Міністр у справах спорту та молоді Італійської Республіки Андреа Абоді здійснив офіційний візит до Львова у супроводі посла Італії в Україні Карло Формози, під час якого підписав зі своїм українським візаві Матвієм Бідним спільний план дій на 2026-2027 роки у сферах молоді та спорту.
“Я перебуваю тут, щоб від імені всього уряду засвідчити свою повагу та близькість українському народові, який страждає внаслідок невиправданої загарбницької війни, що вже чотири роки несе смерть та руйнування; народу, якому ми надаємо і продовжуватимемо надавати підтримку”, – заявив Абоді.
За його словами, внесок у відбудову України має починатися з молоді.
“Внесок у нову Україну має починатися з молоді – сьогодення та майбутнього країни, яка непохитно орієнтована на відбудову. Молодіжна політика, фінансова прозорість у спорті, підготовка фахівців та дослідження, а також відновлення спортивної інфраструктури стануть першими конкретними кроками у реалізації плану дій”, – підкреслив міністр.
У межах візиту обидва міністри вшанували пам’ять загиблих захисників України біля Меморіалу Героїв.
Крім того, у Львові було відкрито культурно-спортивний центр Casa Italia – простір, створений за сприяння Італійської асоціації культури та спорту (AiCS) для підтримки дітей, які залишилися сиротами внаслідок війни, шляхом залучення їх до фізичної активності та творчості.
Також італійська та українська делегації зустрілися з гравцями клубу з ампфутболу “Покрова АМП”, наголосивши на важливості ветеранського спорту як інструменту фізичної та психосоціальної реабілітації.
“Візит міністра Абоді конкретно підтверджує той факт, що Італія поруч з Україною: це партнерство, що зміцнює нові покоління та наближає Україну до європейських стандартів, де спорт є основою сильної та здорової нації”, – підсумував посол Формоза.
Nova Post у Чехії планує цього року інвестувати понад 6 млн чеських крон (понад $288 тис. за поточним курсом) у масштабування власної логістичної системи, куди увійде доставка 7 днів на тиждень, next day сервіс, забір відправлень протягом години, а також доставка та забір негабаритних посилок, йдеться у повідомленні компанії в четвер.
“Ми бачимо стрімке зростання попиту на міжнародну логістику та високий рівень довіри, що підтверджується збільшенням обсягів відправлень рік до року. Саме тому ми розпочали співпрацю з чеським підрозділом UPS і відтепер доставляємо ще в 187 країн та регіонів світу”, – цитуються у релізі слова CEO Nova Post у Чехії Андрія Артеменка.
Він зазначив, що до кінця 2026 року компанія також планує відкрити 30 нових відділень та запустити ще 2,5 тис. точок сервісу.
У компанії додали, що наразі Nova Post у Чехії самостійно здійснює розмитнення вантажів. Крім того, компанія підключила ще одну мережу з 570 поштоматів – OX Box, що збільшило загальну кількість поштоматів доставка до понад 3,5 тис.: ALZA box, GLS та OX Box.
Як повідомлялося, у минулому році група NOVA забезпечила 522 млн відправлень, з них 29 млн – у Європі. Група, яка зараз є 30-тою у світі за обсягами посилок серед експрес-доставок та пошт, ставить задачу у 2030 році увійти у першу двадцятку та збільшити кількість відправлений до 2 млрд.
Cпіввласник лідера експрес-доставки “Нової пошти” В’ячеслав Климов на присвячених євроінтеграції “Діалогах з NV” зауважував, що Nova Post Europe з групи NOVA планує у 2026 році збільшити мережу відділень у Європі вдвічі та зберігати фокус своєї стратегії на забезпеченні максимальної швидкості доставки.
Основним видом діяльності “Нової пошти”, основного активу групи NOVA, є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Аргентина призупинила практичний запуск програми громадянства за інвестиції після скасування міжнародного тендеру на відбір консультанта, який мав розробити та впровадити її операційну модель. Міністерство економіки країни анулювало конкурс на консультаційні та технічні послуги для програми Citizenship by Investment, як випливає з офіційних документів про тендер.
