Найбільший український мобільний оператор “Київстар” у липні-вересні 2023 року збільшив покриті мережі 4G, побудував 600 нових і модернізував 1,5 тис. базових станцій, повідомила його пресслужба.
“Команда “Київстару” в третьому кварталі 2023 року побудувала ще 600 нових базових станцій 4G, а також модернізувала майже 1,5 тис. базових станцій мобільного зв’язку. До мережі 4G підключено ще 54 населених пунктів. Наразі зв’язок 4G від “Київстар” доступний для 94,7% населення на підконтрольній території”, – зазначено в повідомленні.
Також повідомляється, що капітальні витрати “Київстару” за цей період перевищили 3,7 млрд грн, завдяки чому понад 99% мережі зв’язок на підконтрольній Україні території працює у звичайному режимі. У планах – $600 млн інвестицій у розвиток нових технологій зв’язку найближчі три роки.
За даними оператора, у третьому кварталі цього року абоненти збільшили використання послуг мобільного інтернету на 17,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому кількість користувачів послуг 4G зросла на 13,1% – до 13,7 млн, що стало можливим завдяки розвитку мережі 4G і запропонованим тарифам із більшим об’ємом мегабайт.
Водночас зазначається, що загальна кількість абонентів у третьому кварталі знизилася на 1,1% через вплив чинників війни, зокрема міграції населення за межі країни, тимчасової окупації низки населених пунктів.
Як повідомляє пресслужба, “Київстар” продовжив розвивати цифрові сервіси для онлайн-освіти, турботи про здоров’я, послуги цифрового телебачення “Київстар TV”. За її даними, у третьому кварталі кількість абонентів-користувачів мультисервісних послуг зросла на 21,4%.
Крім того, “Київстар” продовжив реалізацію благодійних проєктів для допомоги абонентам та українському суспільству. Зокрема, реалізується проєкт “Нам тут жити”, мета якого – очищення території України від вибухонебезпечних предметів. Для цього проєкту, завдяки сервісам компанії, вдалося зібрати 120 млн грн. При цьому внесок оператора безпосередньо перевищив 20 млн грн.
Раніше повідомлялося, що “Київстар” зосередиться на розвитку технології LTE. (Long Term Evolution – бездротова мережа з підвищеними вимогами і пропускною спроможністю від 10 Мбіт/с.) До 2026 року рівень покриття в Україні буде доведено до 98%.
Страхова компанія VUSO (“ВУСО”, Київ) у січні-вересні зібрала близько 2,005 млрд грн страхових премій, що на 78% більше, ніж за аналогічний період 2022 року (1,126 млрд грн.).
Як повідомляється в пресрелізі страховика, поліпшення рівня нарахування страхових премій спостерігається майже за всіма напрямками, зокрема, за ДМС у 3,4 раза – до 391,8 млн грн, туристичним страхуванням – на 15%, до 74,9 млн грн, КАСКО – на 70%, до 497,4 млн грн, ОСЦПВ – на 26%, до 260,4 млн грн. Показник загальної суми страхових премій за “Зеленою карткою” за цей період становить 171,1 млн грн.
Компанія також повідомляє, що за дев’ять місяців виплатила 679,9 млн грн, що в 2,1 раза більше за аналогічний торішній показник (324,4 млн грн). Зокрема, виплати за добровільним медичним страхуванням становили 177,4 млн грн (зростання в 4,9 раза), ОСЦПВ – 116,6 млн грн (+69%), КАСКО – 189,8 млн грн (+45,5%). За “Зеленою карткою” рівень виплат становить 91,8 млн грн, а за туристичним страхуванням – 20,2 млн грн.
Протягом цього часу компанія також оголосила про запуск оновлених продуктів, зокрема “Медичний консьєрж”, страхування від критичних захворювань “Подаруй собі життя”, КАСКО “Patriot” 2.0 Unlimited з покриттям військових ризиків.
Страхова компанія VUSO заснована 2001 року. Наразі компанія має рейтинг фінансової стійкості “uaAA”. Представлена в усіх регіонах України. Компанія – член МТСБУ та УФУ, є учасником Угоди про Пряме врегулювання збитків та членом Ядерного страхового пулу.
