Українське спортивне медіа Tribuna.com, яке нараз має більше 12 млн щомісячних користувачів, оголосило про запуск глобальної футбольної платформи шістьма міжнародними мовами — англійською, іспанською, німецькою, французькою, італійською та арабською та має амбіцію збільшити число користувачів вчетверо.
“Наша амбіція — 50 мільйонів щомісячних користувачів у всьому світі”, — повідомив співзасновник Tribuna.com Максим Березінський агентству “Інтерфакс-Україна“.
За його словами, це довгострокова мета, яка потребує сильної команди.
“Зокрема, для роботи з міжнародною платформою ми активно залучаємо нативних спікерів, які розуміють не лише мову, а й локальний контекст. Наприклад, арабомовну версію Tribuna курує колишній редактор сайту “Манчестер Сіті” арабською”, – навів приклад Березінський.
Він наголосив, що паралельно підтримується розвиток уже наявної української команди, й завдання ресурсі в Україні незмінне — залишатися провідним спортивним медіа.
“Звісно, більшість користувачів міжнародних версій приходять до нас, щоб прочитати про улюблену команду або дізнатися рахунок екзотичного матчу. Але ми вважаємо своїм завданням і обов’язком також розповідати про український контекст і свідомо розвиваємо цей напрям на іншомовних версіях”, – зазначив Березінський.
Співзасновник Tribuna.com додав, що ресурс поширює інформацію про руйнування росією українських спортивних об’єктів, а також просуває відомих українських атлетів, таких як футболіст Олександр Зінченко, стрибунка у висоту Ярослава Магучіх, фехтувальниця Ольга Харлан або боксер Олександр Усик.
Окрім того він повідомив про плани поширення використання штучного інтелекту (AI) та реалізації конкретних AI-проєктів уже найближчим часом.
Tribuna.com заснована понад 10 років тому Дмитром Навошею та Максимом Березінським. Наразі компанія окрім міжнародного сайту також просуває застосунок Football Xtra, в якому намагається поєднати медіа, спільноти футбольних фанатів і сервіс спортивної статистики, який охоплює більше 600 турнірів у 160 країнах. Окрім того до продуктів видавництва також входять 12 мобільних застосунків для iOS та Android, створених для фанатів провідних футбольних клубів світу — від “Барселони” до “Ювентуса”.
Згідно з інформацією в YouControl, громадяни Білорусі Навоша та Березінський є власниками у пропорції 85% на 15% ТОВ “Спорт сєгодня”. Виручка очолюваної Березінським компанії у минулому році зросла до 15,44 млн грн з 9,92 млн грн у 2023 році, а чистий збиток склав 1,23 млн грн проти 5,22 млн грн чистого прибутку роком раніше.
Окрім того у Березінського, за даними YouControl, є історичний звя’зок з ТОВ “Трібуна діджитал”, де він був співвласником. Зараз цієї компанією, яка минулого року отримала 6,42 виручки за чистого збитку 3,16 млн грн, володіє її директор Олексій Сімченкою.
На сайті Tribuna.com вказані контакти кіпрської Tribuna Trading LTD, яка була зареєстрована 2016 року й одним з директорів якої є Навоша.
Керівник практики безпеки бізнесу в юридичній компанії Juscutum Олександр Горобець підтримав ухвалені поправки до КПК щодо НАБУ і САП.
“Замість політичних маніпуляцій – правова ясність. Законопроєкт №12414 уперше чітко встановлює межі повноважень і підвищує стандарти захисту прав людини«, – заявив він у переданому агентству »Інтерфакс-Україна” в середу коментарі.
На його думку, у межах розширення повноважень генерального прокурора закон повертає ситуацію в правове поле, оскільки розширення компетенції САП із 1 січня 2024 року, відповідно до закону №3509-IX, суперечило нормі Конституції, що повноваження генпрокурора не можуть бути передані іншому прокурору.
“Значним досягненням законопроєкту є ліквідація деструктивної практики проведення обшуків без судових ухвал. Проєкт чітко обмежує це право виключно випадками, коли існує нагальна потреба врятувати життя, здоров’я, статеву свободу, безпеку особи або зберегти докази цих злочинів. Такий підхід вартий найвищої похвали, адже він є прямим кроком до посилення гарантій захисту прав і свобод громадян України від необґрунтованого втручання у приватне життя”, – такої протилежної з АПУ думки дотримується керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Від додав, що ухвалений закон також передбачає низку додаткових гарантій для учасників провадження, зокрема, клопотання про продовження досудового розслідування до 12 місяців тепер має погоджувати особисто генпрокурор, а його заступники не матимуть такого права.