Йдеться не про скасування самої правової бази програми, а про замороження її запуску. Основу механізму раніше створив указ президента Аргентини Хав’єра Мілея №524/2025. Документ дозволив іноземцям, які зробили «значну інвестицію», подавати заяву на аргентинське громадянство через спеціальне агентство при Міністерстві економіки.
Для практичного запуску влада в грудні 2025 року оголосила міжнародний тендер на «консультаційні та технічні послуги» для програми громадянства за інвестиції. Саме цей конкурс тепер скасовано.
Профільні джерела, що стежать за інвестиційною міграцією, зазначають, що після скасування тендеру параметри програми, включаючи остаточні інвестиційні вимоги та терміни запуску, знову виявилися невизначеними.
Раніше очікувалося, що Аргентина стане однією з перших країн Латинської Америки з окремою моделлю citizenship by investment. Однак тепер запуск, судячи з усього, буде відкладено щонайменше до переробки організаційної схеми та повторного вибору операційної моделі програми.
Реєстрації автобусів (нові, імпортовані вживані, внутрішні перепродажі) у березні 2026 року зросли на 41,8% порівняно з лютим цього ж року – до 553 од., однак це на три автобуси менше за показник березня-2025, повідомляє Інститут досліджень авторинку (ІДА).
“Внутрішні перепродажі залишаються основним каналом обігу техніки (355 угод), продемонструвавши ріст на 47,9% порівняно з лютим. Проте у річному вимірі (до березня-2025) ринок все ще демонструє відставання на 9,9%, що є наслідком високої вартості експлуатації застарілих моделей”, – йдеться у дописі на сайті ІДА.
Лідером перепродажів залишається Mercedes-Benz Sprinter (72 угоди), який, як зазначають експерти, фактично монополізував нішу приміських та міжміських експрес-перевезень. Друга позиція – у VDL Citea (46 угод), що, на думку експертів, свідчить про активну ротацію вживаних європейських низькопідлогових автобусів на внутрішньому ринку.
Третя й четверта позиції у українських “Еталон” та “Богдан” – відповідно 21 та 20 угод. Вони утримують позиції в сегменті шкільних та бюджетних приміських перевезень.
Сегмент імпорту в березні вживаних автобусів зріс на 26% до лютого-2026 – до 97 од. (у березні-2025 – 102 од.). Понад половина першої п’ятірки реєстрацій припадає на продукцію концерну Daimler – лидирує Mercedes-Benz Sprinter (31 од.), друга та третя позиція – у моделей Cirato та Vario (12 од. та 7 од. відповідно).
“В умовах дизеля по 90 грн/л перевізники надають перевагу техніці стандартів Euro-5 та Euro-6, що є необхідною умовою підтримки рентабельності на маршрутах”, – йдеться у повідомленні.
Сегмент нових автобусів (імпорт та українське виробництво) у березні становив 101 од. – на 68% більше за березень минулого року, але, як зазначають в ІДА, головним трендом став ріст імпорту нових машин (53 од. – вчетверо більше за лютий-2026), що вперше за тривалий час перевищило обсяги внутрішнього виробництва (48 од.).
За даними експертів, лідером ринку став Isuzu Citiport (20 од.), що вказує на реалізацію цільових програм оновлення міських флотів. Друга позиція – у нових Ford Transit 17 од.), які використовуються як соціальний та корпоративний транспорт. Далі йдуть українські “Еталон” та “Богдан – по 12 од.
“Вітчизняні виробники (БАЗ, “Богдан”, Ataman, ЗАЗ) у березні зафіксували спад виробництва на 20% порівняно з лютим. Основна частина виготовленої техніки – це приміські моделі малого класу, що традиційно закуповуються за бюджетні кошти. Позитивна динаміка у річному вимірі (+71,4% до березня-2025) вказує на поступове відновлення роботи заводів після минулорічної стагнації”, – зазначають експерти.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, повністю погасила єврооблігації на $428 млн зі ставкою 8,5% річних, термін сплати за якими наступив 23 квітня 2026 року.
“Група успішно завершила погашення облігацій 2026 року, що стало ще одним важливим етапом для “Метінвесту” в умовах війни. Погашення здійснено завдяки власному грошовому потоку, зокрема, за рахунок оптимізації оборотного капіталу”, – наводяться слова СЕО групи “Метінвест” Юрія Риженкова у повідомлені на сайті у четвер.
