Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) України в іноземній валюті (LTFC) на рівні «Обмежений дефолт» (RD), очікуючи на завершення реструктуризації зобов’язань, за якими Україна вже зупинила виплати або заявила про їхнє зупинення в майбутньому.
«РДЕ LTFC України залишатиметься «RD» доти, доки Fitch не ухвалить рішення про завершення обміну та нормалізацію відносин зі значною більшістю зовнішніх комерційних кредиторів», – йдеться в повідомленні агентства на його сайті.
Fitch нагадало, що Україна продовжує процес реструктуризації свого зовнішнього комерційного боргу. Після успішного завершення обміну єврооблігацій у вересні 2024 року уряд розпорядився тимчасово тимчасово призупинити виплати за зовнішнім комерційним кредитом Cargill на $0,7 млрд із 3 вересня 2024 року, єврооблігаціями «Укренерго» з держгарантією на $825 млн із 9 листопада 2024 року та ВВП-варантами з 31 травня 2025 року.
Крім того агентства підтвердило РДЕ за місцевими кредитами «CCC+». «Більш високий довгостроковий РДЕ в національній валюті відображає тривале обслуговування Україною боргу в національній валюті в рамках поточного процесу реструктуризації зовнішнього комерційного боргу, що підтверджує наші очікування преференційного режиму за борговими зобов’язаннями в національній валюті», – пояснило Fitch.
Воно зазначило, що структура заборгованості за ОВДП – лише 1,3% у нерезидентів за переважної частки в НБУ та вітчизняних банків, переважно державних, – обмежує вигоди України від будь-якої реструктуризації, оскільки створює потенційні фіскальні витрати (включно з рекапіталізацією банків) і ризики для стабільності фінансового сектору, заважаючи розвитку внутрішнього боргового ринку.
Fitch очікує, що війна триватиме до 2025 року в рамках поточних широких параметрів. «Незважаючи на деякі територіальні успіхи Росії з кінця 2023 року, військова підтримка Заходу і тверда рішучість повинні дозволити Україні уникнути значних додаткових територіальних втрат», – вважає агентство.
Воно припускає, що заявлена новою адміністрацією США мета припинити війну може призвести до узгодженого припинення вогню, але мирна угода малоймовірна через складні поступки, які знадобляться від обох сторін. Параметри узгодженого припинення вогню, включно з гарантіями безпеки для України і територіями, які залишаться під контролем Росії, залишаються невизначеними, додало Fitch.
За його оцінками, дефіцит державного бюджету залишиться високим – 19,1-19,2% ВВП у 2024-2025 роках, незважаючи на нещодавно схвалене підвищення податків, через високі витрати на оборону та очікуване скорочення іноземних грантів. Значна фіскальна консолідація буде обмежена продовженням війни, а також витратами на відновлення в разі тривалого припинення вогню, що, ймовірно, збереже високу залежність від іноземного фінансування.
Згідно з прогнозами Fitch, борг України зросте до 90,8% ВВП у 2024 році з 84,4% у 2023 році, водночас 77% зовнішнього боргу має високий ступінь пільговості, 74% номіновано в доларах США. Агентство додає, що невизначеність щодо зовнішнього фінансування в найближчому майбутньому ослабла, оскільки G7, ймовірно, надасть близько $50 млрд у вигляді кредитів, забезпечених доходами від заморожених російських суверенних активів.
Fitch також очікує збільшення дефіциту рахунку поточних операцій, який збільшиться до 8,4% ВВП у 2024 році та до 13,6% ВВП у 2025 році, тому що обмеження виробничих потужностей (наприклад, трудових та енергетичних) стримуватимуть зростання експорту. Зростання споживчих витрат, військовий імпорт, послаблення валютних обмежень і прогнозоване зниження дотацій переважать прогнозоване зниження імпорту послуг від українців за кордон, додало агентство.
За його оцінками, офіційне фінансування покриє потреби в зовнішніх запозиченнях: міжнародні резерви зростуть до $42 млрд у 2024 році з $40,5 млрд у 2023 році.
Fitch також прогнозує, що інфляція становитиме в середньому 9,3% 2025 року порівняно з 6,2% 2024 року, адже швидке зростання зарплат на тлі браку робочої сили та невідповідності кваліфікації може підтримувати ціновий тиск на внутрішній попит. Водночас зростання сповільниться у 2025 році до 2,9% з 4% у 2024 році через дефіцит робочої сили та енергоносіїв, що зберігається.
«Міцне і надійне припинення вогню може значно підвищити перспективи зростання в країні у 2025-2026 роках», – зазначило агентство.
