Українська зернова асоціація (УЗА) прогнозує врожай зернових та олійних культур у 2025 році на рівні 81,4 млн тонн проти 79 млн тонн (+3%) роком раніше, повідомила пресслужба асоціації.
“При такому врожаї експорт в поточному сезоні 2025/26 потенційно міг би сягнути 49 млн тонн (минулого сезону – 46,7 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого залежить від вирішення серйозних логістичних проблем”, – зауважили в УЗА.
Асоціація нагадала, що Україна наразі відчуває значні проблеми в логістиці експорту зерна через постійні російські терористичні удари по критичній інфраструктурі: енергетиці, залізниці та морських портах України. В результаті російських обстрілів цивільної інфраструктури залізниця та порти не можуть працювати на повну потужність через пошкодження їхньої інфраструктури, дефіциту електроенергії та в умовах постійних відключень.
“Очевидно, що неможливість експортувати значні обсяги вирощеного врожаю через логістичні проблеми вкрай негативно вплине не тільки на українських агровиробників та цінову кон’юнктуру на внутрішньому ринку, але й може стати сильним ударом для економіки України та її платіжного балансу”, – зазначили в УЗА.
Врожай пшениці в 2025 році УЗА оцінила на рівні 22,5 млн тонн проти 22,4 млн тонн (+0,45%) рік тому . З огляду на це потенційний експорт пшениці в 2025/26 МР міг би сягнути 16,5 млн тонн, припустили в УЗА.
Врожай ячменю в 2025 році, за оцінкою асоціації, становить 4,9 млн тонн проти 5,6 млн тонн (-2,5%) рік тому, а ймовірний експорт в 2025/2026 МР прогнозується на рівні близько 2,3 млн тонн.
Врожай кукурудзи в УЗА очікують на рівні 32 млн тонн проти 25,9 млн тонн (+23,6%), а потенційний експорт в поточному сезоні міг би сягнути 25 млн тонн за умов безперешкодної логістики, вважають експерти.
Врожай соняшнику в 2025 року в УЗА прогнозують на рівні 11,5 млн тонн проти 12,8 млн тонн (-10,2%) рік тому. Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 11,4 млн тонн, натомість експорт сягне не більше 50 тис. тонн.
Врожай ріпаку в 2025 році становить 3,2 млн тонн проти 3,8 млн тонн (-15,8%) рік тому, при цьому експорт 2025/26 МР може сягнути лише 2,1 млн тонн, решта буде перероблена в Україні.
Врожай сої в 2025 році, за оцінкою УЗА, становить близько 5 млн тонн проти 6,8 млн тонн (-26,5%) у 2024-му, що пояснюється значним зменшенням посівних площ під цією культурою та гіршою врожайністю. Все ж потенційний експорт міг би реалізувати у 2025/26 МР 2,5 млн тонн, а решту буде перероблено в Україні, оскільки через законодавчі обмеження її експорт утруднений, як і ріпаку.
“Стосовно врожаю наступного року, оскільки практично вже відомі посівні площі під озимими культурами та з врахуванням прогнозу посіву ярих культур навесні потенційний врожай наступного року може становити 84,5 млн тонн зернових та олійних, з яких Україна могла б потенційно експортувати близько 50 млн тонн зернових та олійних”, – прогнозує УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – це об’єднання виробників, переробників та найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Зареєстроване у Києві ПрАТ “Рубіжанський картонно-тарний комбінат”, кінцевим бенефіциаром якого є його керівник Геннадій Мінін, планує виплатити 363,32 млн грн дивідендів з частини нерозподіленого прибутку за 2020 рік.
Відповідне питання щодо розподілу нерозподіленого прибутку та порядок виплати дивідендів внесене в порядок денний загальних зборів акціонерів товариства 5 січня 2026 року.
Згідно з проєктом рішень зборів, планується виплатити дивіденди з розрахунку 25,94 грн на одну акцію (номіналом 1,5 грн).
Нерозподілений прибуток РКТК, за даними YouControl, 2020 року (коли комбінат працював в Рубіжному Луганської обл.) становив 2 млрд 175 млн грн, а чистий дохід перевищував 3 млрд грн.
