Уряд Латвії затвердив виділення 100 тис. євро на фінансування функціонування українських медичних установ, повідомили в Міністерстві закордонних справ Латвії.
“16 липня 2024 року уряд схвалив законопроєкт, представлений Міністерством закордонних справ, “Про виділення фінансових коштів з Державної бюджетної програми “Резервний фонд”, метою якого є забезпечення фінансування в розмірі 100 000 євро для підтримки Латвією функціонування українських медичних установ в умовах війни. Цим розпорядженням Кабінету міністрів Міністерство закордонних справ уповноважено зробити внесок від імені Латвії для підтримки роботи українських медичних закладів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що кошти спрямують на реконструкцію медзакладів і постачання медичного обладнання, їхнє функціонування та лікування пацієнтів. Виплату здійснюватимуть через єдину відповідальну установу ООН, наприклад, Всесвітню організацію охорони здоров’я або Управління ООН з обслуговування проєктів, або через Міністерство охорони здоров’я України.
“Міністерство охорони здоров’я Латвійської Республіки в тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та посольствами збирає інформацію про терміново необхідні ліки, медичні вироби та обладнання, а також триває робота з організації чергового відправлення пожертвувань в українські медичні установи”, – зазначили в МЗС.
Від початку російського вторгнення Латвія надає Україні допомогу медичними приладами, ліками, машинами швидкої допомоги та іншим медичним обладнанням і матеріалами.
8 липня 2024 року Росія завдала ракетного удару по найбільшій дитячій лікарні України “Охматдит” і центру жіночого здоров’я та планування сім’ї “ІСІДА”. Унаслідок ударів постраждали або загинули кілька пацієнтів і лікарів обох медичних закладів. Ці атаки серйозно порушили роботу медичних закладів і створили додаткове навантаження на інші українські лікарні.
У січні-червні 2024 року порти України збільшили обсяг перевалки в 1,6 раза, до 53 млн тонн, на тлі збільшення обсягів переробки в чорноморських портах і зниження в портах Дунаю, повідомила пресслужба Адміністрації морських портів (АМПУ).
«Загалом за 6 місяців 2024 року порти України перевантажили 53 млн тонн проти 31,2 млн тонн 2023 року, оброблено 6,046 суден», – ідеться в повідомленні.
Вказується, що в червні вантажообіг портів склав 7 млн тонн, що в 1,5 раза перевищує показники 2023 року. При цьому близько 80%, або 5,6 млн тонн відправлено через Український морський коридор. Більше половини цього обсягу – 3,6 млн тонн – склала продукція українських аграріїв.
Лідерами вантажоперевалки в портах залишаються зернові вантажі. За місяць було перевалено 4,4 млн тонн проти 3,4 млн тонн у 2023 році, а також рудні вантажі – 1,2 млн тонн проти 0,2 млн тонн у 2023 році.
«Через порти Дунаю і порти Великої Одеси йде 90% зовнішньої торгівлі. Дунайські порти сьогодні експортують на рівні 1,5-1,3 млн тонн. Причина – деблокада портів Одеси і сезонний спад обсягів експорту», – наводяться в повідомленні слова глави АМПУ Юрія Литвина.
За даними Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, у червні 2023 року через порти Дунайського кластеру в червні 2023 року було експортовано 2,79 млн т, у липні – 2,98 млн тонн.
Низка країн у південній і центральній Європі зіткнулися з надзвичайно спекотною погодою, повідомляють у середу європейські ЗМІ.
Зокрема, така ситуація спостерігається в Греції. В Афінах у середу закрили для відвідування Акрополь. Місцева влада оголосила, що ухвалила таке рішення, щоб забезпечити захист від спеки як співробітників, так і туристів. Очікується, що протягом дня температура повітря в столиці прогріється до 43 градусів за Цельсієм.
Крім того, у Греції запроваджено підвищений рівень небезпеки через лісові пожежі на тлі спекотної сухої погоди. У деяких регіонах країни ввели заборону на проведення, зокрема, будівельних робіт у середині дня, коли температура сягає пікових показників.