Український лідер планував використати урочисте відкриття Собору Паризької Богоматері для лобіювання новообраного президента та інших світових лідерів, присутніх на церемонії.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з новообраним президентом Дональдом Трампом і президентом Франції Еммануелем Макроном напередодні урочистого відкриття собору Паризької Богоматері в суботу – події, яку Україна розглядає як шанс донести свою позицію до присутніх світових лідерів.
Зустріч пана Зеленського з паном Трампом стала першою особистою зустріччю між ними після перемоги пана Трампа на президентських виборах у США минулого місяця.
Пан Зеленський увійшов до Єлисейського палацу одразу після зустрічі пана Макрона з паном Трампом, і вони втрьох позували для фотографій перед тристоронньою зустріччю.
Протягом останніх тижнів українські посадовці намагалися взаємодіяти з новою адміністрацією Трампа, прагнучи вплинути на її плани щодо швидкого завершення війни з Росією таким чином, щоб вони якомога більше відповідали інтересам України.
Ці плани поки що залишаються розпливчастими, але офіційні особи в Києві стурбовані тим, що розпливчаста обіцянка Трампа закінчити війну за 24 години може призвести до того, що Росія збереже захоплені нею території та проігнорує вимогу України вступити до НАТО як гарантію безпеки для запобігання подальшим нападам.
Цього тижня делегація українських високопосадовців та членів уряду відвідала Сполучені Штати і зустрілася з Джей-Ді Венсом, обраним віце-президентом; представником Флориди Майком Уолцом, обраним паном Трампом на посаду радника з питань національної безпеки; та Кітом Келлоггом, обраним паном Трампом на посаду посланника в Україні та Росії. Очолював делегацію Андрій Єрмак, впливовий керівник штабу пана Зеленського.
Володимир Фесенко, український політичний аналітик, сказав, що метою візиту було представити пана Єрмака американським чиновникам як головного переговірника від України, представити позицію України щодо майбутніх мирних переговорів та оцінити позицію майбутньої адміністрації Трампа щодо переговорів.
«Те, що відбувається зараз, є лише першим актом прелюдії до майбутніх переговорів», – написав пан Фесенко у своєму дописі на Facebook.
Звернення України до команди пана Трампа збіглося в часі з очевидною зміною публічної позиції Києва щодо мирних переговорів. Після багатьох років обіцянок не поступатися територіями Росії, пан Зеленський нещодавно припустив, що розглядає це як спосіб завершити війну в обмін на членство в НАТО. Він додав, що після цього Україна намагатиметься повернути свою окуповану територію шляхом переговорів.
Зміна позиції розглядається як спосіб для України показати пану Трампу, що вона готова йти на поступки в рамках переговорів.
Джерело: https://www.nytimes.com/2024/12/07/world/europe/zelensky-trump-macron-notre-dame.html
Політика державної власності, затверджена урядом наприкінці листопада, передбачає оптимізацію портфеля державних активів за підсумками тріажу – аналізу всіх державних активів і поділ їх на категорії: ті, що залишаються у власності держави, ті, що віддадуть на приватизацію або ліквідують, зазначає перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко.
«Уряд планує скоротити кількість держкомпаній до близько сотні, замість понад трьох тисяч, які є сьогодні. Мета цієї оптимізації – підвищити ефективність роботи державних компаній, збільшити їхній внесок в економіку і знизити витрати державного бюджету на утримання», – зазначила вона в колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
Свириденко додала, що політика визначає підстави, щоб компанія залишалася у власності держави.
«Це може бути задоволення суспільних потреб у певних послугах («Гарантований покупець»), забезпечення національних інтересів («Енергоатом», «Укроборонпром»), забезпечення доступного рівня цін («Укрпошта», «Укрзалізниця»), приналежність до природних монополій («Укренерго») тощо», – навела приклади перший віцепрем’єр.
За її словами, ухвалений документ також удосконалює роботу наглядових рад: у додатках міститься політика винагороди керівників і членів наглядових рад, бо це питання завжди було чутливим для суспільства. Максимальна винагорода члена наглядової ради не може бути більшою за 40% від максимальної винагороди керівника, що встановлюється на ринковому рівні, уточнила Свириденко.
«Як цей рівень визначається? Уряд замовляє проведення незалежного дослідження зарплат у різних секторах, де працюють схожі за розміром і напрямками компанії», – пояснила вона.
Перша віцепрем’єрка вказала також, що важливою зміною є поява листів очікувань – нового документа в системі планування.
«Це інструмент, через який держава визначає конкретні цілі для компаній – очікування прибутковості, ліквідності та інших показників, а також обсяги фінансування з держбюджету та виплати державі. Листи очікування – своєрідні KPI, невиконання яких може стати причиною припинення повноважень членів органів управління», – зазначила Свириденко.