За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, станом на третій квартал 2025 року 99,1939% акцій належить зареєстрованій на Кіпрі компанії Komelinco Trading Ltd
Збори акціонерів ПрАТ “РКТК”, зокрема, планують розглянути підсумки роботи компанії за 2022-2024 роки та затвердити звіти органів управління, а також затвердити порядки розподілу прибутків та погашення збитків за ці роки.
Планується, зокрема, залишити нерозподіленими прибутки за 2023 рік у розмірі 74,77 млн грн та за 2024 рік у розмірі 75,85 млн грн, а отриманий у 2022 році збиток 1 млрд 816 млн грн покрити за рахунок прибутку майбутніх років.
Раніше повідомлялося, що до повномасштабного вторгнення РФ в Україну Рубіжанський КТК спільно з дочірнім Трипільським пакувальним комбінатом переважно лідирував серед виробників гофротари в країні.
Після отриманих на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україна руйнувань комбінат у Рубіжному зупинився (в подальшому місто було окуповано), а юрособу АТ “Рубіжанський КТК” було перереєстровано в Києві.
За даними YouControl, довоєнного 2021 року чистий дохід РКТК досяг 5,1 млрд грн, чистий прибуток – 479,5 млн грн, а вже за підсумками 2022 року чистий дохід скоротився до майже 1 млрд грн, а збиток перевищив 1,8 млрд грн.
У 2023 році зі складу акціонерів вийшла англійська DS Smith Ukraine Limited (до цього вона та Komelinco Trading володіли рівними пакетами по 49,5969%).
Наразі основним видом діяльності товариства вказано виробництво гофровагопаперу та картоу, готфотари. 2024 року чистий дохід комбінату склав 1,16 млн грн.
Водночас ТОВ “Трипільський ПК”, в якому майже 100% належить Рубіжанському КТК і також очолює Мінін, як повідомлялось, наразі займає друге місце серед українських виробників гофротари після Київського КПК, а обсяг виробництва за січень-жовтень склав 2,4 млрд грн.
Закон “Про Державний бюджет України на 2026 рік”, який Верховна Рада ухвалила 3 грудня, передбачив більші видатки на підтримку агросектору проти попереднього року майже на 47%, або на 4,5 млрд грн – на рівні 14,1 млрд грн, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з повідомленням, у держбюджеті-2026 передбачено 9,5 млрд грн для фінансування виплати дотацій на 1 га для прифронтових територій, страхування сільгосппродукції, а на зрошення/меліорацію — 0,2 млрд грн із цієї суми.
У держбюджеті-2026 закладено підтримку фермерів (кредитування, дотація на 1 га, дотації на корів, кіз та овець) в розмірі 2,6 млрд грн. На гуманітарне розмінування сільгоспземель уряд передбачив 2 млрд грн.
Крім того, у кошторисі держави передбачено для підтримки бізнесу поповнення фонду розвитку підприємництва “Доступні кредити 5-7-9%” на 18 млрд грн, для фонду інновацій —7,4 млрд грн, на програми підтримки бізнесу — 4,9 млрд грн. У фонд декарбонізації та енергоефективності буде спрямовано 1,9 млрд грн і 0,6 млрд грн відповідно.
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) ініціює офіційне звернення до Європейського парламенту щодо правил реєстрації українських організацій у Реєстрі прозорості ЄС.
«Національна асоціація лобістів України найближчим часом направить офіційне звернення до Європейського парламенту з проханням надати чіткі та однозначні роз’яснення щодо того, які саме українські організації зобов’язані реєструватися в Реєстрі прозорості Європейського Союзу для здійснення взаємодії з європейськими інститутами», – повідомила вона агентству «Інтерфакс-Україна».
Асоціація також підніме питання про те, чи повинні українські суб’єкти: громадські організації, професійні об’єднання, бізнес-асоціації, консалтингові компанії, благодійні фонди та інші структури, – проходити додаткову реєстрацію і отримувати статус лобістів при роботі з органами ЄС відповідно до вимог європейського законодавства.
