Конкуренція на ринку лабораторної діагностики України посилюється, що може призвести до цінових воєн, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Синево Україна» Микола Скавронський.
«Кількість лабораторій після COVID-19 збільшилася, людей в країні стало менше, тому вартість залучення клієнта зросла в рази. Це може призвести до демпінгу, знижок і навіть зростання лікарських відкатів», — сказав він.
Скавронський додав, що собівартість послуг також зросла через девальвацію гривні та ослаблення долара до євро, що змусило компанію підвищити ціни на 10–15%.
«Синево Україна» входить до групи Medicover — міжнародного холдингу в галузі медичних і діагностичних послуг, акції якого котируються на Стокгольмській біржі.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року зменшили виробництво сталі на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 649 тис. тонн з 691 тис. тонн, але наростили на 11,7% до попереднього місяця (581 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у серпні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до серпня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай – 77,370 млн тонн (“мінус” 0,7% до серпня-2024), Індія – 14,087 млн тонн (+13,2%), США – 7,156 млн тонн (+3,2%), Японія – 6,636 млн тонн (-3,4%), РФ – 5,5 млн тонн (-4,6%), Південна Корея – 5,177 млн тонн (-6,1%), Туреччина – 3,394 млн тонн (+7,9%), Бразилія – 2,866 млн тонн (-4,6%), Німеччина – 2,577 млн тонн (-10,5%) та В’єтнам – 2,040 млн тонн (+13,8%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 145,288 млн тонн.
За підсумками восьми місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 671,810 млн тонн (-2,8% до січня-серпня-2024), Індія – 108,920 млн тонн (+10,2%), США – 54,552 млн тонн (+1,6%), Японія – 54,099 млн тонн (-4,5%), РФ – 46,091 млн тонн (-4,8%), Південна Корея – 41,061 млн тонн (-3,5%), Туреччина – 24,878 млн тонн (+0,2%), Німеччина – 22,405 млн тонн (-11,9%), Бразилія – 22,180 млн тонн (-1,5%) та Іран – 19,781 млн тонн (-3,6%).
Метпідприємства України за вісім місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,912 млн тонн з 5,274 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-серпні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 230,635 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії виявлено тіло громадянина України Олексія Полякова, який зник 12 вересня. За неофіційною інформацією, його було знайдено неподалік від його автомобіля в районі монастиря Прасквіца.
Поліція та офіційні органи влади поки що не надали детальних коментарів.
Поліція повідомила, що неподалік від монастиря було знайдено бездиханне тіло чоловіка, імовірно – Полякова.
Мати зниклого, Олена Полякова, звернулася до міністра внутрішніх справ Чорногорії Даніеля Шарановича і керівника поліції з проханням задіяти максимум ресурсів для розслідування. Вона також заявила, що з банківського рахунку сина було знято $26 000 незабаром після зникнення.
За повідомленнями ЗМІ, попередня версія слідства розглядає можливість злочину, але офіційних підтверджень поки немає.
Україна зберігає значне позитивне сальдо у торгівлі з низкою ключових партнерів, що дозволяє частково компенсувати дефіцит у відносинах з Китаєм та країнами ЄС.
Найбільший профіцит перше півріччя 2025 року зафіксовано у торгівлі з Єгиптом — 605,0 млн доларів США. На другому місці Іспанія із сальдо у 515,3 млн дол., далі йде Республіка Молдова — 448,4 млн дол. Позитивна динаміка також спостерігається у відносинах з Нідерландами (357,6 млн дол.), Алжиром (276,6 млн дол.) та Ліваном (243,8 млн дол.).
Високий рівень сальдо Україна демонструє й у торгівлі з Іраком (189,0 млн дол.), Лівією (133,6 млн дол.), Саудівською Аравією (128,4 млн дол.) та Казахстаном (113,6 млн дол.).
«Позитивне торговельне сальдо свідчить про те, що Україна здатна ефективно конкурувати на міжнародних ринках, особливо у сільськогосподарському секторі та металургії. Водночас варто враховувати, що ці ринки є вразливими до змін глобальної кон’юнктури, цінових коливань і політичних факторів», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
За його словами, збереження позитивного балансу у відносинах з країнами Близького Сходу та Північної Африки є ключовим елементом української зовнішньоторговельної стратегії.
«Єгипет, Іспанія та країни арабського світу виступають стабільними імпортерами української аграрної продукції. Це стратегічний напрям, який необхідно розвивати й надалі, адже він створює подушку безпеки для економіки на тлі значних імпортних витрат», — підкреслив Уракін.