Фінансову допомогу в розмірі 100,858 млн грн у рамках урядової програми з підтримки малого та середнього бізнесу “е-Работа” отримають 25 аграрних підприємств Київської області, повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Денис Башлик у Facebook.
За його інформацією, ці кошти будуть спрямовані на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. Так, на розвиток садівництва аграріям буде виділено гранти на суму 80,858 млн грн і 20 млн грн – на теплиці. Наразі їм уже виплачено 74,401 млн грн.
Крім того, з початку року 902 аграрії Київської області отримали 10,402 млрд грн банківських кредитів на розвиток господарств, констатував заступник міністра.
Як повідомлялося, з початку року 12,3 тисячі агрогосподарств отримали 65,2 млрд грн банківських кредитів на розвиток. Із них за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9” 9,6 тисячі агропідприємств профінансовано на 37,5 млрд грн.
Державний ПриватБанк у третьому кварталі 2023 року знову очолив список банків із найбільшим чистим прибутком із показником 13 млрд 623,5 млн грн, слідом за ним ідуть ще два державні банки: Ощадбанк – 7 млрд 338,2 млн грн і націоналізований Сенс-Банк – 3 млрд 440,5 млн грн.
Згідно з оприлюдненими Нацбанком України на його сайті даними, у п’ятірці банків із найбільшим чистим прибутком у третьому кварталі також два банки з іноземним капіталом: Райффайзен Банк – 3 млрд 17,1 млн грн і Укрсиббанк – 2 млрд 98,9 млн грн.
Другу п’ятірку сформували державні: приватний український ПУМБ – 2 млрд 4,4 млн грн, іноземна “дочка” ОТП Банк – 1 млрд 893,4 млн грн, державний Укрексімбанк – 1 млрд 619,2 млн грн і ще два банки з іноземним капіталом: Сітібанк – 1 млрд 469,7 млн грн і Креді Агріколь Банк – 1 млрд 299,3 млн грн.
Майже такий самий чистий прибуток отримав за липень-вересень цього року Універсал банк (mono) – 1 млрд 294,4 млн грн, тоді як у Кредобанку, який іде слідом, він уже істотно менший – 594,6 млн грн.
Прибуток понад 300 млн грн за третій квартал отримали ще два банки: А-Банк – 355,2 млн грн і Укргазбанк – 325,0 млн грн.
Серед цих зазначених 14 банків резерви доформували лише чотири: Сенс – 548,0 млн грн, тоді як Сіті, Райф і Креді Агроколь – від 30 млн грн до 20 млн грн, тоді як ПУМБ розформував їх на 1 млрд 413,4 млн грн, mono – 1 млрд 136,6 млн грн, ОТП, А-Банк і Укргаз – від 555 млн грн до 510 млн грн.
Перелік із 7 збиткових банків у третьому кварталі очолив банк Перший інвестиційний банк підсанкційних акціонерів – 33,0 млн грн, близькі збитки і в банків “Кредит-Дніпро” та Привекс-Банк – відповідно 29,8 млн грн і 27,5 млн грн.
Загалом за третій квартал чистий прибуток 63 платоспроможних банків становив 42,33 млрд грн за умови розформування резервів на 5 млрд грн і збільшення загальних активів на 87,25 млрд грн.
Лідерами зі зростання активів стали ті самі три найприбутковіші держбанки: Приват – 36,84 млрд грн, Ощад – 18,26 млрд грн і Сенс – 11,36 млрд грн. Сенсу це дало змогу повернутися в десятку найбільших за активами банків, з якої він випав у червні перед націоналізацією, і відразу на 8-ме місце.
Найбільше активи в третьому кварталі знизилися в Укрексіма – на 15,65 млрд грн, Південного – на 6,99 млрд грн і Укргазу – на 1,54 млрд грн, а загалом 23 банки показали зниження активів.
За третій квартал банки наростили портфель ОВДП на 23,56 млрд грн, і лідерами тут стали Сіті – 4,61 млрд грн і Укргаз – 4,48 млрд грн, за якими ТАСкомбанк, ПУМБ і МІБ – від 2,5 млрд грн до 2,1 млрд грн.
