Велика Британія має намір посилити правила отримання постійного дозволу на проживання для більшості мігрантів, збільшивши стандартний термін очікування з п’яти до десяти років. Першоджерелом цієї ініціативи є опублікована урядом Великої Британії імміграційна White Paper Restoring control over the immigration system. У цих документах прямо йдеться про перехід від нинішньої базової моделі в 5 років до нової стандартної планки в 10 років.
Нова модель передбачає, що право на постійне проживання більше не надаватиметься автоматично після фіксованого терміну перебування. Влада хоче прив’язати його до критеріїв поведінки, інтеграції та внеску в британське суспільство й економіку. В офіційній консультації йдеться про те, що під час розгляду заяв враховуватимуться законність і безперервність проживання, знання англійської мови, складання тесту «Life in the UK», відсутність кримінальних правопорушень і, ймовірно, підтверджений трудовий та податковий внесок.
Консультація щодо реформи earned settlement тривала з 20 листопада 2025 року по 12 лютого 2026 року, і уряд заявляє, що зараз аналізує отримані відгуки. Одночасно Лондон вже почав просувати супутні зміни: 5 березня 2026 року Home Office оголосив про підвищення вимог до знання англійської мови для отримання settlement, а вступ цих змін у силу заплановано на березень 2027 року.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Нові-Саді відновили пам’ятник українському поету Тарасу Шевченку, який у лютому був пошкоджений і облитий чорною фарбою. Як повідомив міський Інститут охорони пам’яток культури, бюст і постамент повернуто до первісного стану після проведення оцінки пошкоджень і відновлювальних робіт на місці встановлення пам’ятника.
Відновлення виконав скульптор Любомир Щепанович. У ході робіт було відновлено втрачені літери у прізвищі Шевченка, сам пам’ятник і постамент очистили та додатково обробили воском. В інституті зазначили, що роботи було проведено в оптимальні терміни та без агресивних засобів, щоб зберегти оригінальний матеріал.
Пам’ятник було осквернено 24 лютого 2026 року. Пам’ятник було встановлено у 2021 році неподалік від університетського кампусу як подарунок від Львова.
https://t.me/relocationrs/2634
Для більшості людей звичка сидіти, схрестивши ноги, сама по собі не становить серйозної загрози для здоров’я. До такого висновку приходять автори матеріалу, опублікованого ScienceAlert з посиланням на The Conversation: за їхньою оцінкою, наявні дані не підтверджують, що така поза шкодить спині, «зношує» тазостегнові або колінні суглоби або викликає варикозне розширення вен.
Як зазначають автори, проблема частіше пов’язана не з самою позою, а з тим, що людина занадто довго залишається в одному положенні. Саме тривала нерухомість, а не «неправильна» посадка як така, частіше призводить до скутості, дискомфорту та відчуття оніміння. Дослідники підкреслюють, що сучасний погляд на поставу поступово відходить від ідеї про існування однієї «ідеальної» пози для всіх.
У матеріалі окремо розглядається поширена думка про шкоду схрещених ніг для спини. За даними, наведеними авторами, дослідження щодо постави та болю в спині не виявили однієї універсальної сидячої пози, яка надійно захищала б від проблем, як і не знайшли підтвердження тому, що звичайні повсякденні пози під час сидіння самі по собі викликають ушкодження.
Аналогічний висновок наводиться і щодо суглобів. Автори вказують, що коліна і тазостегнові суглоби щодня переносять набагато більші навантаження під час ходьби по сходах, вставання зі стільця, бігу або перенесення важких предметів, ніж під час сидіння зі схрещеними ногами. Хоча така поза може тимчасово змінювати кут у суглобах, переконливих даних про те, що вона призводить до артриту або довготривалого ушкодження, немає.
Не підтверджується й популярне твердження про зв’язок цієї звички з варикозом. Як йдеться в публікації, ризик варикозного розширення вен значно сильніше пов’язаний з віком, спадковістю, вагітністю, ожирінням і деякими особливостями роботи, включаючи тривале стояння, а не з сидінням зі схрещеними ногами.