CEO нагадав, що на сьогоднішній день “Метінвест” повністю погасив вже три випуски облігацій, а сукупний обсяг виплат за цими інструментами перевищив $1 млрд.
“Із покращенням ринкових умов “Метінвест” і надалі розглядатиме можливості залучення фінансування на ринках боргового капіталу відповідно до своїх потреб. Це погашення підтверджує дисциплінований підхід Групи до системи фінансового управління та послідовне виконання зобов’язань перед стейкхолдерами”, – наголосив Риженков.
Згідно зі звітом, “Метінвест” у 2025 році скоротила загальний борг на 15% – з $1,705 млрд до $1,441 млрд та має сплатити за ним у 2026 році $470 млн, з яких $428 млн – за єврооблігаціями-2026 (сума виплат наведена без нарахованих відсотків, зборів, комісій та дисконтів, револьверного торгового фінансування та лізингових зобов’язань).
У 2027 році “Метінвест” має сплатити $351 млн, з яких $332 млн за облігаціями-2027 зі ставкою 7,65% річних, у 2028 році – $18 млн, а у 2029 році – $550 млн, з яких $500 млн за єврооблігаціями-2029 зі ставкою 7,75% річних.
У структурі боргу на кінець минулого року частка євробондів складала 88%, фінансування капітальних інвестицій – 5%, торгове фінансування – 2%, решта – 5%.
Європейський Союз зацікавлений у розширенні європейської залізничної мережі до Львова, Києва та Одеси із дотриманням безпеки перевезень, заявила генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Магда Копчинська (Magda Kopczyńska).
“У середньостроковій перспективі я хотіла б бачити кілька залізничних коридорів європейської колії, які б безперешкодно проходили від Польщі аж до Києва, з Праги – аж до південного маршруту через Ужгород, а потім – аж до Києва та до Одеси”, – сказала вона на бізнес-саміті “Україна-ЄС” у Брюсселі у середу, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
Копчинська нагадала, що Україна вже дуже швидко побудувала 22 км європейської колії від Чопу до Ужгорода, а ЄС виділив Україні частину коштів для того, аби розпочати будівництво лінії, яка пролягатиме до Львова.
Представниця Єврокомісії наголосила, що ЄС під час планування нових фінансових програм дедалі більше стикається з принципом “подвійного використання” інфраструктури – з урахуванням питань належного функціонування та безпеки транспортної інфраструктури.
“Тепер, виходячи з жахливого досвіду України, держави-члени набагато більше усвідомлюють, що недостатньо просто щось побудувати. Нам також потрібно переконатися, що ми знаємо, як це захистити”, – підкреслила вона.
Копчинська зазначила, що за останні 10 років відбулося усвідомлення необхідності продовження транспортних коридорів за межі ЄС, що стало основою розширення Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) після 2022 року на Україну, зокрема, до Одеси.
“Ми намагалися переконати держави-члени 10 років тому, що, можливо, було б добре, якби ці коридори, які знаходяться в ЄС, виходили за межі ЄС. Це не спрацьовувало до лютого 2022 року”, – констатувала Копчинська.
Окрему увагу вона звернула на роль так званих “Шляхів солідарності”, які ЄС запровадив після початку повномасштабної війни, коли робота українських портів Чорного моря була фактично заблокована. За її словами, ці шляхи довели свою ефективність і залишаються важливими для України та світу й після відкриття судноплавства Чорним морем.
“Я думаю, що ситуація трохи покращується, але якщо ви запитаєте мене, чи все ідеально та гладко, то це не так”, – закликала Копчинська до подальшого розвитку “Шляхів солідарності”.
На її думку, слід розглянути побудову інфраструктури прикордонних переходів таким чином, щоб це забезпечило максимальне спрощення, враховуючи, що Україна все ще не входить до Шенгенської зони.
Копчинська наголосила, що потрібно розвивати також внутрішні водні шляхи, функціонуючі морські порти у Чорному морі.
“І так, коли повітряний простір буде відкритий, нам також потрібні розвинуті аеропорти в Україні”, – додала генеральна директорка Директорату з питань мобільності та транспорту.
