ПрАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (Північний ГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками роботи у 2023 році отримало 866,090 млн грн чистого прибутку, тоді як завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн.
Згідно з рішенням єдиного акціонера – компанії Metinvest B.V. (Нідерланди), якій належить 100% акцій ПрАТ “ПівнГЗК” – на своїх зборах 30 квітня 2024 року, прибуток за 2023 рік залишено нерозподіленим.
Іншим рішенням акціонера – на зборах від 14 травня 2024 року – змінено структуру управління товариством на однорівневу з внесенням відповідних змін до статуту. При цьому після реєстрації оновленого статуту ліквідується наглядова рада і створюється рада директорів із чотирьох осіб. До неї увійшли на три роки гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков, фіндиректор “Метінвесту” Юлія Данкова та директор з правового забезпечення “Метінвесту” Світлана Романова як невиконавчі директори, а також як виконавчий директор Ігор Тонєв, посаду якого як гендиректора ліквідують.
При цьому раніше на підставі рішення акціонера від 28 березня 2024 року повноваження Андрія Скачкова як гендиректора припинено за згодою сторін, а гендиректором призначили Тонєва.
24 травня 2024 року відбулася державна реєстрація статуту Північного ГЗК у новій редакції. 25 травня поточного року на засіданні ради директорів Північного ГЗК фіндиректорку “Метінвесту” Юлію Данкову обрано головою ради директорів строком з 25 травня 2024 року по 24 травня 2027 року включно. Ігоря Тонєва було обрано головним виконавчим директором зі строком повноважень з 25 травня 2024 року по 2 квітня 2025 року включно. І було визначено, що згідно з п. 7.8. статуту Північного ГЗК головний виконавчий директор у діяльності загалом, організаційній структурі, штатному розписі та документообігу товариства іменується генеральним директором.
Рішенням акціонера від 13 червня 2024 року на своїх зборах отриманий у січні-березні поточного року чистий прибуток у розмірі 580,409 млн грн спрямовується на виплату дивідендів за 2024 рік. При цьому на одну просту акцію припадає 0,25 грн дивідендів.
Радою директорів товариства (протокол №3 від 14 червня 2024 року) ухвалено рішення щодо встановлення дати складання переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, порядку та строку їх виплати. Дата початку виплати дивідендів – 1 липня 2024 року, дата закінчення виплати дивідендів – 13 грудня 2024 року включно.
Як повідомлялося, ПівнГЗК за 9 міс.-2023 отримав чистий прибуток у розмірі 681,867 млн грн, тоді як завершив аналогічний період 2022 року з чистим збитком 2 млрд 227,488 млн грн. Нерозподілений прибуток на кінець вересня 2023 року становив 10 млрд 727,921 млн грн.
Підприємство завершило 2022 рік із чистим збитком 2 млрд 972,333 млн грн, тоді як 2021 року отримало чистий прибуток 25 млрд 293,042 млн грн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” з квітня поточного року впровадив нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. Управляє Центральним, Інгулецьким і Північним ГЗК єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничодобувний департамент у структурі операційної дирекції групи. Очолив департамент Ігор Тонєв, який також призначений на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК. До цієї посади він з 2019 року очолював збутову компанію “Метінвест-СМЦ”, а в “Метінвесті” працює з 2011 року.
Комбінат спеціалізується на видобутку, переробці та випуску залізорудної сировини.
Metinvest B.V. володіє 100% акцій Північного ГЗК.
ПівнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк) (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Статутний капітал ПівнГЗК – 579,707 млн грн.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
АТ “Концерн-Електрон” (Львів) у період із 25 червня до 26 жовтня поточного року виплатить акціонерам дивіденди за 2023 рік на загальну суму 8 млн грн із розрахунку 0,5 грн на одну акцію (номіналом 3,5 грн).
Згідно з інформацією в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), рішення про виплату дивідендів було ухвалено загальними зборами акціонерів 26 квітня.
За даними фінансового звіту компанії на її сайті, у 2023 році її консолідований чистий прибуток становив майже 17 млн грн проти консолідованого збитку 26,1 млн грн роком раніше.
Зокрема, чистий прибуток материнської організації АТ “Концерн-Електрон” становив 13,1 млн грн (роком раніше – збиток 23,5 млн грн) за виручки 0,3 млн грн (на рівні 2022 року).