Аналітики зазначають, що закріплення позицій на ринках Африки та Близького Сходу може стати довгостроковим фактором зміцнення зовнішньоекономічного балансу України.
EXPERTS CLUB, MOLDOVA, агроекспорт, ЄГИПЕТ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, Ирак, ИСПАНИЯ, КАЗАХСТАН, Ливан, Ливия, МАКСИМ УРАКІН, НИДЕРЛАНДЫ, позитивне сальдо, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
АТ «ОТП БАНК» на одному з найгучніших автомобільних фестивалів країни KYIV CAR FEST презентував комплекс можливостей для автолюбителів: від зручного онлайн майданчика для пошуку машин з пробігом до вигідних умов кредитування. Подія, фінансовим партнером якої виступив банк, відбулася 20-21 вересня у столичному ТРЦ Retroville.
«Ми прагнули поєднати світ автомобілів та емоцій з практичними фінансовими рішеннями, а також довести, що мрія про свою машину цілком досяжна. Любов до авто легко комбінується з реальними можливостями, які надає ОТП БАНК. Як бачимо, сучасні фінансові інструменти поступово стають невіддільною частиною автомобільної культури та значно спрощують шлях кожного з нас до власної автівки», – зазначив Олег Клименко, член правління, відповідальний за розвиток роздрібного бізнесу ОТП БАНК.
На зовнішній локації KYIV CAR FEST протягом двох днів працювала інтерактивна зона ОТП БАНК, де гості ближче познайомилися з функціоналом та пропозиціями маркетплейсу авто з пробігом Ponova by OTP Bank, отримали інформацію про банківське фінансування та індивідуальні консультації щодо найбільш вигідних інструментів, які допомагають втілити у життя бажання мати власну машину. Крім того, тут відбулися особливі розіграші, які дали змогу багатьом присутнім одержати спеціальну пропозицію до свого кредиту на авто з пробігом.
KYIV CAR FEST vol.6 вкотре продемонстрував багатогранність автомобільної культури – від класики до ультрасучасних моделей, від мистецьких експериментів до технічних інновацій. Цього разу фестиваль був присвячений філософії форми та матеріалам, з яких створюються ексклюзивні історії: розширення, обвіс, карбон, склопластик, плівка, фарба, а також робота із зовнішнім дизайном машин. Власники унікальних авто презентували справжні шедеври своїх колекцій. Відвідувачі ж отримали нагоду ближче познайомитися з рідкісними моделями та дізнатися більше про можливості придбання автомобіля.
ОТП БАНК і надалі підтримуватиме заходи, які надихають українців рухатися вперед, відкривати нові горизонти та реалізовувати свої мрії.
Нагадаємо, у травні 2025 року ОТП БАНК надав фінансову підтримку для проведення KYIV CAR FEST vol.5. Гості цього атмосферного івенту мали змогу не тільки роздивитися ексклюзивні машини, сфотографуватися біля культових моделей, а й отримати консультацію фахівців банку щодо можливостей одержання коштів на купівлю авто з пробігом в Україні або замовлення автомобілів із США чи інших країн або у партнерів ОТП БАНК чи на маркетплейсі авто з пробігом Ponova by OTP Bank.
Машинобудівники “ДТЕК Енерго” за січень-серпень поточного року виготовили та відремонтували 2,050 тис. од. гірничо-шахтного устаткування, серед яких — шість нових прохідницьких комбайнів, повідомляється у пресрелізі компанії. Окрім того, виготовлено 1,7 млн запчастин та комплектуючих.
“Ми продовжуємо послідовно зміцнювати надійність теплової генерації в умовах воєнного часу”, – цитується в повідомленні генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.
У пресрелізі нагадується, що віднедавна машинобудівники компанії вийшли на серійне виробництво українських електродвигунів для ГШО, що повністю замінюють дороге імпортне устаткування.
Нові двигуни потужністю від 75 до 200 кВт, призначені для очисних комбайнів, стрічкових конвеєрів і насосних станцій.
“Вони вже отримали сертифікати на кліматичну відповідність і вибухозахищеність. За якістю це повноцінний аналог дорогого іноземного обладнання. Але тепер український і за доступнішою ціною. Цей результат – підсумок трирічної роботи машинобудівників”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомлялось, заперше півріччя 2025 року ДТЕК Енерго інвестував в український вуглевидобуток 2,9 млрд грн, а 2024 року інвестиції в українські шахти склали близько 7,5 млрд грн, за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн.
З початку поточного року шахтарі “ДТЕК Енерго” ввели в роботу сім нових вугільних лав. “ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт.
У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
