Українські металургійні підприємства в січні-листопаді поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,741 млн тонн з 4,864 млн тонн. У листопаді було вироблено 477 тис. тонн прокату.
Як повідомлялося, Україна у 2023 році збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн. Україна у 2022 році скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн.
Сестра і брат Олена і Ростислав Вовки створили у 2024 році advisory board свого сімейного бізнесу – біотехнологічної групи “Ензим” (Enzym Group) і виробника харчування для котів і собак “Кормотех” (Kormotech) і мають намір згодом трансформувати її в повноцінну наглядову раду, повідомила Олена Вовк.
“Advisory board – це вже елемент чистого корпоративного управління. Станом на зараз це дорадча рада, яка діє за всіма принципами наглядової ради. Це перехідний етап, який після однієї каденції має завершитися – формально перейти з дорадчої ради в наглядову раду”, – сказала вона на VII Міжнародному форумі корпоративних директорів, організованому в Києві минулого тижня Професійною асоціацією корпоративного управління (ПАКУ).
Вовк уточнила, що advisory board розпочала активну діяльність на початку цього року, а готували і збирали вони її з братом протягом двох років.
Співвласниця бізнесу зазначила, що перед board постали три основні завдання, перше з яких – це розвиток обох бізнесів.
“Обидва бізнеси розвиваються кожен по-своєму і потребують певної експертизи, яку, ми вже з братом розуміємо, чого ми не маємо і наші менеджерські команди також не мають. Краще рахувати цю експертизу з ринку, від досвідчених незалежних директорів”, – пояснила вона.
Вовк наголосила, що “Ензим” і “Кормотех” дуже активно виходять на міжнародні ринки, тож незалежні директори мають бути людьми з досвідом на цих ринках, а, ідеально, ще й з розумінням контексту України. Зокрема, уточнила вона, “Ензим” експортує 55-60% своєї продукції.
“Крім того, кожен із них має свою функціональну експертизу, яка дуже потрібна нам як власникам, а також потрібна нашим командам, тобто вони виконують певну роль коучингу, погляду ззовні на ті напрями, які нам треба підкачати, чи покращити, чи взагалі відкрити”, – додала співвласниця компанії, яка курує бізнес “Ензиму”, передавши посаду CEO колишньому операційному директору Андрію Цегелику, тоді як її брат очолює бізнес “Кормотеху”.
Водночас вона зазначила, що advisory board не розробляє стратегію для бізнесу, а узгоджує її та допомагає управлінським командам покращити її.
Вовк назвала ще одним із завдань advisory board гарантування безпеки бізнесу, оскільки обидва основні бізнес-юніти – “Ензим” і “Кормотех” – дуже амбітні, тому необхідно збалансувати інвестиційні цикли кожного бізнесу, тому що “кишеня одна”.
Третім завданням advisory board вона назвала допомогу в побудові професійного корпоративного управління, щоб майбутні покоління родини могли виконувати функцію відповідальних акціонерів. За словами Вовк, голова board є представником великої фінської сімейної компанії, з великим досвідом передачі бізнесу між різними поколіннями.
Крім того, вона повідомила, що загальна схема управління “Ензим” та “Кормотех” включає також акціонерну угоду, підписану між власниками, родинну раду та безпосередньо виконавчі ради на кожному бізнес-юніті, які останнім часом також зазнали значних змін, зокрема, в них були створені комітети для кращої реакції на ринкові зміни та реалізації планів розвитку.
Вовк нагадала, що спочатку бізнес був створений їхнім батьком, директором львівського дріжджового заводу Орестом Вовком 1993 року, після смерті якого 2014 року він перейшов до його дітей Олени та Ростислава.
“Фактично ми перебуваємо в процесі формування системи корпоративного управління нашого сімейного бізнесу практично весь цей час”, – констатувала Вовк.
За її словами, вони, як акціонери сімейного бізнесу, делегують частину своїх прав своїм сім’ям, щоб майбутні покоління усвідомлювали відповідальність, яку вони матимуть, та брали участь в обговоренні й вирішенні питань, стосовно бізнесу.