Найбільше скоротили вкладення в ОВДП за липень-вересень Укрексім – 2,45 млрд грн, Сенсс – 1,24 млрд грн, Приват – 0,7 млрд грн і Перший інвестиційний банк – 0,48 млрд грн.
Загалом за підсумками дев’яти місяців цього року найприбутковішим банком із великим відривом залишається ПриватБанк – 43,37 млрд грн, або 39,5% від усього чистого прибутку банківської системи за цей період.
Ощад за січень-вересень отримав 14,18 млрд грн чистого прибутку, Райф – 6,14 млрд грн, ПУМБ – 5,68 млрд грн, Укрсиббанк – 5,66 млрд грн, Сенс – 5,58 млрд грн, ОТП Банк – 4,75 млрд грн, Сіті – 4,23 млрд грн, Укрексім – 3,60 млрд грн.
Серед 12 банків, чий чистий прибуток за дев’ять місяців перевищив 2 млрд грн, також Укргаз – 2,92 млрд грн, Універсал (mono) – 2,86 млрд грн і Креді Агріколь – 2,29 млрд грн.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що Японія планує виділити EUR160 млн для підтримки проєктів економічного відновлення України.
“Озвучив наші пріоритети швидкого відновлення: енергетика, житло, критична інфраструктура, гуманітарне розмінування та підтримка бізнесу. Вдячний японській делегації за сьогоднішню місію, яка сприятиме подальшому залученню японських компаній до відбудови”, – написав Шмигаль у Телеграм-каналі в понеділок за результатами зустрічі з державним міністром закордонних справ Японії Кійото Цуджі, державним міністром економіки, торгівлі та промисловості Кадзучіка Івата та представниками японського бізнесу.
За словами прем’єра, Україна зацікавлена у створенні спільних підприємств, особливо в переробній промисловості. “Для нас важлива співпраця у сферах АПК, металообробки, машинобудування, критичної сировини та ІТ. Досвід Японії в післявоєнному відновленні може стати в пригоді для економічного відновлення України”, – додав Шмигаль.
Національний банк України (НБУ) розробив положення про переведення українського страхового ринку на європейські стандарти для приведення діяльності страховиків у відповідність до директив Європейського Парламенту та Ради ЄС 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року щодо започаткування та провадження діяльності у сфері страхування та перестрахування (Solvency II).
Як повідомляється на сайті НБУ, розроблене та запропоноване до обговорення громадськості положення про встановлення вимог щодо забезпечення платоспроможності та інвестиційної діяльності страховика складається з двох головних блоків.
Перший блок включає вимоги до забезпечення платоспроможності, зокрема, встановлює порядок розрахунку регулятивного капіталу та прийнятного регулятивного капіталу з урахуванням обмежень щодо складу та структури прийнятних активів для їх розрахунку, а також порядок розрахунку капіталу платоспроможності. Так, мінімальний капітал за спрощеним підходом для окремих категорій страховиків, зокрема, life-страховиків і non-life-страховиків, зі значними обсягами діяльності встановлений на рівні не менше 48 млн грн, для інших – 32 млн грн.
Спрощений підхід до розрахунку капіталу платоспроможності з урахуванням показників страхових премій, страхових виплат, технічних резервів тощо страховики застосовуватимуть до 2027 року.
Другий блок включає вимоги до інвестиційної діяльності страховика, зокрема активів для покриття технічних резервів та обмеження на інвестування.
НБУ зазначає, що положення набуде чинності з 1 січня 2024 року і передбачатиме шестимісячний строк для приведення страховиками своєї діяльності у відповідність до нових вимог. Після цієї дати за порушення вимог платоспроможності Нацбанк не застосовуватиме заходи впливу до страховиків у разі виконання планів відновлення діяльності та/або фінансування.
Зауваження та пропозиції до проєкту приймаються до 18 грудня 2023 року
Директива ЄС Solvency II стосується насамперед розміру капіталу, який повинні мати страхові компанії, щоб зменшити ризик неплатоспроможності. Наступними кроками щодо посилення вимог до платоспроможності страховиків в Україні, згідно з цією директивою, будуть визначення порядку оцінювання окремих категорій прийнятних активів та запровадження з 2027 року вимог до розрахунку капіталу платоспроможності та мінімального капіталу за базовим підходом для окремих категорій страховиків.