В Італії напередодні в 12 містах, зокрема в Римі, оголосили найвищий рівень небезпеки через спеку. За останні дні в різних частинах країни через таку погоду загинули чотири людини. МОЗ країни рекомендувало громадянам за можливості не виходити з дому і пити побільше води.
Згідно з прогнозом іспанської метеорологічної служби, найближчими днями на півдні країни повітря може прогрітися до 44 градусів за Цельсієм.
У Румунії температура повітря в багатьох районах останніми днями також тримається в районі 40 градусів за Цельсієм.
Лісові пожежі через спеку і вітер почалися в різних частинах Албанії.
Аномально спекотна погода встановилася і в Туреччині, де температура може сягати 40 градусів за Цельсієм. Очікується, що така спека в країні збережеться ще два дні.
Наявність військово-облікового документа під час перетину кордону обов’язкова умова для всіх чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років із 17 липня 2024 року, нагадала Державна прикордонна служба (Держприкордонслужба).
«Під час перетину кордону на виїзд прикордонники перевіряють військово-облікові документи у всіх громадян України чоловічої статі від 18 до 60 років. Документ може бути як паперовий, так і в електронному форматі», – підкреслює Держприкордонслужба.
Зазначається, що 16 липня закінчився встановлений законом України термін, протягом якого громадяни України мали стати на військовий облік або уточнити свої військово-облікові дані.
У разі відсутності військово-облікового документа, прикордонники відмовляють у перетині державного кордону на виїзд з України.
Також підставою для відмови буде наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформації про оголошення такої особи в розшук. У таких випадках на місце викликатимуть поліцейського для здійснення адміністративного затримання особи та її доправлення до найближчого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Окремо згадується категорія чоловіків, які мають право на перетин кордону через відстрочку від призову або виключення з військового обліку за станом здоров’я. У їхніх військово-облікових документах має бути зазначена інформація про отримання такої відстрочки або виключення з військового обліку чи має бути довідка за формою, визначеною в додатку 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560.
Категорії осіб, яким, відповідно до Правил перетинання кордону громадянами України, дозволено виїзд з України, на цей час не змінювалися.
Низку температурних рекордів, включно з температурою води в Дніпрі в Києві, було встановлено 16 липня, повідомляють на сторінці Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського у Facebook.
«За даними спостережень гідрологічної станції «Київ» Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, 16 липня максимальна температура води у Дніпрі сягнула 29,0°С та перевищила попередню максиму на 0,4°, яка була зафіксована 22 липня 2010 року і становила 28,6°С», – ідеться в повідомленні.
Максимальна добова температура повітря в Києві 16 липня також виявилася найвищою за час проведення спостережень для цієї дати і становила 36,0°С, що перевищило попередній рекордний показник 1931 року на 0,2°С.
Крім того, максимальна швидкість вітру в столиці сягнула рекордних для цього дня 21 м/с, що на 1 м/с більше за попереднє максимальне значення, зареєстроване 1964 року.
Низка добових температурних рекордів була встановлена 16 липня і на метеорологічних станціях у Київській області: у райцентрі Вишгороді, місті Баришівка Броварського району, а також на метеорологічній станції Тетерів у смт Пісківка Бучанського району.
«На Метеорологічній станція Тетерів зафіксовано новий рекорд. Максимальна добова температура повітря: +36.9°С. Попередній рекорд було зафіксовано 1951 року: +35.5°С», – ідеться в повідомленні.
У Баришівці максимальну добову температуру повітря було зафіксовано на позначці +34.5°С, попередній рекорд було зафіксовано на позначці +33.6°С 2010 року.
На Об’єднаній гідрометеорологічній станції «Вишгород» у ніч на 16 липня було зафіксовано найтеплішу мінімальну добову температуру повітря +23.5°С, що на 0.1° вище, ніж у 2010 році.
За останній рік спостерігається пожвавлення – середній показник інвестиційних угод на ринку Києва та області становить 15-20% завдяки ліквідним комплексним проєктам забудовників, які не втратили довіру під час повномасштабної війни.
Водночас повернення інвесторів та купівля нерухомості з інвестиційною метою значно залежать від геополітичних ситуацій, новин, повідомлень та прогнозів з лінії фронту і обстрілів міст.
