ПрАТ СК “ПЗУ Україна страхування життя” (Київ) за підсумками шести місяців 2023 року здійснила 927 страхових виплат на загальну суму 22,6 млн грн, що на 9,2% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Як повідомляється у пресрелізі страховика, майже 50% суми припадає на виплати накопиченої суми у зв’язку із закінченням дії договорів страхування.
Виплати за іншими страховими подіями перевищили 11,7 млн грн. Здебільшого вони були здійснені за випадками травмування, настання критичних захворювань, отримання різних груп інвалідності клієнтами компанії. При цьому майже 60% страхових випадків – це виплати, пов’язані з травматичними ушкодженнями застрахованих осіб.
Сума страхових виплат “ПЗУ Україна страхування життя” за перше півріччя поточного року становить 2 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
ПрАТ “СК “ПЗУ Україна страхування життя” працює з 2003 року. Входить до складу групи PZU – однієї з найстаріших і найбільшої в Польщі за обсягом підписаних брутто-премій (згідно з даними Комісії з фінансового нагляду Польщі).
ПрАТ “Страхова компанія “ПЗУ Україна” (Київ) у січні-червні 2023 року збільшила чисті премії на 33,3% – до 744 млн грн порівняно з аналогічним періодом роком раніше, повідомляють у прес-релізі страховика.
Також наголошується, що найбільший приріст платежів за підсумками звітного періоду було зафіксовано в сегментах “Зелена картка” – на 69,7% до 177 млн грн або 23,8% від загального обсягу, КАСКО – на 57,3% до 160 млн грн (21,5%), ДМС – на 51,5% до 107 млн грн (14,4% портфеля).
Водночас частка ОСЦПВ у портфелі компанії становила 24,5% або 182 млн грн платежів, що на 36,2%, ніж минулого року.
Обсяг надходжень ПЗУ Україна за іншими договорами страхування за результатами січня – червня склав 118 млн грн.
СК “ПЗУ Україна” має підтримку однієї з найбільших страхових груп Центральної та Східної Європи – PZU Group (до складу якої входить материнська компанія ПрАТ “СК ПЗУ Україна” – PZU S.A.).
Імпорт обладнання для забезпечення енергоавтономності у 2021-2023 рр., млн дол США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Кабінет міністрів України ухвалив рішення про реорганізацію державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” шляхом його приєднання до державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”, повідомляє представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
“Погоджено пропозицію Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури щодо реорганізації державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт” шляхом його приєднання до державного підприємства “Стивідорна компанія “Ольвія”, – написав Мельничук.
Національний банк України (НБУ) затвердив Концепцію відкритого банкінгу, що визначає напрямки розвитку та дорожню карту для впровадження в Україні API (application programming interface) як платформи для обміну даними між постачальниками платіжних послуг.
“Впровадження в Україні відкритого банкінгу матиме позитивний вплив на ринок фінансових послуг. Зокрема, сприятиме розвитку фінтеху, впровадженню інновацій у платіжній сфері, посиленню конкуренції та, як наслідок, покращенню якості наявних і створенню нових платіжних послуг і продуктів”, – передає пресслужба регулятора слова заступника голови НБУ Олексія Шабана.
Зазначається, що відкритий банкінг передбачає структурований і безпечний обмін даними між постачальниками платіжних послуг через відкриті API.
“Йдеться про розвиток нової екосистеми, заснованої на інтерфейсі прикладного програмування (API) і призначеної для розробки платіжних продуктів і послуг – більш різноманітних і привабливих для клієнтів”, – зазначає Нацбанк.
Регулятор нагадав, що відповідно до закону “Про платіжні послуги” відкритий банкінг в Україні має запрацювати в серпні 2025 року.
Уточнюється, що відкритий банкінг передбачає, що банки та інші надавачі платіжних послуг з обслуговування рахунку мають відкрити свої API для надавачів нефінансових платіжних послуг із можливістю підключення до інтерфейсів їхніх сервісів із метою отримання доступу до відомостей за рахунком користувача та ініціювання платіжних операцій.