До групи “Концерн-Електрон”, крім материнської організації, входять 12 активів, чисельність її працівників на початок 2024 року становила 688 осіб (роком раніше – 752).
Акціонерами АТ “Концерн-Електрон” на початок поточного року було 20,468 тис. осіб, а власниками більше ніж 5% акцій є президент-голова правління Юрій Бубес (5,6% акцій), голова наглядової ради Сергій Медведєв (5,06%), а також Вікторія Стародуб (8,73%) та Михайло Шоломицький (5,76%).
Найбільший чистий дохід у групі торік отримано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто ТОВ “Завод “Сферос-Електрон” – 167,5 млн грн (на 55% більше, ніж у 2022 році) за зростання чистого прибутку на 82%, до 24,9 млн грн. АТ “Концерн-Електрон” володіє в компанії часткою у 80%.
Виробник транспортних засобів ТОВ “Завод “Електронмаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, показав зниження чистого доходу на 23,5% – до 129,8 млн грн, а чистий прибуток становив 0,9 млн грн проти збитку близько 10 млн грн роком раніше.
До трійки лідерів групи за отриманим торік чистим доходом увійшло також дочірнє підприємство ФЛК “Електрон-Лізинг”, що надає в оренду обладнання та вільні приміщення в офісних бізнес-центрах, виробничо-складські приміщення. Компанія наростила виручку на 18,6%, до 101,9 млн грн, отримавши 4,1 млн грн чистого прибутку.
Ще одне велике дочірнє підприємство “Завод “Полімер-Електрон” (виробництво пластмасових, пінополістирольних виробів) завершило 2023 рік із чистим прибутком 1,2 млн грн проти 0,8 млн грн збитку за зростання чистого доходу на 30%, до 80,4 млн грн.
Як повідомлялося, АТ “Концерн-Електрон” за підсумками 2022 року також виплачувало дивіденди з розрахунку 0,5 грн на акцію.
ПрАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (ІнГЗК, Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи “Метінвест”, за підсумками діяльності у 2023 році скоротило чистий збиток у 5 разів – до 167,235 млн грн з 851,259 млн грн у 2022-му році.
Згідно з рішенням єдиного акціонера – компанії Metinvest B.V. (Нідерланди), якій належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”, – на своїх зборах 30 квітня 2024 року збитки за 2023 рік покриватимуться за рахунок майбутніх періодів.
Іншим рішенням акціонера – на зборах від 14 травня 2024 року – змінено структуру управління товариством на однорівневу з внесенням відповідних змін до статуту. При цьому після реєстрації оновленого статуту ліквідується наглядова рада і створюється рада директорів із чотирьох осіб. До неї увійшли на три роки гендиректор “Метінвесту” Юрій Риженков, фіндиректор “Метінвесту” Юлія Данкова та директор з правового забезпечення “Метінвесту” Світлана Романова як невиконавчі директори, а також як виконавчий директор Ігор Тонєв, посаду якого як гендиректора ліквідують.
При цьому раніше на підставі рішення акціонера від 23 березня 2024 року повноваження Олександра Герасимчука як гендиректора припинено за згодою сторін, а гендиректором призначено Тонєва.
24 травня 2024 року відбулася державна реєстрація статуту ІнГЗК у новій редакції. 25 травня поточного року на засіданні ради директорів ІнГЗК фіндиректорку “Метінвесту” Юлію Данкову обрано головою ради директорів строком з 25 травня 2024 року по 24 травня 2027 року включно. Ігоря Тонєва було обрано головним виконавчим директором з терміном повноважень з 25 травня 2024 року по 2 квітня 2025 року включно. І було визначено, що згідно з п. 7.8. статуту ІнГЗК головний виконавчий директор у діяльності загалом, організаційній структурі, штатному розписі та документообігу товариства іменується генеральним директором.
Рішенням акціонера від 13 червня 2024 року на своїх зборах отриманий у січні-березні поточного року чистий прибуток у розмірі 1 млрд 613,7 млн грн спрямовується на виплату дивідендів за 2024 рік. При цьому на одну просту акцію припадає майже 0,585 грн дивідендів.
Радою директорів товариства (протокол №2 від 14 червня 2024 року) ухвалено рішення щодо встановлення дати складення переліку осіб, які мають право на одержання дивідендів, порядку та строку їх виплати. Дата початку виплати дивідендів – 1 липня 2024 року, дата закінчення виплати дивідендів – 13 грудня 2024 року включно.