Для власного життя, люди обирають сегмент комфорт. Середня вартість м2 у новобудовах комфорт-класу – 1200-1500 доларів.
Є зацікавленість інвесторів до бізнес-сегменту, проте виключно в проектах з крутою концепцією, унікальним розташуванням з мінімальною конкуренцією.
Наприклад, в комплексі бізнес класу OLEGIV Podil від DIM ми бачимо дуже стабільний запит від інвесторів, яким цікава локація стародавнього Подолу, архіктура, та наша оновлена концепція проекту в форматі art boutiqe.
Звичайний формат жк бізнес класу при вартості $2000-$3000 м2 – не користується популярністю серед інвесторів. В більшості випадків це новобудови розташовані в Печерському, Шевченківському, Голосієвському районах. Сьогодні тут представлена велика кількість квартир від власників на вторинному ринку, які по різним причинам її позбуваються, іноді дають великий дисконт, що створює велику конкуренцію з первинкою у забудовників.
Ще минулого року інвестори навіть не розглядали сегмент преміум для інвестування.
Зараз можемо констатувати інтерес до преміальної нерухомості – чим дорожчий і унікальніший проект, тим більше купують саме для інвестицій на ранньому етапі.
Закритий pre-sale проекту преміум класу The One від DIM перевершив всі наші очікування і с початку року ми продали майже 30% квартир. Це говорить про те, що люди готові інвестувати навіть на етапі котловану в якісні концептуальні проекти з інноваційними інженерними рішеннями. Інвестори цінують ексклюзивність та шукають для інвестицій. До речі, в The One найвища доля інвестиційних угод, бо для покупців преміальної нерухомості це точно не основне місце проживання, а саме 3-5-10 квартира яку купують саме з ціллю інвестицій.
Найбільш популярними для інвесторів є 1-2 кімнатні квартири до 60 м2. У нас майже 70% запитів саме на ці квартири, що свідчить про зацікавленість саме інвесторів. Але зазначу, що мова йде про нашу унікальну локацію, де більше не буде схожих проектів.
Загалом, частка інвестиційних угод в компанії DIM до війни була 50%.
Зараз попит на квартири як інвестицію доволі стриманий і становить до 20%. Купують здебільшого для збереження грошей від знецінення та заробітку на перепродажі в майбутньому. Також є незначна частка угод з метою здачі нерухомості в оренду.
Принциповим критерієм для інвестиційного покупця є – знайти об’єкт із максимальною дохідністю та мінімальними ризиками. Найбільшим ризиком інвестицій у житлову нерухомість залишається ризик недобудови. Тому потрібно звертати увагу на:
– реальну, а не номінальну будівельну динаміку,
– кількість м2, введені під час війни
– плани забудовника у довгостроковій перспективі: чи планує компанія нові проєкти, вдосконалює актуальні, слідкує та впроваджує нові тенденції.
– публічність забудовника та свіжі і актуальні публікації в ЗМІ, соцмережах, сайті. Їх наявність свідчить про те, що девелопер має довгострокові плани.
– темпи продажу. Якщо дуже повільні продажі, а знижки підозріло привабливі – вивчайте інформацію про об’єкт і забудовника прискіпливіше.
Високу зацікавленість інвесторів показують також якісні заміські еко-кластери з рекреаційною складовою та широким спектром власної інфраструктури.
Наприклад, понад 20% угод в комплексі Park Lake City – це купівля з інвестиційною метою.
Додамо, що в умовах непростих часів, компанія DIM, як системний девелопер з якісним продуктом, завжди йде назустріч покупцеві. Наприклад, зараз у нас діють багато фінансових інструментів: програма розтермінування до 5 років з першим внеском від 20%; програма, де перший рік діють фіксовані мінімальні виплати від $300 до $600 на місяць, залежно від обраної кімнатності квартири; програма з гнучкими умовами оплати – покупець робить перший внесок від 30% до моменту завершення будівництва, а решту суми сплачує протягом двох років після готовності об’єкта; програма за принципом trade in – ви можете обміняти будь-яку нерухомість у власності на нову.