Найбільший український оператор зв’язку “Київстар” отримав дозвіл від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері електронних комунікацій (НКЕК), на проведення тестових випробувань супутникової технології Direct to Cell (D2C).
“Під час тестування будуть проведені перші дослідження роботи технології SpaceX Direct to Cell, зокрема можливість отримання текстових повідомлень на 4G-смартфони в Україні”, – йдеться у пресрелізі компанії у середу.
“Київстар” зазначає, що є першим у Європі оператором електронних комунікацій, хто розпочинає впровадження нового формату прямого супутникового зв’язку зі смартфоном, поряд із США, Австралією, Японією та Новою Зеландією.
Компанія нагадує, що завдяки Direct to Cell планує забезпечити зв’язок у так званих “білих плямах”, тобто регіонах без традиційного наземного мобільного покриття, зокрема у важкодоступних гірських та сільських районах. Це має особливу вагу в умовах війни, коли інфраструктура може бути пошкоджена або відсутнє електроживлення.
Зазначається, що на початковому етапі впровадження технологія дозволить абонентам надсилати текстові повідомлення.: 4G/LTE телефон користувачів буде напряму з’єднуватися із супутником на орбіті без потреби у додатковому обладнанні або програмному забезпеченні. Технологія працюватиме на відкритій місцевості — з прямою видимістю неба.
“Цим кроком ми підтверджуємо своє технологічне лідерство і пишаємося бути серед перших у світі, хто запускає таку інновацію… Наше завдання на етапі тестування — врахувати всі технічні аспекти і зробити сервіс максимально зручним та доступним для абонентів”, — наводяться в релізі слова СЕО “Київстару” Олександра Комарова.
Наголошується, що фахівці компанії розпочнуть перші бета-тестування послуги вже влітку 2025 року в окремих регіонах України, а ширший доступ у тестовому режимі для абонентів очікується в четвертому кварталі 2025 року.
“Київстар” нагадав, що перша реєстрація SIM-картки “Київстар” в супутниковій мережі відбулась успішно в США, в лабораторії Starlink. Це дозволило перевірити сумісність мереж і підтвердити технічну готовність до пілотних випробувань в Україні.
Наприкінці 2024 року “Київстар” першим в Європі підписав угоду з компанією Starlink, підрозділом SpaceX, щоб розпочати впровадження супутникового зв’язку Direct to Cell в Україні.
“Київстар” станом на березень 2025 року обслуговував близько 22,7 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього Інтернету”. Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, зокрема 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ тощо та задекларувала інвестиції в нові телеком технології протягом 2023-2027 рр. в $1 млрд.
Експорт з України деревини та виробів із неї з початку 2025 року склав 1,42 млн тонн і в грошовому вимірі становив $671,8 млн, що на 6% або 81,7 тис. тонн та на 13% і $77,9 більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, повідомила пресслужба Державної митної служби (ДМС).
У відомстві зазначили, що найбільшу частку в експорті займала продукція із сосни (68,6% загального обсягу), лісоматеріали з ялини (19%) і дуба (6,6%).
Водночас з початку 2025 року митні органи виявили порушення більш як на 31,4 млн грн. Спільно з Держлісагенством на початку травня 2025 року було викрито цілу схему незаконного експорту 2,9 тис. куб. м лісоматеріалів на 13,6 млн грн. У всіх 98 випадках для експорту лісоматеріалів суб’єкти господарювання одного з регіонів країни подавали митним органам сертифікати про походження лісоматеріалів, видані на інші партії товарів. За всіма випадками щодо підприємців складені протоколи про порушення митних правил, розповіли в ДМС.
Для системного усунення передумов вчинення подібних правопорушень Держмитслужба спільно з Міндовкілля та Держлісагенством готують пропозиції для змін законодавства, які передбачатимуть надання митним органам в автоматичному режимі інформації, яка подається експортерами для отримання сертифікатів.
В ДМС додали, що з початку повномасштабного вторгнення на потреби оборонців України були передані конфісковані лісоматеріали на суму 14,2 млн грн.
Єврокомісія (ЄК) висунула у вівторок пропозицію про інтеграцію України в зону роумінгу ЄС з січня 2026 року.
«Ми хочемо, щоб громадяни України залишалися на зв’язку зі своїми близькими по всьому ЄС, а також у своїй рідній країні. Ось чому ми пропонуємо Україні приєднатися до нашої роумінгової сім’ї. Ми ще раз підтверджуємо нашу незмінну прихильність підтримці України та її громадян», – заявила глава ЄК Урсула фон дер Ляйен.
Як повідомляється в комюніке Єврокомісії, реалізація її пропозиції дозволить українцям дзвонити, відправляти текстові повідомлення і використовувати свої мобільні дані з українських телефонних номерів в 27 країнах ЄС без додаткових витрат. Ті ж переваги будуть поширюватися на європейців, які можуть перебувати в Україні.
