Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК) у січні-вересні поточного року знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 28,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1,8 тис. тонн.
За даними підприємства, у вересні шахта “Покровська” виробила 35 тис. тонн руди, “Криворізька” – 35 тис. тонн, “Козацька” – 25 тис. тонн і “Тернівська” – 40 тис. тонн, загалом на комбінаті у вересні виробництво становило 135 тис. тонн.
Як повідомлялося, КЗРК у 2022 році знизив виробництво товарної залізної руди підземного видобутку на 32,8% порівняно з попереднім роком – до 2,888 млн тонн.
КЗРК спеціалізується на підземному видобутку залізної руди. У складі КЗРК чотири шахти: “Покровська” (колишня “Жовтнева”), шахта “Криворізька” (“Родіна”), “Козацька” (раніше – “Гвардійська”) і “Тернівська” (раніше – рудоуправління ім. Орджонікідзе, потім ім. Леніна).
Компанії Starmill Limited належить 99,88% акцій комбінату.
Раніше повідомлялося, що певною часткою в КЗРК володіє група СКМ, тоді як група “Метінвест” жодного стосунку до КЗРК не має. При цьому група СКМ є тільки інвестором, а оперативний контроль на комбінаті здійснює група “Приват”.
Японія з квітня 2024 року запускає нову програму підтримки українських біженців, спрямовану на адаптацію українців у Японії, зокрема шляхом вивчення мови та культури країни, повідомляє The Japan Times.
“Агентство імміграційних служб заявило 20 жовтня, що у квітні воно запустить програму, покликану допомогти іноземним громадянам, які залишають зони конфлікту, пристосуватися до життя в Японії… Програму розробили здебільшого для допомоги українським евакуйованим, що мешкають у Японії, кількість яких перевищує 2500 осіб”, – ідеться в повідомленні The Japan Times.
Програма спрямована на сприяння адаптації українців у Японії. Зокрема, в її рамках можна долучитися до курсів, тривалістю шість місяців або один рік з вивчення японської мови, а також ознайомитися із законами та звичаями країни.
Також японське Агентство імміграційних служб продовжить надавати грошові виплати з метою покриття витрат на проживання біженців з України. Однак це стосується лише тих, хто не має спонсорів.
Крім того, з 1 грудня 2023 року в Японії почне діяти рішення уряду, згідно з яким іноземці, які знайшли притулок від війни в країні, отримають дозвіл на довгострокове перебування в Японії з можливістю працевлаштування.
АТ “Волиньгаз” перейшло під контроль держави та увійшло до групи “Нафтогаз”, – повідомила компанія в п’ятницю.
“Це 17-те обласне газорозподільне підприємство, яке перейшло під контроль держави з початку року. Зміни були зумовлені необхідністю розв’язання стратегічних енергетичних завдань, що стосуються надійного захисту критичних об’єктів, а також якнайшвидшого відновлення інфраструктури в разі ворожих атак”, – зазначили в групі.
“Волиньгаз” забезпечує розподіл газу в бюджетні організації та понад 250 тис. будинків області.
“Тарифи на послуги розподілу та особисті рахунки для жителів області залишаються незмінними. Про зміну реквізитів ми інформуватимемо додатково”, – поінформували в “Нафтогазі”.
Раніше до НАК “Нафтогаз України” увійшли АТ “Вінницягаз”, АТ “Дніпрогаз”, АТ “Дніпропетровськгаз”, АТ “Донецькоблгаз”, АТ “Івано-Франківськгаз”, АТ “Житомиргаз”, АТ “Київоблгаз”, АТ “Криворіжгаз”, АТ “Кіровоградгаз”, АТ “Львівгаз”, АТ “Миколаївгаз”, АТ “Сумигаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківміськгаз”, АТ “Харківгаз”, АТ “Хмельницькгаз” та АТ “Черкасигаз”.
ПрАТ “Виробниче об’єднання “Стальканат” (Одеса) вимушено скорочує поставки в ЄС через обмеження на польських кордонах, – повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” генеральний директор “Стальканату” Сергій Лавриненко.
“Ми наразі працюємо приблизно орієнтовно на 60% на експорт, і на 40% на внутрішній ринок. Але останнім часом поставки в ЄС затримуються через Польщу, а йдуть поставки з країн Азії”, – констатував топ-менеджер.
За його словами, компанія підготувалася до зимового періоду обмежень, хоча ситуація складна.
І додав, що сподівається, що держава захищатиме українські компанії на зовнішніх ринках.
Як повідомлялося, “Стальканат” розглядає питання придбання генератора для стабілізації роботи після обстрілів енергоінфраструктури.
ПрАТ “Стальканат” є найбільшим виробником сталевих канатів в Україні.
