США запровадили санкції проти двох російських нафтовидобувних компаній – «Газпром нафта» і «Сургутнефтегаз», повідомило в п’ятницю OFAC (Office of Foreign Assets Control, підрозділ Мінфіну США, що відповідає за правозастосування у сфері санкцій). OFAC випустила традиційні в таких випадках ліцензії на згортання операцій з «Газпром нафтою» і «Сургутнефтегазом» і вихід з їхніх цінних паперів на термін до 27 лютого 2025 року.
Також під санкціями відтепер перебуває ціла група дочірніх компаній «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза».
До SDN List занесено також і сербську «дочку» «Газпром нафти» – NIS, про ризик запровадження американських санкцій проти якої президент Сербії Александр Вучич говорив наприкінці грудня. Белград у зв’язку з цим уже розпочав переговори із зацікавленими сторонами, одним із рішень є скорочення російської частки в NIS до рівня менше ніж 50%, зазначав він. NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ у м. Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережу АЗС NIS представлено також у Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, в сумі охоплюючи понад 400 станцій. Наразі «Газпром нефть» володіє 50% NIS, «Газпром» – 6,15%. Ще 29,87% акцій перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Урожай зернових у 2025-2026 маркетинговому році в Україні буде на рівні 55-65 млн тонн, експорт зерна – 40-50 млн тонн, а врожай олійних культур також перевищить минулорічний і очікується на рівні 24 млн тонн, прогнозує генеральний директор інформаційно-аналітичного агентства «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов.
«Ріпак і соняшник залишаться найбільш маржинальними, тоді як кукурудза покаже стабільне зростання маржі через відновлення попиту», – пояснив він в інтерв’ю, опублікованому на сайті агентства.
Експерт вважає, що 2025 року аграрії робитимуть акцент на розвиток переробки та збільшення експорту продуктів із доданою вартістю (олії, шроту, борошна, кормів), що дасть змогу знизити залежність від логістичних витрат і наростити доходи.
Фокус у торгівлі, на думку Феофілова, зміститься на Північну Африку, Азію і Близький Схід, де попит на зернові та олійні культури зростає, а Україна може відповісти на ці виклики, забезпечивши розширення ринків збуту.
Керівник «УкрАгроКонсалту» висловив упевненість, що поточного року ключовими питаннями для українських аграріїв залишаться підвищення частки продуктів з високою доданою вартістю в експорті, тенденції зростання кредитування фермерських господарств, адаптація до зміни клімату аграрних технологій, зростання цін на ресурси та зростання кількості раптових запитів.
Актуальними будуть також питання безпеки, енергетичної незалежності, підвищення рентабельності фермерів, адаптація до екологічних стандартів, гармонізації українського законодавства до європейського, міжнародного співробітництва, відновлення та вдосконалення логістичних ланцюгів, резюмував Феофілов.
Інфляція в Україні, що знизилася до 5,1% у 2023 році після стрибка роком раніше до 26,6%, за підсумками 2024 року зросла до 12,0%, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, зростання споживчих цін у країні в грудні 2024 року сповільнилося до 1,4% з 1,9% у листопаді, 1,8% у жовтні та 1,5% у вересні.
Статвідомство нагадало, що в грудні-2023 споживчі ціни зросли на 0,7%, тож у річному вимірі інфляція за підсумками грудня-2024 року збільшилась до 12% з 11,2% за підсумками листопада, 9,7% – за підсумками жовтня, 8,6% – за підсумками вересня.
Вказується, що в грудні-2024 базова інфляція зросла до 1,3% з 1,2% у листопаді, повернувшись до рівня жовтня. З урахуванням того, що в грудні-2023 вона дорівнювала нулю, у річному вимірі базова інфляція за підсумками 2024 року зросла до 10,7% із 4,9% у 2023 році, тоді як у 2022-му вона становила 22,6%.
Національний банк України наприкінці жовтня погіршив прогноз інфляції на 2024 рік із 8,5% до 9,7%, на 2025 рік – із 6,6% до 6,9%.
Мінекономіки України прогнозувало інфляцію за підсумками 2024 року на рівні 9,5% і очікує її на такому самому рівні за підсумками 2025 року.