Вона також звернула увагу на важливий розділ – про дивідендну політику. Уточнивши, що під час воєнного стану дивіденди держкомпаній становлять 75% прибутку, перша віцепрем’єрка додала, що після завершення війни під час визначення дивідендів ураховуватимуться кошти, які компанія витрачає на важливі інвестиції, наприклад, на відновлення.
«У майбутньому розмір дивідендів може залежати від того, як ефективно компанія використовує свої кошти (показник ROE). Чим вища ефективність, тим менше дивідендів потрібно буде виплачувати. Також враховуватимуться вартість активів компанії, специфіка галузі, фінансові цілі держави, пропозиції наглядової ради та конкурентоспроможність компанії на ринку», – пояснила Свириденко.
Вона нагадала, що після ухвалення Політики держвласності наступними важливими кроками є проведення тріажу, приватизація або ліквідація непотрібних державі активів, формування наглядових рад у низці держкомпаній, розмежування комерційної та некомерційної діяльності.
Світове виробництво зернових у 2024 році скоротиться приблизно на 0,6% порівняно з попереднім роком, до 2 841 млн тонн, що є переглядом у бік зниження з жовтня, але все одно є другим за величиною виробництвом за всю історію, повідомляється у щомісячному огляді продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
Згідно зі звітом, світове виробництво пшениці у 2024 році буде на рівні 2023 року і становитиме 789 млн тонн, тоді як виробництво кукурудзи знизиться на 1,9% порівняно з попереднім роком, до 1 271 млн тонн через нижчу, ніж очікували, врожайність у Європейському Союзі та США.
Прогноз ФАО щодо світового виробництва рису у 2024-2025 році збільшився на 0,8%, до рекордного максимуму в 538,8 млн тонн.
Більш м’які ціни на пшеницю в 2025 році можуть перешкодити розширенню площ під озиму пшеницю під час посівної кампанії, яка ведеться в північній півкулі. Кількість опадів нижча за норму в ключових регіонах вирощування пшениці в РФ призвела до низького рівня вологості ґрунту, що вплинуло на посівні роботи. Навпаки, сприятлива вологість ґрунту та політика держпідтримки, а також вигідні ціни мають простимулювати розширення посівів у Китаї та Індії.
Ранні ознаки вказують на скорочення посівів кукурудзи в Аргентині через посушливі умови та ризик карликової хвороби, що передається цикадками. У Бразилії площа посівів кукурудзи у 2025 році залишиться на торішньому рівні. У Південній Африці очікується збільшення посівів білої кукурудзи. Це викликано рекордними цінами і компенсує скорочення площі посівів жовтої кукурудзи.
Прогнозується, що світове споживання зернових зросте на 0,6%, до 2 859 млн тонн у 2024/25 маркетинговому році (МР, липень-2024-го – червень-2025-го), що пояснюється прогнозованим зростанням споживання рису та пшениці як продовольства.
Світові запаси зернових, згідно з листопадовим прогнозом ФАО, знизяться на 0,7% від їхнього початкового рівня, внаслідок чого світове співвідношення запасів зернових до споживання становитиме 30,1% у 2024/25 МР, що є нижчим за 30,8% попереднього року, але все ще вказує на «комфортний рівень пропозиції» в глобальному масштабі.
Міжнародну торгівлю зерновими на 2024/25 МР прогнозує на рівні 484 млн тонн, що на 4,6% менше, ніж попереднього року.
«Очікується, що обсяги світової торгівлі пшеницею та кукурудзою знизяться, в той час як торгівля рисом збільшиться», – ідеться у звіті.
Національний банк України (НБУ) у листопаді оштрафував державний ПриватБанк, банк «Альянс» і Асвіобанк (усі – Київ) за порушення законодавства про протидію «відмиванню» коштів, отриманих незаконним шляхом, на загальну суму 27,5 млн грн, ідеться у прес-релізі регулятора. Згідно з ним, Приват було оштрафовано на 10 млн грн, «Альянс» – на 15,1 млн грн і Асвіобанк – на 2,5 млн грн.
Як повідомлялося з посиланням на учасників ринку, українські банки планують наступного тижня підписати спільний меморандум, що передбачає запровадження уніфікованих ринкових практик і підходів до належної перевірки клієнтів і моніторингу фінансових операцій за рахунками клієнтів.
За їхніми словами, передбачається, що в ньому буде передбачено поетапне зниження місячного ліміту операцій, після перевищення якого за відсутності підтверджених доходів проводитиметься посилений фінмоніторинг.
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
«З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року», – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні витрати.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. «Нам потрібно економити гроші там, де це можливо», – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, вказавши на те, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