За даними НДУ, станом на четвертий квартал 2021 року, у Давида Немировського (Україна) перебуває 50,0001% акцій компанії, в Антона Михаленка – 23,7%, в Едері Лірона (обидва – Ізраїль) – 23,1%.
Румунія до кінця 2023 року вдвічі збільшить пропускну спроможність транзиту зерна з України, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку за підсумками візиту в Україну, повідомило румунське видання actmedia Romanian News Agency.
“Разом з урядом України нам вдалося знайти спільно узгоджену формулу, за допомогою якої можна як полегшити транзит зерна, так і захистити румунський ринок та інтереси вітчизняних аграріїв. Крім того, на спільному засіданні урядів наших країн 18 жовтня ми підтвердили наше зобов’язання подвоїти транзитну потужність з 2 млн тонн на місяць до 4 млн тонн до кінця року. І ми зробимо це, продовжуючи інвестувати в інфраструктуру порту Констанца, дунайських портів, а також в автодороги і залізницю”, – повідомив Чолаку.
При цьому він укотре запевнив, що експорт зерна з України до Румунії здійснюватиметься з урахуванням інтересів румунських фермерів.
Видання нагадало, що з початку війни в Україні транзитом через Румунію пройшло майже 30 млн тонн українського зерна.
Аграрії всіх областей України намолотили 57,6 млн тонн зернових та олійних культур, з них 39,228 млн тонн зернових, 18,457 млн тонн олійних культур, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з повідомленням, збір зернових і зернобобових культур проведено на площі 8275,3 тис. га за врожайності 47,4 ц/га.
До теперішнього часу в Україні завершено збирання та обмолот ячменю з 1505 тис. га (101% плану), якого отримано 5,863 млн тонн; пшениці – з 4695 тис. га (101%) зібрано 22,210 млн тонн; гороху – з 154,4 тис. га (103%) отримано 396,8 тис. тонн, а також ріпаку – з 1396 тис. га (98%) отримано 4,005 млн тонн насіння.
Завершується збирання проса, якого з 77,4 тис. га (93%) отримано 162,4 тис. тонн, і гречки – з 136,6 тис. га (97%) намолочено 203,6 тис. тонн. Кукурудзи з 1376,7 тис. га (34%) намолочено 9,282 млн тонн.
Крім того, інших зернових і зернобобових культур намолочено 961,6 тис. тонн з 331,2 тис. га.
В Україні триває збирання олійних культур, зокрема, соняшнику – 10,211 млн тонн (9,042 млн тонн тижнем раніше) з площі 4,358 млн га (86%), сої – 4,2411 млн тонн (3,776 млн тонн) з 1,641 млн га (91%).
Цукрові буряки викопано з площі 125,3 тис. га (96,4 тис. га тижнем раніше), що склало 50% планових площ. Його отримано 5,912 млн тонн.
Мінагрополітики у зв’язку з переглядом прогнозу відстежує інформацію щодо врожайності всіх сільгоспкультур. Так, урожайність пшениці становила 47,6 ц/га, ячменю – 39 ц/га, гороху – 25,7 ц/га, проса – 21 ц/га, гречки – 14,9 ц/га. Урожайність кукурудзи – 67,4 ц/га, ріпаку – 28,7 ц/га, сої -25,8 ц/га, соняшнику – 23,4 ц/га. Урожайність цукрових буряків – 471,9 ц/га.
Як повідомлялося, посіви озимої пшениці цього сезону становили 4166 тис. га (-834 тис. га до попереднього), озимого ячменю – 536 тис. га (-255 тис. га), ріпаку – 1374 тис. га (+110 тис. га).
У Мінагрополітики зазначили, що аграрії Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Полтавської, Сумської, Черкаської та Хмельницької намолотили понад 2 млн тонн зерна в кожній області. В Одеській, Вінницькій, Дніпропетровській – більш ніж по 3 млн тонн. Запорізька область завершила збирання зернових культур.
Згідно зі скоригованим прогнозом Мінагрополітики, 2023 року аграрії зможуть зібрати 79,1 млн тонн зернових та олійних культур, з яких зернові буде отримано в таких обсягах: пшениці – 21,7 млн тонн, ячменю – 5,7 млн тонн і кукурудзи – 28,5 млн тонн. Валове виробництво олійних культур сягне 21,6 млн тонн, зокрема, соняшнику – 13 млн тонн, ріпаку – 4 млн тонн, соєвих бобів – 4,6 млн тонн. Урожай цукрових буряків прогнозується на рівні 13,7 млн тонн.
Як повідомлялося, на початку весни 2023 року загальний валовий збір на поточний рік прогнозувався на рівні 63,5 млн тонн, або на 13% менше щодо показника 2022 року. У червні, після початку жнив, прогноз було підвищено до 68 млн тонн, (на 7% менше). На початку вересня у зв’язку зі сприятливими погодними умовами прогноз був переглянутий у бік збільшення до 76,7 млн тонн.