При цьому автори роблять застереження: в окремих клінічних ситуаціях, наприклад після деяких операцій на тазостегновому суглобі, лікарі можуть тимчасово рекомендувати уникати такої пози. Але це не означає, що вона шкідлива для всіх. Головний практичний висновок огляду — важливіше не «ідеальна постава», а регулярна зміна положення тіла, рух і відсутність занадто тривалого сидіння в одній позі.
За даними Fixygen, АТ «АБ «Радабанк» має намір провести річні загальні збори акціонерів 17 квітня 2026 року в дистанційній формі шляхом опитування. Датою складання списку акціонерів, які мають право на участь у зборах, визначено 14 квітня 2026 року.
Згідно з опублікованим повідомленням, до порядку денного включено 11 питань, зокрема обрання лічильної комісії, розгляд звіту наглядової ради за 2025 рік, аудиторського звіту щодо фінансової звітності за рік, що завершився 31 грудня 2025 року, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності та річного звіту банку за 2025 рік, розподіл прибутку, затвердження звіту про винагороду членів наглядової ради, визначення основних напрямків діяльності на 2026 рік, внесення змін до Кодексу корпоративного управління, а також встановлення сукупного граничного ліміту вкладень у депозитні сертифікати НБУ та облігації внутрішньої державної позики.
Окремо банк повідомив про зміни до порядку денного, внесені за пропозицією акціонера Вадима Сисенка, якому належить 1,8% акцій. Зміни стосуються питання про розподіл прибутку за 2025 рік. В оновлених матеріалах передбачено два альтернативні проекти рішення: перший передбачає спрямування 11,35 млн грн до резервного фонду, другий — 11,13 млн грн, при цьому в обох випадках залишок пропонується залишити нерозподіленим, а дивіденди за підсумками 2025 року не нараховувати та не виплачувати.
АБ «Радабанк» працює як банк з приватним капіталом і є учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. За даними НБУ, на 1 березня 2026 року активи банку становили 16,395 млрд грн, зобов’язання — 15,542 млрд грн, капітал — 852,7 млн грн, фінансовий результат — 15,9 млн грн. Згідно з розкритою банком структурою власності станом на 1 січня 2026 року, найбільшим акціонером є Тетяна Городницька з часткою 73,635%, ще 9,521665% належить Роману Городницькому, а пакети по 3,7608% мають Олександр Городницький, Світлана Лушнікова, Анастасія Городницька та Костянтин Городницький. Банк зазначає, що працює на ринку з 1993 року.
Як повідомляє Fixygen, у вівторок Deutsche Börse підтвердила придбання частки в американській криптобіржі Kraken за 200 млн доларів. В офіційному повідомленні групи йдеться, що інвестиція оформлена через купівлю акцій у рамках secondary transaction і надає Deutsche Börse 1,5% частку на повністю розводненій основі в Payward Inc., інфраструктурній компанії, що стоїть за Kraken.
У компанії підкреслили, що угода поглиблює стратегічне партнерство з Kraken, оголошене ще в грудні 2025 року. Воно охоплює регульовані криптопродукти, токенізовані ринки, деривативи, а також рішення щодо підвищення ліквідності для інституційних клієнтів у різних регіонах.
Deutsche Börse заявила, що співпраця розвиватиметься у сферах торгівлі, кастодіального зберігання, розрахунків, управління забезпеченням та токенізованих активів. У групі зазначили, що інвестиція відповідає її стратегії побудови гібридної ринкової інфраструктури, здатної працювати як з традиційними цінними паперами, так і з токенами на блокчейні в рамках єдиного пулу ліквідності.
Закриття угоди очікується у другому кварталі 2026 року після виконання стандартних умов, включаючи отримання необхідних регуляторних погоджень. Reuters нагадує, що Deutsche Börse у 2025 році оголосила про запуск криптокастодіальних та розрахункових сервісів через Clearstream, а у 2024 році запустила власну платформу для торгівлі криптоактивами.
Deutsche Börse Group — оператор Франкфуртської фондової біржі та один із найбільших інфраструктурних гравців європейського фінансового ринку. Kraken є однією з найбільших криптоплатформ США і з кінця 2025 року вже співпрацює з Deutsche Börse у напрямку інтеграції традиційних і цифрових ринків.