Горобець вважає, що ухвалений закон залишає широкий спектр законних можливостей даному НАБУ для цивілізованої та продуктивної роботи, і нагадує, що розширення повноважень САП відбулося тільки з 1 січня 2024 року, а до того цей орган також ефективно працював.
Юрист також зауважив, що внесені зміни стосуються всіх правоохоронних органів і структур, а не лише антикорупційних, тому не варто говорити про вибіркове втручання.
“Законопроєкт №12414 є не загрозою, а важливим кроком на шляху до більш ефективної, конституційної та правозахисної системи правосуддя в Україні. Він покликаний усунути дисбаланси, посилити гарантії прав громадян і зробити роботу правоохоронних органів прозорішою та відповідальнішою”, – підсумував керівник практики безпеки бізнесу Juscutum.
Ухвалення закону з поправками до Кримінального процесуального кодексу (КПК) №4555-IX (у Раді йшов під №12414) значно послаблює незалежність антикорупційних органів, ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України, а також порушує принципи верховенства права та законності, зокрема, через порушення процедур, передбачених регламентом Верховної Ради, з такою публічною заявою виступила Асоціація правників України (АПУ) в середу.
Серед норм, які розкритикувала АПУ, скасування виключної підслідності НАБУ і САП щодо корупційних злочинів, позбавлення прокурорів САП повноважень на віднесення до компетенції НАБУ інших проваджень, прямо не передбачених КПК, і закріплення права генерального прокурора витребувати матеріали будь-якого провадження та можливість доручення аналізу таких матеріалів щодо дотримання вимог закону будь-якому іншому прокурору.
У заяві також наголошується на закріпленні виключної компетенції генпрокурора на повідомлення про підозру топпосадовцям і надання йому повноважень на закриття кримінального провадження щодо топпосадовців.
“Можливість призначення прокурора без проведення конкурсу – на підставі особистої заяви та за результатами спеціальної перевірки. Така норма нівелює стандарти добору, суперечить принципу незалежності прокуратури та створює ризики для легітимності кадрових рішень”, – прокоментували в АПУ ще одну з норм ухваленого закону.
На її думку, закріплення такої підстави для відсторонення слідчого/детектива як невиконання вказівок прокурора може використовуватися як інструмент впливу на процесуальну незалежність.
Асоціація також вказала на розширення приводів для проведення «невідкладного» обшуку без судового рішення за рахунок вилучення або збереження доказів, тоді як раніше це було можливим лише для забезпечення життя осіб, збереження майна або в разі переслідування осіб.
АПУ наголошує, що незалежність антикорупційних органів є ключовою вимогою міжнародних партнерів та умовою фінансової підтримки України. Її забезпечення було передбачено, зокрема, в рамках візової лібералізації з ЄС та програм з МВФ.
“Більше того, такий закон може створити перешкоди для приєднання України до ЄС, адже порушує принципи верховенства права, що є фундаментальною складовою євроінтеграційного процесу. З огляду на зазначене, Асоціація правників України закликає Верховну Раду ініціювати невідкладний перегляд положень закону, що підривають інституційну незалежність НАБУ та САП”, – йдеться в заяві.
Асоціація також закликає міжнародних партнерів продовжити моніторинг і сприяння дотриманню принципів незалежності антикорупційної системи України, а професійну правничу спільноту та громадськість – до напрацювання змін, які відповідатимуть міжнародним стандартам правової держави.
Переробка альтернативних олійних в новому сезоні може зрости у разі підписання законопроєкту, що містить “соєво-ріпакові правки”, проте несуттєво, переробка ріпаку становитеми 500-550 тис. тонн, сої – 2,7 млн тонн, соняшнику – 13,6-13,8 млн тонн, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Дійсно, дія експортного мита для сої та ріпаку може зробити внутрішні ціни на олійні більш привабливими для переробних підприємств, проте є ряд чинників, що можуть обмежити обсяги переробки, зокрема очікуваний нижчий урожай альтернативних олійних і більший – по соняшнику, а також наявні складнощі з реалізацією продуктів переробки”, – пояснили аналітики.