Вовк уточнила, що на даному етапі вони з братом активні в бізнесі і дуже добре розуміють, що відбувається в операційній діяльності, і діти нині не планують заходити в операційну діяльність.
Вона також наголосила, що сімейна рада також має обирати та погоджувати керівника advisory board.
Як повідомлялося, за результатами 2023 року оборот “Кормотех” зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Частка експорту зросла до 31% з 28% роком раніше.
Виручка ПрАТ “Ензим” у 2023 році зросла на 32,3% – до 1 млрд 838,15 млн грн, тоді як операційна – майже в 2,3 раза, до 385,99 млн грн.
Пасажиропотік через український кордон із наближенням різдвяних свят у перший тиждень зими (з 30 листопада до 6 грудня) збільшився на 3,7% порівняно з попереднім тижнем – до 452 тис. пасажирів.
Як свідчать дані Держприкордонслужби у Facebook, кількість перетинів на виїзд зросла з 222 тис. до 229 тис., тоді як на в’їзд – з 214 тис. до 223 тис.
Щодо розподілу їх за днями тижня, то згідно з інформацією прикордонників, традиційно максимальний потік на виїзд був у п’ятницю-неділю, тоді як на в’їзд – у суботу-понеділок.
Кількість транспортних засобів, які прослідували через пункти пропуску, за тиждень збільшилася зі 118 тис. до 122 тис., тоді як потік машин із гуманітарними вантажами трохи скоротився – з 577 до 565.
Держприкордонслужба вказує, що станом на 12:00 неділі невелика черга спостерігалася тільки в одному пункті пропуску (ПП): “Устилуг” на кордоні з Польщею – 10 авто, тоді як на всіх інших ПП черги були відсутні.
Сумарні показники перетину кордону людьми в перший тиждень зими цього року вищі за торішні: тоді за подібні сім днів з України виїхало 206 тис. осіб, а в’їхало 209 тис., потік машин становив 108 тис. Минулого року збільшення пасажиропотоку фіксували з другого тижня грудня.
Як повідомлялося, з 10 травня 2022 року відплив біженців з України, що розпочався з початком війни, змінився припливом, який тривав до 23 вересня 2022 року і становив 409 тис. осіб. Однак із кінця вересня, можливо під впливом новин про мобілізацію в Росії та “псевдореферендуми” на окупованих територіях, а потім масованих обстрілів енергетичної інфраструктури, фіксували перевищення кількості тих, хто виїжджає, над тими, хто в’їжджає. Воно тимчасово припинилося в другій половині грудня – на початку січня на період свят, проте потім знову відновилося і сумарно з кінця вересня 2022 року до першої річниці повномасштабної війни досягло 223 тис. осіб.
За другий рік повномасштабної війни кількість перетинів кордону на виїзд з України, за даними Держприкордонслужби, перевищила кількість перетинів на в’їзд на 25 тис., тоді як із початку третього року – ще на 184 тис.
Як зазначив на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном цього року, до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 18 листопада цього року оцінювали в 6,226 млн, а загалом у світі – в 6,786 млн, що на 34 тис. більше, ніж на 15 жовтня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня Донецьку область на сході України залишили понад 128 тис. осіб, зокрема 24 тис., які втекли від активних бойових дій, а залишаються в області приблизно 330 тис., зокрема приблизно 63 тис. у зонах активних бойових дій.
У Сумській області влада оцінює, що з 1 серпня до 3 жовтня було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
“Державний оператор тилу” за рік закупив майже 163 тис. бронежилетів, цього було б достатньо, щоб повністю забезпечити армії кількох країн НАТО разом узятих; також поставлено 11 тисяч вагонів палива, повідомив генеральний директор ДОТ Арсен Жумаділов.
“Ми закупили 162 тисячі бронежилетів. Майже 163 тисячі. Цього було б достатньо, щоб одягнути армії кількох країн НАТО”, – сказав він під час заходу “DOT. Рік реформи забезпечення” у Києві у суботу.
