За даними Fixygen, АТ «Одеський припортовий завод» має намір провести позачергові загальні збори акціонерів 5 травня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. При цьому голосування розпочнеться 24 квітня о 11:00 і завершиться 5 травня о 18:00, а перелік акціонерів, які мають право на участь у зборах, буде складено станом на 30 квітня.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено три питання: припинення повноважень в.о. голови правління – директора Юрія Ковальського, обрання з 19 травня 2026 року новим в.о. голови правління – директора Костянтина Шабуняєва, а також затвердження умов його контракту, розміру винагороди та визначення особи, яка підпише контракт від імені товариства. Рішення про скликання дистанційних позачергових зборів ухвалив Фонд державного майна України як акціонер товариства.
АТ «Одеський припортовий завод» зареєстровано в місті Південне Одеської області, основний вид діяльності — виробництво добрив та азотних сполук. Державі через Фонд держмайна належить 99,5667% акцій товариства, статутний капітал становить 798,544 млн грн. За даними відкритих реєстрів, у 2025 році виручка заводу склала 328,687 млн грн, чистий збиток — 808,924 млн грн, активи на кінець року — 4,366 млрд грн.
Одеський припортовий завод залишається одним із найскладніших і найвідоміших об’єктів приватизації в Україні. Перша спроба продажу в липні 2016 року зірвалася через відсутність заявок, друга — у грудні 2016 року — також завершилася без претендентів. У червні 2018 року Фонд держмайна знову ухвалив рішення про приватизацію державного пакета акцій ОПЗ, а в 2025 році виставив на аукціон 99,5667% акцій зі стартовою ціною 4,489 млрд грн, проте торги, призначені на 25 листопада, не відбулися через відсутність зареєстрованих учасників. Наприкінці березня 2026 року в Мінекономіки заявили, що ОПЗ залишається ключовим об’єктом великої приватизації і може бути знову виставлений на продаж після коригування умов.
Соціологічне опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє стабільно позитивне ставлення українців до Бельгії з помітною позитивною динамікою. Частка позитивних оцінок зросла до 58,7% порівняно з 54,7% у серпні 2025 року. Водночас рівень негативного сприйняття також дещо підвищився — з 0,3% до 2,3%, хоча загалом залишається на низькому рівні.
Структура відповідей свідчить про переважання помірно позитивного сприйняття. Повністю позитивно до Бельгії ставляться 19,3% респондентів, тоді як 39,4% обрали варіант «здебільшого позитивне». Водночас значною залишається частка нейтральних оцінок — 37,1%, що вказує на обмежений рівень сформованого образу країни серед українців.
Негативні оцінки є маргінальними: 1,4% опитаних зазначили здебільшого негативне ставлення, ще 0,9% — повністю негативне. Частка тих, хто не зміг визначитися з відповіддю, становить 1,9%. Така конфігурація показників свідчить про відсутність системного негативу, але водночас — про недостатню інтенсивність інформаційної або емоційної взаємодії з цією країною.
У динаміці змін варто відзначити не лише зростання позитивних оцінок, а й незначне підвищення негативних. Це може бути пов’язано з загальною поляризацією громадської думки, коли нейтральні позиції частково трансформуються у більш визначені — як позитивні, так і негативні. Водночас ключовим трендом залишається поступове зміцнення позитивного сприйняття.
«Ставлення до таких країн, як Бельгія, формується не стільки через прямий досвід взаємодії, скільки через загальний європейський контекст і асоціації з інституційною роллю ЄС. Коли країна асоціюється з підтримкою України на рівні політики, економіки чи гуманітарних ініціатив, це поступово трансформується у зростання позитивного сприйняття. Водночас висока частка нейтральних відповідей означає, що потенціал для посилення цього іміджу ще далеко не вичерпаний», — зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Таким чином, Бельгія залишається для українців країною з переважно позитивним, але не повністю сформованим образом. Подальше зростання позитивного ставлення значною мірою залежатиме від рівня видимості її ролі у підтримці України, а також від практичних контактів у сферах економіки, освіти та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бельгія посідає 22-ге місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $1,29 млрд. Імпорт бельгійських товарів дещо перевищує український експорт, тому сальдо двосторонньої торгівлі залишається від’ємним.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БЕЛЬГІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” цього року вперше працювала на Великдень: прийняла від клієнтів 276 тис. та доставила близько 500 тис. посилок, повідомив співзасновник компанії Володимир Поперешнюк.
“Вперше “Нова Пошта” працювала у Великдень… Здавалося б просто працюємо, ми подарували сотням тисяч людей приємні емоції у святковий день”, – написав Поперешнюк у Facebook та подякував співробітникам компанії, які вийшли на роботу.
