовлення клієнтами вагонів УЗ більш привабливим навіть на поточному профіцитному ринку, а також надасть переваги в конкуренції з приватними операторами, які останнім часом домінують.
Аграрії трьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 34,8 тис. тонн зерна нового врожаю з площі 14,2 тис. га, що на 28% менше ніж роком раніше, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства.
У міністерстві зазначили, що Одеській, Херсонській та Миколаївській областях намолочено 33,9 тис. тонн ячменю із площі в 13,6 тис. га за врожайності 24,9 ц/га, гороху – 0,9 тис. тонн із 0,6 тис. га за врожайності 15,2 ц/га.
За прогнозами Мінагрополітики, найбільші площі збирання очікуються в Дніпропетровській, Харківській, Полтавській, Вінницькій та Черкаській областях, де основні роботи розпочнуться наприкінці червня – на початку липня.
У зведенні зазначено, що цього року під ячменем в Україні 1,398 млн га, під горохом -210,4 тис. га, а всього ранні зернові й зернобобові займали 11,1 млн га.
Як повідомлялося, в Україні жнива в 2024 році офіційно розпочалися 21 червня, коли аграрії Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областях намолотили 48,3 тис. тонн зерна нового врожаю, із них 1,1 тис. тонн пшениці за врожайності 22,0 ц/га, 39,9 тис. тонн ячменю за врожайності 29,8 ц/га і 7,3 тис. тонн гороху за врожайності 22,0 ц/га.
Філія “ЦТС “Ліски” АТ “Укрзалізниця” оголосила торги із закупівлі 1520 од. 20-футових контейнерів, з яких 1020 од. контейнерів Open Top та 500 од. типу Pallet Wide, йдеться у повідомленні в “Прозорро”.
Відкриті торги проходитимуть за принципом голландського аукціону (на зниження ціни – ІФ-У), початкова ціна – 469 млн 088 тис. 082 грн (без ПДВ). Розмір мінімального кроку пониження ціни – 0,5% або 2 млн 345 тис. 440 грн.
Аукціон заплановано на 27 червня. Строк поставки контейнерів – до 31 грудня 2025 року.
Згідно з технічною специфікацією, контейнер Open Top призначений для перевезення сипучих вантажів широкої номенклатури, гарячого окатишу, металовиробів. Контейнер повинен мати сталевий суцільно-зварний каркас.
Контейнер Pallet Wide призначений для перевезення сипучих вантажів широкої номенклатури, що є вибухобезпечними, гранульованими і не злежуються, залізничним, водним та автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні. Він повинен перевозити широку номенклатуру штучних вантажів на європалетах в ширину (два ряди).