Як зазначили у ДОТ, цього вистачило б, щоби повністю забезпечити армії Угорщини, Нідерландів, Болгарії, Бельгії, Швеції разом узятих.
“Це дуже багато. Я дуже вдячний виробникам, які включилися та нарощують свої здатності з виробництва”, – додав Жумаділов.
Також він поінформував, що було поставлено 11 тисяч вагонів палива. Як зазначили у ДОТ, за кількістю це як “залізнична колона цистерн із пальним від Києва до Житомира”.
За словами Жумаділова, на сьогодні можна говорити про наявність певного рівня прогнозованості закупівель та постачання для ЗСУ. Зокрема, зимовий одяг закуповується влітку; постачальників на 2025 рік контрактують у 2024 році; терміни поставок за контрактами із постачальниками загалом становлять 3-6 місяців.
Державний оператор тилу (ДОТ) – державне агентство, що забезпечує потреби Збройних сил України. Міністр оборони України Рустем Умєров 30 жовтня 2023 року підписав контракт та указ про призначення Арсена Жумаділова гендиректором ДП “Державний оператор тилу”
БРОНЕЖИЛЕТ, ДОТ, ЗСУ, ПАЛИВО
Країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували виділення близько EUR7 млн на розвиток Чорнобильської зони відчуження, повідомила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук у фейсбуці.
“Канада заявила про свої плани перевести 5 млн євро із фонду, який нещодавно закрили у росії. Єврокомісія додає 1,7 млн євро до 5 млн, які були надані раніше. Також буде додано внесок Бельгії. На засіданні схвалені важливі рішення, а саме про створення Групи управління проєктами для більш ефективної реалізації грантових угод, погоджений напрям роботи з демонтажу нестабільних конструкцій об’єкта “Укриття”, – розповіла міністр про результати засідання Асамблеї країн-вкладників рахунку, організованому Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Вона уточнила, що кошти вкладників буде спрямовано на відновлення зруйнованого та пошкодженого під час російської окупації обладнання Чорнобильської АЕС.
Гринчук нагадала, що це не перші внески в рахунок. Раніше Україна вже отримала понад EUR26 млн від 18 країн-вкладників.
Міністр запевнила, що робота з відновлення Чорнобильської зони триватиме. Так, 5 червня набув чинності закон України про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та European Bank for Reconstruction and Development (EBRD) про діяльність Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Крім того, Україна має широкий спектр можливостей для партнерства в напрямі ядерної безпеки. В планах на 2025 рік – підписання нових грантових угод і реалізація спільних проєктів.
Деякі українські біженці отримуватимуть менше підтримки від Словаччини з березня 2025 року, після того як наприкінці листопада законодавці схвалили незначні поправки до імміграційного законодавства – Закону про проживання іноземців та Закону про притулок, повідомило видання Slovak Spectator.
“З 1 березня 2025 року особам, які отримали статус українського біженця після 28 лютого 2025 року, буде дозволено перебувати в притулках не більше ніж 60 днів, порівняно з нинішніми 120 днями. Аналогічним чином, допомога на проживання буде обмежена першими 60 днями, а не 120 днями, як це було з липня цього року”, – йдеться в повідомленні.
Зміни не стосуватимуться вразливих груп населення: пенсіонерів, старших за 65 років, дітей до п’яти років або одиноких опікунів цих дітей.
Уряд стверджує, що ці заходи дадуть змогу Міністерству внутрішніх справ заощадити EUR2 млн, що є необхідним кроком з огляду на нинішній тиск на державні видатки.
Заступник міністра внутрішніх справ Словаччини Петер Крауспе виступив на захист змін, зазначивши, що українські біженці зазвичай забезпечують себе роботою та житлом протягом двох місяців після прибуття до Словаччини. “Нам потрібно економити гроші там, де це можливо”, – сказав він.
Однак опозиційні депутати заявили, що скорочення надмірні, наголосивши, що сусідні країни надають підтримку до 90 днів. Вони також критикують відсутність прозорості та консультацій під час внесення цих змін в останню хвилину.