Як повідомлялось, на Великдень, 12 квітня, компанія працювала за скороченим графіком роботи – з 10:00 до 16:00.
“Нова пошта” наразі має 51,852 тис. точок сервісу в України, у тому числі 15,913 тис. відділень різного формату та 35,939 тис. поштоматів.
Як повідомлялося, компанія у 2025 році збільшила кількість доставлених посилок та вантажів на 7,4% – з 486 млн до 522 млн, у тому числі міжнародних – на 52,6%, з 19 млн до 29 млн. Її виручка зросла на 21% порівняно з 2024 роком – до більше ніж 54 млрд грн, а прибуток склав 2,6 млрд грн порівняно із 2,5 млрд грн роком раніше..
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) 9 вересня 2025 року придбав 9,4% частку в операторі фіксованого зв’язку ТОВ “Фрінет” за $2 млн (83 млн грн) та довів свою частку до 100%.
“$2 млн було сплачено акціонерам, частка участі яких не забезпечувала контролю. Балансова вартість часток участі, що не забезпечують контролю, у ТОВ “Фрінет” становила 27 млн грн”, – йдеться у річному звіті “Vodafone Україна”.
Згідно з ним, група у 2025 році збільшила виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, а чистий прибуток – на 18%, до 4,18 млрд грн.
Зазначається, що виручка від мобільних абонентів зросла на 16,4% – до 22,09 млрд грн, тоді як від фіксованого бізнесу – на 15,9%, до 1,09 млрд грн, від пропуску трафіку інших мобільних операторів – на 1,5%, до 2,51 млрд грн, від роумінгу – на 3,1%, до 0,78 млрд грн, від реалізації товарів – на 0,6%, до 923 млн грн.
Зростання собівартості минулого року до 7,02 млрд грн з 6,01 млрд грн у 2024 році значною мірою пов’язано із зростанням витрат на електроенергію та інші виробничі витрати – до 2,86 млрд грн з 2,4 млрд грн, а також плати за використання радіочастот – до 1,38 млрд грн з 1,13 млрд грн та витрат на роумінг – до 0,41 млрд грн з 0,33 млрд грн, тоді як витрати на пропуск трафіку у мережах інших мобільних операторів навіть трохи зменшилися – до 1,15 млрд грн з 1,16 млрд грн.
Окрім того минулого року витрати “Vodafone Україна” на рекламу та маркетинг зросли до 0,51 млрд грн з 0,43 млрд грн роком раніше, комісійну винагорода дилерам – до 0,50 млрд грн з 0,43 млрд грн, на консалтинг – до 0,69 млрд грн з 0,57млрд грн, білінг та обробка даних – до 0,46 млрд грн з 0,36 млрд грн.
Згідно зі звітом, кількість штатних працівників групи за рік залишилася незмінною – близько 4,5 тис. осіб.
Наголошується, що компанія планує продовжувати вчасно обслуговувати фінансові зобов’язання, хоча є притаманна невизначеність, пов’язана із мораторієм на платежі за кордон. “Здатність погасити основну суму боргу (за єврооблігаціями), яка становить $281 млн зі строком погашення в лютому 2027 року, значною мірою залежить від збереження обмежень валютного контролю на той час. Вона також залежить від здатності Групи забезпечити рефінансування у фінансових установах або домовитися з кредиторами про зміни умов облігацій”, – йдеться у документі.
Згідно з ним, група може вжити додаткових заходів для управління та контролю відтоку грошових коштів з метою забезпечення рефінансування чи досягнення домовленостей, й наразі керівництво розглядає усі опції з цього переліку залежно від статусу обмежень валютного контролю.
“На основі прогнозів керівництва очікується, що група буде в змозі виконати умови договорів про залучення боргового фінансування щодо фінансового показника протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї консолідованої фінансової звітності”, – сказано у звіті.
Компанія нагадала, що у лютому здійснила чергову піврічну виплату відсотків за єврооблігаціями на $13,4 млн (578 млн грн).
Згідно зі звітом, у 2025 році “Vodafone Україна” оголосила дивіденди акціонерам на загальну суму 3,01 млрд грн, станом на 31 грудня 2025 року залишалися невиплаченими дивіденди в сумі 412 млн грн, але у першому кварталі були виплачені дивіденди ще на 151 млн грн.
Зазначається також, що для управління валютним ризиком та купівлі валюти група придбала доларові та єврові облігації внутрішньої державної позики зі строком погашення до 12 місяців. В той же час їх загальний обсяг на кінець 2025 року скоротився до еквівалента 0,97 млрд грн з 1,33 млрд грн роком раніше, і якщо наприкінці 2024 року всі папери були доларовими, то наприкінці 2025 року в облігації в євро було вкладено еквівалент $0,28 млрд.