В асоціації зазначають, що з початком дії закону України «Про лобіювання» та активним курсом держави на євроінтеграцію питання гармонізації української практики лобіювання з підходами Європейського Союзу стає критично важливим. Відсутність чітких інструкцій і єдиної позиції може створювати правову невизначеність для українських організацій, які прагнуть працювати в правовому полі ЄС і представляти інтереси України на міжнародному рівні.
«Ми прагнемо отримати офіційне пояснення, щоб українські організації могли діяти відповідно до європейських правил, уникати ризиків і забезпечувати максимальну прозорість своєї діяльності. Це також важливо для захисту іміджу України як держави, яка рухається шляхом цивілізованої взаємодії та відкритої адвокації», – зазначає НАЛУ.
Отримані роз’яснення Європейського парламенту планується оприлюднити і передати українським інститутам, бізнесу та громадським організаціям як офіційний орієнтир для подальшої роботи з органами ЄС.
Фармацевтична компанія АТ “Галичфарм” (Львів) планує за підсумками 2025 року збільшити обсяги реалізації на 15%, йдеться в звіті, розміщеному на її сайті.
Згідно зі звітом, за підсумками дев’яти місяців 2025 року “Галичфарм” випустив 4, 753 млн упаковок готових лiкарських засобiв на 904, 94 млн грн.
Середня вартiсть однієї упаковки вироблених лiкарських засобiв у формі iн’єкцiй становила 132,24 грн, iнфузiй -32,35 грн, рiдини та сиропу – 67,9 грн, таблеток – 22,24 грн.
Виторг компанії за підсумками січня-вересня сягнув 252,449 млн грн.
Крім того, компанія повідомляє, що частка експорту в загальному обсязi продажiв становила 9,13%, а її продукції за кордон було поставлено на понад 23 млн грн. Компанія експортує на ринки Казахстану , Грузiї, Узбекистану, Латвiї та iнших країн.
За оцінками компанії, “Галичфарм” за підсумками дев’яти місяців 2025 року посідає 5-те мiсце за обсягами роздрiбного продажу у грошовому виразі з часткою ринку 1,3%.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року “Галичфарм” скоротила чистий прибуток на 39% порівняно з 2023 роком – до 13,705 млн грн, у 2023 році цей показник становив 22,52 млн грн.
Як повідомлялося, інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку, “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Більш ніж 13,7 млрд грн позичили українці у мікрофінансових організацій за останні три місяці — це понад 2 мільйони мікрокредитів. Загалом від початку року було видано 6,5 млн мікрокредитів на суму 40 млрд грн. 6 417 грн, в середньому, складає сума мікропозики в Україні. Загалом наразі громадяни заборгували понад 25 млрд грн мікрокредитним організаціям. Від початку року сума боргу побільшала на 26%.
2 138 569 мікрокредитів взяли українці за третій квартал. Квартал до кварталу позик незначно меншає — близько 2%. За останні три місяці у мікрокредитних організацій взяли в борг на суму у понад 13,7 млрд грн.
Загалом від початку року до мікрокредитів звертались понад 6 млн разів — а загальна сума позик склала більш ніж 40 млрд.
Попри те, що мікропозик стає трохи менше, середня сума позики за квартал зросла. Наразі у МФО беруть в борг, в середньому, 6 417 грн. До порівняння, на початку року до зарплати позичали 5 773 грн.
Віддають мікропозики не так добре: від початку року загальна сума заборгованості зросла на чверть та сягла 25,15 млрд грн.
Опендатабот проаналізував дані фінзвітності мікрофінансових організацій — серед тих, хто вже встиг опублікувати цю інформацію, та склав рейтинг з топ-10 МФО країни за доходом. Десятку кращих за підсумками трьох кварталів 2025 року очолив УКР КРЕДИТ ФІНАНС, який працює під брендом CreditKasa із доходом у 2,4 млрд грн. До порівняння, за весь минулий рік дохід компанії склав 4,2 млрд грн. На другому місці Credit plus (АВЕНТУС УКРАЇНА) із доходом в 1,67 млрд грн. Замикаю трійцю лідерів позик до зарплати ШвидкоГроші (СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР) із 1,63 млрд грн доходу за три квартали поточного року.
https://opendatabot.ua/analytics/mfo-2025-9