Ввезення в Україну легкових автомобілів, включно з вантажопасажирськими автомобілями-фургонами та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у 2024 році в грошовому вираженні зросло на 8% порівняно з 2023 роком – до $4,385 млрд.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) України, до трійки країн, з яких найбільше ввозили авто, як і роком раніше, увійшли США, Німеччина і Японія, водночас імпорт авто зі США зріс на 13,2% – до $817,9 млн, а їхня частка в структурі імпорту авто становила 18,65% проти 17,78% роком раніше.
Автомобілів з Німеччини, частка яких у структурі імпорту скоротилася на 0,32 в. п. – до 15,56%, ввезено на $682,16 млн (на 5,8% більше), а частка авто з Японії скоротилася до 11,3% з 13,9% роком раніше – їх ввезено на $495,71 млн (на 12% менше).
З інших країн імпорт легкових авто становив $2,389 млрд (частка 54,5%), тоді як роком раніше – $2,131 млрд (52,47%).
За даними статистики ДМС, у грудні імпорт легкових транспортних засобів в Україну становив $389,67 млн – на 3,5% більше, ніж у грудні-2023.
Водночас торік Україна експортувала такі транспортні засоби на $10,1 млн, тоді як роком раніше – на $27,9 млн, водночас найчастіше вони постачалися до Канади (на $1,82 млн), США ($1,79 млн) і Німеччини ($1,54 млн), тоді як 2023 року – до Грузії, ОАЕ та Німеччини.
Як повідомлялося, 2024 року загалом машин, обладнання та транспорту ввезено в Україну на $25 млрд проти $19,8 млрд роком раніше, експортовано – на $3,5 млрд ($2,9 млрд).
Україна 2024 року збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТНЗЕД 2701) у 2,7 раза (на 1 млн 145,951 тис. тонн) порівняно 2023 роком – до 1 млн 812,592 тис. тонн.
За даними Державної митної служби, вугілля імпортовано на $402,219 млн, що в 2,2 раза більше, ніж 2023-го ($185,378 млн).
Зі США надійшло вугілля на $98,868 млн (частка – 24,58%), Австралії – на $97,794 млн (24,31%), Чехії – на $69,527 млн (17,29%), інших країн – на $136,03 млн (33,82%).
Експорт Україною вугілля за 2024 рік знизився в 1,7 раза (на 273,353 тис. тонн) – до 397,324 тис. тонн, у вартісному вираженні він упав у 4,7 раза (на $136,325 млн) – до $36,366 млн,
У т.ч. шведським контрагентам відправлено вугілля на $14,776 млн, індійським – на $10,421 млн, італійським – на $5,487 млн, іншим – на $5,682 млн.
Як повідомлялося, Україна 2022 року скоротила імпорт вугілля кам’яного та антрациту в 4,2 раза (на 14 млн 932,904 тис. тонн) порівняно з 2021 роком – до 4 млн 630,144 тис. тонн. Вугілля імпортовано на $1 млрд 179,113 млн, що у 2,1 раза менше, ніж 2021-го ($2 млрд 488,698 млн).
Гірничорудні підприємства України 2024 року наростили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вираженні на 89,8% порівняно з попереднім роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період валютна виручка від експорту ЗРС зросла на 58,7% – до $2 млрд 803,223 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (36,47% поставок у грошовому вираженні), Польщі (17,27%) і Словаччини (17,15%).
Україна за 2024 рік імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини завезено 250 тонн на $135 тис. Імпорт у 2024 році здійснювався з Польщі (49,64%), Нідерландів (22,89%) і Норвегії (13,49%).
Як повідомлялося, Україна 2023 року знизила експорт ЗРС у натуральному вираженні на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн, валютна виручка від експорту ЗРС становила $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Експорт ЗРС здійснювався переважно до Словаччини (28,39% поставок у грошовому вираженні), Чехії (19,74%) і Польщі (19,56%).
До України минулого року імпортовано ЗРС на $135 тис. у сумарному обсязі 250 тонн. Імпорт за цей період здійснювався з Норвегії (34,81%), Італії (28,89%) та Нідерландів (28,89%). Тоді як за 2022 рік було імпортовано ЗРС на $65 тис. у сумарному обсязі 101 тонн.