Як повідомлялося, ІнГЗК завершив 9 міс. 2023 року з чистим збитком у розмірі 1 млрд 316,821 млн грн, тоді як в аналогічному періоді 2022 року отримав чистий прибуток 113,843 млн грн. Нерозподілений прибуток товариства до кінця вересня-23 становив 13 млрд 869,051 млн грн.
ІнГЗК завершив 2022 рік із чистим збитком 851,259 млн грн, тоді як 2021 року отримав 20 млрд 446,101 млн грн чистого прибутку. ІнГЗК у 2020 році скоротив чистий прибуток на 75,3% порівняно з попереднім роком – до 1,5 млрд грн.
Також повідомлялося, що “Метінвест” з квітня поточного року впровадив нову модель роботи криворізьких видобувних підприємств, об’єднуючи під єдиним керівництвом гірничо-збагачувальні комбінати в Кривому Розі. Управляє Центральним, Інгулецьким і Північним ГЗК єдиний адміністративно-управлінський центр. Для цього створено гірничодобувний департамент у структурі операційної дирекції групи. Очолив департамент Ігор Тонєв, який також призначений на посаду єдиного генерального директора трьох ГЗК. До цієї посади він з 2019 року очолював збутову компанію “Метінвест-СМЦ”, а в “Метінвесті” працює з 2011 року.
Підприємство спеціалізується на видобутку і переробці залізистих кварцитів Інгулецького родовища, розташованого в південній частині Криворізького залізорудного басейну. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства – 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
Компанії Metinvest B.V. (Нідерланди) належить 100% акцій ПрАТ “ІнГЗК”.
Статутний капітал ПрАТ “ІнГЗК” – 689,906 млн грн, номінал акції – 0,25 грн.
ІнГЗК входить до групи “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (СКМ, Донецьк, 71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%). Керуючою компанією групи “Метінвест” є ТОВ “Метінвест Холдинг”.
Динаміка змін облікової ставки національного банку України, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Велике вагонобудівне підприємство України ТОВ “ТАС-Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, завершило січень-березень 2024 року з чистим прибутком 7,17 млн грн, що в 5,2 раза менше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно з проміжною звітністю компанії, оприлюдненою в понеділок у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), її чистий дохід у першому кварталі скоротився на 4,4% – до 379,24 млн грн.
Компанія знизила валовий прибуток на 42,4% – до 34,26 млн грн, отримавши 9,31 млн грн операційного прибутку (в 4 рази менше).
У звіті зазначається, що за звітний період випущено 177 вагонів, що становило 28% загальноукраїнського випуску вантажних вагонів. Серед основних конкурентів – Крюківський вагонзавод, ОМЗ “Карпати”, заводи “Укрзалізниці”.
Реалізовано підприємством 157 вантажних вагонів (у першому кварталі 2023 року кількість не вказувалася) за середньою відпускною ціною 2,162 млн грн.
Основні клієнти – ТОВ “Оверфуд”, “Вестстар груп”, “Укррос-транс”.
За даними компанії, сума експорту становила 1,6 млн грн (0,4% в обсязі продажів).
“Російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, і, як наслідок, вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі. Найбільша питома вага скорочень припала на вантажі гірничо-металургійного, паливно-енергетичного комплексів і будівництво”, – нагадує компанія.
“ТАС-Дніпровагонма” зазначає, що в першому кварталі поточного року на ринку вагонобудування тривало зниження попиту на вагони.
Серед причин – скасовані у 2021 році обмеження граничних термінів експлуатації вагонів, погіршення роботи “Зернового коридору” в портах Великої Одеси через постійні загострення, блокада з боку учасників ринку агропродукції європейських країн західних прикордонних переходів, збільшення терміну обігу рухомого складу через брак тягового рухомого складу в АТ “Укрзалізниця” внаслідок значного зносу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року “ТАС Дніпровагонмаш” відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
За словами Тігіпка, “ТАС Дніпровагонмаш” планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, при цьому в середньому ціна вагона становитиме близько EUR100 тис.
Цього року компанія планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку (на придбання обладнання): на перший квартал заплановано 4,8 млн грн інвестицій, другий квартал – 7,4 млн грн, третій – 62,8 млн грн, четвертий – 25,2 млн грн.
Планується також у поточному році 15 млн грн інвестувати в енергозбереження, 20 млн грн становитимуть інші інвестиції (сертифікація, випробування, розробка нормативної документації).
Як повідомлялося, підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