Підкреслюється, що у відкритому банкінгу тільки користувач (фізична або юридична особа) вирішує, хто має отримати доступ до його рахунку та конкретного обсягу інформації.
Ключовою перевагою такого обміну Нацбанк називає можливість користувачам фінпослуг обирати зручний і сучасний спосіб використання своїх рахунків, а для бізнесу – налагодити взаємовигідну співпрацю та отримати більше можливостей для розвитку своїх рішень. Як вважає НБУ, за допомогою відкритого банкінгу користувачі зможуть більш ефективно користуватися своїми коштами на рахунку, використовуючи консолідовану в одному платіжному застосунку інформацію про рух коштів та їх залишок на своїх рахунках, відкритих у різних фінансових установах.
На відміну від традиційного банківського обслуговування відкритий банкінг покладається на технологічну мережу фінустанов та інших постачальників нефінансових платіжних послуг, що дає їм змогу здійснювати ефективний обмін інформацією за попередньою згодою користувача.
“Завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку. Водночас регулятор подбає про високий рівень захисту прав користувачів і безпеки даних”, – заявив регулятор.
У повідомленні наголошується, що Нацбанк визначатиме основні засади роботи відкритого банкінгу та напрямки його подальшого розвитку відповідно до нагальних потреб ринку, а також подбає про нормативно-правове регулювання його роботи і про нагляд за дотриманням постачальниками платіжних послуг його вимог.
Як підкреслили в НБУ, технічні специфікації затверджуватимуться регулятором на основі спільних напрацювань з учасниками ринку.
Згідно з дорожньою картою впровадження концепції, у грудні-лютому поточного року робочі групи НБУ розроблять першу версію технічних специфікацій, також у четвертому кварталі 2023 року першу версію специфікацій узгодять із боку регулятора для тестування.
У першому кварталі наступного року планується сформувати вимоги зацікавлених сторін, зокрема, загальні підходи до здійснення нагляду та захисту прав користувачів, ІТ-безпеки, захисту персональних даних користувачів, а також сформувати перелік НПА (Нормативно-правових актів) та концептуальні зміни, визначити правову базу для пілотування.
Потім, у березні-червні 2024 року, у планах регулятора підготовка та проведення першого етапу тестування обмеженого набору API та його аналіз, визначення зон доопрацювання специфікацій, доопрацювання та розроблення другої версії технічних специфікацій.
За друге півріччя 2024 року НБУ збирається провести другий етап тестування API, з ширшим набором і колом учасників, у результаті якої буде підготовлено другу версію специфікацій. Також до кінця наступного року планується затвердити нормативно-правові акти, щодо авторизації зокрема, доопрацювати реєстр платіжної інфраструктури та порядок роботи відкритого банкінгу і технічні специфікації.
Колишній завод “Росинка” в Києві продали разом із майном на двох аукціонах сумарно за 138,5 млн грн.
Згідно з інформацією на майданчику “Прозорро.Продажі”, 3 серпня відбувся аукціон з продажу частини майна заводу зі стартовою ціною 11,1 млн грн, 9 серпня – решти частини за 108,5 млн грн.
Переможцем обох аукціонів стало ТОВ “Київський завод “Росинка”, яке запропонувало 23 млн грн на першому аукціоні, 115,5 млн грн – на другому.
За даними Opendatabot, власником компанії є кіпрська “Альвіва Груп ЛТД”, бенефіціаром якої виступає екс-депутат Київради В’ячеслав Супруненко.
Загальна площа майнового комплексу заводу становить 22,5 тис. кв. м.
Аукціони було організовано в рамках ліквідації ПрАТ “Росинка”, визнаного банкрутом постановою Господарського суду Вінницької області у 2018 році.
Як повідомлялося, у березні 2023 року ТОВ “Фінансова компанія Рікард” придбало на аукціоні право вимоги за кредитним договором ліквідованого МР Банку (раніше – Сбербанк, Київ) із забезпеченням у вигляді київського заводу “Росинка” з обладнанням за 129,7 млн грн.