Станом на кінець 2025 року вільні грошові кошти “Vodafone Україна” складали 8,09 млрд грн проти 10,34 млрд грн роком раніше, з яких у гривні – 49,1%, а майже вся решта – у доларах.
Окрім того компанія на кінець 2025 року мала короткостроковий депозит під 0,4% на еквівалент 0,85 млрд грн в одному з дочірніх банків великої міжнародної банківської групи, який класифікувався як короткострокова інвестиція, тоді як роком раніше подібні депозити під 0,3-0,35% річних були у трьох дочірніх банках великих міжнародних банківських груп на загальну суму 2,02 млрд грн.
Соціологічне опитування, проведене у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, демонструє загалом позитивну динаміку ставлення українців до Австрії. Частка позитивних оцінок зросла до 55,9% порівняно з 48,7% у серпні 2025 року. Водночас рівень негативного сприйняття знизився майже вдвічі — з 4,7% до 2,6%.
Попри це, значна частина респондентів — 40,3% — обирає нейтральну позицію. Така структура відповідей свідчить про те, що Австрія для багатьох українців залишається країною без чітко сформованого емоційного образу. Водночас позитивний сегмент є доволі стійким: 17,5% опитаних висловили повністю позитивне ставлення, ще 38,5% — здебільшого позитивне.
Негативні оцінки залишаються мінімальними. Частка тих, хто ставиться до Австрії здебільшого негативно, становить 2,3%, а повністю негативно — лише 0,2%. Ще 1,2% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. Така конфігурація показників свідчить про відсутність системного негативу та водночас про обмежену глибину позитивного сприйняття.
У динаміці змін ключовим є саме приріст позитиву. Це може свідчити про поступове посилення присутності Австрії в українському інформаційному полі або про більш чітке розуміння її ролі в європейському контексті. Водночас збереження великої частки нейтральних відповідей вказує на те, що цей процес ще не завершений
«Результати щодо Австрії добре демонструють, як формується ставлення до країн, які не перебувають у центрі щоденної уваги українців. Ми бачимо зростання позитиву, але паралельно зберігається значна частка нейтральних оцінок, що означає недостатній рівень знань або досвіду взаємодії. У таких випадках ключовим фактором стає інформаційна присутність і зрозумілі сигнали від країни щодо її ролі для України», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Австрія наразі сприймається українцями скоріше позитивно, ніж негативно, однак це сприйняття ще не набуло чітко вираженого характеру. Подальше зростання позитивних оцінок значною мірою залежатиме від того, наскільки країна буде присутня в українському публічному просторі та наскільки зрозумілою стане її роль у ширшому європейському контексті.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Австрія посідає 20-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $1,33 млрд. Водночас імпорт з Австрії перевищує український експорт, що зумовлює помірне від’ємне сальдо на рівні понад $200 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, АВСТРИЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Страхова компанія “Кворум” (Київ) в 2025 році зібрала чистих страхових премій на суму 60,4 млн грн, що на 23,2% більше, ніж за 2024 рік, валових премій – на 63,4 млн грн (-8,72%).
Про це повідомило рейтингове агентство (РА) “Стандарт-Рейтинг” в інформації про оновлення кредитного рейтингу/рейтингу фінансової стійкості компанії за національною шкалою на рівні “uaAA”.
Рейтингову оцінку оновлено на підставі аналізу результатів роботи компанії за вказаний рік.
Надходження від фізичних осіб у СК знизилися на 26,34% – до 30,875 млн грн, надходження від перестрахувальників були відсутні. Частка фізичних осіб в брутто-преміях за підсумками року становила 48,70%.
Страхові премії, відправлені перестраховикам, становили 3,023 млн грн, що на 85,21% менше, ніж за попередній рік. Отже, коефіцієнт участі перестраховиків у страхових преміях знизився на 24,67 п.п. до 4,77%.
Обсяг страхових виплат і відшкодувань, здійснених компанією за 2025 рік, проти 2024 року виріс на 20,16% – до 10,518 млн грн. При цьому рівень виплат збільшився на 3,99 п.п. – до 16,59%.
Прибуток від операційної діяльності СК “Кворум” за минулий рік становив 6,494 млн грн, чистий прибуток – 7,015 млн грн.
Активи страховика станом на 31 грудня 202у року виросли на 16,00% – до 81,080 млн грн, власний капітал – на 11,40%, до 68,419 млн грн, зобов’язання – на 49,39%, до 12,661 млн грн, грошові кошти та їх еквіваленти – на 11,34%, до 55,507 млн грн.
СК “Кворум” створено в березні 2014 року, спеціалізується на ризиковому страхуванні.