За інформацією експертів, потенціал урожаю ріпаку в Україні зменшується в міру просування збиральної кампанії, оскільки демонструє значно нижчі показники урожайності, ніж очікувалося. Наразі валовий збір даної культури “АПК-Інформ” оцінює на рівні близько 3 млн тонн (- 18% до 2024/25 МР).
При цьому конкуренція в цьому секторі між експортерами та переробниками залишиться високою навіть за умови дії експортного мита, оскільки ряд компаній вже має зобов’язання за зовнішньоекономічними контрактами, а пропозиція сировини від аграріїв залишається низькою, що підтримуватиме ціни на ріпак, тоді як ціни на ріпакову олію поки що перебувають під тиском через кон’юнктуру ринку нафти, а також збільшення виробництва олійної культури в ЄС.
“Наша оцінка переробки ріпаку в Україні в сезоні-2025/26 поки що не перевищує 500-550 тис. тонн (на рівні попереднього сезону). При цьому в разі покращення перспектив “маржі” у даному секторі не виключається перегляд оцінки в більший бік”, – прогнозують аналітики.
Перпективи сектору соєвих бобів, на їхню думку, теж має неоднозначний вигляд.
Площа сівби сої в 2025 року виявилася більшою, ніж прогнозувалося, але, за оцінкою “АПК-Інформ”, її урожай навряд чи перевищить показник попереднього року та за умови росту потенціалу урожайності очікується на рівні 6,3 млн тонн (-8%). Проте це може стати одним із найбільших показників для галузі, що може відповідним чином вплинути на ціни й зберегти високу привабливість для переробників.
У новому сезоні за умови дії експортного мита на сою її переробка може досягти 2,7 млн тонн (+3%) і стати новим рекордом для галузі.
Також важливим чинником виступатиме кількість зібраного урожаю соняшнику та “маржа” його переробки.
“Поки що очікується, що виробництво даної олійної може зрости на 8% – до близько 14 млн тонн, а переробка – до 13,6-13,8 млн тонн, що може трохи знизити інтерес крупних заводів до альтернативних олійних”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Селіх надзвичайним і повноважним послом України в Султанаті Оман. Відповідний указ № 531/2025 опубліковано на сайті глави держави.
Ольга Селіх має багаторічний дипломатичний досвід роботи в системі Міністерства закордонних справ України. У різний час обіймала посади в центральному апараті МЗС та дипломатичних установах за кордоном. Донедавна працювала в одному з департаментів МЗС, що курують питання країн Близького Сходу та Північної Африки.
Султанат Оман офіційно встановив дипломатичні відносини з Україною в 1992 році. Посольство України в Маскаті розпочало роботу в 2018 році. Двостороннє співробітництво розвивається в сферах торгівлі, освіти, сільського господарства та енергетики. Оман залишається одним з ключових партнерів України в зоні Перської затоки.
Призначення нового посла в Маскат відображає прагнення України активізувати двосторонні зв’язки та розширити економічну і політичну присутність у регіоні.
Про отримання одразу трьома виробниками державних контрактів на виробництво дронів-перехоплювачів у вівторок повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Держава розвиває ринок українських дронів-перехоплювачів. Вчора три виробники отримали державні контракти. Загалом маємо вже чотири контракти на понад 3 млрд грн. Будемо надалі масштабувати ці технології”, – написав він у Facebook в середу.
Шмигаль також повідомив, що разом з першим віцепремʼєр-міністром Михайлом Федоровим зустрівся з представниками державного кластеру оборонних інновацій Brave1, командою Міністерства цифрової трансформації, виробниками дронів та найбільшими волонтерськими фондами України.
“Зосередилися на забезпеченні безпілотниками наших воїнів на передовій. Велику увагу приділили дронам-перехоплювачам, які здатні протидіяти російським “шахедам”. Президент поставив завдання розвивати цей напрям. І маємо вже чотири держконтракти з виробниками. Цього тижня також говорили з великими державними банками про кредитування виробників під держгарантії”, – повідомив міністр.
Крім того, за словами Шмигаля, Міністерство оборони веде перемовини з партнерами про залучення фінансування на закупівлю таких перехоплювачів, і вже досягнуто перших домовленостей.