“Роумінг – це перша галузь, в якій ЄС поширить режим внутрішнього ринку на Україну. На практиці це означає, що мандрівники з України, які відвідують ЄС, і мандрівники з ЄС, які відвідують Україну, не платитимуть жодних додаткових зборів за роумінг. Використання всіх мобільних послуг, включаючи дзвінки, sms-повідомлення та дані, оплачуватиметься за внутрішніми тарифами”, – пояснили в Брюсселі.
ЄК направила прийняту нею пропозицію до Ради ЄС для схвалення. Згідно з нею, Україна фактично приєднається до зони ЄС «Роумінг як вдома» 1 січня 2026 року, повідомили в Єврокомісії.
Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища «Добра», яке може стати першим проектом у рамках співпраці з США, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак.
«Україна готує оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища “Добра” в Кіровоградській області. Це може стати першим проектом у рамках співпраці з США. Радий бачити, що процес йде і результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії», – написав Єрмак у телеграм-каналі в середу.
Більш детально про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – https://www.youtube.com/watch?v=UHeBfpywpQc&t
З початку року українці імпортували понад 181 тисячу легкових автомобілів, із яких майже 80% — вживані. Попри значну кількісну перевагу таких транспортних засобів, нові авто склали майже половину загальної вартості імпорту – $1,2 млрд із $2,57 млрд. У той же час, вартість авто з пробігом становить $1,37 млрд.
Вживані авто забезпечили надходження до державного бюджету митних платежів на 16 млрд грн, нові – у сумі 10,7 млрд грн.
Тип пального, який обирають українські споживачі, відображає як сталі уподобання, так і поступову зміну тенденцій. Так, найпопулярнішими залишаються бензинові авто — їх частка становить майже половину (48,5%) від усіх імпортованих. На другому місці — електрокари (22,1%), які не тільки обійшли дизель (20,6%), а й значно випередили гібриди (8,8%).
Найдинамічнішим сегментом ринку авто став електротранспорт. З початку року в Україну завезено понад 40 тисяч електромобілів загальною вартістю $810 млн. Для порівняння, бензинових авто ввезено вдвічі більше, але їхня сукупна вартість не набагато вища — $818 млн.
Якщо така динаміка збережеться, 2025 рік може стати рекордним за кількістю ввезених електрокарів.
Середня вартість одного електричного авто, яке завозять в Україну, становить понад $20 тисяч, дизельного — майже $13 тисяч, бензинового — понад $9 тисяч.
Цікаво й те, що електромобілі, хоча й належать до дорожчого сегменту, принесли до бюджету порівняно скромні 333 млн грн митних платежів. Це зумовлено чинними податковими пільгами на імпорт електротранспорту. Для порівняння, податки при імпорті бензинових авто склали понад 13 млрд грн, дизельних — 7,7 млрд грн, а гібридів — 5,5 млрд грн. Загалом за п’ять місяців митні надходження від імпорту авто склали 26,7 млрд грн.
З початку 2025 року легкові автомобілі ввозили з понад 50 країн, однак беззаперечними лідерами є:
США — 69 тис. (38% від загальної кількості імпортованих);
Польща – 22,3 тис. (12%);
Німеччина – 20,4 тис. (11%).
Сукупно з цих країн імпортовано майже 111,7 тисяч авто, тобто понад 60% від загальної кількості. США домінують у сегменті бензинових авто й електромобілів. Німеччина й Польща утримують лідерство в дизелі.
Обсяг ринку людиноподібних роботів у світі може до 2050 року зрости до $1,4-1,7 трлн, вважають аналітики UBS. За їхніми оцінками, через 10 років ринок поповниться 2 млн таких роботів, а до 2050 року їхня кількість може досягти 300 млн, що допоможе вирішити проблему нестачі робочої сили.
Доцільність використання роботів обумовлена старінням населення, нестачею трудових ресурсів і низьким зростанням продуктивності праці в сфері послуг, відзначається в новій доповіді UBS.
При цьому аналітики банку очікують, що переломний момент, після якого почнеться стрімке поширення антропоморфних роботів, настане не раніше 2030 року.
«Ми бачимо деякі перешкоди, які доведеться подолати, перш ніж виробництво почне набирати обертів, – пишуть вони. – Вони пов’язані з розвитком ШІ, формуванням масивів даних, а також регулюванням».
У найближчі 20 років ціни на людиноподібних роботів і вартість їх експлуатації можуть знизитися більш ніж на 70%, чому сприятимуть зростання обсягів виробництва, а також вдосконалення ланцюжків поставок, вважають в UBS.
Розвиток сектора принесе значну вигоду компаніям, що займаються автоматизацією, виробникам автомобільних компонентів, напівпровідників і акумуляторних батарей, а також постачальникам рідкоземельних металів.
За оцінками UBS, виробництво 86 млн людиноподібних роботів у 2050 році забезпечить додаткові доходи в розмірі $400 млрд ринку автоматизації та в розмірі $7 млрд ринку рідкісноземельних металів, що перевищує показники 2025 року в чотири рази та вдвічі відповідно.
Детальніше про перспективи видобутку рідкісноземельних елементів в Україні (без яких неможливе створення роботів) можна дізнатися з відео аналітичного центру Experts Club – Світовий ринок людиноподібних роботів може скласти $1,7 трлн до 2050 року.
